Ухвала КАС ВС № 380/14140/24

УХВАЛА 02 червня 2026 року м. Київ справа №380/14140/24 адміністративне провадження № К/990/18549/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №380/14140/24 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, у якому просив: - визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо призначення ОСОБА_1 іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; - визнати протиправним та скасувати рішення шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 1 від 15.05.2024 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора щодо ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ керівника Львівської обласної прокуратури від 03.06.2024 № 822к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області та органів прокуратури; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області та органах прокуратури або на іншій рівнозначній посаді в органах прокуратури з 04.06.2024; - стягнути з Львівської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 04.06.2024 по день ухвалення судового рішення про поновлення на посаді. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 1 від 15.05.2024 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора щодо ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Львівської обласної прокуратури від 03.06.2024 № 822к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області та органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області та органах прокуратури з 05.06.2024. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 05.06.2024 по 17.10.2025 в розмірі 777 713,40 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області та стягнення на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 47 810,25 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 2422,40 грн сплаченого судового збору. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 в частині стягнення з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 05.06.2024 по 17.10.2025 в розмірі 777 713,40 грн скасовано та прийнято в цій частині постанову, якою стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 05.06.2024 по 17.10.2025 в розмірі 760 714,20 грн. В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 залишено без змін. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 24.03.2026 Львівська обласна прокуратура через підсистему "Електронний суд" подала касаційну скаргу до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2026 зазначену касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 23.04.2026 Львівська обласна прокуратура через підсистему "Електронний суд" вдруге подала касаційну скаргу до Верховного Суду. Ураховуючи, що у період з 02.05.2026 до 10.05.2026 суддя Мельник-Томенко Ж.М. перебувала у відрядженні, у період з 06.05.2026 до 12.05.2026 суддя Желєзний І.В. перебував у відпустці, 11.05.2026 суддя Радишевська О.Р. перебувала у відпустці, у період з 12.05.2026 до 18.05.2026 суддя Радишевська О.Р. перебувала у відрядженні, у період з 19.05.2026 до 28.05.2026 суддя Желєзний І.В. перебував у відпустці, питання щодо розгляду матеріалів касаційної скарги вирішується після припинення обставин, які перешкоджали такому розгляду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026, який здійснено на підставі розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.06.2026 № 588, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Мельник-Томенко Ж.М., судді: Радишевська О.Р., Соколов В.М. Встановлено, що у касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження. Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Встановлено, що вперше відповідач звернувся із касаційною скаргою у цій справі 24.03.2026. Згідно з відомостями "КП Діловодство спеціалізованого суду" копія ухвали Верховного Суду від 09.04.2026 про повернення касаційної скарги у справі №380/14140/24, провадження №К/990/13231/26, отримана Львівською обласною прокуратурою шляхом доставки до електронного кабінету 09.04.2026 о 17:30. Повторно касаційну скаргу подано відповідачем до Верховного Суду 23.04.2026. З огляду на доводи, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку, враховуючи те, що повторно касаційну скаргу подано без суттєвих затримок та зайвих зволікань, наявні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Повертаючись до обставин цієї справи, Верховний Суд зазначає, що підставою перегляду оскаржуваних судових рішень відповідач зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України із посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 11 Порядку № 221 в частині наявності заяви прокурора до кадрової комісії за день до складання іспиту про перебуванні на лікуванні, однак без клопотання про перенесення дати іспиту. Аналізуючи означені доводи скаржника, Верховний Суд виходить з такого. Так, Верховним Судом встановлено, що перевіряючи рішення суду першої інстанції та залишаючи його без змін [зокрема, в частині визнання протиправним та скасування рішення шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 1 від 15.05.2024 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора щодо ОСОБА_1 ] суд апеляційної інстанції, з урахуванням установлених у цій справі обставин, послався на висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 22.08.2023 у справі №640/24464/20, від 26.12.2022 у справі №300/2744/21, від 28.04.2022 у справі №420/12089/20, в яких суд касаційної інстанції, серед іншого, зазначив, що позивач дійсно був обізнаний із правилами проведення атестації й наслідками їх недотримання, але водночас, не можна залишити поза увагою чи применшувати значення обставин, які спричинили відсутність позивача на іспиті, що у цьому випадку, по суті, і лежить в основі рішення про неуспішне проходження атестації. Повертаючись до цієї справи, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач надіслав на електронну адресу шістнадцятої кадрової комісії заяву, в якій повідомив, що проходить лікування та за станом здоров`я не може прибути на іспит, покликаючись на медичний висновок про непрацездатність ЗТС4-КХ4А-4Е2В-53А4. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виснував, що з метою повної та об`єктивної оцінки та застосування відповідних наслідків комісія повинна встановлювати фактичні причини неявки для проходження атестації або одного з її етапів, визначити чи такі причини пов`язані із: самостійним рішенням прокурора не приймати участь у такій процедурі або неявкою прокурора, обумовленою певними об`єктивними причинами (підтвердженими належними та допустимими доказами). На підставі означеного суди констатували, що позивач не прибув на іспит з об`єктивної і поважної причини, а рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації не є результатом атестування як такого, адже позивач його по суті не проходив. Ураховуючи встановлені фактичні обставини, які перешкодили ОСОБА_1 прибути на іспит у визначені дату і час, суди дійшли одностайного висновку про те, що рішення шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №1 від 15.05.2024, хоча й ухвалено з дотриманням формальних умов і процедур, передбачених пунктом 11 розділу І Порядку №221, проте не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та пропорційності. Отже, ураховані, у тому числі, судом апеляційної інстанції висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 11 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, стосуються подібних правовідносин, що створює підстави для застосування пункту 6 частини першої статті 333 КАС України. З урахуванням наведеної актуальної практики Верховного Суду, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 11 Порядку № 221, яке, до того ж, зводиться до переоцінки доказів. Отже, враховуючи те, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Клопотання Львівської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №380/14140/24 задовольнити. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №380/14140/24. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко В.М. Соколов , О.Р. Радишевська, Судді Верховного Суду