Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/10960/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/10960/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 01 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 03 липня 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції чинній до 11 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, позивачка має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 03 липня 2025 року позивачка подала відповідачу заяву, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Листом від 21 липня 2025 року відповідач відмовив позивачці у здійсненні відповідного перерахунку з огляду на відсутність правових підстав, оскільки такий перерахунок призведе до істотного зменшення загального розміру її пенсії. Позивачка з діями пенсійного органу не погоджується, а тому звернулась до суду з цим позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Відповідно до частини 1 статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Статтею 56 Закону № 796-ХІІ передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Так, згідно з частиною 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції, чинній на час призначення позивачці пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше не вище 85 процентів заробітку. У зв`язку з набранням 11 жовтня 2017 року чинності Законом України від 03 жовтня 2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину 2 доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а частиною другою цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону. Згідно з абзацом 2 частиною 1 статті 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений. В той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена у частині 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Отже, особам, яким пенсія призначена з урахуванням Закону № 796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року у справі № 300/3435/21 та є обов`язковою для застосування в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, оскільки позивачка є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 2, на неї розповсюджується дія статті 56 Закону № 796-XII, а тому перерахунок її пенсії повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік. З огляду на викладене, позивачка має право на перерахунок пенсії із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, згідно з частиною 2 статті 56 Закону № 796-XII. При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на неможливість застосування до позивачки частини 2 статті 56 Закону № 796-XII у зв`язку з непризначенням їй пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV. Судом враховано, що пенсія позивачці призначена до внесення до закону змін, які передбачили дану умову (тобто до 11 жовтня 2017 року), а попередня редакція вказаної статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV. Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення відповідних змін. Таким чином, оскільки у цьому випадку пенсія позивачці не призначається вперше, а підлягає перерахунку, тому на неї не може поширюватися вищевказана умова. Зазначений висновок підтверджується згадуваною вище постановою Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року у справі № 300/3435/21, в якій судова палата вказала, що оскільки пенсія за віком призначена позивачці до внесення змін до частини 2 статті 56 Закону № 796-XII, то згідно з вимогами статті 58 Конституції України такі зміни не позбавляють позивачку права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право вона набула значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до частини 2 статті 56 Закону № 796-XII. Підставою для відмови позивачці у здійсненні перерахунку пенсії також слугував умовний розрахунок її пенсії, з якого відповідач зробив висновок про недоцільність проведення перерахунку, оскільки розмір пенсії підлягатиме зменшенню. Водночас, Закон № 796-XII не містить жодних норм щодо обмеження частини пенсії, обчисленої відповідно до його положень за період роботи особи на територіях радіоактивного забруднення максимальною величиною 168 гривень. Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 25 червня 2024 року у справі № 300/3435/21. Незастосування двоскладової формули автоматично усуває й обмеження у 168 гривень. Відтак зазначення щодо відсутності такого обмеження у резолютивній частині рішення не є доцільним. При цьому суд зазначає, що пенсія позивачки повинна розраховуватись виключно за нормами відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796-XII у редакції до 11 жовтня 2017 року, яка не передбачає жодних обмежень, що вводяться двоскладовою процедурою. Визначаючись із тим, з якої дати необхідно провести перерахунок пенсії, суд враховує наступне. Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Оскільки позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 03 липня 2025 року, тому суд вважає, що відповідача слід зобов`язати провести перерахунок пенсії позивачки відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796-XII із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років без застосування двоскладової формули, визначеної частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV, починаючи з 03 липня 2025 року. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Щодо інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.