Ухвала КАС ВС № 420/34142/25

УХВАЛА 02 червня 2026 року м. Київ справа №420/34142/25 адміністративне провадження № К/990/20113/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Жука А.В., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі №420/34142/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_5 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати індексації грошового забезпечення в повному розмірі та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_5 , військової частини НОМЕР_1 , у якій просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 23 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) січень 2008 року; - зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 23 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 травня 2018 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 належного розміру індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 травня 2018 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає у не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16 серпня 2018 року по 16 лютого 2019 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - зобов`язати військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 належного розміру індексації грошового забезпечення за період з 16 серпня 2018 року по 16 лютого 2019 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 , яка полягає у не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21 листопада 2019 року по 20 листопада 2020 року включно, з урахуванням абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - зобов`язати військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 належного розміру індексації грошового забезпечення за період з 21 листопада 2019 року по 20 листопада 2020 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає у не нарахуванні та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28 січня 2021 року по 28 липня 2021 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - зобов`язати військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 належного розміру індексації грошового забезпечення за період з 28 січня 2021 року по 28 липня 2021 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 , яка полягає у не нарахуванні та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30 листопада 2021 року по 18 липня 2022 року включно, з урахуванням абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - зобов`язати військову частину НОМЕР_5 здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 30 листопада 2021 року по 18 липня 2022 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 23 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 23 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 травня 2018 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 належного розміру індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 травня 2018 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає у не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16 серпня 2018 року по 16 лютого 2019 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 належного розміру індексації грошового забезпечення за період з 16 серпня 2018 року по 16 лютого 2019 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21 листопада 2019 року по 20 листопада 2020 року включно, з урахуванням абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 належного розміру індексації грошового забезпечення за період з 21 листопада 2019 року по 20 листопада 2020 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає у не нарахуванні та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28 січня 2021 року по 28 липня 2021 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 належного розміру індексації грошового забезпечення за період з 28 січня 2021 року по 28 липня 2021 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 , яка полягає у не нарахуванні та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30 листопада 2021 року по 18 липня 2022 року включно, з урахуванням абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_5 здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 30 листопада 2021 року по 18 липня 2022 року включно, з урахування абзацу четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. В решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із таким рішенням суду, військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху. Для усунення недоліків апеляційної скарги надано військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме для надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн. Роз`яснено військовій частині НОМЕР_1 , що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга буде повернута скаржнику. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 , поданого 07 квітня 2026 року, про відстрочення оплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №420/34142/25 повернуто особі, яка її подала на підставі частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. 04 травня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі №420/34142/25. Заявник просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду, направити справу до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2026 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білак М.В., судді: Желєзний І.В., Жук А.В. У період з 19 травня 2026 року по 28 травня 2026 року суддя Желєзний І.В. перебував у відпустці відповідно до наказу від 19 травня 2026 року №1670/0/6-26 та від 26 травня 2026 року №1787/0/6-26. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 червня 2026 року, здійсненого на підставі розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року №602, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білак М.В., судді: Жук А.В., Уханенко С.А. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №420/34142/25 без руху суд апеляційної інстанції вказав відсутність документа про сплату судового збору. У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого відповідач зазначав відсутність фінансових ресурсів задля забезпечення оплати судового збору. Так, суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги зазначив про відсутність відповідних доказів, які в повній мірі обґрунтовували б таке клопотання. Також апеляційним судом ураховано, що апелянт не входить до кола осіб, на яких поширюються положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» в частині відстрочення оплати судового збору. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Враховуючи, що відповідачем вимоги ухвали про залишення скарги без руху не виконано, апеляційний суд на підставі частини другої статі 298 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України повернув апеляційну скаргу відповідачу. Верховний Суд зазначає, що сплата судового збору є обов`язковою для відповідача. Зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є недопустимим. Відповідач є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Отже, держава в особі органів влади, що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Враховуючи викладене, Суд вважає, що повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, а саме ненаданням документу про сплату судового збору, апеляційним судом вірно застосовано положення частини другої статті 298 КАС України. При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі №420/34142/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_5 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати індексації грошового забезпечення в повному розмірі та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Судді М.В. Білак А.В. Жук С.А. Уханенко