LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/25261/25

від 01.06.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі № 160/25261/25 без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25261/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року (суддя О.В. Маковська) у справі № 160/25261/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Дніпровська міська рада, у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області: форми «Ф» від 02.08.2024 №2665183-2413-0464-UA12020010000033698 на суму 31 553,03 грн; форми «Ф» від 02.08.2024 №2665186-2413-0464- UA12020010000033698 на суму 128 945,60 грн; форми «Ф» від 03.04.2025 №288313-2412-0464- UA12020010000033698 на суму 35 339,40 грн; форми «Ф» від 03.04.2025 №288200-2412-0464- UA12020010000033698 на суму 144 419,08 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за рішеннями суду було припинено право власності позивачки на земельні ділянки, а саме: на земельну ділянку площею 0,2704 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0298, адреса: АДРЕСА_1 , з 22.04.2021 (дата набрання законної сили рішенням у справі №202/2864/20); на земельну ділянку площею 0,389 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0299, адреса: АДРЕСА_1 , з 01.08.2022 (дата набрання законної сили заочним рішенням у справі №202/2863/20). Відтак, у податкового органу були відсутні підстави для нарахування позивачці податкових зобов`язань із земельного податку починаючи з 22.04.2021 по земельній ділянці площею 0,2704 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0298, та з 01.08.2022 по земельній ділянці площею 0,389 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0299. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Судом першої інстанції зазначено, що згідно Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Суд першої інстанції вказав, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, а у разі припинення права власності плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності у поточному році. Суд першої інстанції зауважив про помилковість посилань позивача на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.03.2021 у справі №202/2864/20, яке було змінено постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року у справі №202/2864/20 та заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2022 у справі №202/2863/20, оскільки відповідні судові рішення не були належним чином відображені у державних реєстрах, тоді як норми законодавства прямо визначають, що ключовим є саме державна реєстрація. Таким чином, враховуючи встановленні обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції вважав, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними та скасуванню не підлягають. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що рішеннями суду припинено право власності позивачки на земельну ділянку площею 0,2704 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0298, адреса: АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 0,389 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0299, адреса: АДРЕСА_1 . Зауважує, що з 22.04.2021 року по земельній ділянці 1210100000:04:186:0298 та з 01.08.2022 року по земельній ділянці 1210100000:04:186:0299 позивачка не була власником таких земельних ділянок, а отже й не була платником земельного податку. Звертає увагу, що наявність даних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не залежить від позивачки та свідчать про неналежне виконання органами державної реєстрації прав рішень суду, які набрали законної сили та підлягали виконанню, а також про неналежний контроль з боку Дніпровської міської ради, на користь якої витребувано земельні ділянки у позивачки. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Дніпровська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, як фізична особа платник податків, у тому числі земельного податку з фізичних осіб. У 2020 році позивачкою придбано дві земельні ділянки, а саме: 1) земельна ділянка площею 0,2704 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0298, адреса: АДРЕСА_1 , договір купівлі-продажу №180 від 21.02.2020; 2) земельна ділянка площею 0,389 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0299, адреса: АДРЕСА_1 , договір купівлі-продажу №181 від 21.02.2020. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.03.2021 у справі №202/2864/20, яке набрало законної сили 22.04.2021, позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради задоволено частково, зокрема: - витребувано у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2704 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0298, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1937242412101; - припинено право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2704 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0298, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1937242412101; - скасовано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наступні записи про державну реєстрацію права власності: за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №180 від 21 лютого 2020, номер запису про право власності 35614271, державний реєстратор приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кейтельгіссер О.М. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року у справі №202/2864/20 рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2021 року в частині скасування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наступні записів про державну реєстрацію права власності земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2704 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0298 - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, зокрема: скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кейтельгіссер Олександри Михайлівни від 21 лютого 2020 року, індексний № 51270614, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2704 га, з кадастровим № 1210100000:04:186:0298, за адресою АДРЕСА_1 , (номер запису про право власності 35614271, дата та час державної реєстрації 21 лютого 2020 року 17:05:27).). Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2022 у справі №202/2863/20, яке набрало законної сили 01.08.2022, позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, задоволено повністю, зокрема: - витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпропетровської міської ради земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,389 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0299, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1937233712101; - припинено право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,389 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0299, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1937233712101 та скасовано в державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №181 від 21.02.2020 року, номер запису про право власності: 35614444, державний реєстратор приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Михайлівна. Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на момент формування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач була власником земельних ділянок, а саме: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1210100000:04:186:0298, площа 0,2704 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, дата державної реєстрації 21.01.2020; АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1210100000:04:186:0299, площа 0,389 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови, дата державної реєстрації 21.01.2020. Відповідачем сформовано податкові повідомлення-рішення із земельного податку: За податковий період 2024 рік: -ППР від 02.08.2024 №2665183-2413-0464- НОМЕР_1 у сумі 31553,03грн., (м. Дніпро, вул. Усенка, 2А, кадастровий номер: 1210100000:04:186:0298); -ППР від 02.08.2024 №2665186-2413-0464-UA12020010000033698 у сумі 128945,60грн., (м. Дніпро, вул. Усенка, 1А, кадастровий номер: 1210100000:04:186:0299). За податковий період 2025 рік: -ППР від 03.04.2025 року №288313-2413-0464-UA12020010000033698 у сумі 35339,40грн., ( АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1210100000:04:186:0298); -ППР від 03.04.2025 року №288200-2413-0464-UA12020010000033698 у сумі 144419,08 грн., ( АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1210100000:04:186:0299). Вважаючи протиправними такі рішення контролюючого органу, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Згідно п. 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є платники земельного податку, зокрема власники земельних ділянок, земельних часток (паїв). Згідно ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди. Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); г) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Абзацом першим пункту 286.5 статті 286 ПК України визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку. Згідно ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня. В спірному випадку позивачка наполягає, що оскільки рішеннями суду у справах №202/2864/20 та №202/2863/20, які набрали законної сили, припинено право власності позивачки на земельну ділянку площею 0,2704 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0298, адреса: АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 0,389 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0299, адреса: АДРЕСА_1 , то з 22.04.2021 року по земельній ділянці 1210100000:04:186:0298 та з 01.08.2022 року по земельній ділянці 1210100000:04:186:0299 позивачка не була власником земельних ділянок, отже й не була платником земельного податку, а тому спірні рішення контролюючого органу від 02.08.2024 і від 03.04.2025 року є протиправними та підлягають скасуванню. Згідно статті 3 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації. Згідно ч.5 ст.12 Закону № 1952-IV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі. Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав. Зі змісту матеріалів справи вбачається та скаржником не заперечується, відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на момент формування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач була власником земельних ділянок, а саме: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1210100000:04:186:0298, площа 0,2704 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, дата державної реєстрації 21.01.2020; АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1210100000:04:186:0299, площа 0,389 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови, дата державної реєстрації 21.01.2020. Відтак, колегія суддів встановила, що судові рішення у справах №202/2864/20 та №202/2863/20 не були належним чином відображені у державних реєстрах, тоді як норми законодавства прямо визначають, що ключовим є саме державна реєстрація. Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 21.08.2025 року у справі №560/9003/24. Таким чином, врахувавши приписи ст.3 і 12 Закону № 1952-IV та зміст Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на час винесення контролюючим органом спірних рішень, який не містив відомостей про припинення прав позивачки на земельні ділянки, суд першої інстанції обґрунтовано вказав про відсутність підстав для визнання протиправними спірних рішень контролюючого органу, правильно відхиливши посилання позивачки на припинення у неї права власності на земельні ділянки та посилання позивачки на рішення судів у справах №202/2864/20 та №202/2863/20. Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні рішення контролюючого органу від 02.08.2024 і від 03.04.2025 року є правомірними, а тому скасуванню не підлягають. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі № 160/25261/25 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 01.06.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»