Ухвала КАС ВС № 200/9418/25

УХВАЛА 02 червня 2026 року м. Київ справа №200/9418/25 адміністративне провадження № К/990/21656/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Єресько Л.О., Жука А.В., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніїни на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №200/9418/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 22 жовтня 2019 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з визначенням з 01 січня 2015 місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, із застосуванням з 01 березня 2018 року щомісячної індексації-різниці; - зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2015 року по 22 жовтня 2019 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з визначенням з 01 січня 2015 року місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, із застосуванням з 01 березня 2018 року щомісячної індексації-різниці у розмірі 4463,15 грн; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати грошової компенсації за належне, але не отримане за період з 22 березня 2016 року по 22 жовтня 2019 року речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Службі безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державне спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захист інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2016 року № 178; - зобов`язати відповідача нарахувати і виплати грошову компенсацію за належне, але не отримане за період з 22 березня 2016 року по 22 жовтня 2019 року речове майно за цінами предметів обмундирування, визначеними Адміністрацією Державної прикордонної служби України станом на 1 січня 2025 року; - зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та компенсації за належне, але не отримане речове майно. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року, позовні вимоги щодо грошової компенсації за неотримане речове майно, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за належне, але не отримане речове майно залишено без розгляду відповідно до пункту 8 частини першої статті 240, статті 123 КАС України. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 07 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі № 200/9418/25 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі №200/9418/25 задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі №200/9418/25 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із застосуванням з 01 березня 2018 року щомісячної індексації-різниці у розмірі 4463,15 грн. В цій частині ухвалено постанову, якою визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2019 року з урахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 416,23 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2019 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі № 200/9418/25 залишено без змін. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень. Представник позивача звернувся до апеляційного суду із заявою про виправлення описки в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі №200/9418/25, в обґрунтування якої зазначалося, що судом при підрахунку підвищення доходу позивача у березні 2018 року через арифметичну помилку неправильно розраховано індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2019 року включно у сумі 416,23 грн в місяць, в той час, як за підрахунком представника позивача, індексація-різниця грошового забезпечення позивачу має бути виплачена у розмірі 4463,15 грн в місяць. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року відмовлено в задоволенні заяви адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , про виправлення описки в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі № 200/9418/25. 13 травня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніїни на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №200/9418/25. Заявник просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду, ухвалити рішення, яким внести виправлення до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі №200/9418/25: зазначивши в мотивувальній частині постанови, що розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року склав 8133,23 грн (посадовий оклад - 2820,00 грн, оклад за військовим званням - 880,00 грн, винагорода ПКМУ № 889 - 36,23 грн, надбавка за вислугу років - 1295 грн, преміювання - 3102 грн); абзац 5 резолютивної частини постанови викласти наступним чином: «Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 4463,15 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 22 жовтня 2019 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи з системного аналізу приписів КАС України, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача про виправлення описки в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі №200/9418/25, суд апеляційної інстанції заначив про відсутність в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі № 200/9418/25 описок та очевидних арифметичних помилок. Зокрема, апеляційний суд вказав, що в мотивувальній частині постанови здійснено розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення позивача відповідно до архівних відомостей військової частини НОМЕР_1 за лютий та березень 2018 року. Тобто, розрахунки зроблені судом згідно з матеріалами справи, із відображенням у постанові суду детального розрахунку здійснених обчислень, що свідчить про відсутність описок, на які вказує заявник. Також суд апеляційної інстанції зауважив, що зміст заяви адвоката зводиться до незгоди з прийнятим судовим рішенням в частині здійснених судом розрахунків індексації-різниці грошового забезпечення позивача, що в силу приписів статті 253 КАС України не може бути вирішене шляхом виправлення у ньому описки. Така незгода є підставою для оскарження судового рішення в касаційному порядку, а не підставою для виправлення описки. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суд вважає, що відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача про виправлення описки у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі №200/9418/25, апеляційним судом вірно застосовано положення статті 253 КАС України, правильне її застосування є очевидним, застосування та тлумачення зазначеної норми процесуального права не викликають сумніву, а доводи касаційної скарги не спростовують мотивів суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі. Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніїни на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №200/9418/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Судді М.В. Білак Л.О. Єресько А.В. Жук