Постанова 4803 № 176/2410/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3469/26 Справа № 176/2410/25 Суддя у 1-й інстанції - Крамар О. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Никифоряка Л.П., Красвітної Т.П., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 року,- ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ 25.06.2025 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшов позов Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.03.2020 року по 01.05.2025 року, яка складає 54911,61 грн з яких основний борг 46675,50 грн, інфляційні нарахування 6513,52 грн, три відсотки річних 1646,41 грн, пеня 76,18 грн та судові витрати. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 є приватною власністю відповідача на підставі Договору дарування квартири № 5484 від 19 липня 2007 року. Позивач надає відповідачу послуги з централізованого опалення його помешкання (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), однак, відповідач, не сплачує кошти на за надані послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі54911,61 грн з яких основний борг 46675,50 грн, інфляційні нарахування 6513,52 грн, три відсотки річних 1646,41 грн, пеня 76,18 грн, що змусило позивача звернутись до суду. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Заочним рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 року позов Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.03.2020 року по 01.05.2025 року складає 54911,61 грн, з яких основний борг 46675,50 грн, інфляційні нарахування 6513,52 грн, три відсотки річних 1646,41 грн та пеня 76,18 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 гривень. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 31.12.2025 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 року та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив надані позивачем докази по справі, зокрема розрахунок заборгованості, де видно, що відповідач кожного місяця сплачує за послуги теплопостачання, однак ця сума є меншою ніж нараховано позивачем. Також не досліджував питання, а чи виконує позивач свої обов`язки з надання відповідачу послуги теплопостачання відповідно до публічного договору. Крім того, позивач нарахував відповідачу заборгованість поза межами строку позовної давності. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 54911,61 грн, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено. КП «Жовтоводськтепломережа» є постачальником послуг з централізованого опалення до квартири АДРЕСА_1 . Власником вказаної квартири на підставі Договору дарування квартири № 5484 від 19.07.2007 року є відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.05.2025 року (а.с. 12). Рішенням Жовтоводського міськвиконкому №410/1 від 29 листопада 2000 року функції по збору платежів від населення за послуги гарячого водопостачання та опалення перейшли від ВЖРЕО м. Жовті Води до КП «Жовтоводськтепломережа». (а.с. 15) Пункт 2.2 Рішення встановлює: «Передачу ВЖРЕО та ВО ЖКГ здійснити з наявною заборгованістю перед КП «Жовтоводськтепломережа», тобто по оплаті населенням послуг гарячого водопостачання і опалення станом на 01 грудня 2000 року та з різниці в тарифах, що склалася на протязі минулих років.». Рішенням Жовтоводської міської ради від 24 лютого 2021 року за №229-5/VIII змінено найменування комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» на комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради. Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради на відповідача було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . 12.09.2017 року між КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради та відповідачем укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №744488 (а. с. 13 14). Згідно з п. 1 вказаного договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги в строки і на умовах, що визначені цим договором. З 09 листопада 2021 року у відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанови Кабінет. Міністрів України від 08 вересня 2021 року №1022, «Про знесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії», між позивачем та відповідачем укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, що встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклади відповідний договір з виконавцем. Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, який розроблений згідно Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови КМУ від 08.09 2021) та який розміщений на Офіційному сайті підприємства https://teplonet.dp.ua. 01.11.2021 року між КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР та ОСОБА_1 укладений індивідуальний договір приєднання, укладений сторонами з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України з метою надання послуги з постачання теплової енергії споживачу. Цей договір є опублікованим на офіційному веб-сайті КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР https://teplonet.dp.ua. Згідно п. 5 вказаного договору виконавець зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги в строки і на умовах, що визначені цим договором. Договір з постачання теплової енергії споживачам є договором приєднання (ст. 634 ЦК України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Постачання теплової енергії є видом житлово-комунальної послуги, що надається мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно з розрахунком заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 за період з 01 березня 2020 року по 01 травня 2025 року сума заборгованості складає 54911,61 грн, з яких основний борг 46675,50 грн, інфляційні нарахування 6513,52 грн, три відсотки річних 1646,41 грн та пеня 76,18 грн (а. с. 7 9). Встановивши вказані обставини судом першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог. З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Чинним законодавством статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, та правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором охоплюються дією саме цієї статті. Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався. Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»). Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21 (провадження № 61-5238св22). Дії карантину спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» скасовані постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про скасування на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 30.06.2023 року. Отже, беручи до уваги вищевказані положення постанов Кабінету Міністрів України, встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року. Крім того, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі. Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено зокрема п. 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції чинній на час подання позовної заяви) встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, пропущеною слід вважати позовну давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року. Як вбачається з матеріалів справи позивачем КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР заявлялась вимога про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.03.2020 року по 01.05.2025 року. Таким чином, строк позовної давності розпочався з 02.03.2020 року. Позов до суду надійшов 25.06.2025 року Враховуючи дію карантину з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року, та положення, що всі строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради звернулось до суду своєчасно. Позовна давність при зверненні до суду пропущена не була. Щодо посилань відповідача на неповноту надання послуг, апеляційний суд зазначає, що надані відповідачем акти про встановлення фактів надання послуг з централізованого теплопостачання в неповному обсязі від 15.11.2018 року та 28.01.2019 року та акт-претензія від 15.12.2025 року складені в період часу, що не виходить до позовних вимог (які заявлені за період з 01.03.2020 року по 01.05.2025 року), а тому не має значення. Доводи апеляційної скарги на правильність рішення суду першої інстанції не впливають. При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: