Постанова Сумський апеляційний суд № 1806/2-683/11

Справа №1806/2-683/11 Номер провадження 22-ц/816/2200/26 Категорія - ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2026 року м. Суми Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Черних О.М. (суддя-доповідач), суддів: Замченко А.О., Худика А.М., з участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В. в присутності: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника ДВС у м. Суми Річкаля Сергія Павловича, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в режимі відеоконференції у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.04.2026, постановлену у складі судді Катрич О.М., в м. Суми у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА», Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження, У С Т А Н О В И В: 1.Описова частина Короткий зміст заяви У серпні 2025 року представник ТОВ «Він Фінанс» звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні №47512818 з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс». Свої вимоги обґрунтував тим, що 28.03.2008 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 10/2008/4060252075. В забезпечення виконання зобов`язання 28.03.2008 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки до кредитного договору № 10/2008/4060252075. У зв`язку з невиконанням боржниками своїх зобов`язань за Кредитним договором 10.02.2011 Ковпаківським районним судом м. Суми було вирішено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Філії Відкритого акціонерного товариства КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» заборгованість у сумі 511995,81 грн. та в дольовому порядку судовий збір у сумі 1700 грн., тобто по 850 грн. з кожного і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., тобто по 60 грн. з кожного. На даний час на виконанні знаходиться виконавче провадження № 47512818, відкрите на підставі виконавчих листів по справі № 1806/2-683/11. 12.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та Гарантія», яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» було укладено Договір про відступлення права вимоги № GL6N718144, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 10/2008/4060252075 від 28.03.2008 та договорами забезпечення були відступлені та перейшли до ТОВ «Він Фінанс». Просив суд замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні № 47512818 з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «НАДРА», як вибулої сторони, на його правонаступника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс». Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.04.2026 заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» задоволено. Постановлено замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні № 47512818 з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «НАДРА», як вибулої сторони, на його правонаступника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» щодо примусового виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.02.2011 (справа № 1806/2-683/11) за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення боргу. Рішення суду мотивоване тим, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущено; боржником не доведено, що зобов`язання відсутнє; рішення суду є невиконаним; за відомостями, які наявні в матеріалах справи, виконавче провадження зупинено. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що заміна сторони у виконавчому документі з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «НАДРА» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» є передумовою для досягнення стягувачем процесуальної мети виконання в межах виконавчого провадження судового рішення, ухваленого у цивільній справі № 1806/2-683/11. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2026 року. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що заявником не доведено факт підтвердження набуття права вимоги. Вказав, що оскільки заявнику невідомі відомості, в якому саме розмірі залишилась заборгованість, останній позбавлений можливості перевірити фактичний результат виконання рішення суду та обсяг права вимоги, яке могло перейти до нього, як до нового кредитора. Зазначив, що суд першої інстанції не врахував того, що виконавче провадження № 47512818 формувалося саме у межах виконавчих проваджень № 32012608 та № 39846410, які на даний час знищені у зв`язку із закінченням строків зберігання. При цьому вказав, що суд першої інстанції безпідставно переклав тягар доказування саме на нього, як боржника. Вважав, що суд першої інстанції не врахував правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21, Верховного Суду у постанові від 27.12.2023 у справі № 731/498/20. Просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2026 року та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження № 47512818. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 травня 2026 року справу передано судді-доповідачеві Черних О.М. Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 08 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження в указаній справі. Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 08 травня 2026 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. 01.06.2026 представник заявника адвокат Дементьєв В.Ф. через «Елекронний суд» подав клопотання про долучення до його скарги доказу, а саме: «Гарантійний лист» ТОВ «Він Фінанс», який не був предметом дослідження судом першої інстанції. Своє клопотання обґрунтував тим, що даний доказ виник після ухвалення рішення суду, а тому не міг бути поданий заявником до суду першої інстанції. Колегія суддів, звертає увагу на те, що відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглядаючи 10 вересня 2025 року cправа № 906/127/24. КГС зазначив, що саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (постанова Верховного Суду від 27.08.2023 у справі №552/7368/21). Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів із порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №910/11152/19, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 28.07.2020 у справі №904/2104/19, від 03.09.2024 у справі №903/753/22. З огляду на це, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову у прийнятті до розгляду нового доказу. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Позиція апеляційного суду У судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду справи представники ПАТ КБ «Надра», ТОВ «Він Фінанс» та боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_5 не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали. За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. При вищевикладених обставинах, на підставі ст.ст.371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності учасників справи, які не з`явились 2.

Мотивувальна частина Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, ОСОБА_2 , Ричкаля С.П., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам цивільного процесуального та матеріального законодавства України. Фактичні обставини справи Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.02.2011 у справі 1806/2-683/11 позов Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про стягнення боргу задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» заборгованість по кредитному договору від 28.03.2008 року за № 10/2008/4060252075 в сумі 511995 грн. 81 коп., та дольовому порядку судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1700 грн., тобто по 850 грн., з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., тобто по 60 грн. з кожного. (т.1, а.с.55-57) Згідно умов п.2 Кредитного договору від 28.03.2008 № 10/2008/4060252075, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту, сплати відсотків тощо, ОСОБА_1 уклав з банком договір іпотеки- 2-х кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 (т.2, а.с. 89) 25.02.2011 представник банку Чубур І.Д. отримала від суду копію рішення та два виконавчих листа, що підтверджується відміткою на останньому титульному аркуші матеріалів справи №1806/2-683/11. 02.04.2012 ст. державний виконавець Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Товарніченко Євгенія Анатоліївна винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 32012608 (т.1, а.с. 105-106). 11.04.2012 відбулося приєднання виконавчого провадження до зведеного, так як у ВДВС відносно одного боржника відкрито декілька виконавчих проваджень. 13.11.2014 ст. державний виконавець Турчин Ю.С. постановою повернула виконавчий лист стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 (відсутність у боржника майна), а саме: майно належне боржнику на праві власності та яке підлягало опису відсутнє. Залишок по боргу по виконавчому документу складає 430 164, 90 грн. Станом на 14.10.2024 стан виконавчого провадження завершено, що підтверджується Інформацією у виконавчому провадженні. 06.05.2015 стягувач ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію подав до ВДВС Сумського МУЮ заяву про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання рішення виконавчого листа Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.02.2011 у справі №1806/2-683/11 (т.1, а.с.110-111). 14.05.2015 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Товстим В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №47512818 (з ідентифікатором доступу) (т.1, а.с.112). Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження зупинено. (т. 2, а.с.173 ) 12.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» було укладено Договір про відступлення права вимоги № GL6N718144, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 10/2008/4060252075 від 28.03.2008 та договорами забезпечення були відступлені та перейшли до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (т.2, а.с.8-9, 10-19). Відповідно до п. 4 Договору № GL6N718144 про відступлення прав вимоги визначено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 1 225 759, 11 грн. (один мільйон двісті двадцять п`ять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять грн. 11 коп.) без ПДВ, надалі за текстом Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор. Додатком до цього договору став Реєстр договорів, права вимоги за яким відступаються, та Боржників(поручителів) за такими договорами, зокрема у п. 96 зазначено ОСОБА_1 (а.с. 167-169 т.2) 25.07.2024 внаслідок наказу про зміну назви Товариства було перейменовано ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (т.2, а.с.40). Застосовані норми права У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках заміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Відповідно до положень частин першої, другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього. Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі. Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження. Також питання про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред`явлення виконавчого документа до виконання, пов`язані з процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні як юридичному процесі в силу умов частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», а з процесуальним правонаступництвом, передбаченим статтею 55 ЦПК України, - в силу другої частини цієї статті. При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21). У справі, яка переглядається, встановлено, що на виконанні рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.02.2011 у справі № 1806/2-683/11 представник банку Чубур І.Д. отримала 25.02.2011 два виконавчих листа. 02.04.2012 державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 32012608, яке станом на 14.10.2024 завершено, що підтверджується Інформацією по виконавчому провадженню. У даному виконавчому провадженні проводилися виконавчі дії, зокрема 11.04.2012 відбулося приєднання виконавчого провадження до зведеного, так як у ВДВС відносно одного боржника відкрито декілька виконавчих проваджень, 13.11.2014 постановою державного виконавця повернуто виконавчий лист стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 (відсутність у боржника майна). Залишок по боргу по виконавчому документу складає 430 164, 90 грн. (т.1, а.с. 105-106). 06.05.2015 стягувач ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової І.О. подав до ВДВС Сумського МУЮ заяву про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання рішення. 14.05.2015 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Товстим В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №47512818. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на дату постановлення ухвали вищезазначене виконавче провадження зупинено. Суд першої інстанції даючи оцінку встановленим обставинам справи, дійшов до висновку, що зупинення виконавчого провадження означає лише тимчасове припинення вчинення виконавчих дій, а не припинення самого провадження, ТОВ «Він Фінанс» за Договором про відступлення права вимоги № GL6N718144 отримало право грошової вимоги за Кредитним договором № 10/2008/4060252075 від 28.03.2008, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним в постановах від 03.11.2020 у справі № 916/617/17, від 18.01.2022 у справі № 34/42, від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 щодо підходу до вирішення питання процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення та не суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21, та постанові Верховного Суду від 27.12.2023 у справі № 731/498/20, на які є посилання в апеляційній скарзі. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального чи матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги з приводу того, що суд першої інстанції не перевірив фактичний залишок заборгованості, колегія суддів звертає увагу на те, що при розгляді заяви про заміну сторони виконавчого провадження в порядку правонаступництва, суд досліджує виключно обставини переходу прав та обов`язків від первісного кредитора до нового. Питання щодо розміру, структури чи правомірності формування суми боргу не є предметом дослідження у даній процесуальній дії. Усі ризики, пов`язані з дійсністю та обсягом вимог на момент відступлення, покладаються виключно на нового стягувача як на учасника цивільно-правових відносин. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 381-382 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 03 червня 2026 року. Головуючий - О.М. Черних Судді: А.О. Замченко А.М. Худик