Постанова 4855 № 320/34786/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/34786/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В. за участі: секретар с/з Кващук Т.А. пр-к позивача Лисак М.Ю. пр-к позивача Герасимук І.В. пр-к відповідача Гаркуша Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рахункової палати України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Рахункової палати України, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Рахункової палати від 13.04.2023 № 111-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ». В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначав, що оскаржуваний наказ був прийнятий відповідачем з грубим порушенням Конституції України, Законів України «Про державну службу» та «Про Рахункову палату», Регламенту Рахункової палати та з порушенням його права на проходження державної служби. Так, вказував, що порушення за які на нього накладено дисциплінарне стягнення, спростовуються безпосередньо членом Рахункової палати - ОСОБА_3 , який службовою запискою від 21.03.2023 № 08-33/АМД-450 звернувся до Секретаря Рахункової палати - керівника апарату Вадима Ходаковського та до голови дисциплінарної комісії Рахункової палати щодо неможливості притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та навпаки необхідності його заохочення за високі показники у роботі, та підтвердив, що саме за його рішенням контрольний захід був продовжений з 19.12.2022 та перенесений згідно з його дорученням від 21.02.2023 №08-89 на підставі Плану роботи Рахункової палати на 2023 рік. Оскільки дата виконання доручення 19.12.2022 не була кінцево.ю, то і необхідності складати акт саме 19.12.2022 не було. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Рахункова палата України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірний наказ є правомірним, обґрунтованим і таким, що прийнятий із додержанням вимог чинного законодавства. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 28 січня 2026 року. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 травня 2026 року. У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Позивач та його представник у судовому засіданні повністю заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 28.02.2023 № 49-к «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_4 », дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу аудиту культури, спорту та інформаційної політики департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, здійснено дисциплінарне провадження. За результатами вивчення матеріалів дисциплінарної справи, комісія встановила, що на виконання Плану роботи Рахункової палати на 2022 рік, затвердженого рішенням Рахункової палати від 23.11.2021 № 30-4 (у редакції рішення Рахункової палати від 18.04.2022 № 9-1 (зі змінами)), в межах здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту): «Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам`яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності та Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам`яті, функціонування Національного музею Голодомору-геноциду та на будівництво об`єктів загальнодержавного значення у сфері культури» (контрольний захід), член Рахункової палати ОСОБА_3 , відповідальний за проведення контрольного заходу, дорученням від 07.10.2022 № 08-381 доручив контрольній групі Рахункової палати у складі головних спеціалістів ОСОБА_1 (керівник контрольної групи) і ОСОБА_5 (заступник керівника контрольної групи) у період з 10.10.2022 до 31.10.2022, провести в Національному музеї Голодомору-геноциду аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на забезпечення функціонування національних музеїв. Надалі, дорученнями члена Рахункової палати ДідикаА. М. від 27.10.2022 № 08-398, від 14.11.2022 № 08-412, від 22.11.2022 № 08-418 та від 07.12.2022 № 08-428, терміни проведення зазначеного аудиту продовжено до 19.12.2022. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 34 Закону № 576, п. 34.10 Регламенту Рахункової палати, затвердженого рішенням Рахункової палати від 28.08.2018 № 22-7 (зі змінами), за результатами здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту складається акт, який підписується керівником контрольної групи, членами контрольної групи та керівником об`єкта контролю (а в разі його відсутності - посадовою особою об`єкта контролю, яка його заміщує), не пізніше останнього дня перебування на об`єкті контролю, зазначеного в дорученні, підписаному членом Рахункової палати на здійснення такого заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту)). За висновками дисциплінарного провадження, акт за результатами проведення контрольного заходу підлягав складанню та підписанню не пізніше останнього дня перебування на об`єкті контролю, а саме 19.12.2022, проте позивачем цього здійснено не було. Відповідно до розділу 3 Посадової інструкції головного спеціаліста відділу аудиту культури, спорту та інформаційної політики, затвердженої Секретарем Рахункової палати - керівником апарату 18.05.2021, з якою ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджено його підписом від 14.06.2021, до основних посадових обов`язків ОСОБА_1 , серед іншого, відносяться: участь у підготовці та проведенні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту); підготовка узагальнених матеріалів заходів зовнішнього фінансового контролю (аудиту) для включення їх до проекту Звіту, у тому числі висновків та пропозицій; дотримання норм законів України «Про Рахункову палату», «Про державну службу», «Про запобігання корупції», Регламенту Рахункової палати, Порядку складання сертифікатів незалежності, Загальних правил етики поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, Правил професійної етики посадових осіб Рахункової палати, Правил внутрішнього службового розпорядку. Дисциплінарна комісія встановила, що ОСОБА_1 , будучи керівником контрольної групи, в порушення вимог пункту 34.10 Регламенту, не забезпечив підписання до 19.12.2023 акту за результатами проведення контрольного заходу, тобто неналежно виконав свої посадові обов`язки визначені посадовою інструкцією, що відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону № 576, є дисциплінарним проступком. З огляду на зазначене, наказом Секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 13.04.2023 № 111-к «Про застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_4 », до головного спеціаліста відділу аудиту культури, спорту та інформаційної політики департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції ОСОБА_4 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Позивач, вважаючи протиправним вищевказаний наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржуваний наказ є протиправним, необґрунтованим і таким, що прийнятий без додержанням вимог чинного законодавства. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон № 889-VIII. Цим Законом визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. Приписами частини третьої статті 32 Закону № 576-VIII передбачено, що члени Рахункової палати та посадові особи апарату Рахункової палати за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність. Засади дисциплінарної відповідальності державних службовців регламентовані главою 2 розділу VIII Закону № 889-VIII. У ст. 8 Закону № 889-VIII визначені основні обов`язки державного службовця, зокрема, відповідно до пункту 8 частини першої цієї статті державний службовець зобов`язаний виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 889-VIII державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Під час виконання своїх обов`язків державний службовець не зобов`язаний виконувати доручення працівників патронатної служби. Наказ (розпорядження), доручення має містити конкретне завдання, інформацію про його предмет, мету, строк виконання та особу, відповідальну за виконання. Наказ (розпорядження) має бути письмовим, а доручення може бути письмовим або усним (частина третя статті 9 Закону № 889-VIII). Частиною шостою статті 9 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов`язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов`язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення. Якщо державний службовець виконав наказ (розпорядження), доручення, визнані у встановленому законом порядку незаконними, і не вчинив дій, зазначених у частині шостій цієї статті, він несе відповідальність за своє діяння відповідно до закону. Керівник у разі отримання вимоги державного службовця про надання письмового підтвердження наказу (розпорядження), доручення зобов`язаний письмово підтвердити або скасувати відповідний наказ (розпорядження), доручення в одноденний строк. У разі неотримання письмового підтвердження у зазначений строк наказ (розпорядження), доручення вважається скасованим (частини сьома, восьма статті 9 Закону № 889-VIII). Частиною першою статті 65 Закону № 889-VIII передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Приписами частини першої статті 66 Закону № 889-VIII закріплено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (пункт 2 частини другої статті 68 Закону № 889-VIII). Згідно з частиною першою, десятою та одинадцятою статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10-ти календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Процедура здійснення дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців закріплена в Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок № 1039). З матеріалів справи убачається, що на підставі наказу Секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 28.02.2023 №49-к «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_4 » дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу аудиту культури, спорту та інформаційної політики департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції (далі - Комісія), здійснено дисциплінарне провадження. Так, за результатами вивчення матеріалів дисциплінарної справи Комісія встановила, що на виконання Плану роботи Рахункової палати на 2022 рік, затвердженого рішенням Рахункової палати від 23.11.2021 №30-4 (у редакції рішення Рахункової палати від 18.04.2022 № 9-1 (зі змінами), в межах здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту): «Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам`яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності та Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам`яті, функціонування Національного музею Голодомору-геноциду та на будівництво об`єктів загальнодержавного значення у сфері культури» (далі - Контрольний захід), член Рахункової палати Дідик А. М., відповідальний за проведення Контрольного заходу, дорученням від 07.10.2022 №08-381 доручив контрольній групі Рахункової палати у складі головних спеціалістів Герасимука І. В. (керівник контрольної групи) і ОСОБА_5 (заступник керівника контрольної групи) у період з 10.10.2022 до 31.10.2022 провести в Національному музеї Голодомору-геноциду аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на забезпечення функціонування національних музеїв. Надалі дорученнями члена Рахункової палати Дідика А. М. від 27.10.2022 №08-398, від 14.11.2022 №08-412, від 22.11.2022 № 08-418 та від 07.12.2022 № 08-428 терміни проведення зазначеного аудиту продовжено до 19.12.2022. Відповідно до частин першої та третьої статті 34 Закону №576, пункту 34.10 Регламенту Рахункової палати, затвердженого рішенням Рахункової палати від 28.08.2018 №22-7 (зі змінами) (далі - Регламент), за результатами здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту складається акт, який підписується керівником контрольної групи, членами контрольної групи та керівником об`єкта контролю (а в разі його відсутності - посадовою особою об`єкта контролю, яка його заміщує), не пізніше останнього дня перебування на об`єкті контролю, зазначеного в дорученні, підписаному членом Рахункової палати на здійснення такого заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту)). Отже, акт за результатами проведення Контрольного заходу підлягав складанню та підписанню не пізніше останнього дня перебування на об`єкті контролю, а саме 19.12.2022. Відповідно до розділу 3 Посадової інструкції головного спеціаліста відділу аудиту культури, спорту та інформаційної політики, затвердженої Секретарем Рахункової палати - керівником апарату 18.05.2021 (далі - Посадова інструкції Герасимука

1. В.), з якою ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджено його підписом від 14.06.2021, до основних посадових обов`язків ОСОБА_1 , серед іншого, відносяться: участь у підготовці та проведенні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту); підготовка узагальнених матеріалів заходів зовнішнього фінансового контролю (аудиту) для включення їх до проекту Звіту, у тому числі висновків та пропозицій; дотримання норм законів України «Про Рахункову палату», «Про державну службу», «Про запобігання корупції, Регламенту Рахункової палати, Порядку складання сертифікатів незалежності, Загальних правил етики поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, правил професійної етики посадових осіб Рахункової палати, Правил внутрішнього службового розпорядку (див. сторінки 51-53 додатку 1). Таким чином, ОСОБА_1 , будучи керівником контрольної групи, в порушення вимог пункту 34.10 Регламенту не забезпечив підписання до 19.12.2023 акту за результатами проведення Контрольного заходу, тобто неналежно виконав свої посадові обов`язки визначені Посадовою інструкцією, що відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону Nє 576, є дисциплінарним проступком. 3 огляду на зазначене, Секретар Рахункової палати - керівник апарату наказом від 13.04.2023 №111-к «Про застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_4 » застосував до головного спеціаліста відділу аудиту культури, спорту та інформаційної політики департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції ОСОБА_6 дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Наразі, колегія суддів враховує, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» безпосередній керівник державного службовця має право вносити клопотання керівнику державної служби про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №889 безпосередній керівник - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець. Так, відповідно до пункту 1.5. Положення про департамент контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, затвердженого наказом Секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 03.12.2018 №103, до складу департаменту входять 3 відділи: відділ аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції, відділ аудиту культури, спорту та інформаційної політики, відділ аудиту у сфері антимонопольної діяльності. У пункті 1 Посадової інструкції ОСОБА_1 передбачено, що його безпосереднім керівником є начальник відділу культури, спорту та інформаційної політики. Наразі, станом на грудень 2022 - лютий 2023 ОСОБА_1 обіймав посаду головного спеціаліста відділу культури, спорту та інформаційної політики департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції. Водночас, ОСОБА_7 обіймала посаду начальника відділу культури, спорту та інформаційної політики у цьому департаменті та була безпосереднім керівником позивача. Отже, ОСОБА_8 , як безпосередній керівник ОСОБА_6 , мала право вносити клопотання керівнику державної служби Рахункової палати про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. У той же час, колегія суддів зауважує, що а ні Закон №889, а ні Порядок №1039 не обмежують повноваження керівника державної служби порушувати дисциплінарне провадження щодо державного службовця необхідністю отримання відповідного клопотання від безпосереднього керівника. Більше того, Закон №889 покладає на керівника державної служби відповідальність за невжиття заходів для притягнення підпорядкованого йому державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинений дисциплінарний проступок (стаття 63 Закону № 889). Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок), дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Таким чином, Рахункова плата не порушила процедуру накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 , зокрема щодо видання наказу від 28.02.2023 №49-к «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_4 », яким розпочато дисциплінарне провадження. Щодо доводів позовної заяви, що відповідач не враховав думки члена Рахункової палати (службової записки (лист) від 21.03.2023 № 08-33/АМД-450), відповідно до якої контрольний захід був продовжений з 19.12.2022 та перенесений згідно з його дорученням від 21.02.2023 №08-89, колегія суддів враховує наступне. Так, дорученнями члена Рахункової палати Дідика А.М. від 27.10.2022 №08-398, від 14.11.2022 №08-412, від 22.11.2022 №08-418 та від 07.12.2022 №08-428 термін проведення Контрольного заходу визначено до19.12.2022, відповідно до плану роботи на 2022рік. Доказів того, як стверджує позивач, що ОСОБА_3 було зупинено виконання вказаного доручення після 19.12.2022, позивачем суду не надано, а лист члена Рахункової палати Дідика А.М. від 28.02.2023 №42 Секретарю Рахункової палати - керівнику апарату, приєднаний до матеріалів дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_6 , таких тверджень не містить. Відповідно до частини першої статті 34 Закону №576 за результатами здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту складається акт, у якому зазначаються: фактичний стан справ щодо предмета аудиту, а в разі виявлення фактів порушень законодавства або недоліків ці факти зазначаються з наведенням інформації про акти законодавства, що порушені, а також розмір заподіяних збитків, факти неефективного використання коштів державного бюджету. Згідно із частиною третьою статті 34 Закону №576 та абзацу першого пункту 34.10 Регламенту акт підписується керівником контрольної групи, членами контрольної групи та керівником об`єкта контролю (а в разі його відсутності - посадовою особою об`єкта контролю, яка його заміщує). Дата підписання акта визначається керівником контрольної групи об`єкта контролю, але не пізніше останнього дня перебування на об`єкті контролю, зазначеного в дорученні, підписаному членом Рахункової палати на здійснення такого заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) (абзац другий пункту 34.10 Регламенту). Отже, дату підписання акта за результатами проведення Контрольного заходу визначає саме керівник групи, тобто позивач, а не член Рахункової палати, але не пізніше останнього дня перебування на об`єкті контролю, а саме 19.12.2022. Обов`язок щодо підписання акта також лежить на керівнику контрольної групи, в даному випадку - на позивачу. Окрім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 31.3 Регламенту у разі необхідності внесення змін до доручення, видається нове доручення, із обов`язковим зазначенням у ньому про втрату чинності попереднім дорученням і вказанням його номера та дати видачі. Дата набрання чинності новим дорученням є датою втрати чинності попереднім дорученням. Станом на 19.12.2022 нового доручення від члена Рахункової палати Дідика А.М. щодо продовження строків здійснення Контрольного заходу не було, отже доручення від 07.12.2022 № 08-428 було чинним. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Отже, доручення від 07.12.2022 №08-428 мало свій строк - до 19.12.2022 та вичерпало свою дію як акт індивідуальної дії саме у цей день. Разом з тим, Рішення № 29-5 про включення зазначеного вище контрольного заходу в План роботи Рахункової палати на 2023 рік, було прийняте лише 29.12.2022, а доручення від № 08-89 на виконання заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) в Національному музеї Голодомору-геноциду, на яке посилався позивач, було видане лише 21.02.2023, тобто після спливу 10 та 64 днів відповідно з дня, коли мав бути складений акт, та з останнього дня перебування на об`єкті контролю. Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що продовжити термін дії цього доручення, внести зміни чи скасувати його можливо було лише до того як термін, на який його було видано, закінчився . Проте суд першої інстанції не врахував зазначені правові норми та не надав належної оцінки доводам відповідача, викладеним у відзиві на позов. Також, є безпідставним твердження суду першої інстанції, що доручення від 07.12.2022 №08-428 було проміжним, оскільки не ґрунтується на нормах матеріального права. Відповідно до частини першої статті 31 Закону №576 підставою для здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) є план роботи Рахункової палати або рішення Рахункової палати про здійснення позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та підписане на виконання такого заходу членом Рахункової палати відповідне доручення. У дорученні зазначаються підстава, мета, предмет, строк здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також склад контрольної групи. Згідно з частинами першою та другою статті 26 Закону №576 рішення Рахункової палати приймаються на засіданні Рахункової палати. Рішення Рахункової палати приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів Рахункової палати (за винятком випадків, передбачених цим Законом) і підписуються Головою Рахункової палати або особою, яка головувала на засіданні Рахункової палати. Відповідно до частини першої статті 27 Закону №576 Рахункова палата здійснює свою діяльність згідно з планами роботи, які затверджуються на засіданні Рахункової палати. Отже, зміни до плану роботи Рахункової палати вносять члени Рахункової палати на її засіданні у разі набрання більшості голосів від кількості присутніх членів, тобто внесення змін до плану, зокрема перенесення контрольного заходу належить до повноважень Рахункової палати, а не окремого члена Рахункової палати. Тобто, прийняття 29.12.2022 Рахунковою палатою рішення про включення цього Контрольного заходу до плану роботи на 2023 та в подальшому видання членом Рахункової палати нового доручення від 21.02.2023 №08-89 не могло слугувати причиною невиконання позивачем своїх посадових обов`язків станом на 19.12.2022. Отже, позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за не складення акта в строк, що визначений дорученням від 07.12.2022 №08-428, яке станом на останній день його чинності (19.12.2022)не було скасоване чи змінене і яким він мав керуватися. Відповідно до пункту 32.6. Регламенту керівники контрольних груп, створених для проведення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) на об`єктах контролю, несуть персональну відповідальність контрольних груп, які вони очолюють, за об`єктивність та обґрунтованість викладених в актах фактів. Частина перша статті 23 Закону № 576 визначає, що член Рахункової палати забезпечує здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) відповідно до рішення Рахункової палати. Для виконання своїх повноважень член Рахункової палати надає доручення відповідному департаменту (департаментам) та/або територіальному підрозділу (підрозділам). Пункти 3, 4 частини 2 статті 23 Закону №576 закріплює, що член Рахункової палати створює для здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) контрольні групи, призначає керівників таких груп або очолює такі групи, залучаючи у разі необхідності працівників різних департаментів; координує роботу контрольних груп щодо здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Водночас те, що член Рахункової палати створює контрольні групи та координує роботу контрольних груп, не знімає з посадових осіб Рахункової палати відповідальності за невиконання ними своїх посадових обов`язків. Організація, повноваження та порядок діяльності Рахункової, механізм взаємовідносин членів Рахункової палати з апаратом Рахункової палати і між структурними підрозділами регламентовані Законом № 576 та Регламентом. Рахункова палата є державним колегіальним органом, яка складається з тринадцяти членів Рахункової палати. Для забезпечення виконання покладених на Рахункову палату повноважень діє апарат Рахункової палати, посадові особи якого, включаючи Секретаря Рахункової палати, який є його керівником за посадовою, є державними службовцями (частина перша статті 1, частина третя статті 17, частина друга статті 18, частина перша статті 22 Закону №576, пункти 1.1, 6.3, 15.1, 15.2, 15.4 Регламенту). Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону №889 державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або яка виконує його обов`язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов`язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов`язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення (частина шоста статті 9 Закону Nє 889). Таким чином, позивач як державний службовець та керівник контрольної групи повинен був керуватися Законами №576, 889, Регламентом Рахункової палати, т не очікувати рішення про можливе перенесення Рахунковою палатою строків здійснення аудиту. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Рахункової палати від 13.04.2023 № 111-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ». Крім іншого, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Рахункової палати України задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: Є.О. Сорочко Є.В. Чаку (повний текст постанови складено 01.06.2026р.)