Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/10571/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/10571/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 02 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтнея 2025 позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №222030032307 від 24.02.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи позивача: з 14.07.1986 по 15.05.1988, з15.05.1988 по 21.05.1990, з 22.07.1990 по 31.10.1991, з 30.04.1993 по 19.06.2004, з 08.07.2004 по 03.10.2004, з 17.05.2005 по 19.09.2005, з 25.06.2006 по 12.10.2006, з 07.06.2007 по 06.03.2008, з 15.07.2008 по 10.01.2010, з 23.05.2011 по 06.11.2012, з 07.11.2012 по 26.02.2013, з 27.02.2013 по 16.01.2014, з 02.04.2014 по 23.12.2016, з 03.04.2017 по 10.12.2020, з 16.04.2021 по 20.12.2021, з 22.03.2022 по 13.02.2025. Також, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 07.02.2025. В іншій частині позовних вимог суд відмовив. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - ГУ ПФУ в Хмельницькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та надавши оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне: Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.02.2025 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивачем надано, зокрема трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 від 25.05.1992, трудову книжку НОМЕР_2 від 21.11.1990 та довідки, уточнюючі пільговий характер роботи: - від 06.01.2025 № 25, видану Ярмолинецьким трудовим архівом; - від 06.01.2025 № 04-07-114, видану архівним відділом Хмельницького районної державної адміністрації; - від 17.01.2025 № М-01-31-416-25, видану архівним відділом Хмельницької міської ради; - від 08.01.2025 № 1, видану агрофірмою «Проскурів»; - від 13.02.2025 №15, видану ТОВ «ЕНСЕЛКО АГРО». За принципом екстериторіальності заяву позивача та додані до неї документи розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення №222030032307 від 24.02.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого п. 3 ч. 2 статті 114 Закону № 1058-VI (20 років). До страхового стажу позивача не зараховано період роботи в колгоспі з 14.07.1986 по 31.10.1991 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 25.05.1992, оскільки відсутні відомості щодо встановленого та відпрацьованого мінімуму фактичної участі у громадському господарстві. До стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції не зараховано періоди роботи з 22.02.2013 по 17.01.2021, з 02.04.2014 по 23.12.2016, з 03.04.2017 по 10.12.2020, з 16.04.2021 по 20.12.2021, з 22.03.2022 по 13.02.2025 згідно з довідкою від 13.02.2025 №15, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку №5 до пункту 20 Порядку № 22-1 від 25.11.2005, а саме, відсутнє посилання на статтю 50 Закону №1058 та відсутня інформація про зайнятість протягом повного робочого дня на відповідній посаді також відсутня інформація що підприємство ТОВ Енселко-агро відноситься до підприємств зайнятих вирощуванням сільськогосподарської продукції. До стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції не зараховано періоди роботи з 10.07.2004 по 31.10.2005 згідно архівної довідки від 17.01.2025 №М-01-31-416-25, оскільки довідка видана архівної установою та підлягає розгляду Комісією при Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області Головному управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькі області в порядку передбаченому постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1. Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №222030032307 від 24.02.2025 страховий стаж позивача становить 33 роки 04 місяці 26 днів, пільговий стаж відсутній. Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.05.2025 №2200-0306-8/35488. Не погоджуючись з такими діями відповідачів та вважаючи протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом. За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів виходить з наступного. Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Положенням частини першої статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За приписами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При цьому, порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення № 7 від 20.01.1992. Так, відповідно до роз`яснення, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Таким чином, суд першої інстанції вірно виснував, що головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судова колегія враховує наступне. Згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 25.05.1992 та довідок №15 від 16.01.2025, №1 від 08.01.2025 підтверджуються періоди роботи позивача: з 14.07.1986 по 15.05.1988, з 22.07.1990 по 31.10.1991, з 30.04.1993 по 19.06.2004 на посаді тракториста. Згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 21.11.1990 підтверджуються періоди роботи позивача: з 08.07.2004 по 03.10.2004, з 17.05.2005 по 19.09.2005, з 25.06.2006 по 12.10.2006, з 07.06.2007 по 06.03.2008, з 15.07.2008 по 10.01.2010, з 23.05.2011 по 06.11.2012, з 07.11.2012 по 26.02.2013, з 27.02.2013 по 16.01.2014, з 02.04.2014 по 23.12.2016, з 03.04.2017 по 10.12.2020, з 16.04.2021 по 20.12.2021, з 22.03.2022 (продовжує працювати) за професією тракторист, тракторист-машиніст. Також, слід звернути увагу, що кваліфікація тракториста-машиніста підтверджена свідоцтвом про присвоєння кваліфікації серії НОМЕР_4 , виданим 20.05.1987, та посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_5 . Підставою для неврахування вказаних періодів роботи позивача до пільгового стажу згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 25.05.1992 та трудової книжки НОМЕР_2 від 21.11.1990, зазначено, що трудова книжка не містить всієї необхідної інформації для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, не надано довідку встановленого зразка відповідно до додатку №5 Порядку №637, відсутня інформація про роботу саме трактористом-машиністом. З даного приводу судова колегія наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист. У свою чергу згідно з вимогами статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. В даному випадку, відповідачами не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними. Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи на посаді тракториста-машиніста з 22.03.2022 по даний час, то судова колегія зазначає наступне. Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 22.03.2022 по 13.02.2025. Відтак, суд першої інстанції вірно виснував про про необхідність зарахування до пільгового стажу не зараховані періоди роботи позивача: з 14.07.1986 по 15.05.1988, з 22.07.1990 по 31.10.1991, з 30.04.1993 по 19.06.2004, з 08.07.2004 по 03.10.2004, з 17.05.2005 по 19.09.2005, з 25.06.2006 по 12.10.2006, з 07.06.2007 по 06.03.2008, з 15.07.2008 по 10.01.2010, з 23.05.2011 по 06.11.2012, з 07.11.2012 по 26.02.2013, з 27.02.2013 по 16.01.2014, з 02.04.2014 по 23.12.2016, з 03.04.2017 по 10.12.2020, з 16.04.2021 по 20.12.2021, з 22.03.2022 по 13.02.2025 за професією тракторист, тракторист-машиніст. Щодо зарахування до пільгового стажу позивача часу проходження строкової служби в армії з 15.05.1988 по 21.05.1990, слід зазначити наступне. Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України 16.01.2006 N 194/0/14-06/039-6 N 467/02-20, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або до введення в дію Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Згідно з записами в трудовій книжці НОМЕР_2 від 21.11.1990 позивач проходив службу в армії з 18.05.1988 по 22.05.1990. Враховуючи викладене, час проходження строкової служби в армії підлягає зарахуванню до пільгового стажу з 18.05.1988 по 21.05.1990. Відтак, встановлені обставини справи дають підстави для висновку, що відповідач, відмовляючи у призначенні позивачу на підставі п. 3 ч. 2 ст.114 Закону №1058, не здійснив повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді вказаного питання, обмежившись прийняттям рішення, яке фактично носить формальний характер. З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №222030032307 від 24.02.2025 та наявність підстав для його скасування. Також, судова колегія погоджується з обраним судом першої інстанції способом поновлення порушених прав позивача. В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.