Постанова 4851 № 480/1706/26

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2026 р. Справа № 480/1706/26 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 р. (постановлену суддею Шаповал М.М.) по справі № 480/1706/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (Регіональне управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 "), третя особа Військова частина НОМЕР_2 , про визнання протиправними та скасування пунктів наказу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (Регіональне управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 "), в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.02.2026 р. № 26/од «Про результати службового розслідування»; визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.02.2026 р. № 26/од «Про результати службового розслідування»; визнати протиправним та скасувати пункт 50 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.02.2026 р. № 26/од «Про результати службового розслідування». Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 р. зупинено провадження у справі № 480/1706/26 до набрання законної сили рішення у кримінальному провадженні №42025142410000009 від 17.01.2025 р. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 р. та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, вимог: Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Згідноіз ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційних скарг підлягають задоволенню з наступних підстав. Зупиняючи провадження у справі № 480/1706/26, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у даній справі є, зокрема, правомірність пунктів наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.02.2026 р. № 26/од "Про результати службового розслідування", підставою для висновків про вчинення дисциплінарного проступку слугували докази, здобуті у межах досудового розслідування кримінального провадження № 42025000000000248 від 26.03.2025 р., зокрема: протоколи допитів, матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, повідомлення про підозру та інші матеріали кримінального провадження. Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 24.10.2025 р. в справі № 463/9967/25 зобов`язано слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2025 р. про вчинення кримінального правопорушення у строки, визначені ст. 214 КПК України. До військової частини НОМЕР_1 надійшов лист Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 07.11.2025 р. №12-11-9062вих-25, в якому повідомлено, що органом досудового розслідування встановлено наявність ознак кримінального правопорушення, матеріали службового розслідування передані для здійснення досудового розслідування, внесено відомості до ЄРДР, розпочато кримінальне провадження № 42025142410000009 від 17.01.2025 р. щодо розтрати бюджетних коштів на суму 164537797,93 грн. Таким чином, суд першої інстанції вважає, що провадження у справі № 480/1706/26 до набрання законної сили рішенням суду у кримінальному провадженні № 42025142410000009 від 17.01.2025 р., оскільки обставини, що встановлюються в кримінальному провадженні матимуть суттєве значення при вирішенні адміністративного позову і до вирішення кримінальної справи немає об`єктивної неможливості розгляду цієї справи. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Зупинення провадження у справі - це врегульована законом тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд. Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Тобто, підставою для зупинення провадження у справі відповідно до вказаної норми процесуального права є саме об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Крім того, з цим об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі. Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи. Суд апеляційної інстанції зазначає, що зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України, допускається лише тоді, коли рішення у іншій справі не набрало законної сили і продовжувати розгляд справи надалі не є можливим, оскільки в такій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.04.2026 р. у справі № 560/834/25. Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції не наведено належних обґрунтувань існування вмотивованого зв`язку між предметом судового розгляду у адміністративній справі № 480/1706/26 та предметом доказування у кримінальному провадженні № 42025142410000009 від 17.01.2025 р. Крім того, наявність кримінального провадження як підстав для зупинення розгляду справи є необґрунтованим, оскільки саме по собі здійснення досудового розслідування не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду цієї адміністративної справи. Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимогами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом перевірки судами в адміністративних спорах є насамперед дотримання суб`єктом владних повноважень процедури прийняття адміністративного акту і вжиття, відповідно, правових наслідків у разі недотримання таких вимог. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 22.01.2026 р. у справі № 160/20122/24. Таким чином, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 р. з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Керуючись ст. ст. 5, 236, 243, 308, 312, 320, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 р. по справі № 480/1706/26 - скасувати. Справу № 480/1706/26 направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін