Постанова 4823 № 757/5335/25-ц

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 03 червня 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 757/5335/25-ц Головуючий у першій інстанції Глушко О. І. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/703/26 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі: головуючого-судді: Онищенко О.І. суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Відповідач: ОСОБА_1 Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя Глушко О.І.), ухвалене у м. Бахмач, В С Т А Н О В И В: У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/2556/82/869762 від 03 липня 2020 року в розмірі 87 604,10 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 03 липня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 010/2556/82/869762, право вимоги за яким на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24 липня 2024 року перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов зазначеного кредитного договору та утворення заборгованості у розмірі 87 604,10 грн, позивач просив стягнути вказану суму з відповідача на свою користь. Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 грудня 2025 року позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 010/2556/82/869762 від 03.07.2020 року в сумі 87 604,10 грн та 3 028 грн судового збору. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач довів факт укладення між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 кредитного договору № 010/2556/82/869762 від 03 липня 2020 року, отримання відповідачем платіжної картки та користування кредитними коштами, а також набуття ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги за цим договором на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24 липня 2024 року. Встановивши, що відповідач належних доказів виконання зобов`язань або спростування розрахунку заборгованості не подав, а строк позовної давності з урахуванням положень пунктів 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не пропущено, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 87 604,10 грн заборгованості, із яких 32 000 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 55 604,10 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього 55 604,10 грн заборгованості за недозволеним овердрафтом , ухваливши в цій частині вимог нове рішення про відмову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та безпідставно стягнув з відповідача 55 604,10 грн як заборгованість за недозволеним овердрафтом. Скаржник зазначає, що кредитний договір № 010/2556/82/869762 від 03 липня 2020 року укладено на суму 32 000 грн, тоді як належного обґрунтування виникнення заборгованості саме за недозволеним овердрафтом у розмірі 55 604,10 грн позивач не надав. На думку скаржника, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що умовами кредитного договору не передбачено нарахування до стягнення такої суми як недозволений овердрафт. Поданий позивачем розрахунок заборгованості містить нульові значення у графах щодо нарахованих відсотків за недозволеним овердрафтом та штрафу/пені. У зв`язку з цим скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідають обставинам справи, а позивач не довів належними і допустимими доказами підстави для стягнення з відповідача 55 604,10 грн недозволеного овердрафту. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Позивач зазначає, що факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем платіжної картки, ознайомлення з правилами та тарифами банку, а також користування кредитними коштами підтверджені матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги про те, що умовами кредитного договору не передбачено нарахування та стягнення недозволеного овердрафту спростовуються положенням пункту 8.6.1 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», за змістом якого у разі списання з карткового рахунку коштів у сумі, що перевищує доступну суму коштів, на картковому рахунку виникає недозволений овердрафт, заборгованість за яким підлягає негайному погашенню. Заявлена до стягнення заборгованість, за доводами позивача, була нарахована первісним кредитором - АТ «Райффайзен Банк», тоді як ТОВ «ФК «ЄАПБ» додаткових нарахувань чи штрафних санкцій не здійснювало. Крім того, позивач вказує, що відповідач частково погашав заборгованість не заперечуючи про її розмір, не надав власного розрахунку, доказів належного виконання зобов`язань або спростування розміру боргу. Перехід до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги підтверджується договором відступлення права вимоги та реєстром боржників. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ. Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 55 604,10 грн заборгованості за недозволеним овердрафтом за кредитним договором № 010/2556/82/869762 від 03 липня 2020 року, то відповідно рішення суду переглядається апеляційним судом лише в цій частині. Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України). Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. По справі встановлено, що 03 липня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 010/2556/82/869762, відповідно до умов якого відповідачу на підставі заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту, а також паспорта споживчого кредиту, підписаних власноруч, відкрито картковий рахунок у гривні та встановлено поточний кредитний ліміт у розмірі 32 000 грн у межах максимального ліміту 500 000 грн, зі строком кредитування 48 місяців та фіксованою процентною ставкою 45 % річних, у тому числі за користування недозволеним овердрафтом (а.с. 6-8). У пунктах 6, 7 заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту зазначено, що порядок нарахування процентів, умови виникнення та погашення недозволеного овердрафту, а також черговість погашення заборгованості регламентуються Правилами АТ «Райффайзен Банк Аваль». Підписанням заяви ОСОБА_2 підтвердив ознайомлення з чинною редакцією Правил, погодився з їх застосуванням до правовідносин сторін та зобов`язався їх дотримуватися. Згідно з додатком № 1 до заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту поточний ліміт становив 32 000 грн, строк кредитування - 48 місяців, фіксована процентна ставка - 45 % річних, дата щомісячного платежу - до 20 числа, розмір щомісячного платежу - 5 % від суми заборгованості. У цьому ж додатку реальна річна процентна ставка визначена у розмірі 53,46 %, а загальна вартість кредиту - 101 327 грн, з урахуванням зняття повної суми поточного ліміту кредиту в банкоматі банку та користування коштами поза межами пільгового періоду. Згідно з розпискою про отримання платіжної картки від 03 липня 2020 року ОСОБА_2 отримав платіжну картку АТ «Райффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_1 у непошкодженому стані та підтвердив ознайомлення з правилами користування карткою (а.с.9). Випискою по рахунку за період з 03 липня 2020 року до 26 липня 2024 року підтверджено здійснення відповідачем часткового погашення заборгованості за карткою, яке банком зараховувалося відповідно до умов кредитного договору (а.с. 106-112). Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 010/2556/82/869762, складеним АТ «Райффайзен Банк», розмір заборгованості ОСОБА_2 станом на 31 грудня 2024 року, який залишився незмінним з 25 липня 2024 року, становить 87 604,10 грн. (а.с. 104-105, 171, 199-201). 24 липня 2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-72, за умовами якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному реєстрі боржників (а.с.121-125). Додатковою угодою № 1 до договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24 липня 2024 року, укладеною між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», сторони усунули технічні помилки, допущені у реєстрах боржників до зазначеного договору, зокрема щодо дат і номерів кредитних договорів та анкетних даних боржників (а.с.126). Відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 від 26 липня 2024 року до зазначеного договору про відступлення права вимоги, АТ «Райффайзен Банк» відступив ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги заборгованості, зокрема, до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 010/2556/82/869762 від 03 липня 2020 на загальну суму 87 604,10 грн, із яких: 87604,10 грн основна сума боргу (15, 41, 127) Платіжною інструкцією за № 372 від 24.07.2024 року підтверджується оплата коштів ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь АТ «Райффайзен Банк» на виконання умов п. 3.2. Договору відступлення права вимоги № 114/2-72 (а.с. 128). Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ФК «ЄАПБ», заборгованість за кредитним договором № 010/2556/82/869762 від 03 липня 2020 року за період з 26 липня 2020 року по 31 грудня 2024 року заборгованість ОСОБА_2 становить 87 604,10 грн - основна сума боргу (а.с. 11). Встановивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, відповідач отримав кредитні кошти, однак у порядку та на умовах договору їх не повернув, а до позивача перейшло право грошової вимоги за договором відступлення права вимоги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитним договором в оскарженій частині. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що умовами кредитного договору не передбачено виникнення та стягнення заборгованості за недозволеним овердрафтом. Як вбачається з пунктів 6, 7 підписаної відповідачем заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту, порядок нарахування процентів, умови виникнення та погашення недозволеного овердрафту, а також черговість погашення заборгованості регламентуються Правилами АТ «Райффайзен Банк Аваль», із чинною редакцією яких відповідач підтвердив ознайомлення та погодився з їх застосуванням до правовідносин сторін. Разом із відзивом на апеляційну скаргу позивач подав до суду апеляційної інстанції Правила банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», на які міститься пряме посилання у підписаній відповідачем заяві про відкриття карткового рахунку та надання кредиту. Враховуючи, що ці Правила не змінюють підстав позову, а конкретизують умови договору щодо виникнення, обліку та погашення недозволеного овердрафту і подані у зв`язку з відповідними доводами апеляційної скарги, колегія суддів бере їх до уваги під час перевірки рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині. Відповідно до пункту 8.6.1 Правил у разі списання з карткового рахунку коштів у сумі, що перевищує доступну суму коштів, на картковому рахунку виникає недозволений овердрафт, а заборгованість клієнта перед банком за таким овердрафтом підлягає негайному погашенню шляхом забезпечення наявності коштів у необхідній сумі на картковому рахунку. Згідно з пунктом 8.6.2 Правил клієнт зобов`язаний сплачувати проценти за користування недозволеним овердрафтом у розмірі, визначеному тарифами банку. Отже, умовами укладеного між сторонами договору, який складається із заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту, а також Правил банківського обслуговування, на які ця заява прямо відсилає, передбачено можливість виникнення на картковому рахунку недозволеного овердрафту у разі списання коштів понад доступну суму коштів та обов`язок клієнта негайно погасити таку заборгованість. Доводи апеляційної скарги про те, що кредитний договір укладено лише на суму 32 000 грн, тому стягнення 55 604,10 грн за недозволеним овердрафтом є безпідставним, колегія суддів відхиляє. Встановлений відповідачу поточний кредитний ліміт у розмірі 32 000 грн визначав межі дозволеного овердрафту, однак не виключав виникнення заборгованості за недозволеним овердрафтом у разі утворення від`ємного сальдо понад доступну суму коштів відповідно до погоджених сторонами Правил. Недозволений овердрафт у спірних правовідносинах не є самостійним новим кредитом чи збільшенням кредитного ліміту за ініціативою кредитора, а є наслідком здійснення операцій за картковим рахунком, у результаті яких виникла заборгованість понад доступну суму коштів. Тому відсутність у заяві про відкриття карткового рахунку заздалегідь визначеної конкретної суми недозволеного овердрафту сама по собі не свідчить про відсутність у відповідача обов`язку погасити фактично утворену заборгованість. Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок заборгованості містить нульові значення у графах щодо процентів за недозволеним овердрафтом та штрафу/пені. Такі значення свідчать лише про те, що до стягнення не заявлено окремих сум процентів, штрафу чи пені, однак не спростовують наявності основної заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 55 604,10 грн, яка відображена у розрахунку первісного кредитора та витязі з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги. Заборгованість у загальному розмірі 87 604,10 грн, із яких 32 000 грн становить заборгованість за дозволеним овердрафтом, а 55 604,10 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом, була визначена первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк» до відступлення права вимоги. Доказів того, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» після набуття права вимоги здійснювало додаткові нарахування, збільшувало розмір боргу чи застосовувало до відповідача штрафні санкції, матеріали справи не містять. Випискою по рахунку підтверджується користування відповідачем платіжною карткою та здійснення часткових платежів на погашення заборгованості. Водночас відповідач не подав власного контррозрахунку, не зазначив, які саме операції у розрахунку первісного кредитора є неправильними, не довів погашення спірної суми 55 604,10 грн та не надав доказів виникнення цієї заборгованості поза межами договірних відносин сторін. Посилання скаржника на те, що представник позивача у суді першої інстанції не пояснила, яким саме пунктом кредитного договору передбачено недозволений овердрафт, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки наявні у справі письмові докази в їх сукупності підтверджують, що порядок виникнення та погашення недозволеного овердрафту врегульований Правилами банківського обслуговування, з якими відповідач погодився при укладенні договору. За таких обставин доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з умовами укладеного договору та до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 010/2556/82/869762 від 03 липня 2020 року в розмірі 55 604,10 грн , а рішення суду в цій частині є законним, обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування в оскаржуваній частині відсутні. Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бахмацький районного суду Чернігівської області від 12 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови. Головуючий: Судді: