Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/26438/25

від 24.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/26438/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року (головуючий суддя Олійник В.М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернулась 16 вересня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, просила: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо необчислення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 із застосуванням ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку №1 затвердженого Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 року ОСОБА_1 період роботи з 01.03.2024 р. по 31.01.2025 року сестрою медичною підземною зайнятою обслуговуванням підземних робітників з повним робочим днем під землею та зробити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з 20.03.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум. В позові зазначено, що позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення з 20.03.2025 року обчислення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 з застосуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та щодо не зарахування до її пільгового стажу роботи по Списку №1 затвердженого Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 року періоду роботи з 01.03.2024 року по 31.01.2025 року на посаді сестри медичної підземної вищої категорії здоров пункту №2 медичного центру департаменту з медицини праці, зайнятою обслуговуванням підземних робітників з повним робочим днем під землею. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року позов - задоволено частково. - Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, періоди роботи з 01.03.2024 по 31.01.2025 року. - Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, періоди роботи з 01.03.2024 по 31.01.2025 року відповідно до довідки ТОВ "ДТЕК Сервіс" №65 від 12.02.2025 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач та відповідач подали апеляційні скарги. Позивач просить скасувати рішення першої інстанції частково та прийняти нове, про задоволення позовних вимог у повному обсязі змінивши абзац 3 резолютивної частини рішення: Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 1 затвердженого Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 року ОСОБА_1 період роботи з 01.03.2024 р. по 31.01.2025 року сестрою медичною підземною зайнятою обслуговуванням підземних робітників з повним робочим днем під землею та зробити перерахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з 20.03.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідач просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, позивач ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 призначену з 02.02.2022 року. 20 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася через веб-портал ПФУ до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила:

1. Надати обґрунтовані пояснення щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

2. Провести з 20.03.2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог абз.4 ч.4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До вказаної заяви було долучено довідку ТОВ "ДТЕК Сервіс" №65 від 12.02.2025 року "Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", яка видана ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що дійсно працює з 15.03.2013 року (Наказ про прийняття №1212/10-к від 15.03.2013) по теперішній час в ТОВ "ДТЕК СЕРВІС" на посаді сестри медичної підземної вищої категорії здоров пункт №2 медичного центру служби заступника директора з сервісних функцій ТОВ «ДТЕК СЕРВІС», виконує обслуговування підземних робітників, з повним робочим днем під землею. Згідно з Наказом №34 - ОД-К від 02.05.2023 року, розділ 2 п.1.1. атестована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці". Згідно з Наказом №34 - ОД-К від 02.05.2023 року, розділ 2 п. 1.1. до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію, зараховано період з 01.01.2022 року по 31.01.2025 року - 3 роки, 1 місяців, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» список 1 розділ 1 п. 1.1е та ч.2 п. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» список 1 розділ 1 п.1 та ч.2 п.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до довідки РС-право від 15.09.2025 року судом вбачається, що останнім зарахованим періодом пільгового стажу за Списком №1 є період з 01.03.2022 по 29.02.2024 року. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не здійснення з 20.03.2025 року обчислення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 з застосуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та щодо не зарахування до її пільгового стажу роботи по Списку №1 затвердженого Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 року періоду роботи з 01.03.2024 року по 31.01.2025 року на посаді сестри медичної підземної вищої категорії здоров пункту №2 медичного центру департаменту з медицини праці, зайнятою обслуговуванням підземних робітників з повним робочим днем під землею. Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням. Як визначено пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). Норми пункту 3 Порядку передбачають обов`язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, в той час як у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу позивача у спірні періоди та наявні дані про його посаду та зазначені реквізити документів, на підставі яких такі відомості внесені, відтак неврахування відповідачем періодів роботи зазначених в трудовій книжці до страхового та до пільгового стажу позивача за Списком №1 є необґрунтованими. Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників. Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції). Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції). Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції). Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний". Відповідності до пункту 2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії. Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. При цьому, суд першої інстанції зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку №22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення. Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера. Витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов`язку лище на позивача щодо доказування та надання відомостей є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії. Слід взяти до уваги, що Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії. Суд першої інстанції зазначав, що відповідно до довідки РС-право від 15.09.2025 року судом вбачається, що останнім зарахованим періодом пільгового стажу за Списком №1 є період роботи з 01.03.2022 по 29.02.2024 року. Однак, відповідно до довідки ТОВ "ДТЕК Сервіс" №65 від 12.02.2025 року "Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", яка видана ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що дійсно працює з 15.03.2013 року (Наказ про прийняття №1212/10-к від 15.03.2013) по теперішній час в ТОВ "ДТЕК СЕРВІС" на посаді сестри медичної підземної вищої категорії здоровпункт №2 медичного центру служби заступника директора з сервісних функцій ТОВ «ДТЕК СЕРВІС», виконує обслуговування підземних робітників, з повним робочим днем під землею. Згідно з Наказом №34 - ОД-К від 02.05.2023 року, розділ 2 п.1.1. атестована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці". Згідно з Наказом №34 - ОД-К від 02.05.2023 року, розділ 2 п. 1.1. до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію, зараховано період з 01.01.2022 року по 31.01.2025 року - 3 роки, 1 місяців, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» список 1 розділ 1 п. 1.1е та ч.2 п. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» список 1 розділ 1 п.1 та ч.2 п.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отже, є належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 01.03.2024 по 31.01.2025 року. Наведені положення дають підстави для висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоди роботи з 01.03.2024 по 31.01.2025 року відповідно до довідки ТОВ "ДТЕК Сервіс" №65 від 12.02.2025 року. Щодо позову в частині здійснення перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд першої інстанції виходив з наступного. Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей. Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день. При цьому, таке право не пов`язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, воно кореспондується з нормою, викладеною у частині 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка встановлює, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 20.03.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою в якій просила:

1. Надати обґрунтовані пояснення щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»