Ухвала КАС ВС № 240/22414/25

УХВАЛА 01 червня 2026 року м. Київ справа №240/22414/25 адміністративне провадження № К/990/22144/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мацедонської В.Е., суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі № 240/22414/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні при нарахуванні індексації за період з 01.01.2016 по 30.08.2017 коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.08.2017 з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.08.2017 із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січня 2008 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.08.2017 із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січня 2008 року. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року- залишено без руху. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року повернуто особі, яка її подала. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 20 квітня 2026 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України. Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року- залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року заяву військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, задоволено частково. Продовжено військовій частині НОМЕР_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. 15.04.2026 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору. Дослідивши подану заяву, суд прийшов до висновку, що відсутність коштів не може бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Щодо аргументів апелянта, викладених в заяві про продовження процесуального строку, суд виходив з такого, що скаржник не надав доказів вжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, тобто відсутні докази того, що протягом нового строку судовий збір буде сплачено. Продовженням строку є надання нового строку (збільшення строку визначеного першочергово) на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк. На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Отже, станом на 20.04.2026 вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, належних заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком. Враховуючи зазначене, колегія суддів прийшла до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року повернуто особі, яка її подала. Враховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильно застосував указані норми права, правильне їх застосовування є очевидним. Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги. При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення. Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі № 240/22414/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, у спосіб їх надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді О. В. Кашпур М. І. Смокович