Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/14242/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 29 травня 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/14242/25 Головуючий у першій інстанції Рахманкулова І. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/930/26 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючої - судді Шитченко Н.В., суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є., позивач ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про визнання відмови у проведенні реструктуризації за кредитним договором про надання споживчого кредиту незаконною, зобов`язання провести реструктуризацію грошового зобов`язання за кредитним договором про надання споживчого кредиту, стягнення моральної шкоди, У С Т А Н О В И В: У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «ФК «Позика», в якому просила визнати неправомірною відмову ТОВ «ФК «Позика» у проведенні реструктуризації заборгованості зобов`язань за кредитним договором № 2402/0508/71-049 від 15 травня 2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 ; зобов`язати ТОВ «ФК «Позика» провести реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором № 2402/0508/71-049 від 15 травня 2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 ; стягнути з ТОВ «ФК «Позика» на користь ОСОБА_1 200 000 грн у відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 травня 2008 року між нею та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Позика», укладено кредитний договір № 2402/0508/71-049, за яким надано кредит на суму 43 000 дол. США строком до 14 травня 2020 року. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ВАТ «Сведбанк» та позивачкою укладено іпотечний договір, на умовах якого передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 вересня 2023 року у справі № 750/9046/23, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року, визнано поважними причини пропуску строку на подання ОСОБА_1 заяви до ТОВ «ФК «Позика» про проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 2402/0508/71-049 від 15 травня 2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 . Установлено ОСОБА_1 тримісячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили на подання заяви про проведення реструктуризації заборгованості за вказаним кредитним договором. Після набрання рішенням законної сили ОСОБА_1 16 травня 2024 року скерувала ТОВ «ФК «Позика» заяву про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № 2402/0508/71-049 від 15 травня 2008 року, до якої долучила необхідні документи, в тому числі Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо себе та члена сім`ї сина ОСОБА_2 . Відповідач листом від 26 червня 2024 року за вих. №4408 відмовив позивачці у проведенні реструктуризації через ненадання розширеної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та /або поручителя). ОСОБА_1 указує, що неправомірні дії відповідача, його безпідставна відмова у реалізації її законного права, зумовило тривале докладення нею додаткових зусиль для відновлення порушеного права, позивачка постійно перебуває у стресовому стані через загрозу втратити єдине житло у непрацездатному віці та засоби до існування. Моральну шкоду, завдану неправомірними діями відповідача, ОСОБА_1 оцінила у розмірі 200 000 грн. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2026 року позов задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «ФК «Позика» провести реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором № 2402/0508/71-049 від 15 травня 2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 . Стягнуто з ТОВ «ФК «Позика» на користь ОСОБА_1 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ «ФК «Позика» на користь ОСОБА_1 2 422,40 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 7 000 грн витрат на правничу допомогу. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Позика», посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, неправильну оцінку наданих доказів, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 правомірно відмовлено у проведенні реструктуризації за кредитним договором, оскільки нею не долучено розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або поручителя), що позивачка підтвердила у позовній заяві. Вважає, що ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження спричиненої їй моральної шкоди, зокрема відсутні виписки/довідки з медичних закладів, квитанції про проведення лікування, оплату медичних препаратів. Відсутні також докази того, що моральну шкоду позивачці завдано внаслідок дій/бездіяльності саме ТОВ «ФК «Позика». У справі № 750/9046/23 та у цій справі інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат, а отже відсутні підстави вважати, що позивачка зазнала особисто «страждань» у судових засіданнях у справі № 750/9046/23. У наданому відзиві представник ОСОБА_1 адвокат Байдала В.О., не погодившись з доводами апеляційної скарги ТОВ «ФК «Позика», просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Обгрунтовуючи доводи відзиву, сторона позивача посилається на те, що 16 травня 2024 року ОСОБА_1 надіслала на юридичну адресу ТОВ «ФК «Позика» рекомендованим листом з повідомленням про вручення заяву про проведення реструктуризації кредиту, наданого в іноземній валюті, до якої додала 18 документів, зокрема і дві Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо себе та сина ОСОБА_2 . Отже, позивачкою подано заяву про реструктуризацію у межах строку, наданого судом, та із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів, визначених пп. 4 п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Наголошує на тому, що районний суд обгрунтовано відшкодував ОСОБА_1 моральну шкоду, оскільки через неправомірні дії ТОВ «ФК «Позика» та необгрунтовану відмову у реструктуризації валютного зобов`язання позивачка змушена тривалий час брати участь у судових засіданнях через представника, вона перебуває у постійному стані нервової напруги, відчуває страх втратити єдине житло у непрацездатному віці та засоби до існування. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відмова ТОВ «ФК «Позика» у проведенні реструктуризації є протиправною, відповідачем не надано доказів на спростування її доводів щодо наявності передбачених Законом України «Про споживче кредитування» підстав для проведення реструктуризації, а тому належним способом захисту порушених прав позивачки буде забов`язання відповідача вчинити дії, зокрема провести реструктуризацію відповідно до закону. Районний суд констатував доведеність факту заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди через безпідставну, необгрунтовану відмову відповідача у задоволенні її заяви про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд проаналізував характер страждань, яких зазнала позивачка, їх тривалість, вимушені зміни в життєвих стосунках, і, ураховуючи принципи розумності, справедливості та співмірності, дійшов висновку про можливість стягнення на користь ОСОБА_1 5 000 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірною відмови ТОВ «ФК «Позика» у проведенні реструктуризації заборгованості зобов`язань за кредитним договором № 2402/0508/71-049 від 15 травня 2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що задоволення цих вимог не призведе до захисту прав позичальниці. Суд апеляційної інстанції погоджується з наведеними висновками, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам чинного законодавства. У справі встановлено, що 15 травня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Позика», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2402/0508/71-049, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту в розмірі 43 000 дол. США на строк з 15 травня 2008 року до 14 травня 2020 року на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальниця зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі в терміни, передбачені цим договором. (а.с. 18-25). Цього ж дня, з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Позика» (іпотекодержатель), та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за № 4135, на підставі якого передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 26-27). За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 вересня 2023 року у справі № 750/9046/23, яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року, задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Позика» про встановлення строку для подання заяви про реструктуризацію. Визнано поважними причини пропуску строку на подання ОСОБА_1 заяви до ТОВ «ФК «Позика» про проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 2402/0508/71-049 від 15 травня 2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 .. Встановлено ОСОБА_1 тримісячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили на подання заяви про проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 2402/0508/71-049 від 15 травня 2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 16 травня 2024 року ОСОБА_1 скерувала ТОВ «ФК «Позика» заяву, в якій просила провести реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № 2402/0508/71-049 від 15 травня 2008 року з повним пакетом документів, до якого входили і дві Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо себе ОСОБА_1 (на 6 арк.) та члена сім`ї сина ОСОБА_2 (на 5 арк.) (а.с. 28-29). 22 травня 2024 року ТОВ «ФК «Позика» отримало заяву ОСОБА_1 про проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором, що підтверджено інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» (а.с. 30-33). ТОВ «ФК «Позика» листом від 26 червня 2024 року за вих. № 4408 відмовило ОСОБА_1 у проведенні реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 2402/0508/71-049 від 15 травня 2008 року, мотивуючи це рішення тим, що позичальницею не надано документів до заяви про проведення реструктуризації, а саме розширеної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або поручителя) (а.с. 36). 21 травня 2025 року та 20 червня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Байдала В.О. звертався з адвакатськими запитами до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, у яких просив (а.с. 39-40, 41-42): - підтвердити, що пошук інформації з Державного реєстру прав для фізичних осіб за заявою ОСОБА_1 відносно неї та ОСОБА_2 здійснювався за суб`єктом речового права за кількома ідентифікаторами; - підтвердити, що державним реєстратором надано повну актуальну інформацію щодо всіх об`єктів нерухового майна, що перебували у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , види зареєстрованих прав, обтяження (іпотека, арешти, заборони), адреси об`єктів, площі, кадастрові номери, підстави виникнення прав, тощо та на час звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою інша інормація відносно неї та ОСОБА_2 у Державному реєстрі реочвих прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна була відсутня; - підтвердити, що іншого виду (в т.ч. розширеного) та способу, ніж той, у який здійснювався пошук та надання інформації ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відносно неї та ОСОБА_2 , законом не передбачено. У листах Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 30 червня 2025 року за вих. № 2899, від 04 липня 2025 року за вих. № 3020 повідомило (а.с. 43, 44), що пошук інформації з Державного реєстру прав для фізичних осіб за заявою ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 (реєстраційний номер заяви 60737533), а також за заявою ОСОБА_1 (реєстраційний номер заяви 60662463) здійснювався за суб`єктом речового права за кількома ідентифікаторами відповідно до п. 5 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Мінітсрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зазначено, що працівниками управління надано повну актуальну інформацію (інформаційні довідки № 376272820, № 375664112) щодо всіх об`єктів нерухомого майна, що перебували у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , види зареєстрованих прав, обтяження (іпотека, арешти, заборони), адреси об`єктів, площі, кадастрові номери, підстави виникнення прав, тощо, та на час звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою інша інформація відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна була відсутня. Іншого виду (в тому числі «розширеного») та способу, ніж той, у який здійснювався пошук та надання інформації ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , законом не передбачено. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про споживче кредитування» метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами. Статтею 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті. 13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року (далі Закон № 1381-IX). Цим законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом

7. Відповідно до пп. 1-2 п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України. Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов: - предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); - у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); - предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі). Підпунктом 3 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків, зокрема, у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі. Відповідно до пп. 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у заяві про проведення реструктуризації зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) позичальника; найменування кредитодавця (повне або скорочене); інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов`язання, щодо реструктуризації яких подається заява; інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника); інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса); інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім`ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя). Закон України «Про споживче кредитування» визначає вичерпний перелік обставин, при яких кредитор має право відмовити у реструктуризації за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» критеріям (незалежно від дати укладення договору), та підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника: - у разі пропуску позичальником строків, на подачу заяви, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим законом (абзац 7 підпункту 3 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»); - у разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у підпункті 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом (абзац 9 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»). Заявник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві про проведення реструктуризації інформації. У разі якщо заявник не зазначив у заяві про проведення реструктуризації об`єкт нерухомого майна, віднесений до об`єктів житлового фонду, що на момент підписання заяви належав на праві власності позичальнику (особі, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майновому поручителю, або заявник зазначив недостовірну інформацію про зареєстроване на момент підписання заяви місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майнового поручителя, або заявник зазначив недостовірну інформацію про фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майнового поручителя, то в разі встановлення однієї з цих обставин судом або в разі підтвердження однієї з таких обставин наявними у кредитора офіційними документами (виданими суб`єктами, уповноваженими відповідно до закону видавати такі документи), це є підставою для відмови у проведенні передбаченої цим пунктом реструктуризації. Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 надіслала ТОВ «ФК «Позика» заяву про проведення реструктуризації за кредитним договором № 2402/0508/71-049 від 15 травня 2008 року у порядку Закону України «Про споживче кредитування», яку товариство отримало 22 травня 2024 року. У заяві ОСОБА_1 вказала усі обов`язкові реквізити, визначені пп. 4 п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», та долучила наступні документи: копію постанови Чернігівського апеляційного суду у справі № 750/9046/23 (на 16 арк.); копію паспорту ОСОБА_1 (на 5 арк.); копію РНОКПП ОСОБА_1 (на 1 арк.); копію посвідчення серії НОМЕР_1 та довідки до неї (а.с. 4 арк.); копію кредитного договору № 2402/0508/71-049 від 15 травня 2008 року (на 8 арк.); копію договору іпотеки, реєстр. № 4735 (на 4 арк.); інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме мйано та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 (на 6 арк.); інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 (на 5 арк.); довідку № 10766 від 22 грудня 2023 року (на 1 арк); довідку № 3163 від 24 квітня 2024 року (на 1 арк.); довідку про доходи ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (на 1 арк.); довідку про доходи ОСОБА_1 № НОМЕР_3 (на 1 арк.); довідку про доходи ОСОБА_1 № НОМЕР_4 (на 1 арк.); довідку про доходи ОСОБА_1 № НОМЕР_5 (на 1 арк); довідку про доходи ОСОБА_2 № 2526-24-07019 (на 1 арк); довідку про доходи ОСОБА_2 № 2526-23-18842 (на 1 арк); довідку про доходи ОСОБА_2 № 2526-23-18841 (на 1 арк); довідку про доходи ОСОБА_2 № 2526-23-18840 (на 1 арк). ТОВ «ФК «Позика» листом від 26 червня 2024 року за вих. № 4408 відмовило позивачці у проведенні реструктуризації, вважаючи, що позичальниця не надала розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або поручителя). Натомість Управління адміністративних послуг у листах від 30 червня 2025 року за вих. № 2899, від 04 липня 2025 року за вих. № 3020 підтвердило надання повної актуальної інформації (інформаційні довідки № 376272820, № 375664112) щодо всіх об`єктів нерухомого майна, що перебували у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , види зареєстрованих прав, обтяження (іпотека, арешти, заборони), адреси об`єктів, площі, кадастрові номери, підстави виникнення прав, тощо, та на час звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою інша інформація відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна була відсутня. Зазначений державний орган також однозначно висловився щодо того, що іншого виду (в тому числі «розширеного») та способу, ніж той, у який здійснювався пошук та надання інформації ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , законом не передбачено. За наведених обставин, за змістом п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у ТОВ «ФК «Позика» не було передбачених законом підстав для відмови ОСОБА_1 у здійсненні реструктуризації заборгованості за кредитним договором. Суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача про те, що позивачка не надала розширеної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або поручителя), оскільки таке спростовується описом вкладення до поштового конверту (а. с. 33). Доказів наявності у ОСОБА_1 (позичальниця) або у її сина ОСОБА_2 іншого житлового нерухомого майна, крім квартири, суду не надано. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази наявності у позивачки або її сина на дату підписання ОСОБА_1 заяви про реструктуризацію у власності об`єктів нерухомого майна, віднесених до об`єктів житлового фонду. Зазначеного ТОВ «ФК «Позика» не спростовано ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до пп. 12 п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації. Кредитор зобов`язаний не пізніше 60 днів з дня реструктуризації здійснити усі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, та надіслати позичальнику, поручителю та іншим зобов`язаним за договором особам поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів). Також відповідна інформація у письмовому вигляді безоплатно надається зазначеним особам особисто на їхню вимогу. Отже, зобов`язання, передбачені кредитним договором, який укладено 15 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Позика», підлягали реструктуризації, тому, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідач протиправно відмовив у задоволенні заяви позивачки про проведення реструктуризації. Доводи апеляційної скарги ТОВ «ФК «Позика» зазначених висновків не спростовують. Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що порушені права ОСОБА_1 підлягають поновленню шляхом зобов`язання ТОВ «ФК «Позика» провести реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором № 2402/0508/71-049 від 15 травня 2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 . За таких обставин, на переконання колегії суддів, доводи ОСОБА_1 про завдання їй моральної шкоди у зв`язку з безпідставною, необгрунтованою відмовою ТОВ «ФК «Позика» у задоволенні заяви про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором знайшли підтвердження в ході розгляду справи, у зв`язку з чим районний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка має право на її відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача. Пунктом 6.4 Методичних рекомендацій «Відшкодування моральної шкоди» (лист Міністерства юстиції від 13 травня 2004 року № 35-13/797) роз`яснено, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується фізичної особи. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним. Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Ураховуючи характер та обсяг душевних страждань ОСОБА_1 , яка є особою похилого віку та особою з інвалідністю 3 групи, те, що неправомірна відмова відмовідача у проведенні реструктуризації заборгованості за кредитним договором безумовно змінила нормальний життєвий ритм позивачки, зумовила спрямування нею додаткових зусиль для відновлення порушеного права, розмір моральної шкоди у сумі 5 000 грн судом першої інстанції визначено з урахуванням вимог розумності та справедливості, і підстави для його зміни або скасування відсутні. Апеляційний суд вважає, що матеріалами даної справи спростовуються доводи апеляційної скарги ТОВ «ФК «Позика» щодо відсутності підстав для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, оскільки неправомірність дій відповідача, яка полягала у безпідставній відмові у проведенні реструктуризації заборгованості за кредитним договором, знайшли підтвердження в ході розгляду цієї справи. Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла до переконання, що суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстави для скасування судового рішення, яке постановлено з дотриманням вимог закону. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2026 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуюча Н.В. Шитченко Судді Н.В. Висоцька О.Є. Мамонова