Постанова Київський апеляційний суд № 753/4779/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/2809/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2025 року м. Київ Справа № 753/4779/24 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», яка подана представником Негрич Світланою Юріївною, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року, ухвалене у складі судді Котвицького В.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування, інфляційних втрат, трьох процентів річних, встановив: У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до відповідача ПАТ «НАСК «Оранта», в якому просив стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 18 796 грн. 12 коп., інфляційні втрати в розмірі 3655 грн. 97 коп. і три проценти річних в розмірі 1127 грн. 77 коп. В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є власником транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» модель «Sprinter 516СDI», державний номерний знак НОМЕР_1 . 29 листопада 2022 року, приблизно о 19 год. 30 хв., в м. Фастів сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» модель «Sprinter 516СDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05.10.2022 № АТ 3314385 і договору від 05.10.2022 № ЕАП0357980. 01 грудня 2022 року позивач звернувся до відповідача як страховика цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду із заявою про страхове відшкодування, яку відповідач зареєстрував у день її надходження. Листом від 23.05.2023 № 09-02-22/1061 відповідач поінформував позивача про те, що ним ухвалено рішення про здійснення виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 157 500 грн. на підставі страхового акту № ОЦВ-22-32-83934/1 та в розмірі 7815 грн. 31 коп. на підставі страхового акту № ДЦВ-23-32-91518/1. 23 травня 2023 року відповідач у безготівковій формі перерахував на рахунок позивача кошти в загальному розмірі 165 315 грн. 31 коп., які надійшли 24 травня 2023 року. Позивач стверджував, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, адже в порушення пункту 36.2. ст. 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не виплатив суму страхового відшкодування протягом дев`яноста днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування, інфляційних втрат, трьох процентів річних задоволено. Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 18 796 грн. 12 коп., інфляційні втрати в сумі 3655 грн. 97 коп. і три відсотки річних в розмірі 1127 грн. 77 коп. Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. Не погоджуючись із рішенням суду, представник відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» - Негрич С.Ю. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові. В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача посилається на те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні 29 листопада 2022 року дорожньо-транспортної пригоди була встановлена судовим рішенням від 26 квітня 2023 року, копію вказаної постанови суду позивач надав страховій компанії 10 травня 2023 року, а тому тримісячний строк на виплату страхового відшкодування поновився із 10 травня 2023 року та діяв до 09 серпня 2023 року. 24 травня 2023 року, через 2 тижні з дати надання остаточного документу, який підтвердив цивільно-правову відповідальність винної особи за полісом ПАТ «НАСК «Оранта», було сплачено страхове відшкодування в повному обсязі і в строки, передбачені законодавством. Про відкриття апеляційного провадження та розгляд справи за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження, позивач та його представник повідомлені належним чином. Відзив на апеляційну скаргу від позивача ОСОБА_1 не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. З`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961 відповідач не прийняв рішення про здійснення страхового відшкодування або вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, страхове відшкодування не виплатив, письмове повідомлення про прийняте рішення позивачу не направив у встановлений цим законом 90-денний строк, тобто не пізніше 01 березня 2023 року. Оскільки страхове відшкодування одержано позивачем лише 24 травня 2023 року, позивач має право на стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат і трьох відсотків річних у заявленому розмірі. При цьому, місцевий суд звернув увагу, що пункт 36.2. статті 36 Закону № 1961 не визначає підставою зупинення перебігу строку для виплати страхового відшкодування, якщо питання про вину особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди вирішується в адміністративній справі. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи. Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником транспортного засобу -автобуса «Mercedes Benz», модель «Sprinter 516 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 10). 01 грудня 2022 року позивач звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та із заявою про страхове відшкодування, в якій повідомив, що 29 листопада 2022 року о 19 год. 35 хв. в м. Фастів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія автомобіля «ВАЗ», який виїхав на смугу зустрічного руху, не впорався з керуванням та зіткнувся з автобусом «Mercedes Benz». У заяві вказано, що дорожньо-транспортна пригода зафіксована поліцією (а.с. 11). Позивач долучив до заяви про страхове відшкодування паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків (а.с. 11 зворот). Постановою Фастівського районного суду Київської області від 26 квітня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення № 381/1538/23, яка набрала законної сили 08 травня 2023 року, встановлено, що 29 листопада 2022 року о 19 год. 30 хв. на перехресті автодороги Р04 з вулицею Козацької Слави, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_2 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes Benz 516 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався у зустрічному напрямку, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги пунктів 12.1, підпункту «б» пункту 2.3. Правил дорожнього руху. За результатами розгляду цієї справи ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. При цьому з постанови суду вбачається, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди було розпочате кримінальне провадження, яке постановою органу досудового розслідування від 23 березня 2023 року закрито за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення (а.с. 18). В апеляційній скарзі представник відповідача зазначила і не заперечувалося позивачем що копію постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2023 року було надано позивачем до страхової компанії 10 травня 2023 року. Листом від 23 травня 2023 року № 09-02-22/1061 відповідач поінформував позивача, що, розглянувши матеріали справи № 22-32-83934, ПАТ «НАСК «Оранта» було прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 157 000 грн. згідно зі страховим актом № ОЦВ-22-32-83934/1 та в розмірі 7815 грн. 31 коп. згідно зі страховим актом № ДЦВ-23-32-91518/1 (а.с. 13). 24 травня 2023 року відповідач у безготівковій формі шляхом банківського переказу на рахунок позивача виплатив двома платежами 157 500 грн. і 7815 грн. 31 коп., що в загальному розмірі складало 165 315 грн. 31 коп., цільове призначення «ПАТ «НАСК «ОРАНТА»_/0034186_/_Стр.відшк. ОСОБА_1 (НОМЕР_4) на к/р НОМЕР_3 по Дог. № ЕАП-0357980 від 05» (а.с. 12). Відповідно до ст. 6 Закону України № 1961 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно з п. 33.4 ст. 33 вказаного Закону, у разі оформлення працівниками відповідних підрозділів Національної поліції відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди і сприяють представникам страховиків (МТСБУ) у проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів, причетних до неї. Абзацами першим, другим, четвертим і п`ятим пункту 36.2. статті 36 Закону України № 1961 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачалося, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення. Пунктом 36.5 ст. 36 Закону № 1961 визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором. Враховуючи зазначене, законодавством передбачене нарахування пені за відповідне прострочення відповідача у разі його наявності. Також до прострочення його грошового зобов`язання застосовується частина друга статті 625 ЦК України. Основою для розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат є сума страхового відшкодування шкоди, яка підлягає відшкодуванню. Верховним Судом у постановах від 21 квітня 2022 року у справі №447/2222/20, від 15 серпня 2023 року у справі №513/730/21, від 23 грудня 2023 року у справі №345/3049/22 вказано на те, що відповідальність страховика, передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та частиною другою статті 625 ЦК України, настає виключно у випадку, якщо невиконання грошового зобов`язання відбулося з його вини як боржника у даних правовідносинах. Колегією суддів установлено, що вина ОСОБА_2 встановлена постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2023 року у справі № 381/1538/23, яка набула законної сили 08 травня 2023 року, а 10 травня 2023 року позивач передав відповідачу копію зазначеної постанови суду. Відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування через шістнадцять днів з моменту набрання постановою суду законної сили, тобто 24 травня 2023 року. Як вбачається зі змісту постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області, суд розглянув справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 після надходження відповідних матеріалів, за якими постановою органу досудового розслідування від 23 березня 2023 року кримінальне провадження за фактом вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди було закрите за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення. З викладеного слідує, що до 23 березня 2023 року у зв`язку з наявністю кримінального провадження, перебіг строку для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплати було припинено відповідно до абз. 4 п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що об`єктивно виключало можливість відповідача вирішити питання про існування підстав для виплати позивачу страхового відшкодування. Вважаючи доведеною обґрунтованість позовних вимог, суд першої інстанції помилково виходив з того, що вищезазначений строк для ухвалення страховиком рішення про виплату страхового відшкодування чи відмову у його виплаті за даних обставин не припинявся з тієї підстави, що адміністративні справи не включені до переліку категорій справ, до ухвалення рішення в яких зазначений строк припиняється відповідно до абзацу другого пункту 36.2. статті 36 Закону № 1961. Разом з тим, помилковість зазначеного висновку місцевого суду обумовлена тим, що у даній справі в діях страховика відсутня вина у простроченні виплати страхового відшкодування, що передбачає можливість застосування штрафних санкцій, оскільки постанова про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України була прийнята 23 березня 2023 року, тоді як зазначена підстава визначена законом для припинення перебігу строку для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування. За таких обставин страховик не міг об`єктивно ухвалити одне із передбачених законом рішень щодо страхового відшкодування. Таким чином, доводи апеляційної скарги є обґрунтовані, відповідач здійснив виплату без затримки, після отримання 10 травня 2023 року постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2023 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди . З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню, оскільки відсутній факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, що, як наслідок, виключає можливість застосування цивільно-правової відповідальності, передбаченої п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ч. 2 ст. 625 ЦК України. Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. У зв`язку з відмовою у задоволенні позову ОСОБА_1 з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги за ставкою 150% від суми судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме : 1211 грн, 20 коп. х 150% = 1860 грн. 80 коп. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», яка подана представником Негрич Світланою Юріївною, - задовольнити. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення : У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування, інфляційних втрат, трьох процентів річних - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» витрати по сплаті судового збору в сумі 1816 грн. 80 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Суддя - доповідач: Ящук Т.І. Судді: Кирилюк Г. М. Рейнарт І. М.