Постанова Київський апеляційний суд № 753/6404/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 травня 2026 року справа № 753/6404/26 провадження № 33/824/2646/2026 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Павленка Олега В`ячеславовича на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 березня 2026 року серії ВАД № 879443, ОСОБА_1 14 березня 2026 року, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру та фізичного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , під час якого словесно штовхав її та кидався в бійку, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. на користь державного бюджету України. Не погоджуючись із постановою суду захисник ОСОБА_1 - Павленко О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування вимог посилається на те, що між скаржником та його дружиною ОСОБА_2 виникла словесна перепалка через побутові причини. Свідками даних подій була зокрема їх донька. Разом з цим дана сварка носила виключно словесний характер, жодних протиправних дій у відношенні потерпілої ОСОБА_1 не вчиняв. Приїхавши на виклик поліцейські скаржника вже не побачили. ОСОБА_2 не вважала притягнення її чоловіка до адміністративної відповідальності, оскільки не вважала, що відношенні неї було вчинено домашнє насильство. Свою позицію щодо відсутності вчинення у відношенні ОСОБА_2 остання заявляла і в суді подаючи відповідну заяву, зокрема просила суд закрити справу та провадження у відношенні ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю складу даного адміністративного правопорушення. Зазначає, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 , які полягали у вчиненні словесного конфлікту із його дружиною ОСОБА_2 не утворюють самі по собі складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 14 березня 2026 року серії ВАД № 879443, складений стосовно ОСОБА_1 ; рапортом працівників поліції; поясненням ОСОБА_2 ; заявою ОСОБА_2 про притягнення її чоловіка ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Водночас такі пояснення суддя оцінює як такі, що не узгоджуються із зібраними у цій справі доказами. Як встановлено з матеріалів справи, 14 березня 2026 року саме потерпіла ОСОБА_2 звернулась до поліції із повідомленням про конфлікт із своїм чоловіком ОСОБА_1 . Поміж цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та письмових пояснень, наданих безпосередньо після події, ОСОБА_2 зазначала про вчинення стосовно неї як фізичного, так і психологічного насильства. Вказані пояснення підписані нею особисто без будь-яких зауважень, доповнень, заперечень та навіть уточнень, що підтверджує їх зміст на момент їх надання. Суддя також враховує, що подальша зміна потерпілою своєї позиції під час судового розгляду матеріалів сама по собі не є безумовною підставою для визнання первинних пояснень недостовірними, особливо з урахуванням їх узгодженості з долученими матеріалами справи, у тому числі із інформацією, зафіксованою під час її звернення до поліції. Відтак, 14 березня 2026 року мало місце вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, що виразилось у вчиненні дій фізичного та психологічного характеру стосовно його дружини ОСОБА_2 , а доводи їх обох про відсутність складу адміністративного правопорушення суд визнає необґрунтованими. Вивчивши матеріали справи, суд, приходить до висновку, що у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що дії правопорушника за ч.1 ст. 173-2 КУпАП кваліфіковані вірно, як скоєння дій фізичного характеру, тобто вчинення домашнього насильства. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги з приводу безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, є безпідставними, констатуються з формальних підстав, і такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав належну та об`єктивну оцінку, що також перевірено в суді апеляційної інстанції. З огляду на викладене, апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, які повністю узгоджуються між собою, а інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б свідчили про незаконність винесеної у справі постанови. Будь-яких переконливих доводів, які б ставили під сумнів висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП апелянтом не наведено. Таким чином, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 252 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що постанова суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є законною та обґрунтованою. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Павленка Олега В`ячеславовича на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: