Постанова 4856 № 600/3524/24-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/3524/24-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 02 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. , за участю: секретаря судового засідання: Боровицького О. А., представника позивача: Маковійчука С.С., представника відповідача: Агатія В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, а саме: податкових повідомлень-рішень від 16.07.2024 року №00000/7940/Ж10/24-13-24-04, №00000/7937/Ж10/24-13-24-04, №00000/7939/Ж10/24-13-24-04, №00000/7941/Ж10/24-13-24-04, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.07.2024 року №Ф-0000/7951/Ж10/24-13-24-04 та рішення №0000/7952/Ж10/24-13-24-04 від 16.07.2024 року. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року - без змін. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ГУ ДПС у Чернівецькій області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82, п.п.69.35 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та п.2 ч. 1 ст.13, п.923 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу ГУ ДПС у Чернівецькій області №735-п від 02.05.2024 року, направлень №1508/Ж3/24-13-24-04, №1509/Ж3/24-13-24-04 від 20.05.2024 року, виданих ГУ ДПС у Чернівецькій області, проведено з 20.05.2024 року по 31.05.2024 року документальну планову виїзну перевірку діяльності платника податків фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податного, валютного та іншого законодавства дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2023 року з питань обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 03.01.2012 року по 31.12.2023 року, за результатами якої складено акт від 07.06.2024 року №6345/24-13-24-04/ НОМЕР_1 . У вказаному акті перевірки зазначено про таке. ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2017 року по 31.01.2018 року перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та був зареєстрований у якості платника єдиного податку III групи за ставкою 5%. З 01.02.2018 року по 31.12.2023 року ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування та до 12.10.2023 року був платником податку на додану вартість. ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець за період з 01.01.2017 року по 31.12.2023 року згідно з інформацією, яка міститься у ЦБД ДРФО, отримав від таких суб`єктів господарювання: ДП «СЛАП «Карпатський Держспецлісгосп», ДП «Путильський лісгосп», ТОВ «Форестсервіс», ФОП ОСОБА_2 , Фошківська початкова школа, ТОВ «ЕСК», ТОВ «Балканкомерс», ТОВ «Тімбер Вей», УДКСУ у Путильському районі, ТОВ «Люкс-Еко-Дом», ТОВ «Вудінвест», МП «Злагода», ПП «Валентина» та ТОВ «Мілвуд» дохід з ознакою 157 у розмірі 24 679 818,43 грн., у тому числі за 2017 рік 4 363 692,04 грн., за 2018 рік 2 387 530,32 грн., за 2019 рік 3 197 865,67 грн., за 2020 рік 3 215 597,28 грн., за 2021 рік 9 385 200,61 грн., за 2022 рік 2 129 932,51 грн. ФОП ОСОБА_1 за період перебування на спрощеній системі оподаткування і сплати єдиного податку з 01.01.2017 року по 31.01.2018 року задекларував виручку від продажу товарів, робіт та послуг у сумі 948 000,00 грн., на яку нараховано єдиний податок за ставкою 5% у сумі 47 400 грн., однак згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України отримав дохід у розмірі 4 363 692,04 грн. Позивачем занижений відображений в деклараціях платника єдиного податку об`єкт оподаткування за період з 01.01.2017 року по 31.01.2018 року на суму 3 415 692,04 грн., у результаті чого донараховано єдиного податку за ставкою 5% у сумі 170 784,60 грн. За період перебування на загальній системі оподаткування з 01.02.2018 року по 31.12.2023 року позивач, згідно з поданими ним додатками Ф.2 до декларацій про майновий стан та доходи, задекларував доходів від власної господарської діяльності у сферах виконання лісозаготівельних робіт, придбання, переробки та продажу лісоматеріалів (деревини) на суму 24 153 705,04 грн., у тому числі: за 2020 рік 5 109 100,77 грн., за 2021 рік 16 914 671,27 грн. та 2 129 933,00 грн. За цей же період позивач в додатках Ф.2 до декларацій про майновий стан та доходи задекларував понесені ним витрати на організацію і проведення лісозаготівельних робіт, а також на придбання і переробку лісоматеріалів (деревини), що пов`язані з його господарською діяльністю у сумі 23 857 778,01 грн., у тому числі на оплату праці найнятих ним працівників 859 211,12 грн., зокрема за 2020 рік 5 029 720,77 грн., у т.ч. на виплату зарплати 257 647,57 грн., за 2021 рік 16 740 724,24 грн., у т.ч. на виплату зарплати 601 563,55 грн., за 2022 рік 2 087 333,00 грн. За результатами здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 задекларував доходи для оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у деклараціях про майновий стан та доходи у сумі 295 927,03 грн., у тому числі за 2020 рік 79 380,00 грн., за 2021 рік 173 947,03 грн., за 2022 рік 42 600,00 грн. За змістом акту перевірки відповідачем здійснено донарахування доходу позивачу на суму 5 585 395,99 грн., у тому числі за 2018 рік на суму 2 387 530,32 грн. та за 2019 рік на суму 3 197 865,67 грн., визначивши загальну суму доходів позивача від господарської діяльності у розмірі 29 739 101,03 грн. Податковим органом вказано про заниження позивачем чистого доходу від його господарської діяльності до оподаткування на суму 29 073 020,54 грн., у тому числі за 2018 рік на суму 2 387 530,32 грн., за 2019 рік на суму 3 197 865,67 грн., за 2020 рік на суму 4 946 047,99 грн., за 2021 рік на суму 16 487 426,56 грн. та за 2022 рік на суму 2 054 150,00 грн. Внаслідок цього позивачу донараховано суми податків, зборів та інших платежів, які обраховуються з чистого доходу від здійснення господарської діяльності, а саме: податок з доходів фізичних осіб за ставкою 18% від чистого доходу у сумі 5 233 143,70 грн., військовий збір за ставкою 1,5% від чистого доходу у сумі 457040,55 грн. та єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ставкою 22% від чистого доходу із врахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску у сумі 654 574,57 грн. Крім цього, в акті перевірки зазначено про те, що позивач був зобов`язаний зареєструватися платником ПДВ починаючи з 11.02.2018 року, оскільки станом на цю дату позивач досяг обсягу оподатковуваних ПДВ операцій на суму понад 1 000 000,00 грн. за останні 12 місяців діяльності. У зв`язку із цим відповідач відніс весь обсяг доходів позивача, які він отримав за період 2018-2019 років згідно з відомостями, які містяться в ЦБД ДРФО ДПС України у сумі 5 585 395,99 грн., у тому числі за 2018 рік на суму 2 387 530,32 грн. та за 2019 рік на суму 3 197 865,67 грн. до бази оподаткування ПДВ за ставкою 20%. Таким чином за висновками відповідача, позивач занизив базу оподаткування ПДВ на суму 5 585 395,99 грн., ПДВ - 1 117 079,20 грн. Також відповідач зазначив, що позивачем за період 2020-2021 року задекларовано обсяги реалізації товарів в режимі вивезення товарів за межі України, які оподатковуються ПДВ за ставкою 0% у сумі 5 023 900,00 грн. У змісті акту перевірки відповідачем зазначено, що для перевірки позивачем не надані вантажні митні декларації, CMR накладні, заявки на перевезення товару, які б підтверджували факт експорту товарів за межі України, а згідно з даними АРМ «Митниця» зафіксовано вивезення позивачем товару за межі України тільки за двома вантажними митними деклараціями на суму 343 920,61 грн. Таким чином, за висновками відповідача, позивач занизив базу оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму 4 861 121,00 грн., ПДВ - 972 227,00 грн. В акті перевірки відповідач також зазначив, що згідно з AIM «Податковий блок» та декларацій про майновий стан і доходи позивач задекларував доходи за 2020 рік 5 109 100,77 грн., за 2021 рік 16 914 671,27 грн. За аналогічний період за даними ЄРПН та декларацій з податку на додану, обсяги постачання становлять за 2020 рік 4 561 234,00 грн. та за 2021 рік 12 343 537,00 грн. Таким чином, за висновками відповідача, позивач занизив базу оподаткування ПДВ на суму за 2020 рік 547 867,00 грн., ПДВ - 109 573,00 грн., за 2021 рік 4 571 134,00 грн., ПДВ - 914 227,00 грн. Крім того, за змістом акту перевірки позивачу не визнаний та зменшений весь обсяг задекларованого ним податкового кредиту з ПДВ за 2020 та 2021 роки на суму 2 006 422,12 грн внаслідок ненадання позивачем під час проведення перевірки документів про використання придбаних з ПДВ товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності. Згідно змісту акту перевірки від 07.06.2024 року №6345/24-13-24-04/КР217347 документальною плановою виїзною перевіркою платника податків ФОП ОСОБА_3 встановлено порушення: -п.44.1, п.44.6 ст.44, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, а саме: платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не представлено для перевірки первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; - п.294.1 ст.294 п.296.3 ст.296 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 до контролюючого органу податкової декларації платника єдиного податку за 2017 рік та за І квартал 2018 року (2 шт.); - занижено суми податкового зобов`язання по єдиному податку, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2017 року по 26.01.2021 року на загальну суму - 170 784,60 грн., в тому числі за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року в сумі 170 784,60 грн., чим порушено п.292.1 та п.292.6 ст.292 Податкового кодексу від 02.12.2010 року №2755-VI де сказано, що для фізичної особи- підприємця датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі; - п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати сум податкового зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб за період з 01.01.2017 року по 31.01.2018 року; - п.п.49.18.4 та п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання та не подання платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 до контролюючого органу податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік, за 2019 рік, за 2021 рік, за 2022 рік та за 2023 рік (5 шт.). З урахуванням Закону України від 17.03.2020 року №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19), Закону України від 13.05.2020 р. №591-XX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та п.52і підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI за порушення податкового законодавства вчинені за період з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVTD-I9) штрафна санкція за неподання та несвоєчасне подання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік та 2022 рік (2 шт.) не застосовуються; - пп. 164.1.1, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.1 п. 177.2, пп.177.4.1, пп. 177.4.2, пп.177.4.4, п.174.4 ст.177 Податкового кодексу України за результатами документальної планової виїзної перевірки донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення господарської діяльності в загальній сумі 5 233 143,70 грн., в тому числі за період з 01.02.2018 року по 31.12.2018 року в сумі 429 755,46 грн., за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року в сумі 575 615,82 грн., за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року в сумі 890 288,64 грн., за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року в сумі 2 967 736,78 грн. та за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року в сумі 369 747,00 грн.; - пп. 1.2,1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом №71-III Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не нараховано та не утримано військовий збір з оподатковуваного (чистого доходу) за період з 01.02.2018 року по 31.12.2022 року на загальну суму 74 857,25 грн; - п.4 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, п.2 розділу III Порядку №435, платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не подано та несвоєчасно подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2018 рік, за 2019 рік, за 2021 рік, за 2022 рік та за 2023 рік (5 шт.). З урахуванням Закону України №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі Закон №2464) підпунктом 9 прим. 11.1 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені ч.11 ст.25 Закону №2464 не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) штрафна санкція за несвоєчасне подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2021 рік та 2022 рік не застосовується (2 шт.); - п.2 ст.7 розділу III Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 занижено єдиний внесок за період з 01.02.2018 року по 31.12.2023 року в загальній сумі 654 574,57 грн., втому числі за період з 01.02.2018 року по 31.12.2018 року в сумі 126 135,24 грн., за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року в сумі 154234,08 грн., за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року в сумі 173 223,60 грн., за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року в сумі 200 981,65 грн.; - п.51.1 ст.51 та п.119.1 ст.119 Податкового кодексу України, а саме: подання не в повному обсязі Відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4 ДФ) за І квартал 2021 року, II квартал 2021 року, III квартал 2021 року та IV квартал 2021 року. З урахуванням Закону України №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі Закон №2464) підпунктом 9 прим. 11.1 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені ч.11 ст.25 Закону №2464 не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-I9) штрафна санкція за подання не в повному обсязі Відомостей форми 4ДФ за 1 квартал 2021 року, 2 квартал 2021 року, 3 квартал 2021 року та 4 квартал 2021 року не застосовується (4 шт.); -пп.168.1.2, пп.168.1.4, пп.168.1.5п. 168.1 ст.168, пп. 129.1.3 п.129.1, пп.129.3.1 п.129.3, п.129.4 ст. 129, пп.176.2.а) п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: перевіркою нараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 62 763,85 грн.; - п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX, пп.168.1.2, пп.168.1.4, пп. 168.1.5 п.168,1 ст.168, пп.129.1.3 п.129.1, пп. 129.3.1 п.129.3, п.129.4 ст. 129, пп. 176.2.а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: перевіркою нараховано військовий збір в загальній сумі 2 699,16 грн.; -пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання та неподання платником податків фізичною особою ОСОБА_1 до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року, за грудень 2022 року, за січень 2023 року, за лютий 2023 року, за березень 2023 року, за квітень 2023 року, за травень 2023 року, за червень 2023 року, за липень 2023 року, за вересень 2023 року, за жовтень 2023 року та за листопад 2023 року (12 шт.); -пп. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, пп. 188.1 ст.188, абз.г) п.198.5 ст.198, п.189.1 ст.189 та п.198.6 ст.198, п.201 ст.201 Податкового кодексу України встановлено заниження сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету у загальній сумі 5 657 752,00 грн., в тому числі за березень 2018 року в сумі 175 305,00 грн., за червень 2018 року в сумі 99 260,00 грн., за вересень 2018 року в сумі 74 957,00 грн., за грудень 2018 року в сумі 127 984,00 грн., за березень 2019 року в сумі 112 512,00 грн., за червень 2019 року в сумі 179 641,00 грн., за вересень 2019 року в сумі 131 813,00 грн., за грудень 2019 року в сумі 215 606,00 грн., за січень 2020 року в сумі 27 376,00 грн., за лютий 2020 року в сумі 21 877,00 грн., за березень 2020 року в сумі 81 635,00 грн., за квітень 2020 року в сумі 31 746,00 грн., за травень 2020 року в сумі 51 248,00 грн., за червень 2020 року в сумі 12 273,00 грн., за липень 2020 року в сумі 172 758,00 грн., за серпень 2020 року в сумі 147 107,00 грн., за вересень 2020 року в сумі 96 661,00 грн,, за жовтень 2020 року в сумі 54 406,00 грн., за листопад 2020 року в сумі 44 932,00 грн., за грудень 2020 року в сумі 135 754,00 грн., за січень 2021 року в сумі 87 739,00 грн., за лютий 2021 року в сумі 118 394,00 грн., за березень 2021 року в сумі 208 287,00 грн., за квітень 2021 року в сумі 382 578,00 грн., за травень 2021 року в сумі 193 101,00 грн, за червень 2021 року в сумі 365 736,00 грн., за липень 2021 року в сумі 185 885,00 грн., за серпень 2021 року в сумі 146 677,00 грн., за вересень 2021 року в сумі 291 377,00 грн., за жовтень 2021 року в сумі 254 117,00 грн., за листопад 2021 року в сумі 58 486,00 грн., за грудень 2021 року в сумі 945 237,00 грн., за січень 2022 року в сумі 101462.00 грн., за березень 2022 року в сумі 186 533,00 грн., за квітень 2022 року в сумі 118 200.00 грн., за травень 2022 року в сумі 14 000,00 грн., за червень 2022 року в сумі 5 792,00 грн.; - п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу на суму обсягу постачання (без ПДВ) 10 032 109,13 грн., сума ПДВ -2 006 422,12 грн.; - відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) -8 716 969,00 грн., сума ПДВ 1 743 394,00 грн.; - п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - перевіркою встановлено відсутність реєстрації податкової накладної протягом граничного строку в ЄРПН за операціями, що оподатковується за нульовою ставкою за період вересень 2021 року на загальну суму 181 142,00 грн. На підставі акту перевірки від 07.06.2024 року №6345/24-13-24-04/КР217347 ГУ ДПС у Чернівецькій області винесено: - податкове повідомлення-рішення від 16.07.2024 року №00000/7940/Ж10/24-13-24-04, яким ОСОБА_1 збільшено грошове зобов`язання за платежем Єдиний податок на суму 213480,75 грн., у тому числі за основним платежем на 170784,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 42696,15 грн; - податкове повідомлення-рішення від 16.07.2024 року №00000/7937/Ж10/24-13-24-04, яким ОСОБА_1 збільшено грошове зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 5484476,53 грн., у тому числі за основним платежем на 5233143,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 251342,83 грн; - податкове повідомлення-рішення від 16.07.2024 року №00000/7939/Ж10/24-13-24-04, яким ОСОБА_1 збільшено грошове зобов`язання за платежем Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 457040,55 грн., у тому числі за основним платежем на 436095,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 20945,24 грн; - податкове повідомлення-рішення від 16.07.2024 року №00000/7941/Ж10/24-13-24-04, яким ОСОБА_1 збільшено грошове зобов`язання за платежем Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 7072190,00 грн., у тому числі за основним платежем на 5657752,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1414438,00 грн; - вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.07.2024 року №Ф-0000/7951/Ж10/24-13-24-04, якою від ОСОБА_1 вимагається сплатити заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 654574,57 грн. - рішення №00000/7952/Ж10/24-13-24-04 від 16.07.2024 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосована до ОСОБА_1 штрафна санкції за донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 654574,57 грн. у розмірі 151489,14 грн. Не погоджуючись із наведеними рішеннями ГУ ДПС у Чернівецькій області, позивач звернувся до суду з цим позовом, в обґрунтування якого вказував про порушення відповідачем процедури проведення перевірки і складання за її наслідками матеріалів перевірки, а в подальшому, згідно заяви про зміну підстави позову, і про необґрунтованість висновків перевірки з посиланням на висновок від 23.09.2024 року №38 судового експерта ОСОБА_4 за результатами проведення в судово-економічної експертизи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно правової позиції Верховного Суду в постанові від 21 лютого 2020 у справі № 826/14123/18, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо. Водночас судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформульований правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Отже, питання правомірності дій контролюючого органу щодо призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про оскарження рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17. Таким чином, оскільки незаконність оскаржуваних рішень ОСОБА_1 обґрунтовує, в першу чергу, порушенням податковим органом процедури проведення документальної виїзної перевірки, за результатом якої такі рішення прийняті, то суд, беручи до уваги наведену правову позицію Верховного Суду, надає оцінку таким доводам позивача. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції на час виникнення спірних відносин). Цим Кодексом передбачені функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України). Зокрема, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Приписами підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Порядок проведення документальних планових перевірок визначений статтею 77 ПК України. Згідно з пунктом 77.1. статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Відповідно до пункту 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Пунктами 77.6, 77.7, 77.8, 77.9 статті 77 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу. Так, згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. В пункті 81.2 статті 81 ПК України указано, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня. У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Відповідно до пункту 81.3. статті 81 ПК України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом. Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку). При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу. Як вбачається з наявних матеріалів, документальна планова виїзна перевірка діяльності позивача призначена наказом ГУ ДПС у Чернівецькій області від 02.05.2024 року №735-п, винесеним відповідно до плану-графіка на 2024 рік проведення документальних планових перевірок. З цим наказом позивач ознайомлений 03.05.2024 року, про що свідчить його підпис на наказі. Також 03.05.2024 року позивачем отримано копію наказу від 02.05.2024 року №735-п та повідомлення від 02.05.2024 року №145/ж4/24-13-24-04, про що свідчить розписка №145/ж4/24-13-24-04. Крім цього, 03.05.2024 року позивачем отримано і лист ГУ ДПС у Чернівецькій області від 02.05.2024 року №7679/6/24-13-24-04 з вимогою надання документів для перевірки (при цьому із зазначенням переліку необхідних для перевірки документів), про що свідчить його підпис на відповідному листі. Указані обставини не заперечувалось позивачем під час судового розгляду цієї справи. Отже, наведене свідчить про дотримання відповідачем норм ПК України щодо підстав призначення документальної планової виїзної перевірки позивача, ознайомлення його з відповідним наказом та повідомленням, а також щодо повідомлення платника податків про необхідність надання для перевірки низки документів. До цього суд зауважує, що згідно пункту 85.2. статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Однак згідно з обставинами справи позивачем не виконано указаний обов`язок і податковому органу не було надано жодних документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, призначеної наказом від 02.05.2024 року №735-п. Вирішуючи спір, суд звертає увагу на те, що позивач в обґрунтування вимог позову вказував про неможливість надання відповідачу документів для перевірки, оскільки 25.05.2024 року у результаті раптової втрати свідомості внаслідок судомного нападу, який є наслідком отриманої у 2022 році важкої черепно-мозкової травми, він був ургентно госпіталізований в реанімаційне відділення КНП «Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», де перебував без свідомості по 31.05.2024 року, а починаючи з 01.06.2024 року і по 05.06.2024 року був переведений в неврологічне відділення даного закладу охорони здоров`я. Після цього, 06.06.2024 року ОСОБА_1 , у результаті перенесеного важкого стану, переведений для проходження лікування в КНП «Путильська багатопрофільна лікарня», де проходив стаціонарне лікування по 17.06.2024 року, а після виписки протягом місяця, по 17.07.2024 року, проходив реабілітацію в Закарпатській області. Вказані обставини згідно змісту позову свідчать про об`єктивну неможливість проведення у строк до 31.05.2024 року планової документальної виїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 з поважних причин, які не залежать від останнього. Утім, суд критично оцінює такі доводи позову, адже, по-перше, позивач мав фізичну і реальну можливість підготувати і подати податковому органу на його запит від 02.05.2024 року №7679/6/24-13-24-04 документи для перевірки з 20.05.2024 року (початок проведення перевірки згідно наказу від 02.05.2024 року №735-п, з яким позивач ознайомлений 03.05.2024 року) до 25.05.2024 року (дата госпіталізації позивача). По-друге, позивач, достовірно знаючи про рішення податкового органу щодо проведення відносно нього документальної планової виїзної перевірки з 20.05.2024 року протягом 10 робочих днів, після переведення його до неврологічного відділення КНП «Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», де він перебував з 01.06.2024 року по 05.06.2024 року, та після переведення для проходження лікування в КНП «Путильська багатопрофільна лікарня», де він перебував з 06.06.2024 року по 17.06.2024 року, й, тим більше, під час проходження реабілітації в Закарпатській області з 18.06.2024 року по 17.07.2024 року в оздоровчому комплексі «Чорна вода», не вчинив жодних дій як стосовно повідомлення ГУ ДПС у Чернівецькій області про указані обставини щодо стану свого здоров`я, так і дій, спрямованих на підготовку та направлення податковому органу документів (повністю чи, хоча б, частини з них) для перевірки. Натомість, як свідчать наявні матеріали справи, в рамках проведення перевірки працівниками ГУ ДПС у Чернівецькій області було здійснено виїзд за адресою місця реєстрації проживання (податковою адресою) позивача: АДРЕСА_1 . За зазначеною адресою місця здійснення господарської діяльності виявлено не було, про що складено акт обстеження від 20.05.2024 року №402/Ж6/24-13-24-04. В подальшому, 28.05.2024 року працівниками ГУ ДПС у Чернівецькій області також здійснено виїзд за адресою с. Сергії, Вижницький р-н., Чернівецька обл., до Сергіївського старостинського округу Путильської територіальної громади Вижницького району Чернівецької області та вручено лист від 27.05.2024 року №3530/5/24-13-24-04 старості Сергіївського старостинського округу про надання інформації чи зареєстрований та проживає на території с. Фошки громадянин ОСОБА_1 . Крім того, 28.05.2024 року працівниками ГУ ДПС у Чернівецькій області було здійснено обстеження за адресою вул. Українська, буд. 123, смт. Путила, Вижницький р-н., Чернівецька обл., за якою знаходиться мале виробничо-комерційне підприємство «Путильський рембудсервіс» (ЄДРПОУ 05434890), керівником якого є позивач - ОСОБА_1 . Вхід на територію підприємства був зачинений, тому не знайдено жодної найманої особи, про що складено акт обстеження від 28.05.2024 року №419/Ж6/24-13-24-04. Згідно матеріалів справи 27.05.2024 року, 31.05.2024 року та 07.06.2024 року ГУ ДПС у Чернівецькій області складені акти №417/Ж6/24-13-24-04/КР217347, №427/Ж6/24-13-24-04/КР217347, №438/Ж6/24-13-24-04/КР217347 про ненадання (не зберігання) документів позивачем в ході проведення документальної планової виїзної перевірки. Також 07.06.2024 року з метою вручення акту перевірки від 07.06.2024 року №6345/Ж5/24-13-24-04/КР217347 працівниками ГУ ДПС у Чернівецькій області здійснено виїзд за адресою вул. Центральна, буд. 22, с. Фошки, Вижницький р-н., Чернівецька обл. За зазначеною адресою було зачинено, про що складено акт від 07.06.2024 року №439/Ж6/24-13-24-04 про неможливість вручення та підписання акту перевірки. З матеріалів справи вбачається і те, що акт перевірки від 07.06.2024 року №6345/Ж5/24-13-24-04/КР217347 був направлений відповідачем позивачу на його адресу (вул. Центральна, буд. 22, с. Фошки, Вижницький р-н., Чернівецька обл.) 10.06.2024 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який отримано 26.06.2024 року. Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про учинення відповідачем усіх можливих дій, спрямованих на дотримання процедури проведення документальної планової виїзної перевірки позивача та направлених на фактичне отримання від платника податків первинних документів, повідомлення його та ознайомлення із результатами перевірки відповідно до вимог ПК України. Водночас позивач як не вчинив жодних дій з метою підготовки та надання податковому органу документів для перевірки та жодним чином не повідомив його про обставини, пов`язані зі станом свого здоров`я, так і не скористався своїм правом, передбаченим пунктом 81.3 статті 81 ПК України, на подання заперечення на акт перевірки від 07.06.2024 року №6345/Ж5/24-13-24-04/КР217347, до яких він відповідно до приписів пункту 44.6 статті 44, пункту 86.7 статті 86 ПК України мав також право подати первинні бухгалтерські документи щодо господарської діяльності у перевіряємий період, про необхідність надання яких йому було достовірно відомо ще з 03.05.2024 року після ознайомлення з листом ГУ ДПС у Чернівецькій області від 02.05.2024 року №7679/6/24-13-24-04 та наказом від 02.05.2024 року №735-п. До того ж, не скористався позивач і правом на оскарження в адміністративному порядку (до ДПС України) рішень, прийнятих ГУ ДПС у Чернівецькій області на підставі висновків акту перевірки від 07.06.2024 року №6345/Ж5/24-13-24-04/КР217347, з долученням первинних бухгалтерських документів, які стосуються перевіряємого податковим органом періоду. У зв`язку з цим суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Вказана норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.09.2022 року у справі №580/2063/19, у постанові від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, у постанові від 29.05.2020 у справі №826/27811/15. Тому суд зауважує, що надання певних документів під час розгляду справи у суді не змінює статусу цих документів та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період. Оскільки позивач не надавав податковому органу жодних договорів, бухгалтерських та інших документів, які б підтверджували понесення ним витрат у господарській діяльності в перевіряємий період, то у відповідача, враховуючи приписи пункту 44.6 статті 44 ПК України, були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум. З огляду на викладене, суд відхиляє надані в обґрунтування незаконності оскаржуваних рішень доводи позову як про порушення відповідачем процедури проведення документальної планової виїзної перевірки позивача, при призначенні та проведенні якої, на переконання суду, контролюючий орган дів на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені ПК України, так і доводи про наявність у позивача первинних бухгалтерських документів господарської діяльності, які за твердженнями останнього не враховані відповідачем при проведенні перевірки, та які підтверджують понесені ним витрати. З аналогічних міркувань суд відхиляє і поданий позивачем під час судового розгляду цієї справи висновок судового експерта від 23.09.2024 року №38. До цього варто зазначити, що документи, які бралися до уваги експертом при проведенні експертизи, оцінці судом не підлягають, адже такі не досліджувалися відповідачем і, відповідно, не лягли в основу проведеної перевірки та прийнятих за її результатом рішень. Також суд зауважує, що ухвалою від 10.09.2024 року судом відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про призначення експертизи у цій справі. Тобто, проведення судово-економічної експертизи у цій справі судом не призначалося. Вирішуючи спір, суд звертає увагу на те, що у позові, фактично, не наведено саме норм ПК України, які порушено відповідачем при призначенні та проведенні документальної планової виїзної перевірки позивача. Посилання ж у позовній заяві на недотримання відповідачем у спірних відносинах лише положень Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПС України 25.02.2021 року №244, суд оцінює критично та вважає безпідставними, адже такі мають рекомендаційний характер, не містять нових правових норм, не встановлюють новий порядок оформлення документальних перевірок, вони не є вичерпними, про що прямо вказано у змісті преамбули названих Методичних рекомендацій. Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 02 червня 2026 року. Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.