Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 2-а-690/12

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 2-а-690/12 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Івашкевич О.Г. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 02 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : 19.01.2026 року через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області заяву в адміністративній справі №2-а-690/12 за позовом до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання протиправним рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень- відповідачем на виконання рішення суду у порядку ст.383 КАС України. Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 від 19.01.2026 року про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії повернуто заявнику. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та задовольнити заяву подану згідно ст. 383 КАС України. Відзив відповідача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, з урахуванням наступного. Судом першої інстанції встановлено, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі №2-а-690/12 визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно довідки прокуратури від 10.08.2012 р. №18-291 в розмірі 84% від суми заробітної плати. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою прокуратури від 10.08.2012 р. №18-291 в розмірі 84% від суми заробітної плати з місяця підвищення розміру заробітної плати. Заявник вказує, що 10.01.2026 року при отриманні пенсії дізнався, що розмір його пенсії знову обмежений 10 прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. У зв`язку з цим звернувся до боржника/відповідача про вжиття заходів щодо виконання судового рішення. У зв`язку з викладеним звернувся до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, поданою в порядку ст.383 КАС України. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з заявою у порядку ст.383 КАС України позивач звернувся до суду з порушенням встановленого процесуальним законом 10-денного строку. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за таких підстав. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України. Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України. Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах. Відповідно до частин 2, 4 вказаної статті Кодексу судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Частина 1 статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Таким чином, рішення суду в адміністративній справі може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід`ємною складовою права на судовий захист. Процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль, підстави та порядок здійснення якого визначені, зокрема, статтею 383 КАС України. Так, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Частиною 2 статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Повертаючи заяву ОСОБА_1 на підставі абз.2 ч.5 ст.383 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність заяви вимогамч. 4 ст. 383 КАС України, зокрема заявником не зазначено інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження, за таких обставни суд першої інстанції був позбавлений можливості перевірити поважність причин недотримання 10- денного строку. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як встановлено з матеріалів справи, у заяві, поданій в порядку статті 383 КАС України, та апеляційній скарзі позивачем не зазначалась інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2023 року у справі №9901/988/18, зазначила, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, пов`язане саме з оскарженням дій та бездіяльності відповідача при примусовому виконанні судового рішення, на користь чого свідчать приписи пунктів 6-8 частини другої статті 383 КАС України, за якими позивач має зазначити у заяві, зокрема: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження. Таким чином, звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні і заходи вжиті виконавчою службою не принесли бажаного результату. Такий висновок міститься і в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021р. у справі №9901/235/20. У постанові від 08 листопада 2024 року у справі №340/222/20 Верховний Суд зауважив, що вказаний у ч.2 ст.383 КАС України перелік відомостей, що зазначаються в заяві, не містить виключень та не передбачає альтернативних вимог до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України. Враховуючи положення частини п`ятої статті 383 КАС України, судом не може бути прийнято іншого рішення, ніж повернення заяви. За усталеною судовою практикою звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду. Верховний Суд у постанові від 25.04.2025р. по справі №340/5977/22 звернув увагу, що на відміну від позовних заяв чи апеляційних скарг, для яких КАС України передбачає можливість залишення без руху у разі недотримання вимог щодо форми та змісту (статті 169, 298 КАС України), стаття 383 не містить прямої вказівки на застосування такого механізму до заяв, поданих у її порядку. Частина п`ята статті 383 КАС України є імперативною нормою, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху. Отже, у зв`язку з невідповідністю заяви ОСОБА_1 вимогам ч.2 ст.383 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення такої заяви на підставі ч.5 вказаної статті Кодексу. Колегія суддів зазначає, що необхідність зазначення відповідної інформації не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою. Водночас, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений процесуального права повторно звернутися до суду із належним чином оформленою заявою відповідно до вимог статті 383 КАС України. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 січня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.