Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/12174/25

Головуючий І інстанції: І.С. Шевяков ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2026 р. Справа № 440/12174/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Мінаєвої К.В. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/12174/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту ВЧ НОМЕР_1 ) в якому просив суд: -визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 3278 від 16 серпня 2025 року. В обґрунтування позову вказав, що проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 . Перебуває на посаді начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту сил підтримки військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира частини № 3278 від 16 серпня 2025 року позивачу було оголошено догану. Підставою оголошення догани стали висновки акту службового розслідування №37850 від 15.08.2025, згідно яких позивач, будучи відповідальною посадовою особою, допустив невиконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2627/дск від 22.06.2025 року. Останнім наказом було доручено відповідальним особам забезпечити у встановлений в наказі строк провести інвентаризацію військового майна радіаційного, хімічного, біологічного захисту. ОСОБА_1 стверджував, що відповідно до оскаржуваного наказу та акту службового розслідування, не надано оцінки тому, чи призначався він до складу відповідної інвентаризаційної комісії; чи мав він повноваження проводити інвентаризацію. В наказі командира військової частини НОМЕР_1 №2627/дск від 22.06.2025 року, про невиконання якого йдеться, не було визначено, яким саме підрозділом мала бути проведена звірка по службам. Тому позивач ОСОБА_1 стверджував, що не порушував військової дисципліни і не вчиняв дії, спрямовані на виконання своїх службових обов`язків. Відтак вважає, що накладення дисциплінарного стягнення є необґрунтованим та безпідставним. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 року адміністративний позов задоволено. Наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 3278 від 16 серпня 2025 року - визнано протиправним та скасовано. Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивач неналежно виконував свої обов`язки, у зв`язку із чим відповідач правомірно, в межах, порядку та на підставах визначених чинним законодавством притягнув позивача до відповідальності, оголосивши йому дисціплінарне стягнення «догана», шляхом видачі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 16.08.2025 № 3278. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін. В обґрунтування відзиву вказав, що відповідачем факти перебування позивача у службовому відрядженні та запізнілого й не у передбачений спосіб доведення до його відому наказу №2627/дск від 22.06.2025 року не враховані, оцінки їм не надано. У зв`язку із сукупністю викладених обставин, суд першої інстанції абсолютно обґрунтовано дійшов висновку про відсутність вини позивача у тому, що наказ №2627/дск від 22.06.2025 року, яким приписано начальникам родів військ та служб до 01 липня провести інвентаризацію в підрозділах, службах та скласти відповідні акти; командирам підрозділів до 01 липня провести звірки по службам, не був виконаний своєчасно. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин займав посаду начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 , призначений з 26.03.2025 року (наказ № 88 від 26.03.2025 року). Згідно наданих на вимогу суд копій наказів командира вч НОМЕР_1 по стройовій частині, у період часу з 16.06.2025 року по 25.06.2025 року ОСОБА_1 перебував у службовому відрядженні. Наказом № 2627дск від 22.06.2025 року командира НОМЕР_2 окремої важкої механізованої бригади «Про проведення додаткових організаційних заходів» прийнято рішення, зокрема, (п.5) начальникам родів військ та служб до 01 липня провести інвентаризацію в підрозділах, службах та скласти відповідні акти; (п. 6) командирам підрозділів: - до 01 липня провести звірки по службам. 30.06.2025 року командиром вч НОМЕР_1 винесено наказ з адміністративно-господарської діяльності № 2143 «Про перевірку господарської діяльності в службах військової частини НОМЕР_1 » Цим наказом призначено комісії, зокрема, по службі військової техніки призначено комісію у складі голови: начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту; членів комісії: старшого офіцера служби сил підтримки, діловода продовольчої служби, бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби. 01.07.2025 року начальник служби РХБ захисту сил підтримки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 звернувся з рапортом на ім`я командира частини, у якому порушив питання призначення проведення інвентаризації майна РХБ захисту відповідною комісією у новому складі до 15 серпня 2025 року у зв`язку з переміщенням військовослужбовців, які входили до складу комісії сил підтримки, до інших військових частин. 18.07.2025 року на вирішення питань, порушених у цьому рапорті, винесено наказ №2899 командира частини, яким приписано провести інвентаризацію військового майна радіаційного, хімічного, біологічного захисту, закріпленого за військовою частиною НОМЕР_1 . Цим же наказом призначено комісію у складі голови: тимчасово виконуючої обов`язки старшого помічника начальника відділення персоналу штабу військової частини; членів комісії: помічника начальник служби засобів ближнього бою та розвідки, озброєння, логістики; начальника групи інструкторів, бухгалтера 2 категорії розрахункової групи фінансово-економічної служби. Цим наказом приписано проведення інвентаризації розпочати з 21.07.2025 року та завершити до 15.07.2025 року (примітка суду наведено відповідно до тексту наданої копії наказу). В термін до 15.08.2025 року голові комісії надати на затвердження командиру військової частини НОМЕР_1 інвентаризаційні акти. 23.07.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ № 2941 «Про результати службового розслідування за фактом виявлених недоліків ведення бухгалтерського обліку». Пунктом 1 цього наказу начальнику служби радіаційного, хімічного біологічного захисту сил підтримки військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_1 оголошено догану за встановлений факт неналежного виконання своїх службових обов`язків та низький стан виконавчої дисципліни. 29.07.2025 року т.в.о. старшого помічника начальника відділення персоналу штабу НОМЕР_3 подано начальнику відділення персоналу штабу рапорт, згідно якого виявлено, що наказ командира НОМЕР_3 № 2899 від 18.07.2025 року суперечить наказу командира НОМЕР_2 ОМБР № 2627дск, яким визначалася вказівка начальникам родів військ та служб до 01 липня провести інвентаризацію в підрозділах, службах та скласти відповідні акти; командирам підрозділів до 01 липня провести звірки по службам. Відповідальною посадовою особою служби радіаційного, хімічного біологічного захисту сил підтримки військової частини НОМЕР_1 не було виконано наказ командира № 2627дск від 22.06.2025 року та безпідставно, задля уникнення відповідальності було підготовлено проект наказу № 2899 від 18.07.2025 року «Про проведення інвентаризації військового майна РХБ захисту військової частини НОМЕР_1 , з метою перекладення своїх службових обов`язків на інших посадових осіб військової частини. В рапорті порушено питання призначити службове розслідування та доручити його проведення відповідальній особі. Рапорт підтриманий резолюціями начальника відділу персоналу штабу та начальника штабу вч НОМЕР_1 . Наказом № 2608 від 06.08.2025 призначено службове розслідування на підставі вказаного рапорту. У ході службового розслідування був опитаний ОСОБА_1 , який надав пояснення та зазначив, що період з 15.06.2025 по 26.06.2025 він перебував у відрядженні, про проведення заходів, визначених наказом командира НОМЕР_2 окремої важкої механізованої бригади від 22.06.2025 №2627/дск, дізнався в розмові від начальника логістики підполковника ОСОБА_2 30.06.2025 року, який пояснив, що у зв?язку з недостатністю часу для проведення інвентаризації військового майна за всіма номенклатурами служб забезпечення посадовим особам необхідно звернутися до командира військової частини НОМЕР_1 з клопотанням про призначення інвентаризації військового майна з метою виконання наказу командира НОМЕР_2 окремої важкої механізованої бригади від 22.06.2025 № 2627/дск. 01.07.2025 року, він, ОСОБА_1 , звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 з клопотанням призначити проведення інвентаризації військового майна РХБ захисту. За результатом розгляду рапорту начальник штабу - заступник командира військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_3 наклав резолюцію «НВП» встановленим порядком, що стало в подальшому підставою для видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18 липня 2025 року № 2899. Інших дій, крім опитування ОСОБА_1 , згідно наданих матеріалів у ході службового розслідування не проводилося. За змістом Акту, отримано пояснення ОСОБА_1 , досліджено рапорт т.в.о. старшого помічника начальника відділення персоналу штабу, який був приводом для початку службового розслідування, окремі накази командування вч. Акт службового розслідування за № 37850 затверджений 15.08.2025 року. Відповідно Акту, проведеними заходами встановлено, що підполковник ОСОБА_1 несвоєчасно виконав наказ № 2627/дск від 22.06.2025 року, чим порушив Статут внутрішньої служби Збройних Сил України п. 30 п. 37: військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальнику), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно. Пунктом 6.2 Акту службового розслідування запропоновано за встановлений факт несвоєчасного виконання наказу, порушення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, начальнику служби радіаційного, хімічного біологічного захисту сил підтримки військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_1 оголосити дисциплінарне стягнення у вигляді «Зауваження». На наданому суду примірнику Акту службового розслідування відсутні будь-які резолюції чи службові відмітки, окрім підпису особи, яка проводила службове розслідування. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №3278 від 16.08.2025 оголошено дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 у вигляді догани. Позивач вважаючи протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 3278 від 16 серпня 2025 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани повністю звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності складу дисциплінарного правопорушення у діях начальника служби радіаційного, хімічного біологічного захисту сил підтримки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV. Статтею 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Згідно з ст. 30 Статуту внутрішньої служби ЗСУ начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Статтею 37 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно. Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ, у редакції на час виникнення спірних правовідносин). Приписами статей 1 та 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна досягається, зокрема, й шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України (стаття 3 Дисциплінарного статуту ЗСУ). Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби. Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Згідно із частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. Положеннями статті 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б)догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів). Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту ЗСУ. Відповідно до вимог статті 83 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Частиною першою статті 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Порядок проведення службового розслідування врегульований нормами розділу ІІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок № 608, у редакції на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування. Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку Порядок № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника. Нормами розділу V Порядку № 608 визначено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити. Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування. Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу VІ Порядку № 608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Аналогічні норми закріплені також і в статті 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ, яка окрім права командира прийняти рішення про накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, вину якого повністю доведено, також передбачає, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з`ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення. При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування. Загальне розуміння дисциплінарної відповідальності базується на тому, що ця відповідальність є наслідком дисциплінарного проступку. Хоч Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» й не наведено прямого визначення проступку, однак комплексне тлумачення цього закону призводить до висновку, що дисциплінарний проступок, як і будь-яке інше правопорушення, характеризується через ознаки, які визначають його склад. Так, Верховний Суд у постанові від 14.01.2021 року у справі №817/1318/17 вказує (п.п. 37-38), що сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем службової дисципліни. Службова дисципліна ж полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. У п.44 цієї ж постанови Верховний Суд зазначає, що дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в її діях. Склад дисциплінарного проступку, як і будь-якого іншого правопорушення, передбачає наявність ознак відповідного об`єкту, суб`єкту, об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення. Суб`єктивна сторона, відповідно, оцінюється через елемент вини у будь-якій її формі. Доцільно вказати тут на статтю 86 Дисциплінарного Статуту ЗСУ, згідно якої, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Отже, як і при застосуванні інших видів юридичної відповідальності, дисциплінарна відповідальність може бути застосована до особи виключно за умови повного доведення її вини. У обставинах цієї справи дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 було застосовано за те, що він (за змістом Акту службового розслідування) несвоєчасно виконав наказ № 2627/дск від 22.06.2025 року, чим порушив Статут внутрішньої служби Збройних Сил України п. 30, п. 37: військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальнику), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно. Але відповідно до обставин, повідомлених ОСОБА_1 і у позові, і у поясненні, що надавалося ним у ході службового розслідування він не був особою, прямо відповідальною за виконання цього наказу та під час винекнення спірних правовідносин перебував у відрядженні. Отже, твердження про відсутність вини підлягає судовій перевірці. З урахуванням аргументів сторін, що викладені у заявах по суті, для вирішення справи слід відповісти на питання: 1) чи є позивач уповноваженою особою, яка повинна була забезпечити реалізацію наказу № 2627дск від 22.06.2025; 2) чи доведено належним чином до відома позивача наказ 2627дск від 22.06.2025; 3) якщо відповіді на два попередні питання позитивні то чи було позивачем здійснено всі можливі дії для забезпечення наказу № 2627дск від 22.06.2025; 4) чи є вина позивача у тому, що наказ 2627дск від 22.06.2025 не був виконаний своєчасно. Надаючи відповіді на ці питання з огляду на встановлене матеріалами справи, колегія суддів вказує, що наказ 2627/дск від 22.06.2025 року був прямо адресований, з-поміж іншого, й начальнику служби радіаційного, хімічного біологічного захисту сил підтримки військової частини НОМЕР_1 . Як вже зазначалося, наказом командира НОМЕР_2 ОМБР № 2627дск надавалася вказівка начальникам родів військ та служб до 01 липня провести інвентаризацію в підрозділах, службах та скласти відповідні акти; командирам підрозділів до 01 липня провести звірки по службам. Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять жодних доказів того, що цей наказ був доведений до відома начальника служби радіаційного, хімічного біологічного захисту сил підтримки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 у встановлений законом спосіб. Сам ОСОБА_1 у поясненнях, наданих у ході службового розслідування, пояснив, що про існування цього наказу дізнався з телефонного дзвінка заступника командира частини 30.06.2025 року, після повернення з відрядження. Інших даних про ознайомлення ОСОБА_1 з цим наказом суду не надано. Твердження ОСОБА_1 , викладене вище, не спростовано. Матеріалами справи підтверджено та відповідач не спростовував того факту, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні в період з 16.06.2025 по 25.06.2025, що підтверджено наказами командира військової частини НОМЕР_1 №172 від 16.06.2025 та №182 від 26.06.2025. Як встановив суд першої інстанції, виходячи з того, що про існування наказу №2627/дск від 22.06.2025 року ОСОБА_1 був проінформований 30.06.2025, а строк виконання цього наказу встановлювався до 01.07.2025 року, риторичним є питання: чи міг позивач у будь-який спосіб забезпечити проведення інвентаризації у період часу, менш ніж доба? Відповідачем факти перебування ОСОБА_1 у службовому відрядженні та запізнілого й не у передбачений спосіб доведення до його відому наказу №2627/дск від 22.06.2025 року не враховані, оцінки їм не надано. Окремо суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 не входив до складу будь-яких інвентаризаційних комісій, що були створені у військовій частині. Так, перелік постійно діючих внутрішніх перевірочних комісій вч НОМЕР_1 був затверджений Додатком до наказу командира вч НОМЕР_1 від 24.12.2024 року № 5597. Згідно цього додатку, п. 36 Комісія з інвентаризації служби сил підтримки складається з голови: старшого помічника начальника відділення персоналу, членів комісії: помічника начальника служби засобів ближнього бою та розвідки, начальника групи інструкторів, бухгалтера 2 категорії розрахункової групи фінансово-економічної служби. У подальшому, згідно витягу з наказу №2152 від 01.07.2025 року (з адміністративно-господарської частини) командира вч НОМЕР_1 , було внесено зміни до наказу від 24.12.2024 року «Про організацію служби військ і бойового навчання військової частини НОМЕР_1 на 2025 навчальний рік», зокрема, шляхом викладення в іншій редакції переліку постійно діючих внутрішніх перевірочних комісій військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до п. 36 Додатку до цього наказу, комісія з інвентаризації служб сил підтримки складається з голови: старшого помічника начальника відділення персоналу; членів комісії: помічника начальника служби засобів ближнього бою та розвідки, начальника групи інструкторів, бухгалтера 2 категорії розрахункової групи фінансово-економічної служби. Згідно з п. 43 Додатку, комісія зі списання майна служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту складається з голови: старшого офіцера групи безпеки військової служби, членів комісії: начальника електротехнічної служби, старшого офіцера служби сил підтримки, бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність вини ОСОБА_1 у тому, що наказ №2627/дск від 22.06.2025 року, яким приписано начальникам родів військ та служб до 01 липня провести інвентаризацію в підрозділах, службах та скласти відповідні акти; командирам підрозділів до 01 липня провести звірки по службам, не був виконаний своєчасно. За умови відсутності своєчасного доведення до відома його цього наказу, після неофіційного повідомлення про наказ наявність часу на виконання менш ніж доба, неможливо об`єктивно стверджувати, що ОСОБА_1 винний у несвоєчасному виконанні наказу. Суд повторює статтю 86 Дисциплінарного Статуту ЗСУ, яка передбачає можливість рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності тільки у разі - якщо вину військовослужбовця повністю доведено. З огляду на встановлені у ході судового розгляду обставини, колегія суддів вважає вину ОСОБА_1 не доведеною, а тому накладене на нього дисциплінарне стягнення є протиправним і оголошеним без урахування усіх обставин справи та необ`єктивно. У той же час колегія суддів відхиляє посилання відповідача на п. 37 Статуту внутрішньої служби ЗСУ («Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальнику), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно».) Як слідує з матеріалів справи відразу після того, як позивач дізнався про зазначений наказ, він 01.07.2025 року подав рапорт, що спрямований на подальше виконання наказу, а отже п. 37 Статуту внутрішньої служби ЗСУ не був порушений. Отже, за наслідками розгляду справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність складу дисциплінарного правопорушення у діях начальника служби радіаційного, хімічного біологічного захисту сил підтримки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 . А отже наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 3278 від 16 серпня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 по справі № 440/12174/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді К.В. Мінаєва І.М. Ральченко