Постанова Київський апеляційний суд № 753/20924/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В. № 22-ц/824/7589/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 753/20924/23 28 травня 2026року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кафідової О.В. суддів - Оніщука М.І. - Шебуєвої В.А. при секретарі - Тітковій І.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лук`янець Олени Олександрівни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Осіпенко Л.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок залиття квартири,- в с т а н о в и в: У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок залиття квартири. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 . 29.08.2023 року її мати - ОСОБА_3 виявила факт залиття квартири вказаної квартири та зв`язалась із сусідами з верхніх поверхів. Під час обстеження квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться поверхом вище та належить відповідачці ОСОБА_1 на праві власності, було виявлено самовільне встановлення душової кабіни з переплануванням приміщення, внаслідок чого утворився коридор, у якому були наявні сліди затоплення. 12.09.2023 року ТОВ Фірма «Компас» було складено акт про залиття квартири АДРЕСА_3 , у якому зазначено, що встановити факт разового затоплення квартири не вдалося, оскільки подія відбулася приблизно місяць тому. Разом з тим, було зафіксовано факт самовільного встановлення відповідачкою душової кабіни у квартирі АДРЕСА_2 . У результаті залиття в квартирі АДРЕСА_3 було пошкоджено: коридор - частково залито стелю та стіну; стеля в кутку покрита жовтими плямами площею близько 1 м?; шпалери розійшлися по вертикальному шву довжиною близько 2 м.п., відшарувалися та здулися; пошкоджено три шпалерні полотна на двох стінах; кухню - залито стіни та стелю; шпалери на суміжній з коридором стіні повністю відпали над меблями, гіпсокартонна стеля вкрита плямами. Для визначення розміру завданих збитків позивач звернулася до ПП «Аверті», які визначили суму шкоди від залиття квартири у розмірі 30 439,00 грн. З метою досудового врегулювання спору 09.10.2023 року вона звернулася до відповідачки з вимогою про відшкодування шкоди, однак відповідь не отримала, а її вимога залишилася без задоволення. Позивачка вважає, що недбалість відповідачки призвела до залиття її квартири та пошкодження майна. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить суд стягнути з відповідачки майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 30 439,00 грн, а також судові витрати: судовий збір 1 073,60 грн., витрати на проведення оцінки матеріальних збитків 3800,00 грн., витрати на проведення експертного дослідження та витрати на професійну правничу допомогу. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок залиття квартири задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоди, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 30 439,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, що складаються з вартості проведення оцінки матеріальної шкоди у розмірі 3 800,00 грн, судового збору у розмірі 1 073,60 грн та витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 15 145,60 грн, а всього у розмірі 20 018,60 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заперечуючи свою вину у залиті квартири позивачки, відповідачка не надала доказів, що залиття сталось з інших причин, ніж зазначено в акті про залиття квартири та у висновку судової будівельно-технічної експертизи. При цьому, судом зазначено, що хоча точну причину залиття квартири позивача визначити неможливо, проте за ознаками пошкоджень можна констатувати, що залиття сталося один раз та відбулося з квартири АДРЕСА_2 , яка належить відповідачці. Судом враховано, що відповідачка не проживала в своїй квартирі на момент залиття квартири позивачки, проте не забезпечила перекриття водопостачання в квартиру. В квартирі за згодою відповідачки проживала стороння особа, з якою не укладався договір оренди житла, який передбачав би відповідальність за належне утримання квартири, у тому числі системи водопостачання. Отже відповідачка, як власник квартири, безвідповідально поставилась до своїх обов`язків щодо належного утримання майна, внаслідок чого завдано шкоду позивачці як власнику квартири, у зв`язку з чим, відповідно до законодавства, відповідачка несе відповідальність за завдану шкоду. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 26 січня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лук`янець О. О. подала апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник вказує на те, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, що є суттєвим порушенням норм процесуального права. Так, головним документом у даній справі є Акт про залиття, аварію, що трапилась на системи центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 12.09.2023 року, в якому зазначено, що разове залиття з квартири АДРЕСА_2 встановити не вдалося, оскільки з цього моменту пройшло близько місяця. Натомість, суд першої інстанції не надавши належної оцінки вказаному акту, формально підійшов до вирішення справи та неправильно оцінив Висновок експерта, складений за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 22.01.2025 року, який, в свою чергу, винесений на припущеннях. 16 квітня 2026 року до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 адвоката Чередніченко В.П. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначав, що не погоджується з доводами апеляційної скарги. В судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 - адвокат Лук`янець О.О., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. Представник ОСОБА_2 адвокат Чередніченко В.П. в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що позивачці та відповідачці на праві власності належать квартири, розташовані у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_4 , а саме позивач є власницею квартири АДРЕСА_3 , а відповідач - квартири АДРЕСА_2 . Квартира відповідачки розташована поверхом вище над квартирою позивачки. Сторони в квартирах постійно не проживають у зв`язку з перебуванням за кордоном. За квартирою позивачки здійснює догляд її мати ОСОБА_3 , яка має доступ до квартири. В квартирі відповідачки за її згоди проживає ОСОБА_4 29.08.2023 року в квартирі позивачки її мати виявила наслідки затоплення. 12.09.2023 року комісією ТОВ Фірма «Компас» у складі головного інженера та голови комісії ОСОБА_8., майстра ОСОБА_5 та слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 здійснено обстеження квартир сторін та складено акт про залиття. Комісією виявлено сліди залиття в квартирі позивачки на стелі в коридорі близько 0,65 м2 та стелі в кухні 0,3 м2, стіни в коридорі 1,25м2 та стіни в кухні 0,9 м2, внаслідок чого пошкоджені шпалери в кухні та коридорі. Комісія констатувала, що мало місце разове затоплення з квартири відповідачки, але не встановила причину залиття з огляду на те, що залиття мало місце близько місяця тому. В квартирі відповідачки комісія встановила самовільно встановлену душову кабіну з переплануванням стін. 03.10.2023 року на замовлення позивачки ПП «Аверті» складено звіт про суму збитку, завданого внаслідок залиття квартири, який складає 30 439,00 грн. У звіті зазначено, що залиття квартири сталося у період з 08.07.2023 року по 28.08.2023 року. Точна дата події невідома. У квартирі на той час ніхто не жив. Станом на дату огляду, 03.10.2023 року, оцінювачами зафіксовано наступні пошкодження оздоблення та облаштування квартири: АДРЕСА_5 ) У коридорі було залито частково стелю та стіну. Стеля у кутку покрита жовтими плямами на площі близько 1 м?. Рекомендовано перешпаклювати стелю, виконати антибактеріальну обробку та перефарбувати всю стелю. Шпалери розійшлися по вертикалі, по шву довжиною близько 2 м.п., відшарувалися та здулись. Всього пошкоджено три шпалери на двох стінах. Рекомендовано перешпаклювати, виконати антибактеріальну обробку та поклеїти нові шпалери. 2) На кухні було залито стіни та стелю. Шпалери на суміжній з коридором стіні повністю відпали над меблями, гіпсокартонна стеля у плямах. Також рекомендовано очищення пошкоджених поверхонь, шпаклювання, антибактеріальна обробка та фарбування або поклейка шпалер. 09.10.2023 року позивачка звернулась до відповідачки засобами поштового зв`язку із вимогою, в якій просила сплатити їй 34 239,00 грн, що складається з суми шкоди, завданої майну у розмірі 30 439,00 грн та витрат на проведення оцінки завданого збитку у розмірі 3 800,00 грн, проте така залишилася без виконання. У відповідності до висновку експерта № 2858-Е від 22.01.2025 року про проведення судової будівельно-технічної експертизи за даними візуально-інструментального обстеження квартири АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_6 визначити конкретну причину залиття, яке мало місце 12.09.2023 року квартири АДРЕСА_7 поверсі житлового будинку, не вбачається за можливе. В акті про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 12.09.2023 року вказана можлива причина залиття, а саме: «причиною залиття є затоплення з квартири АДРЕСА_2 ». За даними візуально-інструментального обстеження квартири АДРЕСА_2 (20 поверх) по АДРЕСА_4 можливо вказати, що залиття квартири АДРЕСА_3 сталося з квартир АДРЕСА_8 , про що свідчать ознаки пошкоджень опоряджувального покриття від впливу рідини в квартирі АДРЕСА_3 , які співпадають з місцерозташуванням душової кабіни в квартирі АДРЕСА_2 , яка обладнана складовими елементами систем водонесучих комунікацій (холодного та гарячого водопостачання, водовідведення). У судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_7 підтвердила свій висновок та пояснила, що встановити точну причину залиття неможливо, проте за характером пошкоджень можна припустити, що залиття мало разовий характер. Разом з тим, за ознаками та локалізацією пошкоджень можливо визначити, що залиття квартири позивачки відбулося з квартири відповідачки, оскільки пошкодження та їх наслідки зафіксовані саме у тій частині квартири позивачки, яка відповідає розташуванню душової кабіни у квартирі відповідачки. Згідно зі статтею 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України). Відповідно до статті 151 ЖК Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що власник квартири зобов`язаний утримувати дане майно, у тому числі інженерно-технічне обладнання, у належному стані і своєчасно усувати недоліки у його роботі. Майнова шкода, завдана іншим особам у зв`язку з невиконанням таких обов`язків, підлягає відшкодуванню власником. Відповідальність за завдану шкоду настає за наявності таких підстав як наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вина останнього. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України). Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди. Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі. Згідно із статтею 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазначала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). При цьому, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілою сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди. Виходячи з визначених цивільним процесуальним законодавством принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладений обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві. Враховуючи викладене, встановивши, що позивач надала належні та допустимі докази на підтвердження вини відповідача у залитті належної їй квартири та розміру завданих збитків, а остання, у свою чергу, не надала доказів на спростування цього, суд першої інстанції належним чином оцінивши наявні в матеріалах справи докази та встановивши на підставі їх оцінки фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, дійшов правильних висновків про задоволення заявлених позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки фактично зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду щодо їх оцінкита неправильного тлумачення чинного законодавства, а тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справ та надав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим доказам. Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,- у х в а л и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лук`янець Олени Олександрівни залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 29 травня 2026 року Головуючий: Судді: