LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд580/6197/25

від 29.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/6197/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якому просить: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати за період з 01 липня 2021 року ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2021 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 та відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2021 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1 -р(ІІ)/2021 та відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі шести мінімальних пенсій за віком за період з 01.07.2021 до 27.11.2024 залишено без розгляду. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом в частині позовних вимог, а тому наявні правові підстави для залишення без розгляду позову в частині. Не погоджуючись із винесеною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції проігноровано рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021, з якого вбачається обов`язок пенсійних органів перерахувати пенсію особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.07.2021. Зазначає, що у цій категорії справ процесуальні правовідносини, передбачені ст.122 КАС України, мають застосовуватися з врахуванням норм матеріального права, зокрема, з огляду на норму пункту 3 частини першої статті 268 ЦК України (на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю особи, строк звернення до суду (позовна давність) не поширюється). Таким чином, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог та просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 та від 19.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. Від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Надано позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити інші поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку. Позивачем подано заяву на виконання ухвали суду. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Надалі ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі шести мінімальних пенсій за віком за період з 01.07.2021 до 27.11.2024 залишено без розгляду. Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, суд правильно зауважив, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналізуючи зміст статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Аналогічна позиція виражена в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19. Згідно матеріалів справи, позивач просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати за період з 01 липня 2021 року ОСОБА_1 пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2021 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 та відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, а також зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії за період з 01 липня 2021 року. При цьому, позивач звернувся до суду з даним позовом 28.05.2025. Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд зауважує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. Колегія суддів звертає увагу, що соціальні виплати, визначені статтями 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у вигляді підвищення до пенсії та додаткової пенсії, носять щомісячний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа). Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20) зазначив: - для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; - пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо. Колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від запропонованого Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підходу до розуміння положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у пункті 42 постанови від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року у справі №120/8436/24 Таким чином, з дати офіційного оприлюднення рішення Конституційного суду України від 07.04.2021 за № 1-р(II)/2021 у позивача виникли підстави для звернення до суду з позовними вимогами щодо нарахування та виплати пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком щомісячно у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, тому з наступної дати від цієї події розпочинає перебіг шестимісячний строк звернення до суду. При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач нараховував позивачу пенсію по інвалідності, а сторона позивача отримувала такі виплати. Отримуючи відповідний розмір пенсії, позивач не могла не знати про порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів. При цьому, позивач у цей проміжок часу не зверталася до відповідача за відповідними роз`ясненнями чи з претензіями стосовно такого розміру виплати. При цьому, тривала невиплата відповідачем пенсійних коштів на користь позивача не може розцінюватися як триваюче правопорушення, оскільки таким є лише безперервне невиконання норм особою, яка вчинила певні дії чи допустила бездіяльність і не вчиняє подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення. Колегія суддів також звертає увагу на те, що судом першої інстанції надано можливість та час для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку та наданням доказів на підтвердження цих обставин. Оскільки позивачем не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у заяві від 27.06.2025, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку, то суд першої інстанції, з чим погодилась колегія суддів, з урахуванням вимог частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтовано позовну заяву у частині позовних вимог за період з 01.07.2021 до 27.11.2024 залишити без розгляду. Разом з тим, суд звертає увагу, що дата отримання позивачкою листа ГУ ПФУ в Черкаській області на звернення про перерахунок пенсії не змінює моменту з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли остання почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2025 року у справі № 460/11202/24. Так, безпідставним є посилання позивача на п. 3 частини першої статті 268 ЦК України, яка передбачає, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, оскільки предметом спору у цій справі є встановлення наявності у позивача права на отримання пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР і у такій категорії справ застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 460/20412/23, у якій Суд зобов`язав відповідача здійснити перерахунок основної пенсії позивача з 01 липня 2021 року, колегія суддів не враховує, оскільки Верховний Суду у вказаній справі не досліджував питання про дотримання строків звернення до суду у цій категорії справ та не висловлював висновки з цього приводу. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми процесуального права, відтак оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін. Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі №580/6197/25 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина Судді І.О.Грибан О.В.Карпушова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»