Ухвала КАС ВС № 160/14364/25

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 03 червня 2026 року м. Київ справа №160/14364/25 адміністративне провадження № К/990/23921/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі №160/14364/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач), в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову в призначенні пенсії від 07.05.2025 № 046350019360; - зобов`язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.04.2025, зарахувавши до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди з 09.09.1986 по 23.04.1989; з 06.07.1989 по 27.08.1990; з 27.08.1990 по 09.09.1994; з 17.11.1994 по 08.01.2004. Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026, позов задоволено. На адресу Верховного Суду 25.05.2026 надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ в Одеській області, у якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що скаржником не вказано підстави касаційного оскарження відповідно до вимог процесуального закону. Відповідач, посилаючись на відсутність правової позиції Верховного Суду зі спірного питання, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав. Касаційна скарга подана на судові рішення, які можуть бути оскаржені згідно із частиною 1 статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо, зокрема, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Згідно пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Варто зауважити, що предмет спору у цій справі та критерії, визначені пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, а також факт того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (частина 4 статті 12 КАС України), дають підстави стверджувати, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності. В обґрунтування права на касаційне оскарження відповідач зазначає про наявність обставини, наведеної у підпункті «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Втім, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, позаяк скаржник належним чином не обґрунтував фундаментальність значення саме цієї справи із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Отже, доводи скаржника, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, є необґрунтованими. Крім цього, касаційна скарга не містить обґрунтування незгоди з висновками судів попередніх інстанцій у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. Колегія суддів наголошує, що посилання скаржника на обставини, які передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі. Відповідач, обгрунтовуючи підстави касаційного оскарження, лише обмежився посиланням на те, що «відсутність правової позиції Верховного Суду з цього питання дозволяє судам застосовувати норми матеріального права "на свій розсуд", порушуючи при цьому права осіб, по відношенню до яких винесено незаконне рішення». Водночас, колегія суддів зауважує, що лише посилання скаржника на відсутність рішень суду касаційної інстанції, в яких були б викладені висновки Верховного Суду щодо спірних правовідносин, не є належним обгрунтуванням підстав касаційного оскарження з огляду на вимоги частини 4 статті 328 КАС України Скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі №160/14364/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач В.М. Шарапа Судді В.М. Бевзенко Я.О. Берназюк