Постанова Харківський апеляційний суд № 619/4718/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 619/4718/25 Номер провадження 22-ц/818/1742/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 травня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Шевченко В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 листопада 2025 року в складі судді Овсяннікова В.С. по справі № 619/4718/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертиз», про стягнення надміру виплаченої пенсії, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертиз», про стягнення надміру виплаченої пенсії. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримував пенсію по інвалідності, призначену з 12 вересня 2023 року на підставі заяви від 08 жовтня 2023 року №224, виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ№709746 від 14 вересня 2023 року, виданої міжрайонної Слобідської медико-соціальною експертною комісією м. Харкова. 04 березня 2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» надійшла довідка від 30 грудня 2024 року №115, в якій зазначено, що розширеною комісією №1 Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» скасовано рішення міжрайонної Слобідської медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 12 вересня 2023 року. На підставі викладеного рішенням відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04 березня 2025 року № 203950009524 встановлено, що ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії по інвалідності, в зв`язку з чим припинено виплату пенсії та скасоване рішення від 13 жовтня 2023 року № 203950009524 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 . Листом від 11 березня 2025 року № 2000-0307-8/37478 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що виплату пенсії призупинено з 12 вересня 2023 року у зв`язку зі скасуванням інвалідності та зайво виплачено пенсію за період з 12 вересня 2023 року по 28 лютого 2025 року у розмірі 136 753,25 грн, які запропоновано внести на рахунок Пенсійного фонду України. Проте кошти на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надходили. Просило стягнути з ОСОБА_1 суму переплати пенсії у розмірі 136 753,25 грн і судовий збір. 26 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні. Вказав, що пропозиції позивача щодо повернення коштів від 11 березня 2025 року він не отримував. Позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про рахункову помилку або надання ним завідомо неправдивих даних, які б стали підставою для призначення пенсії, а також зловживання з його боку при отриманні наведеної у позові суми. У листі від 19 грудня 2024 року № 70/6-13087 старшого слідчого 1 відділення Управління Служби безпеки України в Харківській області до голови комісії з припинення КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» щодо скасування рішення відповідної комісії МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» вказано, що у період з 2022-2024 міжрайонною Слобідською МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» порушено порядок представлення хворих на МСЕК, безпідставно оглянуто хворих, у зв`язку з чим безпідставно встановлено групи інвалідності, хоча йому не відомо правильний порядок представлення хворих на МСЕК та що при призначенні групи інвалідності направлення на МСЕК були складені та видані не уповноваженими на складання та видачу даних документів особами. На час встановлення групи інвалідності у нього були хвороби, які підтверджуються копіями медичних документів, зокрема, онкологічне захворювання. Також відповідачем 31 жовтня 2025 року надано пояснення, в яких він вказав, що у вересні 2025 року ним були подані документи для проведення експертною командою оцінювання його повсякденного функціонування. 28 жовтня 2025 року йому була встановлена друга (II) група інвалідності з терміном повторного оцінювання 01 листопада 2028 року. Крім того, у 2025 році він проходив ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 , та рішенням комісії було визнаним його непридатним до військової служби. На підставі свідоцтва про хворобу № 501 ІНФОРМАЦІЯ_2 23 жовтня 2025 року його було знято та виключено з військового обліку військовозобов`язаних за станом здоров`я. Комунальним закладом охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертиз» надано до суду пояснення, в яких він вказав, що ОСОБА_1 14 вересня 2023 року первинно був оглянутий міжрайонною Слобідською МСЕК та визнаний особою з інвалідністю другої групи, загальне захворювання, на 2 роки. 03 жовтня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2024 року у межах кримінального провадження за № 22023220000001560 від 30 листопада 2023 року проведено обшук в міжрайонній Слобідській МСЕК. Під час обшуку були вилучені медичні документи та медико-експертна справа ОСОБА_1 з подальшим арештом вилучених медичних документів. Під час слідчих дій були виявлені документи з ознаками фальсифікації. У ході досудового розслідування встановлено, що міжрайонною Слобідською МСЕК в 2022-2024 роках оглянуто та встановлено відповідні групи інвалідності громадянам, у т.ч. і ОСОБА_1 , за направленням (формою №088/0) лікарсько-консультативної комісії КП «Чугуївський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Чугуївської міської ради Харківської області, які складені та видані не уповноваженими на складання та видачу даних документів особами, порушено порядок представлення хворих на МСЕК, безпідставно оглянуто хворих, у зв`язку з чим безпідставно встановлено групи інвалідності таким особам. У зв`язку з виявленими обставинами була призначена медико-соціальна експертиза, проведений заочний розгляд справи за наданими на час проведення експертизи медичними документами. У ході роботи розширеної експертної комісії та аналізу медичної документації ОСОБА_1 виявлено, що міжрайонною Слобідською МСЕК порушено порядок представлення хворих на МСЕК, а вказаний діагноз не підтверджений і не відповідає встановленій Слобідською МСЕК групі інвалідності і терміну, на який вона встановлена, що стало підставою скасування інвалідності. На підставі результатів аналізу медичних документів медико-експертної справи ОСОБА_1 рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 14 вересня 2023 року було визнане таким, що прийняте необґрунтовано і скасоване. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що зловживань та недобросовісності з боку ОСОБА_1 при визнанні його інвалідом і отриманні ним пенсійних виплат не встановлено. На вказане рішення суду 05 грудня 2025 року ГУ ПФУ в Харківській області до суду апеляційної інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності, призначену з 12 вересня 2023 року на підставі заяви від 08 жовтня 2023 року №224, виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ№709746 від 14 вересня 2023 року, виданої міжрайонної Слобідської медико-соціальною експертною комісією м. Харкова. 04 березня 2025 року від Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» надійшла довідка від 30 грудня 2024 року №115, в якій зазначено, що розширеною комісією №1 Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» скасовано рішення міжрайонної Слобідської медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 12 вересня 2023 року. Тобто, право на призначення пенсії по інвалідності у ОСОБА_1 відсутнє. По пенсійній справі ОСОБА_1 за період з 12 вересня 2023 року по 28 лютого 2025 року виникла переплата пенсії у розмірі 136 753,25 грн, яку він не повернув. Пенсія виплачена відповідачу неправомірно, внаслідок порушення ним вимог, передбачених підпунктами 1, 5 пункту 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 02 квітня 2026 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. Відзив мотивовано тим, що позивачем не доведено недобровісності з його боку при отриманні інвалідності і призначенні пенсії. У вересні 2025 року йому знову встановлено другу групу інвалідності. Вказав, що він не зобов`язаний знати правильний порядок представлення хворих на МСЕК. Він не був повідомлений про проведення огляду і скасування інвалідності. В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з`явилися. Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 28 травня 2026 року надіслані апеляційним судом на адреси учасників справи. ГУ ПФУ в Харківській області та Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертиз» отримали в електронних кабінетах 29 грудня 2025 року (а.с. 150, 151). ОСОБА_1 повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 158159), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с. 149); Комунальним закладом охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» отримано в електронному кабінеті 29 грудня 2025 року (а.с. 150). 13 січня 2026 року від позивача та 04 травня 2026 року від відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Харківській області слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримував пенсію по інвалідності ІІ групи, призначену з 12 вересня 2023 року на підставі заяви від 08 жовтня 2023 року №224, виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ№709746 від 14 вересня 2023 року, виданої міжрайонної Слобідської медико-соціальною експертною комісією м. Харкова (а.с. 8). З листа від 19 грудня 2024 року № 70/6-13087 старшого слідчого 1 відділення Управління Служби безпеки України в Харківській області до голови комісії з припинення КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Наталії Юткіної вбачається, що у період 2022-2024 років міжрайонною Слобідською МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» оглянуто та прийнято рішення про встановлення групи інвалідності громадян України, чоловічої статі, призовного віку. Зокрема, вищевказаною комісією МСЕК оглянуто та встановлено відповідні групи інвалідності громадянам за направленням лікарсько-консультативної комісії КП «Чугуївський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Чугуївської міської ради Харківської області, які складені та видані не уповноваженими на складання та видачу даних документів особами, порушено порядок представлення хворих на МСЕК, безпідставно оглянуто хворих, у зв`язку з чим безпідставно встановлено групи інвалідності особам, серед яких і ОСОБА_1 (а.с. 30-33). 04 березня 2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» надійшла довідка від 30 грудня 2024 року №115, в якій зазначено, що розширеною комісією №1 Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» скасовано рішення міжрайонної Слобідської медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 12 вересня 2023 року, його оглянуто заочно та не визнано інвалідом (а.с. 7). Рішенням відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04 березня 2025 року №203950009524 встановлено, що ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії по інвалідності, в зв`язку з чим припинено виплату пенсії та скасоване рішення від 13 жовтня 2023 року №203950009524 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (а.с. 9). По пенсійній справі ОСОБА_1 за період з 12 вересня 2023 року по 28 лютого 2025 року виникла переплата пенсії у розмірі 136 753,25 грн. Листом від 11 березня 2025 року №2000-0307-8/37478 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що виплату пенсії призупинено з 12 вересня 2023 року у зв`язку зі скасуванням інвалідності та зайво виплачено пенсію за період з 12 вересня 2023 року по 28 лютого 2025 року у розмірі 136 753,25 грн, які запропоновано внести на рахунок Пенсійного фонду України. Доказів отримання такого листа не надано (а.с. 10). З наданих ОСОБА_1 виписок з медичних карт стаціонарного хворого вбачається, що ОСОБА_1 має діагнози, у зв`язку з якими періодично має проходити стаціонарні лікування: «Плексиформна фіброгістіоцитарна пухлина мяких тканин спини (розпад пухлини, крововиливи), с/п хірургічного лікування (10 травня 2023 року)»; «Хронічна вертеброгенно - дискогенна попереково-крижова мієлорадикулішемія L5, S1, міотонічний варіант внаслідок протрузії, кили між хребцевого диску L4-L5, L5- S1, стенозу хребтового каналу на поперековому рівні, зі стійкою та вираженою двобічною люмбаішалгією, акцент ліворуч, порушенням статико-динамічної функції хребта та акту ходи. Розповсюджений остеохондроз хребта, деформуючий спондильоз, двобічний спондилоартроз попереково-крижового відділу хребта. Дисциркуляторна (вертебральна) енцефалопатія II ст. з лікворною гіпертензією, вестибуло-атактичним синдромом. Остеохондроз шийного відділу хребта, кили диску С5-С6, С6-С7. Протрузія м\х диску С4-С5. Стеноз каналу на рівні С5-С6, С6-С7. Цервікокраніалгія»; «МР - ознаки вогнищ у речовині головного мозку, що відповідає проявам мікроангіопатії (по типу Fazekas II). Перивентрикулярний лейкоареоз. Помірно виражена зовнішня гідроцефалія із ознаками початкової гіпотрофії кори ГМ»; «Часткова нисхідна атрофія зорових нервів, ангіопатія сітківки обох очей. Гіперметропія слабкого ступеню лівого ока» (а.с. 49-54, 58, 64-65, 69-76, 93-107). Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 43/25/1164/В від 28 жовтня 2025 року, номер рішення 43/25/1164/Р, ОСОБА_1 має такі захворювання: дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. з вираженою лікворною гіпертензією вестибулоатактичним, астенічним синдромами, частими вегето-судинними пароксизмами (1-2 рази на 5 днів) симпатоадреналової спрямованості, двобічна компресійно-шемічна мієлорадикулопатія L5, S1, міотонічний варіант внаслідок розповсюдженного остеохондрозу, з протрузіями L2- L3, L3- L4. З грижею L4- L5, L5- S1, S1 стенозом хребетного каналу на поперековому рівні, антелістезом L5-1 ст. спондилоартрозу. Стадія загострення. Виражений больовий синдром нижній дистальний помірний парапарез згиначів та розгиначів стоп сфінктерними порушеннями вираженим порушенням статико-динамічної функції хребта та акту ходьби. Цервікокраніалгія внаслідок розповсюдженного остеохондрозу, з протрузією С4-С5, грижами С5-С6,С6-С7, спондилоартрозу, нестабільність в сегментах С2-С3, С3-С4, С5-С6. Парез лівої кисті, помірне порушення функції захвату та утримання лівої кисті. Рецидивуючий перебіг. Стадія нестійкої ремісії, стійкий больовий синдром. Остеоартроз з переважним ураженням колінних суглобів, з артралгіями. Вказує на стійке виражене порушення функції нервової та опорно-рухової системи, призводить до обмеження здатності до самообслуговування, пересування -1 ступеню та трудової діяльності - II ступеню. У зв`язку з чим пацієнт потребує вжиття заходів соціального захисту, допоміжних засобів реабілітації, санаторно-курортного лікування, реабілітаційних заходів, послуг у сфері зайнятості та працевлаштування. Прийнято колегіальне рішення про встановлення другої групи інвалідності (загальне захворювання) терміном на З роки (а.с. 116-118). У 2025 році ОСОБА_1 проходив ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 за направленням № 283 від 25 січня 2025 року з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Після проходження ВЛК рішенням комісії було визнано його непридатним до військової служби. Також підготовлено свідоцтво про хворобу № 501, яке було затверджено 05 жовтня 2025 року 12 регіональною військово-лікарською комісією (м. Харків) (а.с. 112-115), на підставі чого ОСОБА_1 було знято та виключено з військового обліку військовозобов`язаних за станом здоров`я, що підтверджується копією військово-облікового документа від 25 жовтня 2025 року № 180520201455688500012 (а.с. 119). Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з вимогами ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (ч. 1 ст. 4 Закону №1058). Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно з вимогами ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: трудового каліцтва або професійного захворювання; загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1). Розділом ІІ вказаного Порядку встановлено, зокрема, перелік документів, необхідних для призначення пенсії. Згідно із п. 2.2. Порядку № 22-1 до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу, тобто, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; індивідуальні відомості про застраховану особу, надані органом, що призначає пенсію та відомості про місце проживання особи. Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК. Згідно з вимогами ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи. Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15 зазначила, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача. Правильність розрахунків, за якими проведено виплати, а також добросовісність набувача презюмуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладено на платника відповідних грошових сум. Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 21 березня 2003 року № 6-4 (із змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2014 року № 25-3), визначає механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення. Зі змісту п. 3 вказаного Порядку вбачається, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припинити виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом. Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації. Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера. Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо. Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017). Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей. Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав. Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи на підставі особистої заяви та виписки з акту огляду міжрайонної Слобідської МСЕК м. Харкова серії 12ААВ№709746 від 14 вересня 2023 року, яку в подальшому було скасовано у зв`язку із скасуванням інвалідності ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять відомостей, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та виплату пенсії здійснено внаслідок недобросовісної поведінки відповідача, а відтак виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню. Доказів, що доводять умисел ОСОБА_1 на отримання пенсії без законних для цього підстав, надання ним завідомо неправдивих даних, встановлення його вини у кримінальному провадженні № 22023220000001560 від 30 листопада 2023 року не надано. До того ж, у подальшому ОСОБА_1 знов установлено ІІ групу інвалідності. ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, вони не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. Так, у рішенні ЄСПЛ від 26 квітня 2018 року у справі «CAKAREVIC v. CROATIA» суд звертав увагу, що у випадку, коли компетентний орган приймає рішення на користь заявника та продовжує здійснювати відповідні платежі, заявник має законні підстави припускати, що отримані платежі є юридично правильними. Також ЄСПЛ підкреслював, що з урахуванням того, що сума, яку отримувала заявниця, була достатньо скромною і витрачена на задоволення основних життєвих потреб, вимога до заявниці про відшкодування суми допомоги, виплаченої помилково компетентним органом, становить надмірний індивідуальний тягар для неї і свідчить про порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії», у справі «Трґо проти Хорватії»). Посилання ГУ ПФУ в Харківській області на те, що пенсія виплачена відповідачу внаслідок порушення ним вимог, передбачених підпунктами 1,5 пункту 1 статі 49 Закону № 1058-IV, є неспроможним, оскільки зазначеними нормами матеріального права визначено підстави для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду, а не для її повернення. Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Апеляційну скаргу залишено без задоволення, отже підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 01 червня 2026 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.Ю. Тичкова В.Б. Яцина