Ухвала КАС ВС № 320/40680/25
від 02.06.2026 · АдміністративнаУХВАЛА 02 червня 2026 року м. Київ справа №320/40680/25 адміністративне провадження № К/990/18994/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №320/40680/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправною бездіяльності, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову (довідку) військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.05.2024 №29/2036 "Про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби"; - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненадання відповіді по суті на його заяву від 14.05.2025 (щодо оскарження постанови (довідки) військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.05.2024 №29/2036 "Про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби", призначення іншої дати та часу для проведення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначення об`єктивного стану здоров`я та ступеню придатності до військової служби) та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 14.05.2025 і направити його на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 на повторний медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, з врахуванням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402. 23.09.2025 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії спірної постанови, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 утриматись від вчинення дій щодо вручення мобілізаційних розпоряджень (повісток) позивачеві та призову його на військову службу під час мобілізації до моменту набрання рішенням по даній справі законної сили. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2025, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026, у задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, 27.04.2026 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Ураховуючи, що у період з 02.05.2026 до 10.05.2026 суддя Мельник-Томенко Ж.М. перебувала у відрядженні, у період з 06.05.2026 до 12.05.2026 суддя Желєзний І.В. перебував у відпустці, 11.05.2026 суддя Радишевська О.Р. перебувала у відпустці, у період з 12.05.2026 до 18.05.2026 суддя Радишевська О.Р. перебувала у відрядженні, у період з 19.05.2026 до 28.05.2026 суддя Желєзний І.В. перебував у відпустці, питання щодо розгляду матеріалів касаційної скарги вирішується після припинення обставин, які перешкоджали такому розгляду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026, який здійснено на підставі розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.06.2026 № 588, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Мельник-Томенко Ж.М., судді: Радишевська О.Р., Соколов В.М. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Перелік судових рішень суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду апеляційним судом, визначено частиною другою статті 328 КАС України, до якого віднесено ухвали: про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України (щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі, відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження). Частиною третьою статті 328 КАС України обумовлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо на питання відповісти ствердно, відповідні постанови апеляційного суду можуть бути предметом касаційного оскарження. Таким чином, у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постанову апеляційного суду про залишення зазначеної ухвали без змін, а також постанову апеляційного суду про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Проте неможливим є касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 відступила від викладеної вище правової позиції у частині висновків про неможливість оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в забезпеченні позову та про неможливість касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, зазначивши, що такі обмеження є невиправданими, та що у касаційному порядку можуть окрім інших переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову. Так, скаржник просить переглянути у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, якою ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову залишено без змін. За таких обставин, з урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 та від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, Верховний Суд уважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та постанова суду апеляційної інстанції про залишення такої ухвали без змін не можуть бути предметом касаційного оскарження. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За наведеного правового врегулювання й обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №320/40680/25. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. СуддіЖ.М. Мельник-Томенко О.Р. Радишевська В.М. Соколов