Постанова 4876 № 904/5115/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.06.2026 року м.Дніпро Справа № 904/5115/22 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 року у справі № 904/5115/22 (суддя Бєлік В.Г.) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ до Фізичної особи-підприємця Безкровної Галини Миколаївни, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н., с. Красівське про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 09.10.2020 у загальному розмірі 97 448,57 грн, - ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Безкровної Галини Миколаївни заборгованість за кредитним договором №б/н від 09.10.2020, який було укладено шляхом підписання заяви про надання кредиту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" у загальному розмірі 97 448,57 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 81 400,26 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 13 549,75 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 2 498,56 грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 року у справі № 904/5115/22 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Безкровної Галини Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 81 400,26 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом 13 549,75 грн, заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 2 498,56 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн. Справа розглядалась у спрощеному провадженні, без виклику сторін. Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив на доведеність позивачем факту порушення відповідачем умов вказаного договору щодо повернення отриманих кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії. Не погодившись з рішенням суду, ФОП Безкровна Г.М. оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначає наступне: - оскаржуваним рішенням було порушено правила юрисдикції господарських судів, а саме: на момент відкриття провадження в суді першої інстанції ( 03.01.2023 року) ФОП Безкровна Г.М. вже було припинено ( з 01.06.2022 року), апелянт не була суб`єктом господарювання в розумінні ст. 55 ГК України; - суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача комісії за користування кредитом у сумі 2 498,56 грн, не врахувавши обмеження, встановлені законодавством на період дії воєнного стану; - суд не дослідив належним чином розмір нарахованої позивачем заборгованості, не витребував у позивача банківські виписки по рахунку, детальну виписку руху коштів по рахунку за весь спірний період, документи, що підтверджують фактичні нарахування та підстави їх розміру, інформацію про платежі, здійснені відповідачем у погашення кредиту після 01.03.2022 року та їх вплив на залишок боргу. Вказує також, що у березні 2022 року вона виїхала з місця реєстрації, після чого отримала тимчасовий захист у Швеції. За адресою реєстрації відповідача ніхто не проживає, отже, інформація, що міститься в документах суду першої інстанції стосовно вручення повідомлення про відкриття провадження, не відповідає дійсності. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення стосовно апелянта без її відома, а це рішення вплинуло на її законні права та інтереси, і, як наслідок, втрати майнових прав на земельну ділянку, обов`язок сплатити непідтверджену суму кредиту, це є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Апелянт просила скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 року у справі № 904/5115/22, вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, а саме судового наказу про примусове виконання від 30.05.2023 року, виданого господарським судом Дніпропетровської області. У відзиві позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Просить відмовити відповідачу в задоволені апеляційної скарги, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 року у справі № 904/5115/22 залишити без змін. Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2025 року було відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження. Зупинено дію рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 року у справі № 904/5115/22, на підставі ч.5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України. Відмовлено Безкровній Галині Миколаївні в задоволені заяви про забезпечення позову у справі № 904/5115/22. Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав: Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2020 року Фізичною особою-підприємцем Безкровною Галиною Миколаївною (далі - клієнт, відповідач) було підписано було підписано заяву про надання Кредиту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_2 на умовах, які зазначені в заяві (далі - Заява): вид кредиту - овердрафтовий кредит; мінімальний розмір ліміту - 10 000 UAН; максимальний розмір ліміту - 100 000UAН; розмір відсоткової ставки - 25,5%; пільговий період - 55 днів; термін користування кредитом - 12 місяців. Враховуючи, що Заявка про отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи підприємця "Підприємницький"" підписана відповідачем 09.10.2020 року, то саме ця дата є датою укладення кредитного договору. Заявка містить наступні умови: 1) підписанням цієї заявки відповідач на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування. 2) підписанням цієї заявки відповідач висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький"". Розмір Ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу. Факт підписання відповідачем заявки електронним цифровим підписом підтверджується роздруківкою з онлайн сервісу перевірки електронного підпису. Згідно з п. 3.2.6.1.1. Умов та Правил надання банківських послуг банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - Ліміт) на поточний рахунок Клієнта (далі - Кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови або Договір) в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (п. 3.2.6.1.3. Умов та Правил). Згідно п. 3.2.6.1.5. Умов та Правил ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. У п. 3.2.6.1.7. Умов та Правил сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих Умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього договору. Підписанням цієї Заявки Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування. Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький"". Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу. Відповідно до 3.2.6.1.4. Клієнт приєднується до Договору шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" (далі - Заявка) в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до Послуги шляхом підписання Заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту. Відповідно до п. 3.2.6.1.5. Ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. Відповідно до п. 3.2.6.1.7. Сторони узгодили, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень ' грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього Договору, Відповідно до п. 3.2.6.1.1 Умов та правил надання банківських послуг Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок Клієнта на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови або Договір) в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни. Розмір кредиту , який може бути наданий Клієнту складає від 10 000 до 100 000 грн. ( п. 3.2.6.1.2 Умов). Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу у даній справі кредитний ліміт в розмірі 100 000,00 грн. Колегія суддів зауважує, що за доводами апеляційної скарги факт укладення Договору та отримання грошових коштів апелянт не заперечує. На виконання Договору, 09.10.2020 року Банком було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 у розмірі 65 000,00 грн, з 26.10.2020 року розмір ліміту збільшено до 70 000,00 грн., з 22.02.2021 року встановлено кредитний ліміт 0, з 12.03.2021 року кредитний ліміт збільшено до 100 000,00 грн, з 14.06.2021 року встановлено кредитний ліміт 0, з 13.07.2021 року кредитний ліміт збільшено до 95 000,00 грн, з 17.11.2021 року кредитний ліміт збільшено до 100 000,00 грн, з 01.03.2022 року кредитний ліміт зменшено до 70 394,36 грн, а з 07.05.2022 року встановлено кредитний ліміт

0. Наведене підтверджується Довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів вих № 01009KR44S0DA від 16.11.2022 року (а.с. 15). В силу пункту 3.2.6.2.2.2. Умов Клієнт зобов`язується сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісію та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором. Порядок розрахунків згідно з л. 3.2.6.3 Умов і Правил надання банківських послуг передбачено наступний: Відповідно до п. 3.2.6.3.1. за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах Банку, що діють на момент надання Кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, від суми максимального Дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта. Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.). Згідно з пунктом 3.2.6.3.4 Умов, при невиконанні домовленостей щодо пільгового періоду проценти розраховуються за кожний день користування кредитом. Якщо Клієнт здійснив погашення витрат попереднього місяця до 25 числа, то до дати такого погашення проценти в поточному місяці розраховуються на суму дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат поточного місяця. Після дати погашення на суму дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта. В разі несплати витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, проценти розраховуються на суму дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат попереднього та поточного місяців. При цьому терміни сплати процентів визначені у абз. 3 п.3.2.6.3.4. цього Договору. Відповідно до п. 3.2.6.3.5. розрахунок процентів за користування Кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з Кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування Кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що не сплачені в строк, що зазначений в абз.З цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10). Згідно пункту 3.2.6.3.6 Умов в разі непогашення Клієнтом заборгованості за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, Клієнт зобов`язаний погасити заборгованість по кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісію. Остаточне погашення заборгованості за кредитом Клієнт здійснює не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.6.5.1 Умов. Відповідно до п. 3.2.6.3.8. погашення Кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України. Відповідно до п. 3.2.6.2.2.3 Умов та Правил відповідач зобов`язаний повернути кредит у строки, встановлені п. 3.2.6.5.1., 3.2.6.2.3.10, 3.2.6.3.5. договору. Згідно з п. 3.2.6.5.1. Умов та Правил строк користування кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що банк має право пролонгувати строк користування кредитом. Продовження обслуговування ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксоване нульове або позитивне дебетове сальдо, погашено проценти та комісію. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач не виконав своєчасно та у повному обсязі договірних зобов`язань щодо повернення отриманих кредитних коштів, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом в сумі 81 400,26 грн. Апелянт, спростовуючи висновки суду, зазначав на те, що суд не перевірив надані Банком докази і розрахунки. Ці доводи скаржника колегією суддів відхиляються з огляду на наступне: За приписами ст. ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України). Згідно зі ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України). Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.ч.1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. За змістом ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. При цьому, за приписами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, також встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Фізичною особою - підприємцем Безкровною Галиною Миколаївною через систему інтернет-клієнт-банкінгу 09.10.2020 року підписано із використанням власного електронного цифрового підпису заявку на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи - підприємця "Підприємницький". Відтак, між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №б/н від 09.10.2020 року, який складається із Заяви та Умов, та за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами договору від 09.10.2020 року та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов`язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. З наданих позивачем виписок по рахунку вбачається, що з 01.01.2000 року по 28.12.2022 року Банком на виконання умов договору надано Клієнту кредитні кошти в межах обумовленого ліміту, а отже, позивач свій обов`язок за договором виконав у повному обсязі та належним чином. Зазначаючи на недоведеність суми позову, відповідач не наводить власний розрахунок заборгованості. Між тим, факт порушення умов договору апелянтом не заперечується. Приписами ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. За приписами ч. 1 ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Позивачем, при зверненні до суду, було надано докази виникнення зобов`язання та його невиконання. Відповідачем надані до суду докази не спростовано, факт повернення кредитних коштів не доведено, а тому позовні вимоги є такими, що ґрунтуються на нормах договору та приписах Закону і вірно задоволено судом першої інстанції. За доводами скаржника зазначено про неповідомлення відповідача про розгляд справи та порушення її процесуальних прав. Згідно матеріалів справи ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Судом направлена копія вказаної ухвали на адресу відповідача, зазначену в її паспорті (а.с.41), а саме: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Красівське, вул. Підстепна, буд.14 кв.13 . Згідно поштового повідомлення відповідач отримала ухвалу 11.01.2023 року (а.с.51). Отже, висновок оскаржуваного рішення про належне повідомлення відповідача про розгляд справи є обґрунтованим. Посилання апелянта на те, що вона проживає в іншій країні, і що суд не повідомив її про розгляд даної справи колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки суперечать наявним доказам такого повідомлення відповідача відповідно до приписів ст.ст.120,242 Господарського процесуального кодексу України. Щодо доводів апелянта про порушення правил юрисдикції господарських судів слід зазначити наступне: В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції порушено юрисдикцію розгляду справи та безпідставно вирішено спір, який підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки на момент розгляду справи ФОП було припинено. Із вказаними доводами неможливо погодитись з огляду на наступне: Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 року у справі № 922/1830/19 (пункт 6.40) виснувала, що у спорах при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб-підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання. Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена у постанові від 13.02.2019 року по справі № 910/8729/18). Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились. За твердженням позивача, про припинення діяльності ФОП відповідач, в порушення п. 3.2.6.2.2.6 договору, не повідомила Банк, хоча мала не пізніше трьох днів з дати припинення діяльності повідомити про це письмово. Господарським процесуальним кодексом України встановлено, що сторонами в судовому процесі господарської юрисдикції - позивачами і відповідачами - можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу. Відтак, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч. 1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем. Зміст правовідносин сторін свідчить, що вони виникли з правочину - кредитного договору. Апелянтом не спростовано, що на дату укладення кредитного договору Безкровна Галина Миколаївна мала статус Фізичної особи-підприємця, кредит видано для здійснення підприємницької діяльності. Як слідує з наданого до апеляційної скарги Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.08.2025 року, діяльність ФОП Безкровної припинена 01.06.2022 року. Таким чином, правовідносини учасників сторін спору, що виникли на підставі кредитного договору, за своїм характером та змістом є господарськими. Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Скаржником не спростовано висновки оскаржуваного рішення, не доведено порушення судом норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін і покласти на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 року у справі № 904/5115/22 залишити без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Т.А. Верхогляд Суддя О.Г. Іванов Суддя Ю.Б. Парусніков