Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/17817/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/17817/24 Категорія:106000000 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту:12.11.2024р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Малиновського районного суду м. Одеси про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації (далі ТУ ДСА) України в Одеській області, в якому просила: - визнати протиправними дії Малиновського районного суду м. Одеси щодо винесення наказу від 05 березня 2024 року №73-ос/а щодо встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу, за стаж державної служби понад 17 років з 22 січня 2024 року на період дії Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" №3460-ІХ (далі Закон №3460-IX) ОСОБА_1 головному спеціалісту (з питань персоналу) Малиновського районного суду м. Одеси; - скасувати наказ від 05 березня 2024 року №73-ос/а "Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 ", яким встановлено надбавку ОСОБА_1 за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу, за стаж державної служби понад 17 років з 22 січня 2024 року; - зобов`язати ТУ ДСА України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до ст. 52 Закону України "Про державну службу" (далі Закон №889-VIII) та наказу Малиновського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2023 року №40-ос/а "Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 " з 22 січня 2024 року; - допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та сплати надбавки за вислугу років за один місяць. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що працює на посаді головного спеціаліста (з питань персоналу) у Малиновському районному суді м. Одеси. Наказом Малиновського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2023 року №40-ос/а "Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 " позивачу встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу, як такій, що вислуга років на державній службі становить 17 років. Із набранням з 01 січня 2024 року чинності Законом №3460-IX, яким розмір надбавки за вислугу років обмежено 30 відсотками посадового окладу, Малиновським районним судом м. Одеси прийнято наказ від 05 березня 2024 року №73-ос/а про встановлення надбавки за вислугу років з 22 січня 2024 року у розмірі 30 відсотків посадового окладу. Позивач зазначила, що спірним наказом порушені її права на належний рівень оплати праці державних службовців. Крім того, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобто Закону №889-VIII, а положення Закону №3460-IX вважати загальними нормами. Відповідач ТУ ДСА України в Одеській області позов не визнав, вказуючи, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначав, що зобов`язання ТУ ДСА України в Одеській області вчинити певні дії зобов`язального характеру є неналежним способом захисту порушеного права позивача, що є самостійною підставою для відмови з задоволенні вказаної позовної вимоги. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Малиновського районного суду м. Одеси від 05 березня 2024 року №73-ос/а "Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 ", яким встановлено з 22 січня 2024 року надбавку за вислугу років на державній службі головному спеціалісту (з питань персоналу) ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків посадового окладу. Зобов`язано ТУ ДСА України в Одеській області здійснити з 22 січня 2024 року перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі головному спеціалісту (з питань персоналу) Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 відповідно до ст. 52 Закону №889-VIII, а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, та наказу Малиновського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2023 року №40-ос/а "Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 ". В решті позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ТУ ДСА України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Обґрунтовуючи свою позиції, апелянт зазначає, що зобов`язання ТУ ДСА України в Одеській області вчинити певні дії зобов`язального характеру є неналежним способом захисту порушеного права Позивача, що є самостійною підставою для відмови з задоволенні вказаної позовної вимоги, оскільки належним способом захисту в даному випадку є вимога про стягнення відповідної суми коштів з затвердженої бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", передбаченої Законом №3460-IX, що не враховано судом першої інстанції. Також, апелянт вказав, що він не наділений правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, на власний розсуд визначати розмір надбавки за вислугу років ніж це прямо передбачено законодавством України, що не враховано судом першої інстанції. Апелянт посилався на відсутність правових підстав для задоволення позову та визнання протиправним наказу "Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 " №73-ос/а з 22 січня 2024 року, оскільки наказ виданий правомірно на виконання вимог Закону №3460-IX. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року зупинено провадження у справі №420/17817/24 за позовом ОСОБА_1 до ТУ ДСА України в Одеській області, Малиновського районного суду м. Одеси про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду по справі №240/7215/24. 19 лютого 2026 року Великою Палатою Верховного Суду у справі №240/7215/24 було ухвалено остаточну постанову, яка набрала законної сили з моменту її постановлення, та яка не підлягає оскарженню. Оскільки обставини, які були підставою для зупинення апеляційного провадження справі №420/17817/24 настали, 15 квітня 2026 року провадження по даній справі поновлено. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в ТУ ДСА України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. ОСОБА_1 працює на посаді головного спеціаліста (з питань персоналу) в Малиновському районному суді м. Одеси. Наказом керівника апарату Малиновського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2023 року №40-ос/а "Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 " консультанту Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 % посадового окладу, стаж державної служби якої становить 17 років. Наказом керівника апарату Малиновського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2023 року №213-ос/а призначено ОСОБА_1 на вакантну посаду державної служби головного спеціаліста (з питань персоналу) Малиновського районного суду м. Одеси, тимчасово, без конкурсного відбору у період дії воєнного стану в Україні за строковим трудовим договором до призначення на цю посаду переможця конкурсу або спливу давності 12-місячного строку після припинення чи скасування воєнного стану, встановлено позивачу надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу, з 10 жовтня 2023 року стаж державної служби якої, станом на 10 жовтня 2023 року, становить 17 років 01 місяць 06 днів. Згідно з наказом керівника апарату Малиновського районного суду м. Одеси від 05 березня 2024 року №73-ос/а, відповідно до ст.115 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.12 розділу "Прикінцеві положення" Закону №3460-IX, Постанови Кабінету Міністрів України №229 "Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби", у зв`язку з проведенням класифікації посад державної служби Малиновського районного суду м. Одеси, яка погоджена Національним агентством України з питань державної служби 22 січня 2024 року, ОСОБА_1 , головному спеціалісту (з питань персоналу) Малиновського районного суду м. Одеси, встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу, за стаж державної служби понад 17 років з 22 січня 2024 року на період дії Закону №3460-IX. Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом про його скасування. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що про протиправність наказу про встановлення позивачу надбавки за вислугу років на державній службі та необхідність зобов`язати ТУ ДСА України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату позивачу з 22 січня 2024 року надбавки за вислугу років на державній службі, а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, та наказу Малиновського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2023 року "Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 . Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст. 50 Закон №889-VIII, держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Заробітна плата державного службовця враховує кваліфікацію та досвід, важливість і складність роботи на посаді, ступінь відповідальності, а також результативність, ефективність та якість виконання посадових обов`язків. За ч.2 ст. 50 Закону №889-VIII, заробітна плата державного службовця складається з: - сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця; - варіативної заробітної плати - премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної або квартальної премії. При цьому, згідно ч.1 ст. 52 Закону №889-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. В той же час, згідно п.12 розділу "Прикінцеві положення" Закону №3460-IX, у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці. Норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Колегія суддів зазначає, що визначальним для вирішення даної справи є визначення того, які норми підлягають застосуванню під час визначення розміру цієї надбавки: законодавства про державну службу чи про державний бюджет. Вказане питання вирішувалося під час розгляду зразкової справи за наслідком якого ухвалено постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2026 року у зразковій справі №240/7215/24, у якій визначені наступні ознаки типової справи: - позивач державний службовець місцевого загального суду, якому з 01 січня 2024 року встановлено надбавку за вислугу років на підставі абз.2 п.12 розділу "Прикінцеві положення" Закону №3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу; - відповідачі місцевий загальний суд, наказом якого державному службовцю установлено надбавку за вислугу років з урахуванням правил, передбачених абз.2 п.12 розділу "Прикінцеві положення" Закону №3460-IX, та ТУ ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування та функціонування місцевого загального суду, у якому працює позивач; - предмет спору розмір надбавки за вислугу років на державній службі за 2024 рік; - спір виник унаслідок обчислення розміру надбавки за вислугу років на державній службі на підставі приписів абз.2 п.12 розділу "Прикінцеві положення" Закону №3460-IX; - предмет позову позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправним і скасування наказу місцевого загального суду в частині встановлення на 2024 рік щомісячної надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу; зобов`язання ТУ ДСА нараховувати та виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років у 2024 році відповідно до ст. 52 Закону №889-VIII на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Враховуючи, що дана справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2026 року у зразковій справі №240/7215/24, висновки такої постанови є обов`язковими для суду при ухваленні рішення у даній справі. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2026 року у зразковій справі №240/7215/24 висловлені наступні узагальнені висновки: "Нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог п.12 розділу "Прикінцеві положення" Закону №3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби.". Отже, Законом №3460-IX запроваджено норму, яка відрізняється від норми ч.1 ст. 52 Закону №889-VIII щодо зменшення максимальної межі розміру надбавки за вислугу років на державній службі з 50 відсотків до 30 відсотків, та зменшення розміру самої надбавки з 3 до 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби. При цьому визначено випадки (п.13 розділу "Прикінцеві положення" Закону №3460-IX) коли умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються, а саме для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Тобто, Законом №3460-IX на 2024 рік запроваджено інше правове врегулювання умов та порядку оплати праці державних службовців, зокрема, щодо структури заробітної плати державного службовця та порядку обчислення надбавки за вислугу років. Поряд з цим колегія суддів звертає увагу на те, що Закон №3460-IX містить застереження, що Закон №889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Водночас і у ч.2 ст. 5 Закону №889-VIII вказано, що відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. А таким законом у спірних відносинах є саме Закон №3460-IX. Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог п.12 розділу "Прикінцеві положення" Закону №3460-IX, який зупинив дію приписів Закону №889-VIII і неконституційним у встановленому законом порядку не визнавався, тому підлягав застосуванню розпорядником бюджетних коштів стосовно позивача. Щодо стосується звуження гарантій оплати праці, встановлених Законом №889-VIII, а також неможливість скасування чи зміни законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, слід зазначити наступне: Висновки Конституційного Суду України, на які посилались позивач та суд першої інстанції в обґрунтування такої позиції, висловлені ним, зокрема, у рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про державний бюджет, ухвалені за нерелевантних обставин, адже вони стосувалися обмежень соціальних гарантій, обумовлених фінансовою ситуацією в країні, оптимізацією використання бюджетних коштів тощо, що зрештою призвело до реального порушення прав особи, погіршення її матеріального становища. Слід звернути увагу на те, що у постанові від 19 лютого 2026 року у справі №240/7215/24 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що саме лише зменшення граничного розміру надбавки державним службовцям за вислугу років не обов`язково свідчить про звуження соціальних прав і гарантій працівника, зокрема, його права на належний рівень оплати праці. ВП ВС вказала, що таку дію законодавця не можна розглядати відокремлено від інших дій, які здійснені ним одночасно з метою змінити структуру оплати праці державних службовців певної категорії, а саме: підвищити посадові оклади, оскільки відповідна надбавка є лише окремою складовою грошового забезпечення державного службовця, грошовий вираз якої безпосередньо залежить від розміру його посадового окладу. Тож відповідно до обставин, встановлених судом у зразковій справі, мало місце не зменшення розміру заробітної плати державного службовця, а перерозподіл її складових як елемент запровадження загальнонаціональної реформи. Велика Палата ВС звернула увагу на те, що у справі, яка переглядається, проблематика полягає не в намаганні держави обмежити заробітну плату державних службовців через брак бюджетних асигнувань, а в імплементації послідовного та виваженого рішення держави щодо запровадження вже згаданої реформи з метою дотримання європейських стандартів і виконання зобов`язань перед іноземними партнерами, збільшення прозорості структури заробітної плати та підвищення привабливості посад державної служби для кваліфікованих спеціалістів шляхом збільшення частки сталої частини заробітної плати над часткою премій та інших необов`язкових виплат. Введені Законом №3460-IX у 2024 році особливості обчислення надбавки за вислугу років є частиною реформи оплати праці державних службовців. За висновком ВП ВС зміни в підходах до оплати праці державних службовців, елементом яких є зменшення надбавки за вислугу років до 2 відсотків за кожен рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, обумовлені реалізацією євроінтеграційних вимог щодо вступу України до Європейського Союзу, зокрема, виконанням програми Європейського Союзу "Ukraine Facility Plan". Такі зміни, на думку колегії суддів, не пов`язані з потребою збалансування чи оптимізації видатків Державного бюджету України, зокрема й у зв`язку з уведенням воєнного стану. Навпаки, кінцевою метою запровадженої реформи є збільшення привабливості посад державної служби для кваліфікованих спеціалістів та підвищення конкурентоспроможності оплати праці державних службовців у порівнянні з приватним сектором. Отже, зміни, введені законодавцем, щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі не є довільними та свавільними, адже зазначені зміни були елементами такого тривалого процесу, як реформа оплати праці державних службовців, яка заздалегідь оголошена державою та поступово нею впроваджена. Ці зміни носили системний характер і зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі відбулося одночасно зі зростанням посадового окладу, тому ці зміни мали зрозумілу легітимну мету - підвищення рівня незалежності та фінансової забезпеченості певної категорії державних службовців, покращення статусу державного службовця загалом. Внаслідок проведеної реформи оплати праці державних службовців їхні посадові оклади, які є основою для нарахування інших надбавок та стимулюючих виплат, зокрема й надбавки за вислугу років, збільшилися. Відповідно загальний розмір заробітної плати державних службовців хоча й неістотно, але теж збільшився. Таким чином зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі, в тому числі відповідно до положень п.12 Прикінцевих положень Закону №3460-IX, не призвело до звуження соціальних прав і гарантій державного службовця, зокрема і його права на належний рівень оплати праці. З огляду на зазначене, зважаючи на те, що положення п.12 Прикінцевих положень Закону №3460-IX були чинними, неконституційними не визнавалися, ні у Балтського районного суду Одеської області, ні у ТУ ДСА в Одеській області, не було підстав не застосовувати зазначені приписи Закону №4059-IX під час визначення позивачці розміру надбавки за вислугу років на державній службі. Відповідно, враховуючи відсутність порушення порядку нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років, відсутні підстави і для зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років позивачці. Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про існування правової колізії в регулюванні розміру надбавки за вислугу років на державній службі та помилково застосував до спірних правовідносин положення ст. 52 Закону №889-VIII, замість чинних положень п.12 розділу Прикінцеві положення Закону №3460-IX, які і підлягали застосуванню у спірних правовідносинах. Підсумовуючи, колегія суддів констатує відсутність порушення у порядку нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років, тому відсутні підстави для задоволення позову. Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Малиновського районного суду м. Одеси про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 01 червня 2026 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.