Ухвала КГС ВС № 924/615/25

УХВАЛА 02 червня 2026 року м. Київ cправа № 924/615/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К., секретар судового засідання - Мельникова Л. В., розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Антонінської селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 у справі за позовом заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації до Антонінської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Лісокомунальне сільськогосподарське підприємство "Красилівліс", 2) Хмельницька обласна рада, 3) Лісокомунальне сільськогосподарське підприємство "Антоніни ліс", 4) Комунальне підприємство "Комунальник" про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення. У судовому засіданні взяла участь прокурор - Савицька О. В. ВСТАНОВИВ: У червні 2025 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької обласної військової адміністрації (далі - позивач) до Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (далі - відповідач та/або Антонінська селищна рада) про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 6822788800:06:008:0024 площею 5,5 га; 6822788800:05:003:0033 площею 32,5 га; 6822786600:05:002:0043 площею 8 га; 6822786600:05:002:0052 площею 2 га; 6822788800:05:007:0024 площею 0,8 га; 6822788400:03:008:0026 площею 37 га; 6822786600:01:001:0041 площею 3 га; 6822788800:06:006:0001 площею 20,5 га; 6822788800:04:003:0024 площею 0,3 га; 6822788800:04:001:0030 площею 0,6 га; 6822788800:07:002:0115 площею 0,4 га; 6822788800:04:001:0029 площею 1,6 га; 6822788800:07:002:0116 площею 0,4 га; 6822755200:09:002:0098 площею 0,8 га; 6822755200:09:002:0100 площею 2,3 га; 6822755200:09:002:0101 площею 0,4 га; 6822755200:09:002:0099 площею 1,7 га; 6822755200:05:013:0002 площею 33,1 га; 6822755200:05:009:0191 площею 28 га; 6822755200:05:004:0075 площею 16 га; 6822755200:06:005:0079 площею 8,1 га; 6822755200:06:005:0080 площею 7,8 га; 6822755200:05:013:0001 площею 38 га; 6822788800:07:002:0117 площею 0,7 га; 6822788800:07:002:0114 площею 0,5 га; 6822788800:04:004:0027 площею 1,6 га; 6822784800:09:004:0001 площею 6,8 га; 6822784800:08:003:0004 площею 4,6 га; 6822784800:07:005:0174 площею 6,9 га; 6822755200:05:013:0003 площею 38,2 га; 6822781100:06:005:0080 площею 0,7 га; 6822788400:03:008:0025 площею 45 га; 6822784300:02:015:0001 площею 45 га; 6822786600:05:005:0002 площею 29 га; 6822782500:04:003:0002 площею 17,1 га; 6822781200:03:008:0001 площею 10,2 га; 6822785100:06:005:0015 площею 34,9 га; 6822784800:09:004:0003 площею 36,6 га; 6822784800:11:001:0003 площею 66 га; 6822780400:02:003:0018 площею 8,6 га; 6822780400:01:003:0036 площею 4,5 га; 6822780400:01:002:0024 площею 4,9 га; 6822780400:01:001:0014 площею 6,4 га; 6822780400:02:003:0019 площею 18,6 га; 6822781100:06:002:0123 площею 4,4 га; 6822781100:06:002:0122 площею 9,9 га; 6822784800:09:004:0002 площею 35 га; 6822784800:09:004:0004 площею 20,8 га; 6822784800:02:002:0034 площею 12,1 га; 6822784800:10:002:0103 площею 32,5 га; 6822784800:07:005:0175 площею 7,8 га. На обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначав, що реєстрація права комунальної власності на вищевказані спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення за Антонінською селищною радою відбулися із порушенням статей 1, 5, 7, 8, 17 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), статей 3, 12, 19, 20, 55, 84, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а тому вони підлягають поверненню у державну власність в особі Хмельницької обласної військової адміністрації. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, рішенням Красилівської районної ради Хмельницької області від 25.12.2000 № 5 "Про надання згоди на передачу земель державного лісового фонду Красилівському лісокомунальному сільськогосподарському підприємству "Красилівліс", з метою створення умов для раціонального використання та охорони лісового господарства на території Красилівського району, Красилівському лісокомунальному сільськогосподарському підприємству "Красилівліс" надано згоду на передачу земель державного лісового фонду у постійне користування для ведення лісового господарства згідно з додатком. Відповідно до додатку до рішення від 25.12.2000 № 5 земельні ділянки державного лісового фонду для ведення лісового господарства загальною площею 3 232 га, зокрема: на території Антонінської селищної ради Красилівського району площею 131 га, на території Васьківчицької сільської ради Красилівського району площею 50 га, на території Великозозулинецької сільської ради Красилівського району площею 250 га, на території Великомедведівської сільської ради Красилівського району площею 5,1 га, на території Великоорлинської сільської ради Красилівського району площею 45,2 га, на території Великосалиської сільської ради Красилівського району площею 59 га, на території Веселівської сільської ради Красилівського району площею 202 га, на території Волицької сільської ради Красилівського району площею 90 га, на території Гриценківськоі сільської ради Красилівського району площею 17,1 га, на території Глібківськоі сільської ради Красилівського району площею 46 га, на території Дружненськоі сільської ради Красилівського району площею 147 га, на території Западинськоі сільської ради Красилівського району площею 171 га, на території Заслучненськоі сільської ради Красилівського району площею 110 га, на території Корчівськоі сільської ради Красилівського району площею 45 га, на території Котюржинецькоі сільської ради Красилівського району площею 185 га, на території Кременчуківської сільської ради Красилівського району площею 197,2 га, на території Криворудківської сільської ради Красилівського району площею 34,9 га, на території Кузьминської сільської ради Красилівського району площею 128 га, на території Кульчинівської сільської ради Красилівського району площею 18,8 га, на території Лагодинецької сільської ради Красилівського району площею 17,9 га, на території Ледянської сільської ради Красилівського району площею 42 га, на території Малоклітнянської сільської ради Красилівського району площею 118 га, на території Манівецької сільської ради Красилівського району площею 49 га, на території Митинецької сільської ради Красилівського району площею 85 га, на території Михайловецької сільської ради Красилівського району площею 67 га, на території Печеської сільської ради Красилівського району площею 80 га, на території Росоловецької сільської ради Красилівського району площею 39 га, на території Севрюківської сільської ради Красилівського району площею 82 га, на території Терешківської сільської ради Красилівського району площею 85 га, на території Чепелівської сільської ради Красилівського району площею 18,8 га, на території Чернелівської сільської ради Красилівського району площею 365 га, на території Щиборівської сільської ради Красилівського району площею 202 га, на території Яворовецької сільської ради Красилівського району площею 49га, були передані у постійне користування Красилівському лісокомунальному сільськогосподарському підприємству "Красилівліс". 11.03.2001 Лісокомунальному сільськогосподарському підприємству "Красилівліс"(далі - ЛСП "Красилівліс") видано державний акт серії І-ХМ № 001404 на право постійного користування землею загальною площею 3 232га. Землю надано в постійне користування для ведення лісового господарства відповідно до рішення XIY сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів від 28.12.2000. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №

1. Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки надані ЛСП "Красилівліс" згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ХМ № 001404 від 11.03.2001, державна реєстрація земельних ділянок була проведена у червні-вересні 2023 року із кадастровими номерами: 6822788800:06:008:0024 площею 5,50 га, 6822786600:05:002:0043 площею 8,0 га, 6822788800:06:006:0001 площею 20,5 га, 6822788800:04:001:0030 площею 0,60 га, 6822788800:04:001:0029 площею 1,60 га, 6822755200:09:002:0098 площею 0,80 га, 6822755200:09:002:0101 площею 0,40 га, 6822755200:05:013:0002 площею 33,1 га, 6822755200:05:004:0075 площею 16,0 га, 6822755200:06:005:0080 площею 7,80 га, 6822788800:07:002:0114 площею 0,5 га, 6822784800:09:004:0001 площею 6,8 га, 6822784800:07:005:0174 площею 6,9 га, 6822781 100:06:005:0080 площею 0,70 га, 6822784300:02:015:0001 площею 45,0 га, 6822782500:04:003:0002 площею 14,10 га, 6822785 100:06:005:0015 площею 34,90 га, 6822784800:11:001:0003 площею 66,0 га, 6822780400:01:003:0036 площею 4,50 га, 6822780400:01:002:0024 площею 4,90 га, 6822780400:02:003:0019 площею 18,6 га, 6822781100:06:002:0122 площею 9,90 га, 6822784800:09:004:0004 площею 20,80 га, 6822784800:10:002:0103 площею 32,50 га, 6822788800:05:003 :0033 площею 32,5 га, 6822786600:05:002:0052 площею 2,0 га, 6822788400:03:008:0026 площею 37,0га, 6822788800:04:003:0024 площею 0,30 га, 6822788800:07:002:0115 площею 0,40 га, 6822788800:07:002:0116 площею 0,40 га, 6822755200:09:002:0100 площею 2,30 га, 6822755200:09:002:0099 площею 1,70 га, 6822755200:05:009:0191 площею 28,0га, 6822755200:06:005:0079 площею 8,10 га, 6822755200:05:013:0001 площею 8,0га, 6822788800:07:002:0117 площею 0,70 га, 68227$8800:04:004:0027 площею 1,60 га, 6822784800:08:003:0004 площе 4,60 га, 6822755200:05:013:0003 площею 38,2 га 6822788400:03:008:002 площею 45,0га, 6822786600:05:005:0002 площею 29,0 г 6822781200:03:008:0001 площею 10,20 га, 6822784800:09:004:0003 площе 36,60 га, -6822780400:02:003:0018 площею 8,60 га, 6822780400:01:001:0014 площею 6,4 га, 6822781100:06:002:0123 площею 4,40 га, 6822784800:09:004:0002 площею 35,0 га, 6822784800:02:002:0034 площею 12,10 га, 6822784800:07:005:0175 площею 7,80 га - розташовані за межами населених пунктів Антонінської селищної ради; 6822786600:01:001:0041 площею 3,0 га - розташована в межах населених пунктів Антонінської селищної ради; 6822788800:05:007:0024 площею 0,80 га - розташована (частково) в межах населених пунктів, (частково) за межах населених пунктів Антонінської селищної ради. Категорія земель - землі лісогосподарського призначення. Вид права - право постійного користування земельною ділянкою. Документ, який є підставою для виникнення права - рішення органу виконавчої влади - Хмельницька обласна Рада народних депутатів, 28.12.2000. 22.08.2023 рішенням № 12 Антонінської селищної ради (22 позачергова сесія) припинено право постійного користування земельними ділянками, що є комунальною власністю Антонінської селищної ради в частині земельних ділянок, розташованих в межах Антонінської селищної ради, які перебувають у постійному користуванні ЛСП "Красилівліс" у відповідності до державного акта на право постійного користування серії І-ХМ №001404, виданого 11.03.2001 у відповідності до рішення ХІУ сесії Хмельницької обласної ради від 28.12.2000, у зв`язку із добровільною відмовою від права постійного користування цими земельними ділянками, згідно з додатком

1. Відповідно до додатку № 1 до рішення Антонінської селищної ради припинення права користування, серед земельних ділянок, які перебували в постійному користуванні ЛСП "Красилівліс" зазначені також спірні земельні ділянки за наступними кадастровими номерами: 6822788800:04:003:0024 площею 0,3 га; 6822788800:04:001:0030 площею 0,6 га; 6822788800:07:002:0115 площею 0,4 га; 6822788800:04:001:0029 площею 1,6 га; 6822788800:07:002:0116 площею 0,4 га; 6822755200:09:002:0098 площею 0,8 га; 6822755200:09:002:0100 площею 2,3 га; 6822755200:09:002:0101 площею 0,4 га; 6822755200:09:002:0099 площею 1,7 га; 6822755200:05:013:0002 площею 33,1 га; 6822755200:05:009:0191 площею 28 га; 6822755200:05:004:0075 площею 16 га; 6822755200:06:005:0079 площею 8,1 га; 6822755200:06:005:0080 площею 7,8 га; 6822755200:05:013:0001 площею 38 га; 6822788800:07:002:0117 площею 0,7 га; 6822788800:07:002:0114 площею 0,5 га; 6822788800:04:004:0027 площею 1,6 га; 6822784800:09:004:0001 площею 6,8 га; 6822784800:08:003:0004 площею 4,6 га; 6822784800:07:005:0174 площею 6,9 га; 6822755200:05:013:0003 площею 38,2 га; 6822781100:06:005:0080 площею 0,7 га; 6822788400:03:008:0025 площею 45 га; 6822784300:02:015:0001 площею 45 га; 6822786600:05:005:0002 площею 29 га; 6822782500:04:003:0002 площею 17,1 га; 6822781200:03:008:0001 площею 10,2 га; 6822785100:06:005:0015 площею 34,9 га; 6822784800:09:004:0003 площею 36,6 га; 6822784800:11:001:0003 площею 66 га; 6822780400:02:003:0018 площею 8,6 га; 6822780400:01:003:0036 площею 4,5 га; 6822780400:01:002:0024 площею 4,9 га; 6822780400:01:001:0014 площею 6,4 га; 6822780400:02:003:0019 площею 18,6 га; 6822781100:06:002:0123 площею 4,4 га; 6822781100:06:002:0122 площею 9,9 га; 6822784800:09:004:0002 площею 35 га; 6822784800:09:004:0004 площею 20,8 га; 6822784800:02:002:0034 площею 12,1 га; 6822784800:10:002:0103 площею 32,5 га; 6822784800:07:005:0175 площею 7,8 га. 14.09.2023 рішенням № 6 Антонінської селищної ради (23 позачергова сесія) припинено право постійного користування земельними ділянками, що є комунальною власністю Антонінської селищної ради в частині земельних ділянок, розташованих в межах Антонінської селищної ради, які перебувають у постійному користуванні ЛСП "Красилівліс" у відповідності до державного акта на право постійного користування серії І-ХМ №001404, виданого 11.03.2001 у відповідності до рішення ХІУ сесії Хмельницької обласної ради від 28.12.2000, у зв`язку із добровільною відмовою від права постійного користування цими земельними ділянками, згідно з додатком

1. Відповідно до додатку № 1 до рішення Антонінської селищної ради припинення права користування, серед земельних ділянок, які перебували в постійному користування ЛСП "Красилівліс" зазначені також спірні земельні ділянки за наступними кадастровими номерами: 6822786600:05:002:0043 площею 8 га; 6822786600:05:002:0052 площею 2 га; 6822788800:05:007:0024 площею 0,8 га; 6822788400:03:008:0026 площею 37 га; 6822786600:01:001:0041 площею 3 га; 6822788800:06:006:0001 площею 20,5 га. 23.01.2024 рішенням № 10 Антонінської селищної ради (28 позачергова сесія) припинено право постійного користування земельними ділянками, що є комунальною власністю Антонінської селищної ради в частині земельних ділянок, розташованих в межах Антонінської селищної ради, які перебувають у постійному користуванні ЛСП "Красилівліс" у відповідності до державного акта на право постійного користування серії І-ХМ №001404, виданого 11.03.2001 у відповідності до рішення ХІУ сесії Хмельницької обласної ради від 28.12.2000, у зв`язку із добровільною відмовою від права постійного користування цими земельними ділянками, згідно з додатком

1. Відповідно до додатку № 1 до рішення Антонінської селищної ради припинення права користування, серед земельних ділянок, які перебували в постійному користування ЛСП "Красилівліс" зазначена також спірна земельна ділянка за наступним кадастровим номером: 6822788800:05:003:0033 площею 32,5га. 23.01.2024 рішенням № 11 Антонінської селищної ради (28 позачергова сесія) припинено за згодою правокористувача право постійного користування земельними ділянками, що є комунальною власністю Антонінської селищної ради в частині земельних ділянок, розташованих в межах Антонінської селищної ради, які перебували у постійному користуванні ЛСП "Красилівліс" у відповідності до Державного акта на право постійного користування серії І-ХМ №001404, виданого 11.03.2001. Відповідно до рішення селищної ради припинення права користування, серед земельних ділянок, які перебували в постійному користування ЛСП "Красилівліс" зазначені також спірна земельна ділянка за наступним кадастровим номером: 6822788800:06:008:0024 площею 5,5 га. Згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що: 27.07.2023 на земельні ділянки із кадастровими номерами 6822781100:06:002:0123 площею 4,4 га, 6822781100:06:002:0122 площею 9,9 га, 6822784800:09:004:0002 площею 35 га, 6822784800:09:004:0004 площею 20,8 га, 6822784800:02:002:0034 площею 12,1 га, 6822784800:10:002:0103 площею 32,5 га, 6822784800:07:005:0175 площею 7,8 га; 28.07.2023 на земельні ділянки із кадастровими номерами 6822784800:09:004:0001 площею 6,8 га, 6822784800:08:003:0004 площею 4,6 га, 6822784800:07:005:0174 площею 6,9 га, 6822755200:05:013:0003 площею 38,2 га, 6822781100:06:005:0080 площею 0,7 га, 6822788400:03:008:0025 площею 45 га, 6822784300:02:015:0001 площею 45 га, 6822786600:05:005:0002 площею 29 га, 6822782500:04:003:0002 площею 17,1 га, 6822781200:03:008:0001 площею 10,2 га, 6822785100:06:005:0015 площею 34,9 га, 6822784800:09:004:0003 площею 36,6 га, 6822784800:11:001:0003 площею 66 га, 6822780400:02:003:0018 площею 8,6 га, 6822780400:01:003:0036 площею 4,5 га, 6822780400:01:002:0024 площею 4,9 га, 6822780400:01:001:0014 площею 6,4 га 6822780400:02:003:0019 площею 18,6 га; 23.08.2023 на земельну ділянку із кадастровим номером 6822755200:05:013:0001 площею 38 га; 24.08.2023 на земельні ділянки із кадастровими номерами 6822755200:09:002:0100 площею 2,3 га, 6822755200:09:002:0101 площею 0,4 га, 6822755200:09:002:0099 площею 1,7 га, 6822755200:05:013:0002 площею 33,1 га, 6822755200:05:009:0191 площею 28 га, 6822755200:05:004:0075 площею 16 га, 6822755200:06:005:0079 площею 8,1 га, 6822755200:06:005:0080 площею 7,8 га; 25.08.2023 на земельні ділянки із кадастровими номерами 6822788800:04:003:0024 площею 0,3 га, 6822788800:04:001:0030 площею 0,6 га, 6822788800:07:002:0115 площею 0,4 га, 6822788800:04:001:0029 площею 1,6 га, 6822788800:07:002:0116 площею 0,4 га, 6822755200:09:002:0098 площею 0,8 га, 6822788800:07:002:0117 площею 0,7 га, 6822788800:07:002:0114 площею 0,5 га, 6822788800:04:004:0027 площею 1,6 га; 02.11.2023 на земельні ділянки із кадастровими номерами 6822786600:05:002:0043 площею 8 га, 6822786600:05:002:0052 площею 2 га, 6822788800:05:007:0024 площею 0,8 га, 6822788400:03:008:0026 площею 37 га, 6822788800:06:006:0001 площею 20,5 га, 6822786600:01:001:0041 площею 3 га; 06.03.2024 на земельні ділянки із кадастровими номерами 6822788800:06:008:0024 площею 5,5 га, 6822788800:05:003:0033 площею 32,5 га - зареєстровано право власності Антонінської селищної ради. Підставою державної реєстрації визначено Закон України від 06.09.2012 № 5245-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності". Протягом жовтня-грудня 2023 року та квітня 2024 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено зміни до іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою, та правокористувачем зазначених вище земельних ділянок зареєстровано - Лісокомунальне сільськогосподарське підприємство "Антоніни ліс" (код ЄДРПОУ 45226703). Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 17.09.2025) за спірними земельними ділянками у вересні 2025 здійснено державну реєстрацію іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою, та правокористувачем земельних ділянок зареєстровано: Комунальне підприємство "Комунальник" Антонінської селищної ради (код ЄДРПОУ 14155389). Про порушення вимог законодавства Прокурор листами від 09.05.2025 № 50-3092вих-25, від 11.06.2025 № 50-3751вих-25 проінформував Хмельницьку обласну військову адміністрацію. У відповіді від 03.06.2025 № 68/24-12-4989/2025 позивач повідомив, що заходи уповноваженим органом не вживались та не плануються вживатись у зв`язку із обмеженим фінансуванням та вона не заперечує щодо представництва прокуратурою інтересів держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації. На підтвердження позовних вимог Прокурором подано до матеріалів справи копії: запитів Хмельницької окружної прокуратури від 21.02.2025 № 50-1247вих-25, від 21.02.2025 № 50-1245вих-25; листа ЛСП "Красилівліс" від 04.03.2025 № 16 із додатками - копією державного акта на право постійного користування землею І-ХМ №001404 від 11.03.2001; рішенням Красилівської районної ради від 25.12.2000 № 5 і додатком до нього; листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання "Укрдержліспроект" від 02.04.2025 № 03/508-25; рішень Антонінської селищної ради від 22.08.2023 №12, від 14.09.2023 № 6, від 23.01.2024 № 10 та від 23.01.2024 № 11; інформаційні довідки від 24.04.2025 за № 424007436, № 424008103, № 424008380, № 424008592, № 424008812, № 424009040, № 424009930, № 424010389, № 424014251, № 424011875, № 424013119, № 424015206, № 424016407, № 424010856, № 424014532, № 424012534, № 424014680, № 424015649, № 424016789, № 424017294, № 424017494, № 424017854, № 424018033, № 424018 № 424018775, № 424018961, № 424019155, № 424019381, № 424019721, № 424019900, № 424009251, листів Хмельницької окружної прокуратури від 28.04.2025 № 50-2813вих-25, від 26.05.2025 № 68/24-12-4735/2025, від 07.05.2025 № 50-3044вих-25; листа Головного управління Держгеокадастру Хмельницькій області від 09.05.2025 № 10-22-0.502-1876/2-25 із додатками-витягами із ДЗК щодо вищезгаданих земельних ділянок. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2025 у справі № 924/615/25, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 позов задоволено. Витребувано в Антонінської селищної ради на користь держави в особі Хмельницької військової адміністрації 51 земельну ділянку лісогосподарського призначення згідно переліку, зазначеного у рішенні. Судові рішення аргументовані тим, що з огляду на встановлені у даній справі обставини щодо перебування спірних земельних ділянок у державній власності останні не перейшли з державної у комунальну власність в силу Закону України від 06.09.2012 № 5245-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності". Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2025 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 у справі № 924/615/25, Антонінська селищна рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці рішення та постанову, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Скаржник наголошує, що наявні підстави касаційного оскарження рішення та постанови, що визначені пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Так, на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник наголошує неправильному застосуванні судом апеляційної інстанції положень статей 3, 15, 16 ЦК України, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 05.03.2025 у справі №916/2121/24, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 15.08.2023 у справі № 906/1175/18, від 22.02.2022 у справі № 910/2330/21, від 06.09.2022 у справі № 910/9228/21, від 29.11.2022 у справі № 910/745/20, від 01.07.2021 у справі № 910/7029/20, від 01.09.2020 у справі № 910/14065/18, від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17, від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, від 22.03.2023 у справі № 509/5080/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17. Із посиланнями на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 910/19615/23, від 03.12.2025 у справі № 924/345/25 та від 10.12.2025 у справі №924/91/25 скаржник зауважує, що перебування на час набрання чинності Законом України від 06.09.2012 № 5245-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" спірних земельних ділянок у постійному користуванні ЛСГ "Красилівліс", такі земельні ділянки з дня набрання чинності зазначеним Законом є землями комунальної власності без будь-яких інших додаткових умов. Таким чином, оскільки Антонінська селищна рада, в силу Закону № 5245-VІ, набула права власності на спірні земельні ділянки, які наразі перебувають у постійному користуванні комунального підприємства очевидним є висновок про те, що права позивача, за захистом яких Прокурор звернувся до суду З позовом у цій справі не є порушеними. Оскільки відсутність порушення права та/або законного інтересу позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, слід дійти висновку про те, що у позові Прокурора слід було відмовити з наведених підстав, тоді як суди попередніх інстанцій внаслідок неправильного застосовування правових норм, безпідставно такий позов задовольнили. Прокурор у відзиві просить рішення та постанову залишити без зміні, а касаційну скаргу - без задоволення. Антонінська селищна рада надала на адресу суду клопотання в якому просить розгляд касаційної скарги провести за відсутності її представника у порядку письмового провадження, касаційну скаргу задовольнити, а рішення та постанову - скасувати. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи, а обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, у наведеному випадку не підтвердилися з огляду на таке. У зв`язку із перебуванням судді Случа О. В. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 для розгляду справи № 924/615/25 визначено колегію суддів: Волковицька Н. О. - головуючий, судді: Мачульський Г. М., Могил С. К. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц). При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19). Колегія суддів також зазначає, що така підстава для касаційного оскарження як неврахування висновку Верховного Суду стосується саме застосування певної норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення/цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини. Крім того, посилання скаржника на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення. Проаналізувавши висновки, які викладені у наведених скаржником постановах, які, за твердженням скаржника, не були враховані апеляційним господарським судом, Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що суд ухвалив оскаржувану постанову без урахування таких висновків, оскільки вказані скаржником постанови було прийнято судом касаційної інстанції з огляду на іншу фактично-доказову базу у відповідних справах, за інших обставин, встановлених у справі, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідні судові рішення. Крім того, суб`єктний склад, предмет, підстави позовів, нормативно-правове регулювання у справі, що розглядається, та у наведених справах, не є подібними. Так, предметом спору у цій справі є витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення. Верховний Суд справі № 910/19615/23 (постанова від 04.02.2025) розглядаючи спір про витребування із державної власності в особі Хмельницької обласної держаної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) (ЄДРПОУ 22985083) на користь Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ - 04403315) земельної ділянки з кадастровим номером 6820681500:05:005:0021 (площею 2,2606 га), виснував про те, що вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України. Водночас у зв`язку із тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином доводи та докази, представлені учасниками справи, та не встановили приналежність чи навпаки спірної земельної ділянки до земель лісового фонду загальною площею 3142,6 га, наданих у постійне користування Віньковецькому спеціалізованому лісогосподарському підприємству (Віньковецький район) за рішенням від 04.04.2001 № 15, Верховний Суд направив справу № 910/19615/23 на новий розгляд, що свідчить про неподібність фактичних обставин зі справою № 924/615/25, в якій суди попередніх інстанцій чітко встановили, що спірні земельні ділянки входить до земельних ділянок лісогосподарського призначення. Натомість, у справах № 924/345/25 (постанова від 03.12.2025) та № 924/91/25 (постанова від 10.12.2025) хоча і розглядалися спори про повернення на користь держави земельних ділянок лісогосподарського призначення, проте такі справи очевидно не є подібними цій справі № 924/615/25, ураховуючи її контекст, оскільки судами у кожній з наведених справ норми матеріального права застосовані з урахуванням конкретних обставин справи та поданих сторонами доказів. Зокрема, на відміну від справи № 924/615/25, в який розпорядження щодо передачі землі в постійне користування видавалося Красилівською районною радою Хмельницької як органом місцевого самоврядування, у справах № 924/345/25 та № 924/91/25 розпорядження щодо передачі землі в постійне користування видавалося Районною державною адміністраціє. Тобто органом, повноваження якого є відмінним від повноважень Районних державних адміністрацій. Посилання скаржника у тексті касаційної скарги на постанови Верховного Суд від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 05.03.2025 у справі № 916/2121/24, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 15.08.2023 у справі № 906/1175/18, від 22.02.2022 у справі № 910/2330/21, від 06.09.2022 у справі № 910/9228/21, від 29.11.2022 у справі № 910/745/20, від 01.07.2021 у справі № 910/7029/20, від 01.09.2020 у справі № 910/14065/18, від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17, від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20 та від 22.03.2023 у справі № 509/5080/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 також відхиляються Верховним Судом, оскільки зміст касаційної скарги у цій частині зводиться до цитування відповідачем окремих абзаців мотивувальної частини відповідних постанов Верховного Суду. При цьому скаржник не вказує, у застосуванні яких саме норм права суди попередніх інстанцій припустилися помилки при вирішенні даного спору та в чому саме полягає суть порушення норм права у контексті цих конкретних висновків Верховного Суду. Водночас, колегія суддів зазначає, що саме лише цитування висновків Верховного Суду за відсутності взаємозв`язку з відповідними обставинами справи не свідчать про релевантність та подібність цих справ у розумінні підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Крім цього, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, всупереч висновкам наведеним у цих постановах, скаржник не врахував, що всі ці постанови касаційного суду прийняті за різних встановлених фактичних обставин, з різними предметами спору та у різних правовідносинах. Так, приміром, (1) у справі № 373/626/17 предметом спору було розірвання договору поруки; (2) у справі № 916/2124/24 спір стосувався визнання недійсними результатів електронного аукціону та визнання незаконним наказу; (3) у справі № 920/1771/14 предметом спору було визнання договору іпотеки недійсним; (4) у справі № 910/6642/18 розглядався спір про визнання за позивачем права на споживання природного газу; (5) у справі № 906/1175/18 розглядався спір про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками на підставі договорів сервітуту; (6) у справі № 910/2330/21 розглядався спір про визнання нечинним рішення Київської міської ради від 30.07.2020 № 425/9504 про надання згоди на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 № 712; (7) у справ № 910/9228/21 розглядався спір про визнання протиправним висновку Колегії, визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України; (8) у справі № 910/745/20 розглядався спір про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу права вимоги та майнових прав від 26.09.2019 № 1962/К; (9) у справі № 910/7029/20 розглядався спір про визнання рішення незаконним та скасування рішення Комунальної корпорації "Київавтодор" щодо ліквідації дублюючого виїзду з прилеглої території на вул. А. Заболотного, 15-А (літера И), оформленого пунктом 2 протоколу від 06.04.2019; (10) у справі № 910/14065/18 розглядався спір про скасування рішення виконавчої дирекції Фонду від 11.09.2017 № 4077; (11) у справі № 145/2047/16-ц розглядався спір про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними; (12) у справі № 469/1044/17 розглядався спір про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки водного фонду з незаконного володіння; (13) у справі № 338/180/17 розглядався спір про визнання договору укладеним та стягнення заборгованості за договором підряду. Водночас у контексті наведених доводів скаржника, колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального та процесуального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. При цьому Верховний Суд відзначає, що скаржник не наводить мотивів, яким чином неврахування згаданих висновків касаційного суду призвело до прийняття незаконних судових рішень у даній справі. По суті доводів касаційної скарги у частині застосування норм процесуального права скаржника ставить перед Верховним Судом питання щодо переоцінки доказів та встановлення інших фактичних обставин справи, що згідно зі статтею 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції. Звідси вказані для порівняння судові рішення, зокрема, у справах № 920/1771/14, № 910/23369/17, № 916/2121/24, № 910/6642/18, № 906/1175/18, № 910/2330/21, № 910/9228/21, № 910/745/20, № 910/7029/20, № 910/14065/18, № 916/3146/17, № 761/45721/16-ц, № 910/15262/18, № 910/6091/19, № 910/12787/17, № 910/5958/20, № 509/5080/18, № 916/1415/19, № 522/1528/15-ц, № 209/3085/20, № 910/3009/18, № 338/180/17, № 905/1926/16, № 569/17272/15-ц, № 487/10132/14-ц, № 145/2047/16-ц, № 469/1044/17 не є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів наголошує, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16). Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19). У свою чергу, Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18). Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги. Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження під час касаційного провадження. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Основним елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми права на момент вчинення дії. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно зі статтею 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічно й частина перша статті 17 ГПК України регламентує, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі «Ґарсія Манібардо проти Іспанії» («Garcia Manibardo v.» від 15.02.2000, № 38695/97) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див. також рішення у справі «Monnel and Morris v. the United Kingdom» від 02.03.1987, № 9562/81, серія A, № 115, с. 22, п. 56, а також рішення у справі «Helmers v. Sweden» від 29.10.1996, серія A, № 212-A, с. 15, п. 31). Отже, із встановленням законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду право на касаційне оскарження в Україні не є безумовним, що є передбачуваним для учасників судового процесу, виходячи із наведених вище норм ГПК України. За вказаних обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження, відкритого за касаційною скаргою Антонінської селищної ради, згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України. Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційне провадження за касаційною скаргою Антонінської селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 у справі № 924/615/25 закрити. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Волковицька Судді Г. М. Мачульський С. К. Могил