Постанова Дніпровський апеляційний суд № 208/1958/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1611/26 Справа № 208/1958/26 Суддя у 1-й інстанції - Рекун Г.В. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: особи, яку притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 , захисника Московчука А.М., переглянувши апеляційну скаргу захисника, на постанову Заводського районного суду м. Кам`янського від 06 квітня 2026 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,- за ч.1 ст. 184 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 06 квітня 2026 року визнано виною ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження та стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. Районним судом встановлено, що 27.01.2026 року о 17:46 год. за адресою АДРЕСА_1 , гр.. ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки відносно своєї доньки ОСОБА_2 , що виразилось у тому що остання вчинила хуліганські дії відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражалась нецензурною лайкою, чим образила честь та гідність малолітньої. Своїми діями ОСОБА_1 порушила ЗУ «Про охорону дитинства», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу правопорушення, оскільки матеріалами справи не доводяться хуліганські дії, та булінг про який нібито заявляє потерпіла сторона, яка є зацікавленою в результаті справи. При цьому, заява щодо булінгу була щодо шести осіб, але протоколи склали лише стосовно двох батьків, які є відповідальними і зявилися до поліції, раніше не притягувалися до відповідальності, а їх діти є регулярно відвідують школу, добре навчаються. Крім цього пояснення свідка ОСОБА_4 не можуть бути доказом, так як вона є зацікавленою особою. Також, захисник просить поновити строк, так як копію рішення отримано лише 17 квітня 2026 року, а для написання доводів апеляційної скарги необхідно ознайомитися з мотивами суду. Під час перегляду ОСОБА_1 та захисник підтримали вимоги апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційний суд вважає, що термін за можливо поновити, оскільки для написання доводів апеляційної скарги необхідно ознайомитися з мотивами суду І інстанції. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За змістом ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно не з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. За правилом ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції, протоколом прийняття заяви, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Проте, апеляційний суд перевіряючи дані докази вважає, що вина ОСОБА_1 у невиконанні батьківських обов`язків не доведена. Так, дійсно з матеріалів справи видно, що між неповнолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була розмова. Але матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_2 здійснила хуліганські дії стосовно ОСОБА_3 , так як останні в письмових поясненнях говорять протилежне щодо один одного, а саме ОСОБА_2 вказує лише, що наявності розмови з ОСОБА_3 , а остання вказує про булінг з боку ОСОБА_2 . Об`єктивних даних, які б підтверджували факт хуліганських дій з боку ОСОБА_2 до ОСОБА_3 матеріали справи не містять. При цьому, пояснення ОСОБА_4 не можливо вважати об`єктивно неупередженими, так як вона є матір`ю ОСОБА_3 та безпосередньо не була присутня на місці подій. З письмових пояснень ОСОБА_1 видно, що в її дочки з ОСОБА_5 виник конфлікт, який був вирішений добре. Але донька повідомила, що ввечері батьки ОСОБА_5 викликали поліцію. Тобто, з даних пояснень теє не можливо встановити хуліганські дії ОСОБА_2 та в чому вони виражалися. Інші докази на які суд І інстанції послався також не підтверджуються наявність хуліганський дій з боку ОСОБА_2 та в чому полягало невиконання батьківських обов`язків з боку ОСОБА_1 . Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не мав достатньо допустимих доказів для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, визнав її винуватість доведеною помилково, недостатньо врахувавши закріплений в Конституції України принцип презумпції невинуватості особи. З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, за відсутності належних та допустимих доказів, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, апеляційний суд вважає, що сукупністю зібраних та досліджених судом доказів не доведена наявність в діях останньої цього складу адміністративного правопорушення, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Поновити строк захиснику Московчуку А.М. на оскарження постанови Заводського районного суду м. Кам`янського від 06 квітня 2026 року. Апеляційну скаргу захисника Московчука А.М. задовольнити. Постанову Заводського районного суду міста Кам`янського від 06 квітня 2026 року року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП - скасувати. Закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький