Постанова 4857 № 260/3544/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/3544/24 пров. № А/857/33318/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, прийняте суддею Ващиліним Р.О., в м.Ужгороді, в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні, у справі № 260/3544/24 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, встановив: у травні 2024 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП, позивач) звернулася до суду із позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області (далі відповідач 1, міська рада), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 26.04.2024 за №99 «Про відмову у наданні дозволу на розміщення літнього майданчика». Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в 2023 рішенням Виноградівської міської ради їй було надано дозвіл на виготовлення паспорта відкритої тераси для здійснення підприємницької діяльності біля кав`ярні «Тиса» терміном на 3 роки. Однак, вже в 2024 Виноградівська міська рада відмовила у наданні дозволу на розміщення такого літнього майданчика, а своє попереднє рішення визнала таким, що втратило чинність. Вказане рішення відповідача вважає протиправним та прийнятим з порушенням законодавчих норм, адже органи місцевого самоврядування не вправі скасовувати свої попередні рішення, якщо відповідно до їх приписів виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та інтересів їх суб`єктів. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Виконавчий комітет Виноградівської міської ради Закарпатської області (далі відповідач 2, виконавчий комітет). Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що надання дозволу на виготовлення паспорту відкритої тераси є тільки першим етапом на шляху реалізації права суб`єкта господарювання на встановлення літнього майданчика. Отримання такого дозволу не свідчить про безумовне отримання дозволу і на встановлення відкритої тераси. Суд також враховує положення п. 3.7 розділу 3 Порядку №530, відповідно до яких договір оренди окремих елементів благоустрою, укладений на підставі позитивного рішення виконавчого комітету, надає заявнику право влаштувати літній майданчик відповідно до проекту. На необхідність укладення такого договору наголошено також в п. 2.4 рішення Виконкому №233 від 28 липня 2023. Жодних доказів укладення з органом місцевого самоврядування договору оренди окремих елементів благоустрою ФОП ОСОБА_1 не надала. З огляду на вищезазначене суд вважав, що станом на момент прийняття Виконкомом рішення №99 від 26.04.2024 у ФОП ОСОБА_1 не виникло права на розміщення літнього майданчика. Не погодившись з рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, з підстав з порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що містобудівні умови та обмеження можуть бути скасовані у зв`язку з їх невідповідністю містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, проте таке скасування може бути наслідком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 02 вересня 2019 у справі № 810/4817/18, від 02 жовтня 2019 у справі № 807/736/18 та від 30 грудня 2020 у справі № 296/13258/15-а. Отже, у відповідача відсутні повноваження і передбачені законом правові підстав для прийняття спірного рішення, а відтак не дотримано принципу належного врядування. Звертає увагу на те, що позивачем по справі було виконано всі вимоги рішення №233. Також, на момент прийняття рішення №233, які і Рішення №99 за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15-а біля стаціонарного закладу, кав`ярні «Тиса» була вже розміщена відкрита тераса і проводилась господарська діяльність на вказаній терасі. Зазначає, що жодних доказів правомірності оскаржуваного рішення відповідачами не додано. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задоволити. Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність, в тому числі діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування в кав`ярні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . 20 червня 2023 ФОП звернулася до міського голови м. Виноградів із заявою про надання дозволу на розміщення літнього майданчика біля існуючої кав`ярні «Тиса». За результатами розгляду такої заяви, рішенням Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області №233 від 28 липня 2023, керуючись Правилами роботи дрібно-роздібної торговельної мережі, Порядком провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, Порядком розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в м. Виноградів, Правилами благоустрою території Виноградівської міської територіальної громади, ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення паспорта відкритої тераси для здійснення підприємницької діяльності біля стаціонарного закладу, кав`ярні «Тиса» в м.Виноградів, вул. Миру, 15-а, габаритними розмірами 9,1*5,7 м (згідно схеми), терміном на 3 роки з 01 липня 2023 по 01 липня 2026, та встановивши робочий час з 07:30 до 21:00 київського часу. Площа розміщення об`єкта виносної торгівлі 51,87 м2. Окрім того, вказаним рішенням органу місцевого самоврядування зобов`язано ФОП привести конструкцію відкритої тераси у відповідність до вимог Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та усунути недоліки, які не відповідають вимогам для збірно-розбірних конструкцій; розробити паспорт та проект відкритої тераси через ліцензовану проектну організацію, які узгодити з головним архітектором міста; виготовлений та погоджений паспорт тераси із заявою про надання дозволу на встановлення відкритої тераси подати на розгляд виконавчого комітету міської ради; після затвердження виконавчим комітетом паспорту відкритої тераси укласти договір оренди окремих елементів благоустрою. На підставі рішення Виконкому №233 від 28 липня 2023 ФОП ОСОБА_1 було розроблено проект відкритої тераси біля стаціонарного закладу кав`ярні «Тиса» в м. Виноградів, вул. Миру, 15-а. Окрім того, на підставі поданої ФОП заяви відділом містобудування та архітектури Виноградівської міської ради було розроблено паспорт відкритої тераси №09-22/07 від 28.11.2023 для здійснення підприємницької діяльності за вказаною адресою. 22 січня 2024 ФОП звернулася до міського голови м. Виноградів із заявою про надання дозволу на розміщення літнього майданчика біля існуючої кав`ярні «Тиса». За результатами розгляду поданої ФОП ОСОБА_1 заяви рішенням Виконавчого комітету №99 від 26.04.2024 на підставі ст.ст. 31, 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до Закону України «Про благоустрій», Типового порядку видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформленні, видачі дублікатів, анулювання дозволів, Правил благоустрою території Виноградівської міської територіальної громади, з метою врегулювання забудови центральної частини міста, відмовлено у наданні дозволу на розміщення літнього майданчика (відкритої тераси) біля стаціонарного закладу-кав`ярні в місті Виноградів по вул. Миру, 15-а. Окрім того, зазначено, що рішення Виконкому №233 від 28.07.2023 слід вважати таким, що втратило чинність. Не погоджуючись з таким рішенням органу місцевого самоврядування, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У розвиток цієї конституційної норми, частиною 1 та 3 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Колегія суддів зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Спірні правовідносини виникли з приводу відмови органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розміщення тимчасової споруд літнього майданчика біля стаціонарного закладу громадського харчування. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР). Згідно ст. 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та Законів України. Відповідно до ст. 10 Закону №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. Згідно ч. 1 ст. 11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Відповідно до пункту 44 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 30 цього Закону визначено перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку. Зокрема, цією статтею перебачено право виконавчих органів відповідних рад на організацію благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, тощо. Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України від 06.09.2005 № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-IV; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Частиною першою, другою статті 20 Закону №2807-IV передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають (ч. 4 ст. 20 Закону №2807-IV). Рішенням дев`ятнадцятої ceciї Виноградівської міської ради сьомою скликання від 26.04.2018 №530 було затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Виноградів (далі - Порядок №530). Розділом 3 Порядку №530 регламентовано порядок отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків. Виконаний проект узгоджується головним архітектором району. Виготовлений та погоджений проект літнього майданчика із заявою про надання дозволу на встановлення літнього майданчика подається на розгляд виконавчого комітету міської ради. Судом встановлено, що на виконання вищезазначених положень Порядку №530 та рішення Виконкому №233 від 28 липня 2023 ФОП ОСОБА_1 було розроблено проект відкритої тераси біля стаціонарного закладу кав`ярні «Тиса» в м. Виноградів по вул. Миру, 15-а, що був погоджений начальником відділу містобудування та архітектури Виноградівської міської ради 28 листопада 2023. Так, позивач подала на ім`я міського голови заяву, в якій повідомила, що вимоги паспорта прив`язки відкритої тераси для провадження підприємницької діяльності, виданого 28 листопада 2023 №09-22/07, виконані у повному обсязі. Окрім того, 22 січня 2024 подала на ім`я міського голови заяву про надання дозволу на розміщення літнього майданчика. Листом №02.1-10/1413 від 26.03.2024 Виноградівська міська рада повідомила ФОП про планування проведення робіт з оновлення та часткового ремонту прилеглої території навколо дитячого майданчика в центрі міста Виноградів (навпроти швейної фабрики), яким буде передбачено розширення громадського простору та влаштування окремого місця для паркування велосипедів та дитячих візочків, з огляду на неодноразові звернення мешканців міста. У зв`язку з наведеним повідомлено про неможливість затвердження паспорту відкритої тераси. В подальшому, за результатами розгляду вищезазначеної заяви (розробленого паспорту та проекту відкритої тераси), виконавчим комітетом Виноградівської міської ради прийнято рішення №99 від 26.04.2024, яким у наданні дозволу ФОП ОСОБА_1 на розміщення літнього майданчика (відкритої тераси) біля стаціонарного закладу - кав`ярні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 було відмовлено. Рішення аргументоване тим, що на зазначеній території заплановано розміщення об`єктів, які мають важливе соціальне значення та необхідні для забезпечення потреб мешканців міста. Зокрема, на даній території передбачається облаштування об`єктів, що сприятимуть покращенню умов проживання, відпочинку та забезпечення громадських потреб. Таке рішення ухвалено з урахуванням інтересів громади та стратегічного розвитку міського простору, що має на меті створення комфортного та функціонального середовища для всіх мешканців. Колегія суддів не приймає до уваги покликання позивача на протиправність рішення Виконкому №99 від 26.04.2024, оскільки на час прийняття такого у позивача вже виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, що в свою чергу виключає можливість органу місцевого самоврядування скасовувати свої попередньо прийняті рішення, виходячи з такого. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішенням Виконкому №233 від 28.07.2023 ФОП ОСОБА_1 фактично не було надано дозвіл на встановлення відкритої тераси, а надано дозвіл виключно на виготовлення паспорта відкритої тераси із зобов`язанням в подальшому вчинити певні дії для отримання такого дозволу, зокрема: привести конструкцію відкритої тераси у відповідність до вимог Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та усунути недоліки, які не відповідають вимогам для збірно-розбірних конструкцій; розробити паспорт та проект відкритої тераси через ліцензовану проектну організацію, які узгодити з головним архітектором міста; виготовлений та погоджений паспорт тераси із заявою про надання дозволу на встановлення відкритої тераси подати на розгляд виконавчого комітету міської ради; після затвердження виконавчим комітетом паспорту відкритої тераси укласти договір оренди окремих елементів благоустрою. Надання дозволу на виготовлення паспорту відкритої тераси є тільки першим етапом на шляху реалізації права суб`єкта господарювання на встановлення літнього майданчика. Однак отримання такого дозволу не свідчить про безумовне отримання дозволу і на встановлення відкритої тераси. Покликання ФОП на те, що на момент прийняття оскарженого рішення за адресою: АДРЕСА_1 , вже була розміщена відкрита тераса, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки до моменту прийняття рішення Виконавчим комітетом № 233 від 28.08.2023 та після нього до прийняття рішення виконавчим комітетом на основі вивчення розробленого паспорту та проекту відкритої тераси, позивач не мала права встановлювати такий відкритий майданчик. Відповідно до п.п. 13 п. 4.2 розділу 4 Правил благоустрою Виноградівської міської територіальної громади у новій редакції, затверджених рішенням 16 сесії Виноградівської міської ради від 12.08.2022 № 822 підприємства, установи, організації, фізичні особи- підприємці у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: розташовувати об`єкти торгівлі, громадського харчування, побутових послуг та розваг на території Виноградівської міської територіальної громади виключно за наявності відповідних дозволів. Відповідно до п. 3.7 розділу 3 Порядку №530 договір оренди окремих елементів благоустрою, укладений на підставі позитивного рішення виконавчого комітету, надає заявнику право влаштувати літній майданчик відповідно до проекту. Про необхідність укладення такого договору наголошено також в п. 2.4 рішення Виконкому №233 від 28 липня 2023. Жодних доказів укладення з органом місцевого самоврядування договору оренди окремих елементів благоустрою ФОП ОСОБА_1 не надала і такі відсутні в матеріалах справи. Щодо покликання скаржника на те, що містобудівні умови та обмеження можуть бути скасовані у зв`язку з їх невідповідністю містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, проте таке скасування може бути наслідком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 02 вересня 2019 у справі № 810/4817/18, від 02 жовтня 2019 у справі № 807/736/18 та від 30 грудня 2020 у справі № 296/13258/15-а, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в цих правовідносинах було спірним надання дозволу на видачу містобудівних норм і обмежень для забудови земельної ділянки. Колегія суддів також не приймає до уваги покликання скаржника на те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, виходячи з такого. Так, в Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7- рп/2009 зазначено, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» (пункт 1 резолютивної частини). Разом з тим, з п. 2 оспореного рішення виконавчого комітету вбачається, що виконавчий комітет вважав таким, що втратило чинність Рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради №233 від 28.07.2023. Як зазначалось вище, підставою прийняття оспореного рішення було врегулювання забудови центральної частини міста, а рішенням Виконкому №233 від 28.07.2023 ФОП ОСОБА_1 фактично не було надано дозвіл на встановлення відкритої тераси, а надано дозвіл виключно на виготовлення паспорта відкритої тераси із зобов`язанням в подальшому вчинити певні дії для отримання такого дозволу. Колегія суддів вважає, що виконавчий комітет, на який, як на суб`єкт владних повноважень, нормою частини другої статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, довів правомірність прийнятого оспореного рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 26.04.2024 №99 «Про відмову у наданні дозволу на розміщення літнього майданчика», відтак, діяв правомірно і в межах наявних повноважень, визначених законодавством. Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі № 260/3544/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар