Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/3938/25

Справа № 991/3938/25 Провадження 1-кп/991/57/25 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 29 травня 2026 року м. Київ Вищий антикорупційний суд у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , в режимі відеоконференції з власних технічних засобів обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду в місті Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_10 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Рожанівка Заліщицького району Тернопільської області, проживаючого а адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Теребовля, Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Копичинці, Гусятинського району Тернопільської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. ВСТАНОВИВ: У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження. 26 травня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_10 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року. Заява про відвід обгрунтована тим, що на переконання сторони захисту прокурор прямо та особисто зацікавлена у результаті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Чорківського районного суду Тернопільської області від 11 червня 2024 року, оскільки, в разі її задоволення та скасування судового рішення про закриття кримінального провадження № 52024000000000233 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у судовому порядку буде додатково встановлено факт спливу строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210000000100, що в свою чергу буде додатковою підставою для закриття вказаного кримінального провадження та відповідно до положень ст. 43 ЗУ "Про прокуратуру" може стати підставою для притягнення вказаного прокурора до дисциплінарної відповідальності та подальшого звільнення із органів прокуратури. Розуміючи високу вірогідність настання вказаних негативних обставин для себе особисто, прокурор ОСОБА_3 вирішила вжити заходів, направлених на здійснення тиску на обвинуваченого ОСОБА_5 шляхом спроби позбавлення його права на захист на правову допомогу, яку йому надає адвокат ОСОБА_8 , шляхом подання заяви про його відвід із мотивуванням, начебто, можливого конфлікту інтересів між ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_11 . Захист стверджує, що прокурору достеменно відомо, що на момент подання заяви про відвід адвоката ОСОБА_8 свідок ОСОБА_11 не допитувався під час судового розгляду кримінального провадження № 12020210000000100, а тому, встановити наявність конфлікту інтересів між показаннями свідка та інтересами обвинуваченого ОСОБА_5 неможливо. Крім того, прокурору відомо, що адвокатом ОСОБА_8 надається правова допомога ОСОБА_11 в іншому кримінальному проадженні, відмінному від того, що перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду. На переконання захисту, заява про відвід адвоката ОСОБА_8 від участі у кримінальному провадженні № 12020210000000100 в інтересах ОСОБА_5 подана виключно як спроба створити штучні обставини для усунення вказаного адвоката від здійснення подальшого захисту обвинуваченого та для примушування його до відмови від надання правової допомоги ОСОБА_11 , з метою, у такий спосіб, здійснити перешкодження вказаному захиснику на збирання доказів та встановлення обставин, які можуть бути використані на користь обвинуваченого у даному кримінальному провадженні. З огляду на викладене, з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, сторона захисту просить відвести прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратруи ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадження № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року. Позиція учасників кримінального провадження. Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_10 підтримав заявлений відвід прокурору з підстав викладених у ньому та просив його задовольнити. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що подана заява про її відвід не містить жодної з підстав, передбачених КПК України для усунення прокурора від участі у даному кримінальному провадженні. Вона пояснила, що заява про відвід є реакцією на її заяву про відвід адвоката ОСОБА_8 , яка була подана у зв`язку з тим, що саме адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду з вимогою переглянути судове рішення стосовно ОСОБА_11 , який є свідком у цьому кримінальному провадженні. Прокурор наголосила, що особисто не знайома з ОСОБА_11 , а відомості про нього отримала виключно з матеріалів кримінального провадження, зокрема з його показань. Про участь адвоката ОСОБА_8 у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_11 дізналась із отриманого судового рішення, яке було надіслане Тернопільським апеляційним судом. У зв`язку з цим заперечила будь-які твердження про здійснення на ОСОБА_11 тиску. Крім того, прокурор зазначила, що принцип змагальності кримінального процесу передбачає можливість ухвалення судами різних рішень, зокрема виправдувальних вироків або рішень про закриття кримінального провадження. Також вона послалася на ч.3 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої саме по собі ухвалення такого рішення не може бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, якщо відсутні інші обставини, що свідчать про дисциплінарний проступок. Старшим групи прокурор стала на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України. З огляду на викладене прокурор вважає заяву про її відвід необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав заяву про відвід прокурора, подану адвокатом ОСОБА_12 , та просив усунути прокурора ОСОБА_3 від участі у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з її зацікавленістю у результатах розгляду справи. Інші учасники правом висловлення думки з приводу заявленого відводу не скористались. Мотиви та висновки суду. Вирішуючи питання про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року суд встановив такі факти. Так, 22 листопада 2023 року в межах кримінального провадження № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року органом досудового розслідування ОСОБА_11 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Постановою прокурора від 14 травня 2024 року матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України виділено в окреме кримінальне провадження № 52024000000000233. Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 червня 2024 року у справі № 608/1321/24 ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження № 52024000000000233 закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності. Із пояснень учасників кримінального провадження встановлено, що адвокат ОСОБА_8 , який у даному кримінальному провадженні здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_5 , представляючи інтереси ОСОБА_11 в межах кримінального провадження № 52024000000000233, звернувся до Чортківського районного суду Тернопільської області із заявою про перегляд ухвали про звільнення останнього від кримінальної відповідальності за нововиявленими обставинами. Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 23 квітня 2026 року відмовлено у відкритті провадження про перегляд ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 червня 2024 року. Наразі Тернопільським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 23 квітня 2026 року. Обгрунтовуючи заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_10 послався на її особисту зацікавленість у недопущенні подальшої участі адвоката ОСОБА_8 у здійсненні захисту обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки, такий захист є ефективним та може призвезти до ухвалення виправдувального вироку або встановлення у судовому порядку факту спливу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, що може бути наслідком притягнення відповідного прокурора до дисциплінарної відповідальності та подальшого звільнення із органів прокуратури. Разом з тим, суд відхиляє вказані доводи з огляду на наступне. Перелік підстав, за наявності яких прокурор підлягає відводу, визначений у ст. 77 КПК України. Так, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України передбачає, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, прокурор зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Частинами 4, 5 ст. 80 КПК України унормовано, що заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та бути підтверджені відповідними доказами. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 81 КПК України відвід прокурора під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює. Прокурор у кримінальному провадженні відноситься до сторони обвинувачення і має ряд повноважень, за допомогою яких реалізується обвинувальна функція прокурора у змагальному кримінальному процесі. Водночас відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України він зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Об`єктивність і неупередженість прокурора є не менш важливими для досягнення завдань кримінального провадження, ніж судді, оскільки він згідно зі ст. 36 КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи. Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання ним своїх конституційних функцій, передбачених ст. 131-1 Конституції України, та виконання повноважень на досудовому розслідуванні, під час судового провадження (ст. 36 КПК України), для здійснення завдань кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України, забезпечення законності згідно зі ст. 9 КПК України. Норми кримінального процесуального законодавства не визначають конкретних критеріїв чи ознак, які б однозначно характеризували упередженість, що свідчить про необхідність оцінки цієї обставини з урахуванням особливостей кожної конкретної ситуації. Водночас самі по собі припущення сторони захисту, їх незгода з процесуальними рішеннями або позицією прокурора, а також суб`єктивне тлумачення мотивів її діяльності не можуть розглядатися як належні та достатні підстави для відводу. По суті, аргументи сторони захисту ґрунтуються на припущенні, що прокурор здійснює свої процесуальні повноваження не з метою виконання покладених на нього законом функцій, а задля уникнення можливої дисциплінарної відповідальності у майбутньому. Однак жодних доказів на підтвердження таких тверджень суду не надано. Більше того, наведені доводи спростовуються положеннями ч. 3 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов`язків. Таким чином, саме по собі скасування судового рішення або встановлення певних процесуальних порушень у межах іншого кримінального провадження автоматично не породжує для прокурора ризику дисциплінарної відповідальності. Закон прямо виключає таку залежність та пов`язує можливість дисциплінарного переслідування виключно з наявністю встановленого факту умисного порушення закону чи неналежного виконання службових обов`язків. За таких обставин твердження сторони захисту про існування у прокурора особистої заінтересованості ґрунтуються виключно на власних припущеннях та не підтверджуються жодними об`єктивними даними. Також не можуть бути прийняті судом і посилання захисту на те, що звернення прокурора із заявою про відвід адвоката ОСОБА_8 свідчить про упередженість останньої або про намагання позбавити обвинуваченого ОСОБА_5 права на захист. Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що відповідна заява про відвід адвоката ОСОБА_8 від участі у кримінальному провадженні № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року була подана прокурором ОСОБА_3 у межах реалізації процесуальних прав, передбачених кримінальним процесуальним законом. Сам факт подання стороною обвинувачення клопотань, заяв або заперечень не може розцінюватися як доказ упередженості прокурора, оскільки такі дії є складовою змагального процесу та спрямовані на реалізацію наданих законом повноважень. Суд звертає увагу, що оцінка обґрунтованості заяви прокурора про відвід здійснюється виключно судом у встановленому законом порядку під час її розгляду. Незгода сторони захисту з такою процесуальною ініціативою прокурора сама по собі не свідчить про існування особистого інтересу останньої у результатах кримінального провадження. Суд також відхиляє доводи сторони захисту про те, що подання прокурором заяви про відвід було зумовлене прагненням усунути адвоката ОСОБА_8 від здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні, примусити до припинення надання правової допомоги ОСОБА_11 в іншому кримінальному провадженні або перешкодити збиранню доказів на користь сторони захисту. Такі твердження мають виключно характер припущення та не підтверджуються жодними об`єктивними даними. Сторона захисту фактично пов`язує факт звернення прокурора із процесуальною заявою про відвід адвоката з наявністю у прокурора прихованих мотивів та намірів, яких в ході розгляду заяви про відвід не встановлено. Сам факт подання відповідної заяви не тягне автоматичного усунення адвоката від участі у провадженні, а лише ініціює судову перевірку наведених у ній обставин. За результатами такої перевірки, суд відмовив в задоволенні заяви прокурора про відвід захисника ОСОБА_8 . Відтак твердження сторони захисту про те, що звернення прокурора із заявою про відвід саме по собі створює перешкоди для здійснення захисту або позбавляє обвинуваченого ОСОБА_5 права на правову допомогу обраного захисника, є безпідставними. Також суд не вбачає жодного логічного та правового зв`язку між поданням прокурором заяви про відвід адвоката ОСОБА_8 та стверджуваним стороною захисту наміром перешкодити адвокату збирати докази чи встановлювати обставини, які можуть бути використані на користь обвинуваченого ОСОБА_5 . Матеріали заяви про відвід прокурора не містять жодних відомостей про вчинення прокурором дій, спрямованих на обмеження процесуальних прав захисника, створення перешкод у його професійній діяльності або незаконне втручання у здійснення адвокатської діяльності. Фактично наведені стороною захисту доводи зводяться до незгоди з процесуальною позицією прокурора, однак така незгода сама по собі не може свідчити про упередженість прокурора чи бути підставою для його відводу, оскільки кримінальне провадження побудоване на засадах змагальності сторін, які мають право обстоювати власну правову позицію шляхом використання передбачених законом процесуальних механізмів. Відтак, підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що наведені стороною захисту обставини не підтверджують наявності особистої заінтересованості прокурора ОСОБА_3 у результатах розгляду даного кримінального провадження, не свідчать про її упередженість та не містять даних, які могли б викликати обґрунтовані сумніви у її об`єктивності та неупередженості. Керуючись ст. 77, 80, 81, 372, 392 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_10 про відвід прокурора Спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України. Суддя ОСОБА_1