Постанова Західний апеляційний господарський суд № 914/2054/23(914/1985/24)

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2054/23(914/1985/24) Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді МАТУЩАКА О.І. суддів СКРИПЧУК О.С. КРАВЧУК Н.М. За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П. За участю апелянта Корякіна Д.В. (особисто); розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича (вх.ЗАГС №01-05/1413/26 від 07.05.2026) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.05.2026 (Суддя Цікало А.І.) про зміну способу та порядку виконання постанови у справі № 914/2054/23(914/1985/24) за позовом Дочірнього підприємства Рожниторф Державного підприємства Київторф, Київська область, Брорварський район, с.Рожни до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Софт-Плюс, Львіська область, с. Гончари до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича, Миколаївська область, Баштанський район, селище Казанка третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Варман, м.Київ третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю Е- Тендер, м.Київ про: визнання недійсними результати електронного аукціону та застосування наслідків нікчемного правочину в межах справи № 914/2054/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Софт-Плюс, Львіська область, с. Гончари В С Т А Н О В И В: Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.06.2025 у справі № 914/2054/23 (914/1985/24) задоволено позов Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс» та 2) Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича про визнання недійсними результати електронного аукціону від 17.06.2024 з продажу права грошової вимоги та застосування наслідків нікчемного правочину; визнано недійсними результати електронного аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 з продажу права грошової вимоги, оформлених протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024; зобов`язано ФОП Корякіна Д.В. передати (повернути) ТОВ «Софт-Плюс» право вимоги, згідно укладено між ними договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024, а також документи, що передані ФОП Корякіну Д.В. від ТОВ «Софт-Плюс» згідно акту приймання-передачі документів від 24.06.2024 до договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024; стягнуто з ТОВ «Софт-Плюс» на користь ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» 1 514, 00 грн витрат по сплаті судового збору; стягнуто з ФОП Корякіна Д.В. на користь ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» 1 514, 00 грн витрат по сплаті судового збору. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 задоволено апеляційну скаргу ФОП Корякіна Д.В.; скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2025 у справі №914/2054/23(914/1985/24); прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволені позову; стягнуто з ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» на користь ФОП Корякіна Д.В. 7 267, 20 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. На виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 у справі № 914/2054/23(914/1985/24), 19.12.2025 Господарський суд Львівської області видав наказ про стягнення з ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» на користь ФОП Корякіна Д.В. 7 267,20 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. 16.04.2026 до Господарського суду Львівської області від ФОП Корякіна Д.В. надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій заявник просив: 1) матеріали справи № 914/2054/23(914/1985/24) надіслати до Господарського суду Київської області, в провадженні якого перебуває справа № 911/408/17 про банкрутство ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» для розгляду заяви; 2) змінити спосіб та порядок виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 у справі № 914/2054/23(914/1985/24), а саме: покласти витрати ФОП Корякіна Д.В. у сумі 7 267,20 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на банкрута - ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» шляхом включення до першої черги вимог кредиторів боржника, як вимоги ФОП Корякіна Д.В. Господарський Львівської області ухвалою від 05.05.2026 відмовив в задоволенні заяви ФОП Корякіна Д.В. від 16.04.2026 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення. Ухвала суду мотивована тим, що зміна способу та порядку виконання судового рішення відповідно до ст. 331 ГПК України є процесуальною дією на стадії виконання судового рішення, а не спором у розумінні ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі- КузПБ), у зв`язку з чим відсутні підстави для передачі матеріалів справи до господарського суду, у провадженні якого перебуває інша справа про банкрутство боржника. Суд першої інстанції також виходив з того, що вимога заявника про включення суми судового збору до першої черги вимог кредиторів фактично є заявленням грошових вимог до боржника в межах іншої справи про банкрутство, які повинні реалізовуватись шляхом подання відповідної заяви з грошовими вимогами безпосередньо до господарського суду, що розглядає справу про банкрутство, а тому підстави для зміни способу та порядку виконання постанови суду відсутні. ФОП Корякін Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.05.2026 та прийняти нове рішення, яким задовольнити подану ним заяву від 16.04.2026. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення, не врахувавши, що боржника - ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» - визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, у зв`язку з чим примусове виконання наказу про стягнення судового збору у межах виконавчого провадження є неможливим в силу приписів п. 3 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Апелянт покликається на те, що зміна способу виконання судового рішення є процесуальною гарантією забезпечення його реального виконання та не змінює суті судового рішення, а полягає у застосуванні нового способу реалізації вже ухваленого рішення у разі неможливості його виконання у первісний спосіб. Скаржник також зазначає, що витрати зі сплати судового збору у сумі 7 267,20 грн є витратами, пов`язаними з провадженням у справі про банкрутство, які відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ підлягають задоволенню у першу чергу, а тому існують підстави для зміни способу виконання постанови суду шляхом включення вказаних вимог до першої черги вимог кредиторів банкрута. Крім того, апелянт вважає, що за правилами ст. 7 КУзПБ заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення підлягала розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, оскільки всі майнові спори за участю боржника мають розглядатись у межах справи про банкрутство. Відзивів на апеляційну скаргу, а також інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, учасниками справи подано не було. 28.05.2026 в судовому засіданні взяв участь представник боржника, який навів доводи по суті апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Беручи до уваги зазначене, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи, які не з?явилися. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі КузПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Як встановив суд першої інстанції, заява ФОП Корякіна Д.В. про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення обґрунтована тим, що постановою Господарського суду Київської області від 20.03.2017 ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. У зв`язку з цим наказ Господарського суду Львівської області від 19.12.2025 про стягнення на користь ФОП Корякіна Д. В. 7 267,20 грн витрат зі сплати судового збору не може бути примусово виконаний у порядку виконавчого провадження з огляду на приписи п. 3 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Покликаючись на неможливість виконання судового рішення у визначений спосіб, заявник вважає, що існують підстави для зміни способу його виконання шляхом включення зазначеної суми судового збору до першої черги вимог кредиторів у справі про банкрутство ДП «Рожниторф» ДП «Київторф». Крім того, з посиланням на ст. 7 КУзПБ ФОП Корякін Д.В. зазначає, що матеріали справи підлягають передачі до Господарського суду Київської області, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника (ДП «Рожниторф» ДП «Київторф»), для розгляду поданої заяви. Колегія суддів вважає подану заяву необґрунтованою з огляду на таке. Частиною 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 7 КУзПБ встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Відповідно до ч. 3 ст. 7 КУзПБ, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи. Отже, ст. 7 КУзПБ встановлено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує саме спори, стороною в яких є боржник, а матеріали справи, в якій стороною є боржник та провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність) для розгляду спору по суті в межах цієї справи про банкрутство (неплатоспроможність). При цьому, такі спори, хоча і вирішуються в межах справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від справи про банкрутство. Натомість, зміна способу виконання рішення господарського суду (згідно зі ст. 331 ГПК України) не є спором, а є процесуальною дією, спрямованою на реалізацію вже ухваленого рішення (процесуальне питання на стадії виконання рішення). За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для надсилання матеріалів справи № 914/2054/23(914/1985/24) до Господарського суду Київської області, в провадженні якого перебуває справа №911/408/17 про банкрутство ДП «Рожниторф» ДП «Київторф». Щодо вимог заяви в частині зміни способу та порядку виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 у справі № 914/2054/23(914/1985/24) шляхом включення 7 267,20 грн витрат зі сплати судового збору до першої черги вимог кредиторів ДП «Рожниторф» ДП «Київторф», суд апеляційної інстанції зазначає, що така вимога за своєю правовою природою фактично є заявленням грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство. Так, порядок заявлення та розгляду грошових вимог кредиторів встановлено положеннями КУзПБ (ст. ст. 45, 47, 59, 60). Колегія суддів зазначає, що нормами КУзПБ встановлено обов`язок кредиторів подати безпосередньо до господарського суду, який розглядає справу про банкрутство боржника, відповідні письмові заяви з вимогами до боржника, а також встановлено правові наслідки недотримання кредиторами обов`язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника. Отже, заяви кредиторів з вимогами до боржника подаються саме до господарського суду, який розглядає справу про банкрутство боржника та саме господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, за результатами розгляду таких заяв постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (ст. ст. 45, 59, 60 КУзПБ). Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність підстав для зміни способу та порядку виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 у справі № 914/2054/23(914/1985/24) шляхом включення вимог ФОП Корякіна Д. В. у сумі 7 267,20 грн до першої черги вимог кредиторів у справі про банкрутство ДП «Рожниторф» ДП «Київторф», оскільки такі вимоги повинні реалізовуватись шляхом подання відповідної заяви з грошовими вимогами безпосередньо до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення у запропонований заявником спосіб, а тому правомірно відмовив у задоволенні заяви ФОП Корякіна Д. В. про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення. Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - без змін. Керуючись ст. ст. 74, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.05.2026 у справі № 914/2054/23(914/1985/24) - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду. Справу повернути до Господарського суду Львівської області. Повна постанова складена та підписана 02.06.2026. Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК Судді Н.М. КРАВЧУК О.С. СКРИПЧУК