LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд308/4830/25

від 20.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 308/4830/25 пров. № А/857/13974/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Пліша М.А., за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2026 року, прийняте суддею Данко В.Й. о 18 годині 11 хвилині у м.Ужгороді, повний текст складено 26 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради про визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- в с т а н о в и в : 03.04.2025, ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР (далі відповідач) про визнання дій протиправними у частині притягнення до відповідальності за порушення правил стоянки та зупинки; - постанову серії UZ №2506860 від 28.03.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу 340 грн. - скасувати. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2026 в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що за обставин розглядуваної справи позивач не оспорював, що саме він є відповідальною особою у розумінні приписів ч. 1 ст. 14-2 та ч. 1 ст. 279-1 КУпАП. Вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення підтверджується долученими представницею відповідача фотографіями. Суд відхилив аргумент позивача про те, що він має право зупинитися біля лікарні, оскільки він є особою з інвалідністю. Відповідно до наявних матеріалів справи, позивач дійсно значиться інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни. Попри це, наявність посвідчення не змінює правового регулювання та не скасовує обов`язку дотримуватися ПДР України. Отже, наявність у водія інвалідності не є тією обставиною, яка беззастережно виключає дію знака 3.34. Із матеріалів справи встановлено, що транспортний засіб позивача перебував у зоні дії знака 3.34, тоді як таблички 7.18 під заборонним знаком не було. Звернуто увагу, що під час документування правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема, інспектор з паркування мав розмістити на лобовому склі транспортного засобу або копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, або ж повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності. Вибір одного з варіантів обумовлюється технічною можливістю встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 КУпАП. Отже, складення уповноваженою особою повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності жодним чином не суперечить приписам КУпАП. Не погодившись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить таке скасувати та задовільнити позов. Обґрунтування полягають в тому, що судом першої інстанції не було заслухано позивача, не перевірено наявність належних і допустимих доказів про наявність складу адміністративного правопорушення. Також не надано правової оцінки з приводу того, що постанову позивачу не вручено та адміністративного правопорушення він не вчиняв. Судом не зазначено яким способом без учасників справи перевірено відеозапис та покликається на неналежні докази. Отже, суд не встановив і зробив помилкові та необґрунтовані висновки стосовно відеозапису, виконання зобов`язання відповідачем розмістити на лобовому склі транспортного засобу позивача копію постанови чи повідомлення. Стороною відповідача подано відзив на апеляцію з якого спростовуються доводи останньої та підтримуються мотиви судового рішення. В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули та позивач хоча був зареєстрованим, однак не взяв участь у відеоконференції, проте останні належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст. 229, ст. 313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що постановою UZ №2506860 від 28.03.2025 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 28.03.2025 о 10:36 в м. Ужгород за адресою вулиця Братів Бращайків, 6 особа, яка керувала автомобілем (водій) SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 порушила правила зупинки, а саме здійснила зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» / дорожньої розмітки 1.4. «лінія розмітки жовтого кольору», чим порушила п. 8.4 «в» / 8.5.1., п. 1 розділу 33/34 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП. У постанові вказано, що фотозйомка (відеозапис) проводився спецзасобом марки SAMSUNG SM-А145F/DSN. Вважаючи вказану постанову протиправною та порядок притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскарженому судовому рішенню в межах вимог ст. 308 КАС України, апеляційний суд приходить до наступного. Судом встановлено та з матеріалів прави слідує, що рішенням Ужгородської міської ради ХLV сесії VІІІ № 1466 від 28.09.2023 затверджено положення «Про управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки». Пунктом 1 рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради №646 від 13.12.2023 «Про надання повноважень» наділено посадових осіб, працівників відділу контролю за дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради повноваженнями на здійснення функцій інспекторів з паркування. Пунктом 2 зазначеного рішення уповноважено інспекторів з паркування за дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради, зокрема, ОСОБА_2 , відповідно до п. 1 даного рішення здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених частинами першою, третьою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованих в режимі фотозйомки (відеозапису) і здійснення тимчасового затримання транспортних засобів у порядку, передбаченому статтею 265-4 Кодексу про адміністративні правопорушення. Пунктом 2.1. п.2.2., п.2.3. посадової інструкції головного спеціаліста відділу контролю за дотриманням ПДР в частині стоянки та зупинки управлінню контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР в частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради, з якою інспектор з паркування Куртанич Олег Федорович ознайомлений, передбачено, що основними завданнями головного спеціаліста відділу являються, в тому числі, виявлення та фіксація порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів (далі у сфері паркування) у режимі фотозйомки (відеозапис); складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 44-3, 127-2, 152 КУпАП, частиною 1,3, 5 ст.152-1 КУпАП, статтями 154, 155, 156 КУпАП, ч.1, 4 ст.156-1 КУпАП, статтями 159, 160, 175-1 КУпАП за порушення вчинені у місцях заборонених рішенням міської ради), ст.185-1 КУпАП, частиною 1 та 3 ст.122 КУпАП в частині порушення правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів у межах м. Ужгород, зафіксованих в режимі фотозйомки (відеозапису) і здійснення тимчасового затримання транспортних засобів у порядку передбаченому ст.265-4 КУпАП. 28.03.2025 на лобовому склі автомобіля марки SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 , який було припарковано в м. Ужгороді по вул. Братів Бращайків, 6, ОСОБА_1 виявив повідомлення серії UZ №2506860 від 28.03.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн (а.с. 13). Виходячи із змісту оскаржуваного повідомлення, інспектором з паркування Куртанич О.Ф. було встановлено, що 28.03.2025 о 10 год. 36 хв. 29 сек. в м. Ужгороді по вул. Братів Бращайків, 6, особа, яка керувала автомобілем (водій) SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 , порушила правила зупинки, а саме, здійснила зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», дорожньої розмітки 1.4 «лінія розмітки жовтого кольору», чим порушила п. 8.4 «в», п.8.5.1., п.1 розділу 33/34 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП. Дане правопорушення було зафіксовано в режимі фотозйомки з різних ракурсів. На фотофіксації видно, що транспортний засіб марки SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться в зоні дії знака 3.34. Табличка 7.18 «Крім осіб з інвалідністю» під знаком 3.34 відсутня. Розмітки жовтого кольору біля краю проїзної частини або поверху бордюру не вбачається. На лобовому та задньому склі транспортного засобу позивача відсутній розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» (а.с.94-96). Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 . Постановою UZ № 2506860 від 28.03.2025 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Постанова направлена 08.04.2025 на адресу АДРЕСА_1 рекомендованим листом, який повернуто 17.04.2025 у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а.с.92-93). Посвідченням Воловецького управління праці та соціального захисту населення серії ААБ № 018731 від 26.04.2010, стверджено, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи (а.с.34). Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань). Згідно з статтею 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Положеннями статті 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 за № 1306 (далі як і раніше ПДР України) передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з п. 8.4 ПДР заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Розділом 33 ПДР встановлено, що дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Також визначено, що зона дії знаку 3.34 від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Відповідно до п.2.8 ПДР водій з інвалідністю, що керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», або водій, що перевозить пасажира з інвалідністю, може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2, 3.35, 3.36, 3.37, 3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18. Розмітка 1.4 (жовтого кольору) - позначає місця, де заборонено зупинку транспортних засобів з тієї сторони, де вона нанесена. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильності вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Судом апеляційної інстанції встановлено, що інспектором з паркування, з метою належного фіксування факту порушення правил зупинки здійснено фотофіксацію автомобіля марки SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 , з різних ракурсів у відповідності до вимог ст. 142 КУпАП, згідно якої чітко вбачається, що вказаний транспортний засіб, здійснив зупинку безпосередньо в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена» за адресою м. Ужгород, вул. Братів Бращайків,

6. Колегія суддів вважає посилання позивача на пільги, встановлені для водіїв з інвалідністю безпідставними, адже з фотофіксації чітко вбачається, що транспортний засіб марки SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться в зоні дії знака 3.34 «Зупинку заборонено», під яким відсутня табличка 7.18 «Крім осіб з інвалідністю», а також на вказаному транспортному засобі відсутній розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю». Докази, що автомобіль марки SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться в місці розмітки жовтого кольору, в матеріалах справи відсутні, однак вказане не спростовує факт порушення позивачем правил зупинки та вимог знаку 3.34. «Зупинку заборонено». Щодо аргументів апелянта стосовно повноважень інспектора Куртанича О.Ф. здійснювати контроль за дотриманням ПДР суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Як передбачено ч. 1 статті 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування (ч. 3 статті 219 КУпАП). Інспектор з паркування - це посадова особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Пунктом 1 рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради №646 від 13.12.2023 «Про надання повноважень» наділено посадових осіб, працівників відділу контролю за дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради повноваженнями на здійснення функцій інспекторів з паркування. Пунктом 2 зазначеного рішення уповноважено інспекторів з паркування за дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради відповідно до п. 1 даного рішення здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених частинами першою, третьою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованих в режимі фотозйомки (відеозапису) і здійснення тимчасового затримання транспортних засобів у порядку, передбаченому статтею 265-4 Кодексу про адміністративні правопорушення, зокрема, серед інших ОСОБА_2 .. Згідно з ч. 3 ст. 279-1 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Відповідно до ч. 4 ст. 279-1 КУпАП, повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою четвертою статті 283 КУпАП, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування та інші персональні дані). Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 279-1 КУпАП зазначено, що за запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». У ч. 5 ст. 279-1 КУпАП зазначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Частиною 6 ст. 279-1 КУпАП інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування при внесенні до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху інформації про зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, а також при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення такого правопорушення перевіряє, чи не були відповідні обставини зафіксовані раніше, а також чи не притягалася відповідна особа до адміністративної відповідальності за це правопорушення іншою уповноваженою посадовою особою. Якщо відповідні відомості про зафіксоване правопорушення вже внесені до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху або відповідну особу вже притягнуто до адміністративної відповідальності за це правопорушення, постанова іншої уповноваженої посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню. Інспектором з паркування управління порядку та контролю за благоустроєм міської ради з метою встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу у відповідності до ч.1 ст. 279-1 КУпАП було здійснено витяг з Єдиного державного реєстру транспортних засобів та отримано інформацію, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів власником транспортного засобу марки SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 , є позивач ОСОБА_1 , мешканець Закарпатської області, Воловецького району, села Нижні Ворота, вул. Підгірна,

5. Згідно частини 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що законодавець чітко вказав, що за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, яке зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) відповідальність несе особа, за якою зареєстровано транспортний засіб. Отже, оцінюючи всі докази, що містяться в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. В свою чергу, під час розгляду цієї справи, позивач не надав будь-яких доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення. Окрім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що направлення оскаржуваної постанови позивачу на адресу Закарпатська область, Воловецький район, село Нижні Ворота, вул. Підгірна, 5, де він на час розгляду справи не проживає, свідчить про те, що власник автомобіля не повідомив держателя Єдиного державного реєстру транспортних засобів про зміну своїх анкетних даних, однак подібне не спростовує вини позивача у скоєному правопорушенні. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що останнім правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування чи зміни не вбачається. З приводу вмотивованості судового рішення то колегія суддів враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Інші приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Тому, за таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Виходячи з результату розгляду справи та вимог ст. 139 КАС України, суд не проводить перерозподіл судових витрат. Керуючись ст. ст. 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2026 року у справі №308/4830/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук М.А. Пліш Повне судове рішення складено 01.06.2026.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»