LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС320/22795/25

від 02.06.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 у сп…

УХВАЛА 02 червня 2026 року м. Київ справа №320/22795/25 адміністративне провадження № К/990/24565/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів: Кравчука В.М., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №320/22795/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - УСТАНОВИВ: У 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо невиготовлення та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023; - зобов`язати Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023. Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у місті Києва та Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023; - зобов`язано Головне управління Служби безпеки України у місті Києва та Київській області підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано апелянту усунути вказані у ній недоліки протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції докази про сплату судового збору. В подальшому, у зв`язку з неусуненням недоліків, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.05.2026 апеляційну скаргу повернув скаржнику. 28.05.2026 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Служба безпеки України у м. Києві та Київській області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №320/22795/25, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму пункту 11 частини другої статті 3 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" в редакції станом на момент подання позову (далі - Закон №3674-VI), оскільки при поданні позовної заяви позивач фактично реалізує гарантоване йому положеннями статті 56 Конституції України право на відшкодування завданої йому внаслідок бездіяльності органів державної влади матеріальної шкоди у вигляді передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України упущеної вигоди (щомісячних недоплат пенсії у відповідному грошовому розмірі як упущених доходів, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене). За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного. Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, то суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Частиною 5 статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до статей 1 та 2 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Водночас положеннями пункту 11 частини 2 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Вирішуючи питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій положень пункту 11 частини 2 статті 3 Закон №3674-VI, колегія суддів зазначає, що в цій справі позивачем оскаржувалися дії Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01 березня 2018 р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" При цьому вимоги саме про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області позивачем в межах позову не заявлялись, а відтак є обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про непоширення на скаржника у даному випадку дії положень пункту 11 частини 2 статті 3 Закону №3674-VI й, як наслідок, наявність у нього обов`язку надати документ про сплату судового збору. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки у встановлений судом строк апелянтом не були усунуті недоліки апеляційної скарги. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 2 статті 298 та пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №320/22795/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується. Суддя-доповідач В.М. Бевзенко Судді: В.М. Кравчук С.Г. Стеценко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»