Постанова Волинський апеляційний суд № 158/258/26

Справа № 158/258/26 Провадження №33/802/522/26 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О. К. Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня 2026 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань Тарновської О.В., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Волошина Л.С. ( в режимі відеоконференції), розглянувши подану останнім апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2026 року, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки 6 місяців 19 днів, приєднавши невідбуту частину покарання стягнення у виді позбавлення права керування трансепортними засобами, згідно постанови Маневицького районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 гривень. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14 січня 2026 року о 15 год 52 хв, на автодорозі, між с. Башлики та с. Ромашківка, керував транспортним засобом марки «FORD FIESTA» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився. Правопорушення вчинене ним повторно протягом року, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАПта порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР). Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Волошин Л.С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну, необгрунтовану та невмотивовану. Стверджує, що категоричний висновок судді про установлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є припущенням, а не результатом, дослідженого доказу. Заперечує факт категоричної відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, який лише вимагав від поліцейських дотримання законної процедури повідомлення законної причини зупинки транспортного засобу під його керуванням, відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Також звертає увагу апеляційного суду, на відсутність у ОСОБА_1 будь-яких ознак алкогольного сп`яніння. У зв`язку із цим, просить оскаржену ним постанову судді першої інстанції судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2026 рокускасувати, а провадження по даній справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Волошина Л.С., доходжу такого висновку. Відповідно до вимог ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно із приписами ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ,, дотримався. Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу України проадміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими. Так сам факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 566801 від 14 січня 2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, і від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився; протоколом про адміністартивне затримання серії АП318 № 030483 від 14 січня 2026 року, у якому йдеться про затримання ОСОБА_1 для складання адміністративних матеріалів стосовно нього; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому продубльовано, виявлені у нього поліцейськими, ознаки такого стану; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 січня 2026 року до ВОПЛ м. Луцька;даними рапорту поліцейського, якими стверджується факт застосування поліцейськими до ОСОБА_1 такого заходу забезпечення провадження у вищевказаній справі, як відсторонення від керування транспортним засобом; також відеозаписами з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського та із відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, які,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежними від будь-якого суб`єктивного сприйняття належними, допустимими та достатніми доказами його вини. Повторність вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП стверджується постановою судді Маневицького районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року, яка набрала законної сили про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а згідно даних ІКС ІЦПН, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 13 грудня 2016 року, що цілком підставно було ураховано суддею при накладенні на нього безальтернативного виду адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Таким чином, сукупність зазначених належних та допустимих доказів, цілком обґрунтовано взята до уваги суддею, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу під його керуванням, також проведений поліцейським, у повній відповідності до положень Інструкції, якими визначено порядок його проведення. Стверджуючи про незаконність постанови судді першої інстанції, захисник Волошин Л.С. заперечує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, за обставин місця та часу, зазначених у складеному стосовно нього протоколі, тобто його перебування у статусі водія, а також його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. При перевірці таких доводів скарги, вважаю доцільним зазначити про їх безпідставність та невідповідність фактичним обставинам вчиненого. Водночас, звертаю увагу на те, що такі його доводи були предметом розгляду у суді першої інстанції, і їм була надана суддею належна правова оцінка. Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію»). Частиною 2 статті 266 КУпАП визначено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. При відтворенні наявних у справі відеозаписів, чітко зафіксовано рух транспортного засобу марки «FORD FIESTA» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який усупереч п. 10.9 ПДР здійснив рух заднім ходом на перехресті та продовжив рухатись до власного будинку. На момент зупинки автомобіля під його керуванням поліцейськими, які першочергово повідомили йому про причину зупинки, останній вийшов із нього зі сторони водія, тоді як дружина підійшла до них, ліворуч із сторони будинку, а не з салону автомобіля, як неправдиво стверджує захисник. У процесі спілкування, до моменту озвучення поліцейським виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а також вимоги про проходження ним відповідного огляду на стан сп`яніння, останній пояснював поліцейським свою версію руху автомобілем на перехресті, тобто факт керування ним транспортним засобом, а відповідно, і перебування у статусі водія, не заперечував. У подальшому, відмовився надати документ для установлення його особи, одночасно, на вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ніяким чином не реагував. Із цього відео також видно, що після того, як поліцейським озвучив йому зміст протоколу про адміністративне правопоуршення стосовно нього за ч. 2 ст. 130 КУпАП, останній погодився пройти такий огляд. Після того, як йому повідомллено, що така можливість буде надана, ОСОБА_1 більше такої ініціативи не озвучував. Зміст вищевказаного відеозапису є логічним, послідовним та безперервним щодо істотних обставин вчиненого, а тому вважаю, що зафіксована на ньому інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи і узгоджуються з іншими наявними у матеріалах справи доказами. На відеозаписах зафіксовано весь перебіг події вчинення данного правопорушення, від моменту зупинки транспортного засобу до оформлення адміністартивних матеріалів стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Останньому було роз`яснено права та обов`язки, визначені ст. 63 Конституції Україн та ст. 268 КУпАП, а також наслідки його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку. Тому, доводи захисника про порушення процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння стосовно ОСОБА_1 , не узгоджуються із фактичними обставинами вчиненного та матеріалами даної справи, а вищеописана його поведінка цілком підставно була розцінена поліцейськими, як порушення ним п. 2.5 ПДР. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тому оскаржена захисником постанова судді є законною, обгрунтованою та вмотивованою. Підстав для її скасування та закриття провадження з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає, а тому, така скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2026 року - без зміни. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу подану захисником Волошиним Л.С. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2026 року стосовно нього - без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: