Ухвала КЦС ВС № 608/44/23

УХВАЛА 01 червня 2026 року м. Київ справа № 608/44/23 провадження № 61-7019ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум-Плюс» на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум-Плюс» до Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивовар Валерій Анатолійович, державний реєстратор Кельба Ганна Михайлівна, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на землю, скасування договорівкупівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, ВСТАНОВИВ: У 2023 році ТОВ «Аурум-Плюс» звернулося до суду із позовом до Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особі: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивовар В. А., державний реєстратор Кельба Г.М., Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на землю. Чортківський районний суд Тернопільської області рішенням від 20 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовив. Тернопільський апеляційний суд постановою від 18 листопада 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Аурум-Плюс» залишив без задоволення. Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2025 року залишив без змін. 19 травня 2026 року ТОВ «Аурум-Плюс», через систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року в указаній справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України. Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У касаційній скарзі ТОВ «Аурум-Плюс» порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування зазначає про те, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки вперше подану касаційну скаргу було повернуто. На переконання заявника, зазначене є достатньою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. Проте, вказані доводи щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки невиконання вимог ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження. Заявник дійсно в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку касаційного оскарження, так як заявник має довести що перешкоджало виконати вимоги ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги при первісному зверненні до суду касаційної інстанції. За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Тернопільським апеляційним судом у даній справі постановлено 18 листопада 2025 року, відомості про дату складання повного тексту постанови відсутні, касаційну скаргу подано через систему «Електронний суд» - 19 травня 2026 року. Згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2026 року касаційну скаргу ТОВ «Аурум-Плюс» на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику, у зв`язку з невиконанням ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху (провадження № 61-16183ск25). Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2026 року касаційну скаргу ТОВ «Аурум-Плюс» на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику, у зв`язку з невиконанням ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху (провадження № 61-1368ск26). Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2026 року касаційну скаргу ТОВ «Аурум-Плюс» на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику, у зв`язку з невиконанням ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху (провадження № 61-3719ск26). Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу. Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. Оскільки наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обставини Верховний Суд не вважає такими, що можуть оцінюватись на предмет поважності з мотивів, наведених вище, тому суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтування наявності підстав для такого поновлення строку, що у відповідності до частини третьої статті 393 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху з наданням заявникові строку для подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, у такій скарзі необхідно зазначити, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Частиною першою статті 411 ЦПК України визначено такі підстави для касаційного оскарження: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою оскарження є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги. З урахуванням наведених норм ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження,а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Верховний Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з мотивувальної частини касаційної скарги обирати норми права, з застосуванням яких не погоджується заявник та визначати підстави касаційного оскарження на власний розсуд. У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. У касаційній скарзі ТОВ «Аурум-Плюс» узагальнено посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не дослідження судами зібраних у справі доказів та зазначає невідповідність оскаржуваних судових рішень висновкам викладеним у постановах Верховного Суду, що має ознаки касаційного оскарження з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Проте, не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Для усунення вказаного недоліку заявнику слід надати до суду нову редакцію касаційної скарги з врахуванням вимог цієї ухвали щодо повноти зазначення підстав касаційного оскарження та їх нормативно-правового обґрунтування. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум-Плюс» на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров