Постанова 4812 № 490/3411/25

03.06.26 22-ц/812/1149/26 Справа № 490/3411/25 Головуючий у 1-й інстанції Саламатін О. В. Провадження № 22ц/812/1149/26 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О. П О С Т А Н О В А Іменем України 3 червня 2026 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючої- судді: Ямкової О. О., суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (далі ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ») на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 березня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Саламатіна О. В. в місті Миколаєві о 11 годині 45 хвилині зі складанням повного рішення суду, у справі за позовом ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, В С Т А Н О В И Л А: У травні 2025 року ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу у розмірі 5 525 грн 43 коп. за спожиту теплову енергію за період з 1 листопада 2022 року по 1 квітня 2025 року. В обґрунтування позову зазначало, що підприємство під час опалювальних сезонів у 2022-2025 роках здійснювало теплопостачання до будинку АДРЕСА_1 , у якому розташована квартира АДРЕСА_2 , що належить відповідачам на праві спільної сумісної власності. За цей час підприємством здійснено нарахування у спрощеному порядку плати за витрати за спожиту теплову енергію на утримання місць загального користування та допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, витрати на забезпечення та обсяг теплової енергії на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку в загальному розмірі 5 525 грн 43 коп. Ці витрати відповідачами не сплачені, внаслідок чого позивач 23 січня 2025 року подав до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за теплову енергію, яка була судом задоволена, але виданий судовий наказ в подальшому скасовано на підставі ухвали Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 квітня 2025 року. Після його скасування у ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» виникло право на стягнення боргу за спожиту теплову енергію, витрачену на функціонування внутршньобудинкової тепломережі та опалення місць загального користування і допоміжних приміщень, в позовному провадженні, для чого підприємством пред`явлено цей позов у травні 2025 року. У відзиві на позовну заяву відповідачка ОСОБА_3 , діючи через свого представника ОСОБА_4 , вважала поданий позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування доводів відзиву зазначила, що наведені позивачем факти не відповідають дійсності, оскільки мережі квартири відповідачів від`єднано від централізованої системи опалення будинку, так як в квартирі облаштовано індивідуальне опалення на основі газового двоконтурного котла, внаслідок чого опалювальні прилади демонтовано разом з елементами підвідних трубопроводів до стояків системи опалення будинку, а стояки системи опалення будинку, що проходять транзитом через приміщення квартири відповідачів замкнені відрізками труб відповідного діаметру та ізольовані по всій площині приміщень, що унеможливлює використання централізованої системи опалення. Тому співвласниками квартири АДРЕСА_2 послуги з централізованого опалення не споживаються і підстав для їх оплати немає. Посилалась на відповідні нормативні акти та судову практику. У відповіді на відзив позивач вказував на необхідність усіх співвласників багатоквартирного будинку брати участь у загальних витратах з утримання місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових мережі незалежно від підписання чи ні індивідуального публічного договору. Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 березня 2026 року у задоволенні позову ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» відмовлено. Ухвалюючи таке рішення місцевий суд виходив з відсутності приладів опалення в місцях загального користування будинку, не доведення наявності вузла обліку поставленої теплової енергії до багатоквартирного будинку та надання суду неналежного розрахунку заборгованості з оплати послуг за відсутністю загального об`єму спожитої теплової енергії. В апеляційній скарзі позивач ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що належним доказом надання послуги є наряди про підключення багатоквартирного будинку до постачання тепла, де спожита теплова енергія обліковується вузлом комерційного обліку теплової енергії. Тому позивачем у спрощеному порядку, із застосуванням 20% коефіцієнту щодо будинків 6-10ти поверхів до загальних обсягів спожитого тепла, та з врахуванням площі квартири, що належить відповідачам, але не зазначається у таблиці розрахунку, нараховані витрати зі спожитої теплової енергії, які відповідачі, що є співвласниками житлового будинку повинні сплатити, незалежно від наявності в їх квартирі індивідуального опалення. Звертав увагу суду на те, що відповідачами алгоритм здійснених позивачем розрахунків не оспорювався, внаслідок чого суд вважав його необґрунтованим безпідставно. Натомість позивач підтвердив надання таких послуг шляхом доєднання до позову нарядів про підключення будинку до теплопостачання відповідно до рішення виконавчого органу міської ради та статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» . Вказував на розташування квартири відповідачів в межах єдиної системи теплопостачання всієї будівлі, а отже послуги з теплопостачання та утримання теплової мережі будинку відповідачам надані та відповідно до цього розрахована вартість утримання місць загального користування та допоміжних приміщень, витрат теплової енергії на функціонування внутрішньобудинкової мережі за встановленим порядком Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг №315 від 22 листопада 2018 року. Посилався на відповідну судову практику. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі вважали її доводи необґрунтованими, а саму скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на ті обставини, що у 2003 році їх квартира від`єднана від загальної мережі теплопостачання та вважала, що оплату за опалення місць загального користування має здійснювати ЖЕК, який зараз змінив форму господарювання на товариство з обмеженою відповідальністю. Заперечували проти нарахування на квартиру з індивідуальним опаленням плати за опалення місць загального користування у більшому розмірі ніж за квартиру, що опалюється від загальної мережі, факт укладення договору та обов`язок ознайомлення з публічним договором. Вказували, що в місцях загального користування заізольовані або відсутні прилади опалення та труби, а тому температура в місцях загального користування значно менше допустимої норми та такі послуги відповідачами не споживались, в той час оплата має здійснюватись лише за фактично надані послуги. Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 22 квітня та 25 травня 2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 (т. 1 а.с.7). Сам будинок АДРЕСА_1 , де розташована належна відповідачу квартира, відноситься до споруд багатоквартирної забудови та складається з дев`яти поверхів, що мають місця спільного загального користування та допоміжні приміщення (під`їзди, горище, підвал тощо). У 2003 році квартира відповідачів від`єднана від системи централізованого теплопостачання, стояки заварені та заізольовані, система закільцьована. В якості альтернативного джерела опалення встановлено двоконтурний газовий котел (т.1 а.с.68-69). Дані про проведення переобладнання у стінах квартири шляхом вилучення стояків труб загальної внутрішньобудинкової системи опалення у справі відсутні. Тобто при проведенні відповідачами переобладнання квартири з її від`єднанням від системи центрального опалення, відсутні дані про ізоляцію квартири та переобладнання її зовнішніх стін, через які проходять труби внутрішньобудинкової системи опалення (т.1 а.с.67). Також у будинку, крім сходових клітин та приміщення під`їзду, наявні інші місця, які відносяться до місць загального користування та допоміжних приміщень, належних всім власникам будинку, такі як горище, підвал, під`їзди тощо, де за відсутністю приладів опалення лише у місцях загального користування, а не допоміжних приміщеннях (т.1 а.с.179) проходять транзитні внутрішньобудинкові труби, мережі теплопостачання, зокрема, знаходиться і вузол комерційного обліку теплопостачання (т.1. а.с.217) . Таким чином, слід виснувати, що відповідачі є співвласниками квартири, яка розташована в багатоквартирному будинку, і внаслідок положень пункту 5 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Обов`язками усіх співвласників таких багатоквартирних будинків відповідно до статті 7 цього ж Закону та частини 2 статі 382 ЦК України є: забезпечення належного утримання та належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечення технічного обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку. Отже і відповідно до змісту статті 322 ЦК України, саме на власника покладається тягар утримання майна, яке згідно до статей 150, 156 ЖК України та статей 379, 382-383 ЦК України використовується власником для власного проживання чи проживання членів сім`ї. За положеннями статей 379, 382 ЦК України житлом фізичної особи визнається житловий будинок або квартира, яка є ізольованим помешканням в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Згідно до частин 4 і 6 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначається, що розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. А обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання. У відповідності до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України N 315 від 22 листопада 2018 року «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» місцями загального користування є загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень. Тому підпунктом 12 пункту 42 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії № 830 від 21 серпня 2019 року (далі - Правила №830) одним із обов`язків споживача, який відключився від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 року № 169, визначено зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається як з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, так і обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). За наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норм обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій» N 603 від 25 грудня 2013 року встановлено, що внутрішньобудинковими системами мережі є арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які розміщені в межах будинку, споруди, системи протипожежного захисту, включаючи стояки холодної та гарячої води, водовідведення та опалення, які розташовані в межах житлових і нежитлових приміщень. Отже, за аналізом наведених норм права слід дійти висновку, що обов`язком будь-якого споживача, який відключився від мережі централізованого опалення у встановленому порядку, є зобов`язання відшкодувати витрати з частини обсягу теплової енергії, наданої для опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку, а також для забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Відповідно до наданих позивачем копій нарядів на підключення системи опалення від 15 листопада 2022 року, 23 листопада 2023 року, 8 листопада 2024, будинок АДРЕСА_1 підключено до теплопостачання відповідно до рішень виконкому Миколаївської міської ради (т.1 а.с.8-9). А тому позивачем підтверджено, що в опалювальні сезони 2022-2025рр до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , де розташована квартира, що належить відповідачам, надавалися послуги з теплопостачання, зокрема, теплоносій витрачався для опалення місць загального користування, де хоча і не встановлені опалювальні прилади, але проходять внутрішньобудинкові мережі, та додатково надані послуги з опалення допоміжних приміщень будинку, і для забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Таким чином, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є співвласниками багатоквартирного будинку, споживали послуги з теплопостачання, які надаються ПрАТ «Миколаївоблтеплоенерго» для забезпечення функціонування будинку та внутрішньобудинкових систем опалення, внаслідок чого зобов`язані оплачувати такі витрати, навіть за відсутності укладеного договору на постачання тепла. Виконання такого обов`язку фактичним споживачем послуг за загальними нормами цивільного права покладено на нього у відповідності до статті 11, частини 1 статті 14, статті 526 ЦК України. За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обв`язки. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, та відповідно до статті 509 ЦК України означають правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право від боржника виконання його обов`язку. Отже, у розумінні положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» і Закону України «Про теплопостачання», а також положень Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22 листопада 2018 року (далі Методика №315 від 22.11.2018), власник майна, яке розташовано у багатоквартирному будинку, що має спільні мережі теплопостачання, повинен сплатити надані йому послуги з постачання теплової енергії у місцях загального користування та допоміжних приміщень, і обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, зокрема, у випадку невиконання ним обов`язку укласти індивідуальний договір до факту їх отримання. За такого підприємством, як надавачем послуг з теплопостачання до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , співвласниками якого є відповідачі, на належну їм на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (т. 1 а.с.6), та нараховано витрати за утримання місць загального користування та допоміжних приміщень, а також функціонування внутрішньобудинкової системи опалення за встановленими тарифами та відповідну абонплату за період, починаючи з 1 листопада 2022 року і по 1 квітня 2025 року включно, у загальному розмірі 5 525 грн 43 коп., які позивачем пред`явлено для стягнення з відповідачів у судовому порядку (т. 1. а.с.6). У відповідності до положень пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначається, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). У відповідності до пункту 33 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) також передбачена плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку. Отже, плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів. Втім, місцевий суд на зазначені норми закону в частині необхідності утримання співвласниками місць загального користування та допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, а також функціонування внутрішньобудинкової мережі, сплату абонентської плати не звернув та не врахував наявні у матеріалах справи підтвердження щодо надання позивачем послуг з теплопостачання в багатоквартирному будинку уваги, внаслідок чого дійшов безпідставною висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність підстав для стягнення заборгованості з відповідачів. Зокрема, суд помилково взяв на себе обов`язок щодо спростування правильності здійсненого позивачем розрахунку боргу за відсутності заперечень стосовно алгоритму його нарахування з боку відповідачів, та не врахував те, що цивільне судочинства здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, в тому числі як заперечення проти висунутих до неї вимог, внаслідок чого розпоряджається своїми правами на власний розсуд (статті 12-13 ЦПК України). За такого слід виснувати, що позивачем суду надано розрахунок, підстави для його проведення та обґрунтування положень законодавства, за якими теплопостачальна організація здійснила його нарахування. Заперечень щодо порядку, процедури такого нарахування, як і його правильність, в розумінні арифметичних складових, відповідачами не висловлено. А отже, розрахунок боргу надано позивачем відповідно до статей 77-80 ЦПК України. Таким чином, позивачем ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» нараховано відповідачам, як співвласникам квартири та будинку, за період з 1 листопада 2022 року по 1 квітня 2025 року витрати в загальній сумі 5 525 грн 43 коп., які складаються з: обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та з абонентського обслуговування (т. 1 а.с.6). Самі нарахування витрат за послугами теплопостачання з розподілу теплової енергії на загальнобудинкові потреби за будинком АДРЕСА_1 здійснено ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» спрощено, виходячи з 20%, які встановлені для 6-10 поверхової будівлі будинку, з прив`язкою до показань вузла комерційного обліку теплової енергії, що встановлено в будинку 31 жовтня 2019 року. Нарахування абонентської плати з послуг теплопостачання, виходячи із визначення її розміру за кожним окремим абонентом. Таким чином, за наведених та встановлених колегією суддів обставин, слід виснувати про наявність підстав для обов`язкової участі відповідачів у витратах на загальнобудинкові потреби, якими є витрати на забезпечення спільних потреб будівлі/будинку комунальними послугами у вигляді теплопостачання, та загальнобудинкових потреб на опалення, тобто витрат на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, а також функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, а також внесенні абонентської плати. При тому механізм нарахування ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» таких витрат відповідачем не оспорено. Враховуючи встановлені колегією обставини, є усі підстави для скасування рішення суду з підстав, визначених пунктами 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, та ухвалення нового про задоволення позову та стягнення з відповідачів заборгованості в солідарному порядку. У відповідності до статті 141 ЦПК України у зв`язку зі скасуванням судового рішення та задоволення позову наявні підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції судового збору у загальному розмірі по 2 523 грн 33 коп. з кожного. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» задовольнити. Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким позов Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованість за період з 1 листопада 2022 року по 1 квітня 2025 року в загальній сумі 5 525 грн 43 коп. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» судові витрати за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанціях по 2 523 грн 33 коп. з кожного. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України . Головуюча О. О. Ямкова Судді О. В. Локтіонова Т. В. Крамаренко