Постанова Дніпровський апеляційний суд № 195/115/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2588/26 Справа № 195/115/25 Суддя у 1-й інстанції - Колодіна Л.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Городничої В.С., суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О., за участю секретаря судового засідання Усенко Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кок Юлія Іванівна, на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 року, у складі судді Колодіної Л.В., по справі № 195/115/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав, ВСТАНОВИЛА: У січні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пред`явленим до ОСОБА_2 , визначивши третьою особою Службу у справах дітей Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, на предмет позбавлення батьківських прав матері дитини ОСОБА_2 , обґрунтовуючи це тим, що сторони є колишнім подружжям та батьками неповнолітнього ОСОБА_4 . Позивач зазначає, що, починаючи з березня 2016 року, жодного разу не відвідувала сина, який залишився проживати разом із батьком. Враховуючи, що у відповідачки вже є інша родина, вона добровільно самоусунулася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання її старшого сина, не вчиняє жодних дій по його утриманню та матеріальному забезпеченні, не цікавиться його успіхами, станом здоров`я та життям. Таким чином, позивач самостійно виховує дитину, піклується про неї, дбає про розвиток та успіхи у навчальному закладі, постійно відвідує батьківські збори, лікарів. Будь-якого зв`язку з відповідачем не має. Бездіяльність відповідачки по відношенню до сина в повній мірі відповідає вказаним у п.2 ч.1 ст.164 СК України підставам, тому позивач вважає, що є всі підстави, передбачені законом для позбавлення відповідачки батьківських прав щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кок Ю.І,, до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Івахненко О.О., третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Томаківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав - відмовлено. Сплачений по справі судовий збір - залишено в дохід держави. Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позивачем виняткових обставин у вигляді умисного ухилення ОСОБА_5 , як матері, від виконання своїх обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина, за яких можливо позбавити останню її батьківських прав, а неактивність чи певна бездіяльність такою підставою не є, і також з підстав недоведеності застосовування до неї такого крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав, повну втрату сімейних зв`язків між матір`ю та дитиною, враховуючи, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що син відвідує мати на її робочому місці, в її місці проживання, спілкується з нею та соціальний зв`язок із нею не втрачений, що свідчить про відсутність підстав, визначених ст. 164 СК України (а.с. 179-185). Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_3 у листопаді 2025 року через свого представника адвоката Кок Ю.І. в системі Електронний суд подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, не допитано в судовому засіданні неповнолітнього сина, що суперечить ст. 171 СК України, хоча дитина приходила до суду та хотіла надати пояснення. Скаржник наголосив, що допит дитини є необхідним у з`ясуванні фактичних обставин справи, тому просив допитати сина колегією суддів. Разом з цим скаржник зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що за останні 9 років відповідачкою було перераховано всього 800 грн на користь дитини, що стало підставою для звернення його через суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачки аліментів на утримання сина, яка була задоволена судом. Вважає, що такі обставини свідчать про свідоме уникнення від виконання своїх обов`язків відповідачем, зокрема, щодо утримання неповнолітнього сина. ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, у січні 2026 року в системі Електронний суд через свого представника адвоката Івахненка О.О. подала відзив на апеляційну скаргу, де просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що скаржником викладені у скарзі обставини є надуманими такими, що вводять в оману. Підтвердження наведеним обставинам позивача суд першої інстанції обґрунтовано не знайшов. Представник третьої особи своїм правом, передбаченим т. 360 ЦПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 не подавав, але, в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзивів на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав. Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України). Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, виходив з того, що позивачем не доведено, не надано доказів, а судом не встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків, тому суд повинен зважувати на те, що позбавлення батьківських прав відносно дитини вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовується цей захід як крайня міра впливу та захисту прав дитини. Таким чином, суд першої інстанції вважав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, що не знайшло свого підтвердження. Також суд першої інстанції не врахував висновок органу опіки піклування щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав з підстав його рекомендаційного характеру та необов`язковості застосування для суду. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого 27 квітня 2013 року відділом державної адміністрації актів цивільного стану реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області серія НОМЕР_1 , на громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідний актовий запис №37 від 27.04.2013 року, у якому вказані в графі батько: ОСОБА_3 , в графі мати: ОСОБА_8 (а.с. 20). Згідно копії довідки начальника служби у справах дітей Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області Бірзул Т.В. №10 від 07 січня 2025 року, дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає із батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на його утриманні та вихованні (а.с.7). Згідно характеристики, виданої Томаківським ліцеєм №1 від 20 січня 2025 року на учня 6-А класу ОСОБА_7 , 2013 року народження, дитина навчається у школі з шостого класу. Зарекомендував себе як працелюбний учень. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Навчається в повну міру своїх сил. Має гарну зорову, слухову пам`ять, добре запам`ятовує навчальний матеріал. Виявляє логічне та творче мислення. Має здібності до вивчення предметів «комп`ютерного напрямку», активний учасник спортивно-оздоровчих заходів з фізичної культури. На уроках пасивний, домашнє завдання виконує завжди. Має добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставиться дбайливо. Бере активну участь у громадському житті школи та класу. Чесний, веселий, товариський. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Уважний до старших, користується повагою в учнівському колективі. На шкільних та позашкільних заходах присутній з дитиною завжди батько, мати за весь час навчання не була помічена у вихованні сина. Батько цікавиться навчанням сина і відповідально ставиться до його виховання (а.с. 21, 28). Копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 17 липня 2010 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області підтверджує той факт, що громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 17 липня 2010 року, відповідний актовий запис №28, місце реєстрації: Відділ реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_9 » (а.с. 72). Згідно копії рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2017 року по цивільній справі №195/554/17, розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , зареєстрований 17 липня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №28 (а.с. 18). Згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 від 13 червня 2019, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Томаківському району та місту Марганцю Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, громадянка ОСОБА_8 , та громадянин ОСОБА_10 , зареєстрували шлюб 02 лютого 2018 року, відповідний актовий запис №5, у зв`язку з чим відповідачка змінила своє прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_11 » (а.с. 71). Відповідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №194 від 03 лютого 2025 року, виданої Виконавчим комітетом Томаківської селищної ради за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані та проживають наступні особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 68). Згідно довідки про реєстрацію місця проживання, виданої Відділом реєстрації Виконавчого комітету комітету Томаківської селищної ради №151 від 20 серпня 2019 громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 10 червня 2019 року (а.с. 69). Відповідно до характеристики, наданої секретарем ВК Томаківської селищної ради О. Головко №6 від 03 лютого 2025 року відносно ОСОБА_2 , остання фактично постійно проживає з 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 разом із неповнолітнім сином ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без реєстрації по теперішній час. Також вона має неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з батьком. Проте, ОСОБА_2 постійно із сином підтримує родинні стосунки, спілкується та підтримує його матеріально. За час проживання відомості щодо порушень громадського порядку громадянкою ОСОБА_2 не надходили. У спілкуванні з представниками громадськості, сусідами, пересічними громадянами ОСОБА_2 зарекомендувала себе вихованою, чемною, ввічливою і доброзичливою людиною. За свідченням сусідів готова завжди прийти на допомогу, розділити горе і радість. Характеризується спокійним, врівноваженим характером. ОСОБА_2 завжди уважна і ввічлива у спілкуванні, особливо з літніми людьми і пенсіонерами, завжди допомагає у вирішенні побутових проблем сусідам. Приймає активну участь у громадському житті жителів вулиць Лесі Українки, Зарічної та інших, приймає активну участь у зборах вуличного кварталу. Фактів агресивної поведінки по відношенню до сусідів не зафіксовано. Конфліктних ситуацій в сім`ї та з сусідами за період проживання за вказаною адресою не зафіксовано. Приводів до поліції не було. У спілкуванні з дітьми (власними та чужими) ніжна, спокійна, виважена. З великою любов`ю ставиться до дітей, з глибокою повагою - до дорослих. У спілкуванні зі своїми синами, як зауважують сусіди, ОСОБА_2 проявляє себе як турботлива, любляча мама, гарна господиня, яка утримує в порядку дім, двір та город. Проявів аморальної поведінки, зловживань алкоголем, наркотиками чи інших факторів асоціальної поведінки не помічено. ОСОБА_2 займається волонтерською діяльністю, має подяки від військових формувань. Являється художником - аматором, неодноразово організовано виставки персональних робіт. До кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалася, раніше не судима (а.с. 73-74). Згідно характеристики, наданої ФОП « ОСОБА_13 » від 13 лютого 2025 року, громадянка ОСОБА_2 , починаючи з 2021 року, працює продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ФОП « ОСОБА_13 ». За період роботи в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ФОП « ОСОБА_13 » зарекомендувала себе як хороший, відповідальний і кваліфікований працівник, що вміє оперативно з належною якістю виконувати доручену роботу, постійно працює над підвищенням своїх професійних знань. Завжди ввічлива з покупцями. Відносини з колегами по роботі підтримує позитивні і доброзичливі. Має заслужений авторитет серед працівників магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ФОП « ОСОБА_13 ». Не допускає порушень внутрішнього трудового розпорядку. Не притягалася до дисциплінарної відповідальності. До виконання обов`язків ставитися з відповідальністю, проявляє належну ініціативу в роботі. За час роботи в колективі встановила ділові взаємини з колегами. З готовністю бере участь у громадській діяльності, допомагає колегам. З готовністю бере участь у громадській діяльності, допомагає колегам. Не має шкідливих звичок і не створює конфліктів співробітникам (а.с. 75). Згідно довідок, виданих КП «Томаківська центральна районна лікарня» Томаківської селищної ради від 21 лютого 2025 року, громадянка ОСОБА_2 не перебуває на обліку у лікаря - нарколога та не перебуває на обліку у лікаря-психіатра. За останні 5 років до лікаря - психіатра не зверталася (а.с. 81). Відповідно до квитанції №НМ68-8209-В41М-А6М8 від 12 листопада 2024 року, виданої АТ «Універсал Банк», громадянкою ОСОБА_2 здійснено переказ грошових котів в сумі 200 грн; квитанції №Н24В-Р196-78КК-51НР від 29 листопада 2024 року, виданої АТ «Універсал Банк», громадянкою ОСОБА_2 здійснено переказ грошових котів в сумі 200 грн; квитанції №93Х4-4ТЕЕ-4КМ8-АА4Х від 01 лютого 2025 року, виданої АТ «Універсал Банк», громадянкою ОСОБА_2 здійснено переказ грошових котів в сумі 200 грн; квитанції №ВМ92-1КМ4-СЗ1В-6790 від 02 вересня 2024 року, виданої АТ «Універсал Банк», громадянкою ОСОБА_2 здійснено переказ грошових котів в сумі 200 грн. Відповідачка перераховувала грошові кошти на платіжну картку позивача, які призначені для дитини ОСОБА_7 (а.с. 63 - 66). Судом встановлено, що у вказаних квитанціях не вказано прізвище особи, що отримувала кошти, однак факт неотримання грошових коштів на дитину ОСОБА_6 - позивачем не спростовано. Згідно характеристики Томаківського ліцею №2 від 19 лютого 2025 року, ОСОБА_7 , 2013 року народження, навчався у Томаківському ліцеї №2 з першого по п`ятий клас включно. Останній зарекомендував себе, як старанний, дисциплінований, уважний учень, мав навчальні досягнення достатнього рівня, мав здібності до вивчення математики, інформатики, проявляв логічне мислення, на уроках був уважний, завжди виконував домашнє завдання, мав добрий загальний розвиток, брав участь у культмасових заходах, скромний, товариський, дисциплінований, підтримував дружні стосунки з багатьма учнями, відповідально виконував доручення. На шкільних та позашкільних заходах присутній з дитиною завжди був батько, мати за весь час не була помічена у вихованні сина. Батько цікавився навчанням сина і відповідально ставиться о його виховання (а.с. 86). Згідно Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Томаківської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав, з метою захисту прав та законних інтересів малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням Виконавчого комітету Томаківської селищної ради №128 від 17 квітня 2025 року, з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Томаківської селищної ради, орган опіки та піклування вважає за можливе позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів та потреб своєї дитини (а.с.118-122). Згідно копії акту обстеження житлово-побутових умов, складеного 18 січня 2025 року у складі: депутата Томаківської селищної ради Сачко Ю.В., в присутності громадян ОСОБА_14 Та ОСОБА_15 , проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою проживають наступні особи: батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітня дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інші родичі: мати позивача ОСОБА_16 .. Помешкання облаштоване необхідними меблями, побутовою технікою. ОСОБА_3 самостійно виховує сина, повністю його забезпечує усім необхідним. Мати дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з родиною ОСОБА_9 не проживає, участі у вихованні та забезпеченні дитини матеріально не приймає. Навчанням дитини не цікавиться, має власну родину. Згідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень, судовим наказом від 03 квітня 2025 року (справа № 195/495/25) з відповідачки на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх його видів доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати з 27 березня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягав негайному виконанню. Також судом першої інстанції було допитано свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , які підтвердили факт спілкування відповідачки з сином ОСОБА_6 та надання матеріальної допомоги, враховуючи підтвердження позивачем факту отримання аліментних платежів. Також за поясненнями свідків встановлено, що відповідачку не можна віднести до асоціального елементу суспільства. Відповідно до ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини. У пункту 15 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року звернуто увагу на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (п.16 постанови). Колегія суддів наголошує, що підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки не у достатній мірі спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально та приймають участь у вихованні не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав. Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58). Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відмови у задоволенні позову, оскільки факт свідомого ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків щодо сина ОСОБА_6 , що характеризується її винною поведінкою, не знайшов своє підтвердженні як в суді першої інстанції, так і при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_3 , а також не встановлено обставин, які є беззаперечними підставами для позбавлення відповідача батьківських прав відносно її неповнолітнього сина. Крім того, суд першої інстанції правомірно врахував, що неактивність та певна бездіяльність відповідача станом на дату розгляду справи не є тією підставою, щоб дійти висновку про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавлення батька її батьківських прав. Доводи скарги стосовно того, що суд не допитав неповнолітнього ОСОБА_7 , 2013 року народження, чим порушив положення ст. 171 СК України, колегія суддів відхиляє, адже письмових матеріалів та пояснень свідків в матеріалах справи достатньо для ухвалення судового рішення по суті спору, а допит дитини в судовому засіданні буде сприяти ворожому настрою дитини проти матері, з якою він спілкується та має зв`язок. Доводи скарги щодо відсутності будь-якого інтересу до дитини зі сторони відповідача, відсутності матеріальної підтримки колегія суддів також не може прийняти до уваги, адже скаржник не довів належними доказами цих обставин. Тому колегія суддів доходить висновку, що зазначені доводи у скарзі не є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав з цих підстав. Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не враховано висновок органу опіки, який, на його думку, відповідає дійсним обставинам, колегія суддів також не приймає до уваги, адже як вірно зазначив суд першої інстанції, такий висновок носить лише рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування. Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистого тлумачення норм матеріального права, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Скаржник не скористалася наданими їй правами, не обґрунтувала свої позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, не надала суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи, приведені в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кок Юлія Іванівна залишити без задоволення. Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 26 травня 2026 року. Повний текст постанови складено 03 червня 2026 року. Головуючий: В.С. Городнича Судді: М.Ю. Петешенкова М.О.Макаров