Ухвала КАС ВС № 240/21615/25

УХВАЛА 02 червня 2026 року м. Київ справа №240/21615/25 адміністративне провадження № К/990/18922/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Дубком Сергієм Олександровичем, на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №240/21615/25, за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції чинній з 29 січня 2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 22 квітня 2023 року по 28 квітня 2023 року та з 08 жовтня 2024 року по 02 червня 2025 року розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме, невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 14 цієї постанови; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 22 квітня 2023 року по 28 квітня 2023 року та з 08 жовтня 2024 року по 02 червня 2025 року належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме, встановленого Законом України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, Законом України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01 січня 2024 року, Законом України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, без зміни при проведенні такого перерахунку попередньо встановлених відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року, позовну заяву повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Дубком Сергієм Олександровичем, на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №240/21615/25. 27 квітня 2026 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Дубком Сергієм Олександровичем, на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №240/21615/25. Суддя Радишевська О.Р. з 12 травня по 18 травня 2026 року перебувала у відрядженні , відповідно до наказу від 28 квітня 2026 року №1320/0/6-26. Суддя Желєзний І.В. з 19 травня по 28 травня 2026 року перебував у відпустці, відповідно до наказу від 19 травня 2026 року №1670/0/6-26 та від 26 травня 2026 року №1787/0/6-26. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 червня 2026 року, здійсненого на підставі розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року №587 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Радишевська О.Р., судді: Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. Отже, оскільки на підставі даних з Єдиного державного реєстру судових рішень Судом установлено, що ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2026 року вже було відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №240/21615/25, то Суд, керуючись приписами пункту 3 частини першої статті 333 КАС України, дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї ж особи на це саме судове рішення необхідно відмовити. З огляду на зазначене, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору Судом не вирішується. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Дубком Сергієм Олександровичем, на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №240/21615/25. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: Судді: О.Р. Радишевська А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко