Постанова Одеський апеляційний суд № 511/257/26

Номер провадження: 23-з/813/36/26 Номер справи місцевого суду: 511/257/26 Головуючий у першій інстанції Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши заяву захисника ОСОБА_1 адвоката Слаблюка Василя Миколайовича про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 20 березня 2026 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130, статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, В С Т А Н О В И В: Постановою Одеського апеляційного суду від 20 березня 2026 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Слаблюка Василя Миколайовича - залишено без задоволення. Постанову судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 лютого 2026 року - залишено без змін. 15.05.2026 року на адресу Одеського апеляційного суду від захисника ОСОБА_1 адвоката Слаблюка Василя Миколайовича надійшла заява про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 20 березня 2026 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що судом не було забезпечено належне повідомлення сторони захисту про дату, час та місце розгляду справи, оскільки судове засідання дійсно було призначене на 20.03.2026 року на 10:30 годину в приміщенні Одеського апеляційного суду, однак судова повістка про виклик сторони захисту на вказане судове засідання надійшла до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» лише 20.03.2026 року о 22:57 год., тобто вже після фактичного проведення судового засідання, що підтверджується карткою руху документа, яка додається. Будь-яких інших повідомлень стороні захисту не надсилалося, на офіційному сайті «Судової влади» жодної інформації щодо дати та часу судового засідання також не було Отже, справа була розглянута судом апеляційної інстанції без забезпечення належної участі сторони захисту, невсебічно та з істотним порушенням норм процесуального права, що є підставою для перегляду судового рішення. Перевіривши матеріали за заявою захисника ОСОБА_1 адвоката Слаблюка Василя Миколайовича про перегляд постанови апеляційного суду по справі про адміністративне правопорушення за нововиявленими обставинами, суд вважає, що заява підлягає поверненню заявнику з огляду на наступне. Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права. Відповідно до положень ст.7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно зі ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Відповідно до положень ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст.297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду. Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за виключними обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ апеляційний суд не наділений. Верховний Суд в ухвалі від 15.10.2019 року, провадження N 51-4998ска19, зробив висновок, що нормами КУпАП не передбачена ні можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, ані можливість перегляду такої постанови Верховним Судом за нововиявленими обставинами. У відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява №11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру. У рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення. Враховуючи викладене та виходячи з практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про неможливість діяти у спосіб, непередбачений процесуальним законом, тобто в даному випадку здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП, крім того, прийняття заяви до розгляду не відповідає нормам діючого національного законодавства та правовим позиціям, викладеним у вищезазначених рішеннях ЄСПЛ, а тому заява адвоката захисника ОСОБА_1 адвоката Слаблюка Василя Миколайовичапідлягає поверненню особі, яка її подала. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду П О С Т А Н О В И В: Заяву захисника ОСОБА_1 адвоката Слаблюка Василя Миколайовича про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 20 березня 2026 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130, статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути особі, яка її подала. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе