Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/7299/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 червня 2026 року м. Дніпросправа № 340/7299/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року (суддя Кармазина Т.М.) у справі № 340/7299/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 з 19.09.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022, 2023, 2024 роки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при призначенні позивачці пенсії за віком для визначення її розміру відповідачем застосований занижений показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався під час призначення пенсії. Позивачка вважає, що застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV є протиправним, оскільки в даному випадку пенсію за віком призначено вперше, тому відповідач вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 19.09.2025 перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, на умовах і в порядку, передбачених Законом України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням фактично виплачених сум. Суд першої інстанції виходив з того, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком). За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення. Суд також зазначив, що твердження відповідача, що заява позивачки від 02.09.2025 розглядалася та рішення за нею приймалося не ГУ ПФУ в Кіровоградській області, а за принципом екстериторіальності іншим територіальним органом Пенсійного фонду України - ГУ ПФУ в Черкаській області, належними доказами не підтверджені. Суд зауважив, що позивачкою не оскаржується рішення щодо переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, предметом спору є дії пенсійного органу щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Скаржник вказує, що позивачка з 23.10.2010 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, отримувала пенсію за вислугу років, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при досягненні пенсійного віку та наявності трудового стажу, визначеного Законом України «Про пенсійне забезпечення», виплата якої припинена з 25.12.2010 у зв`язку з працевлаштуванням. Заяву позивачки від 02.09.2025 №951 про переведення з пенсії на вислугу років на пенсію за віком розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області U23001-136, яким прийнято рішення від 02.10.2025 №935190119776 про перерахунок пенсії (переведення з виду на вид) за нормами Закону №1058-IV. В рішенні від 02.10.2025 №935190119776 вказано в графі рішення «орган ПФУ» - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Проте, відповідно до даних підсистеми «Призначення та виплата пенсії» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України рішення від 02.10.2025 №935190119776 приймалося Головним управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (U23001-136). Таким чином, відповідач вважає, що оскаржуване позивачем рішення від 02.10.2025 №935190119776 відповідачем не приймалося. У справі, що розглядається, позовні вимоги заявлено до відповідача, який не є суб`єктом владних повноважень по відношенню до позивачки, оскільки не приймав рішення щодо розгляду заяви позивачки. Також відповідач зазначає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року переведення на інший вид пенсії, передбачене виключно у разі переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та за умови додавання до страхового стажу не менше 24 календарних місяців (пункт 3 статті 45 Закону). Зауважує, що процедура призначення пенсії пов`язується з первинним зверненням за призначенням пенсії, тобто вперше за одним з видів трудових пенсій (пенсійних виплат), у т.ч. пенсії за віком, а визначення «призначення пенсії» та «переведення» з одного виду пенсії на інший не є співставними та є різними правовими категоріями за підставами виникнення та наслідками реалізації. Визначення терміну «переведення» не може застосовуватись у значенні «первинного призначення» пенсії. Таким чином, відповідач наполягає на відсутності правових підстав вважати, що ним вчинено будь-які протиправні дії відносно позивачки, оскільки діяв в межах повноважень, визначених чинним законодавством. Позивачка подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивача - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, з 23.12.2010 отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплата якої припинена з 25.12.2010 у зв`язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років. Відповідно до поданої заяви позивачку з 02.09.2025 переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За інформацією пенсійного органу обчислення пенсії проведено виходячи із страхового стажу 44 роки 10 місяців 28 днів. Коефіцієнт страхового стажу, розрахований відповідно до статті 25 Закону, становить 0,44833. Заробітна плата взята за період з 01.07.2000 по 31.08.2025 і обчислена згідно зі статтею 40 Закону №1058-IV, становить 12640,26 грн (8913,83 грн х 1,41805, де 8913,83 грн - проіндексована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115); 1,41805 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсійної виплати станом на 02.09.2025 та 01.10.2025 становить 4823,00 грн, де: 5667,01 грн - основний розмір пенсії за віком (12640,26 грн x 0,44833); 330,54 грн - доплата за 14 років понаднормового стажу (2361,00 грн х 14%); -1174,55 грн - обмеження індексації з 01.03.2025. Розмір пенсійної виплати з надбавками - 4823,00 грн. 22.10.2025 позивачка через свого представника звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідач листом від 06.10.2025 №9092-9524/О-02/8-1100/25 повідомив, що розмір пенсії розраховано з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115) 8913,83 грн, яка враховувалась під час обчислення пенсії за вислугу років, що відповідає вимогам абзацу другого частини п`ятої статті 45 Закону. Підстави для застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022-2024 роки, відсутні. Позивачка, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулася до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, як в ньому зазначено, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Згідно приписів ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас, як встановлено вище, не спростовується відповідачем, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. За загальними правилами ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком. Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55). Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. За встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи пенсійного органу щодо застосування у спірних відносинах ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №21-6331а15, де Верховний Суд зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Така правова

позиція Верховного Суду України підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, Верховним Судом у постанові від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24 тощо. Особі, якій була призначена та виплачувалася пенсія на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія повинна обчислюватися на підставі положень ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як вперше призначена. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 19.01.2022 у справі №528/639/17, від 06.03.2018 у справі №520/6664/17, від 05.07.2018 у справі №565/645/17, від 22.01.2019 у справі №577/2457/17, від 14.02.2018 у справі №465/5246/17, від 06.02.2019 у справі №333/1856/17, від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24, від 11.03.2025 у справі № 560/15252/23. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а також враховуючи, що таке призначення здійснено 02.09.2025, має враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки. Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції про зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням проведених платежів, згідно із Законом №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 02.09.2025. Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо покладення обов`язку про перерахунок пенсії саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, оскільки доказів розгляду заяви позивачки від 02.09.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області матеріали справи не містять, окрім того, на обліку позивач перебуває у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і саме цим територіальним органом Пенсійного фонду здійснюється нарахування та виплата позивачці пенсійних виплат. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі №340/7299/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко суддя А.В. Суховаров