Постанова 4874 № 906/1044/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 року Справа №906/1044/25 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючий суддя Мельник О.В. суддя Петухов М.Г. суддя Гудак А.В. секретар судового засідання Левчук Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 (суддя Шніт А.В., повне рішення складено 23.03.2026) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логіст Інвест" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, що оформлені протоколом від 11.08.2025 за участю представників: позивача - не з`явився, відповідача - Савлук І.М., інші учасники - не з`явились, ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам в своїй сукупності, дійшов висновку, що направлення ОСОБА_2 05.03.2025 учасникам товариства повідомлення про скликання позачергових загальних зборів є передчасним, так як визначений ч.9 ст.31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" 10-денний строк або п. 9.7.11. статуту 25-денний строк на виконання товариством вимоги про скликання загальних зборів, сплив 07.03.2025 (25.02.2025 + 10 днів) або 24.03.2025 (25.02.2025 + 25 днів, без врахування 22.03.2025 та 23.03.2025, які припали на суботу та неділю вихідні дні, у відповідності до положень п.5 ст. 254 ЦК України). Дослідивши доводи позовної заяви суд встановив, що спірні рішення загальних зборів учасників товариства, що оформлені протоколом загальних зборів від 11.08.2025, прийняті за наявності встановленого законом та статутом відповідача кворуму. Проте, позивач не брав участі в загальних зборах, на яких були прийняті спірні рішення. Докази належного повідомлення позивача про дату, час, місце проведення та порядок денний цих загальних зборів наявні в матеріалах справи. При цьому, позивач в обґрунтування недійсності спірних рішень не посилався на наявність інших підстав для визнання їх недійсними. Лише вказував на те, що не приймав участі у загальних зборах та не голосував з питань порядку денного. Господарський суд також вказав, що самі по собі спірні рішення загальних зборів учасників господарського товариства не стосуються та не порушують прав позивача на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством. Таким чином, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивач не довів порушення його прав спірними рішеннями загальних зборів учасників товариства та спроможність судового рішення про визнання недійсними рішень загальних зборів призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити його права та законні інтереси, на захист яких було подано даний позов. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, у якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт, зокрема, вказує, що оскільки станом на 05.03.2025 у ОСОБА_2 , як учасника товариства, не виникло юридичного права самостійно скликати позачергові загальні збори та надсилати повідомлення про скликання таких зборів іншим учасникам товариства, визначеного ст.31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то оскаржувані збори були проведенні з порушенням процедури визначеної законом. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивач був належним чином повідомлений про скликання позачергових загальних зборів товариства, оскільки здійснений на підставі неналежних, недостовірних доказів, а рішення ухвалено без застосування норм права визначених у ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та без врахування правових висновків викладених у постановах Верховного Суду. Скаржник зазначає, що Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства надсилається поштовим відправленням з описом вкладення (аналогічні положення передбачені статутом товариства). При цьому, зауважує, що на описі вкладення від 05.03.2025 наданого відповідачем, жодних відомостей щодо номеру відправлення документу не зазначено, що в свою чергу не дозволяє встановити безпосереднє відправлення саме повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства та зміст даного повідомлення, а саме дату, час та місце проведення загальних зборів, їх порядок денний. Опис вкладення від 05.03.2025 та поштова накладна № 1170103075641 мають істотні розбіжності, а саме в сумі оголошеної вартості; загальний підсумок предметів. Таким чином, вважає, що вказаний опис вкладення не може бути доказом того, що відправлення №1170103075641 містило саме лист-повідомлення про скликання зборів від 05.03.2025, що є обов`язковою умовою належного повідомлення учасника товариства про скликання позачергових загальних зборів відповідно до законодавства та статуту товариства, що не було досліджено належним чином судом першої інстанції. Апелянт звертає увагу на те, що позивач жодним чином не міг знати про надходження йому вказаного листа з номером 1170103075641, оскільки ОСОБА_2 в порушення вимог щодо пересилання поштової кореспонденції не було вказано жодних даних, яких вимагає Укрпошта для пересилання листів з описом вкладення, зокрема, номер телефону ОСОБА_1 . Відтак, на думку апелянта, вищевказане свідчить про те, що, повідомлення про загальні збори учасників товариства позивач як учасник товариства не отримував, іншим чином про проведення зборів не повідомлявся, внаслідок чого ОСОБА_1 не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах та висловити свою позицію до кожного пункту порядку денного загальних зборів. Також скаржник вказує на велику різницю в датах щодо направлення повідомлення про скликання загальних зборах як зазначає відповідач (05.03.2025), дата повернення листа №1170103075641 надісланого апелянту (25.03.2025) та сама дата проведення загальних зборів (11.08.2025), що свідчить про недобросовісність зі сторони учасника товариства, який скликав загальні збори, оскільки останні, знаючи про неотримання листа позивачем, не вжив жодних інших заходів щодо належного та реального повідомлення апелянта про проведення позачергових загальних зборів з дотриманням правил пересилання поштової кореспонденції. Щодо порушеного права апелянта зазначає, що порушено його право як учасника товариства, частка якого складає 30 % статутного капіталу, на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством. У свою чергу, зазначені порушення порядку скликання загальних зборів позбавили апелянта можливості взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного та зареєструватися для участі у загальних зборах. У відповідності до ст.263 ГПК України відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, вказує, що враховуючи, що на вимогу учасника товариства ОСОБА_2 не було зібрано загальні збори учасників товариства, остання скористалась своїм правом та самостійно ініціювала скликання зборів, а тому 05.03.2025 року ОСОБА_2 надіслала іншим учасникам товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , повідомлення про скликання позачергових загальних зборів. Вказане підтверджується копіями: описів вкладення, поштових накладних, фіскальних чеків та викопіювання з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта". Враховуючи, що згідно Порядку пересилання відправлень "Укрпошта Документи" саме працівник поштового відділення зобов`язаний зазначити номер поштового відправлення на примірнику опису вкладення, який видається відправникові, а тому, внесення номера відправлення не залежить від волевиявлення чи дій відправника, а є процесуальним обов`язком працівника АТ "Укрпошта". Недоліки оформлення опису вкладення можуть свідчити про неналежне виконання своїх обов`язків працівниками оператора поштового зв`язку. Відповідач зазначає, що незначні технічні відмінності, як зазначення різного розміру оголошеної вартості у описі вкладення та поштовій накладній, не створюють жодних правових наслідків для сторін та не впливають на їхні права та обов`язки. Відтак, зазначені розбіжності не можуть бути підставою для визнання доказів неналежними або недопустимими. Зауважує, що апелянтом не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що саме ОСОБА_2 не зазначила номер телефону адресата при оформленні поштового відправлення. Такі твердження є виключно припущеннями сторони апелянта та не підтверджені жодними доказами у розумінні вимог процесуального законодавства. Натомість, під час оформлення відправлення ОСОБА_2 номер телефону ОСОБА_1 був повідомлений та зазначений. При цьому відправник об`єктивно не має можливості контролювати подальші дії працівника поштового зв`язку щодо коректності внесення відповідних даних до електронної системи або відображення їх у поштових документах. Вважає, що ОСОБА_2 виконала свій обовязок щодо повідомлення учасників про загальні збори товариства належним чином, оскільки повідомлення про проведення загальних зборів були направлені у спосіб, прямо передбачений статутом товариства, із дотриманням встановленого порядку та строків. Повідомлення були надіслані на належні та відомі адреси учасників товариства, а сам спосіб направлення об`єктивно забезпечував можливість персонального отримання кореспонденції адресатами. Також, сторона відповідача звертає увагу суду на те, що позивач знову ж таки, зазначає лише про порушення процедури щодо скликання загальних зборів та не висловлює свою незгоду зі змістом ухвалених рішень на цих зборах. Це свідчить про те, що позовні вимоги позивача є формальними та спрямованими не на захист порушених прав, а на затягування розгляду справи, що суперечить принципу процесуальної економії. Відповідач просить апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. У судове засідання, призначене на 26.05.2026 року, позивач та треті особи не забезпечили явку своїх уповноважених представників, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи приписи ст.269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, приймаючи до уваги той факт, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а також те, що правова позиція апелянта, викладена в апеляційній скарзі і про її зміну будь-яких заяв або клопотань він не подавав, колегія суддів визнала за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника позивача та третіх осіб. Відповідно до ч.1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваних рішень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, учасниками ТОВ "Трейд Логіст Інвест" (надалі - Товариство) згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.110-113) є: - ОСОБА_2 , яка володіє часткою в розмірі 400000,00 грн, що складає 40 % статутного капіталу; - ОСОБА_3 , яка володіє часткою в розмірі 300000,00 грн, що складає 30 % статутного капіталу; - ОСОБА_1 , який володіє часткою в розмірі 300000,00грн, що складає 30 % статутного капіталу. Із протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Трейд Логіст Інвест" від 11.08.2025 (т.1, а.с.94) вбачається, що участь у вказаних зборах взяли наступні учасники: ОСОБА_2 , якій належить 40% загальної кількості голосів; ОСОБА_3 , якій на належить 30% загальної кількості голосів. За результатом проведення загальних зборів 11.08.2025 учасниками, які володіють 70 % голосів вирішено:

1. Обрати головою загальних зборів учасників Товариства - ОСОБА_2 та секретарем цих зборів - ОСОБА_3 .

2. Звільнити з посади директора ТОВ "Трейд Логіст Інвест" ОСОБА_4 з 11.08.2025.

3. Призначити на посаду директора ТОВ "Трейд Логіст Інвест" ОСОБА_2 , з наданням їй всіх повноважень на статутних засадах з 12.08.2025.

4. Провести реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у відповідності до законодавства України.

5. Уповноважити директора Товариства - ОСОБА_2 на внесення змін від імені товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач вказує, що він не отримував жодних повідомлень про скликання та проведення таких зборів, не приймав участі у загальних зборах учасників товариства 11.08.2025, не голосував з питань порядку денного. Таким чином, вважаючи, що вказані загальні збори учасників ТОВ "Трейд Логіст Інвест" проведенні з порушенням процедури, визначеної Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статутом товариства, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду. Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Згідно з ч.1, 2 ст. 96-1 ЦК України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи. Частиною 6 ст.96-1 ЦК України передбачено, що корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав. Згідно з ч.1, 2 ст.29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. За приписами ч.1 ст.32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Положеннями статуту ТОВ "Трейд Логіст Інвест" (надалі - статут) (т.1, а.с.114-119) передбачено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства (п. 9.7.1.). Пунктами 9.9.1., 9.9.2. статуту визначено, що виконавчим органом товариства, що здійснює керівництво його поточною та оперативною діяльністю є директор. Директор обирається зборами учасників. Збори учасників можуть звільнити директора від виконання своїх обов`язків на підставах, передбачених чинним законодавством України. Отже, відповідно до норм Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положень пунктів 9.7.1., 9.7.2. статуту, директор товариства (що є виконавчим органом) є уповноваженим органом на скликання та проведення загальних зборів учасників. Водночас, п.9.7.11. статуту передбачено право учасників товариства, що володіють у сукупності більш ніж 20% голосів, вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 як учасник товариства, який володіє часткою статутного капіталу в розмірі 40%, звернулась з вимогою від 06.02.2025 про скликання позачергових зборів учасників на ім`я директора ТОВ "Трейд Логіст Інвест" на юридичну адресу товариства. Вказана вимога надіслана засобами поштового зв`язку, що підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 06.02.2025 поштового відправлення №1170700075148, описом вкладення у експрес-лист з рекомендованим повідомленням від 06.02.2025 та поштовою накладною від 06.02.2025 (т.1, а.с.148 на звороті). Водночас, в матеріалах справи наявна копія конверту з відміткою відділення зв`язку про повернення 22.02.2025 ОСОБА_2 неврученого поштового відправлення №1170700075148 (т.1, а.с.149 на звороті). Враховуючи, що на вимогу учасника товариства ОСОБА_2 не було зібрано загальні збори учасників товариства, остання скористалась своїм правом та самостійно ініціювала скликання зборів шляхом надіслання 05.03.2025 року іншим учасникам товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , повідомлення про скликання позачергових загальних зборів ТОВ "Трейд Логіст Інвест". З огляду на викладене, із врахуванням положень п.9.7.11. статуту щодо визначення 25-денного строку на виконання товариством вимоги про скликання загальних зборів, а також приймаючи до уваги нормативні строки пересилання поштової кореспонденції, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що направлення ОСОБА_2 05.03.2025 учасникам товариства повідомлення про скликання позачергових загальних зборів є передчасним, так як визначений п.9.7.11. статуту строк сплив 24.03.2025 (25.02.2025 + 25 днів, без врахування 22.03.2025 та 23.03.2025, які припали на суботу та неділю вихідні дні, у відповідності до положень п.5 ст. 254 ЦК України). Разом з тим, зважаючи на положення ст. 269 ГПК України щодо меж перегляду справи судом апеляційної інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний суд приймає до уваги, що апелянт не оскаржує рішення суду в частині висновків про передчасність направлення ОСОБА_2 05.03.2025 повідомлення учасникам товариства про скликання позачергових загальних зборів. Апелянт, зокрема, вказує, що спірні загальні збори були проведені з порушенням процедури проведення загальних зборів, а саме позивач не отримував жодного повідомлення про скликання та проведення позачергових загальних зборів учасників товариства. Оцінюючи вказані доводи апеляційної скарги та наявність правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Відповідно до ч. 5 ст.98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів. Порядок повідомлення членів підприємства про проведення загальних зборів ТОВ "Трейд Логіст Інвест" передбачений п.9.7.2. статуту, згідно якого виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення та/або іншими засобами зв`язку за вказівкою Учасника. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. За положеннями законодавства України (Цивільний кодекс України, Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Закон України "Про акціонерні товариства"), учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею (п.66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17). Особа, яка скликає загальні збори учасників товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним повідомленням. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.11.2025 у справі №922/5162/23). Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про проведення спірних загальних зборів долучено повідомлення про скликання позачергових загальних зборів ТОВ "Трейд Логіст Інвест" від 05.03.2025 року, опис вкладення у лист та поштова накладна від 05.03.2025 з трекінгом відправлення №1170103075641, фіскальний чек АТ "Укрпошта" щодо поштового відправлення №1170103075641 (т.1, а.с.202, 204, 222). Водночас, скаржник зазначає про неналежність та недостовірність доказів, наданих на підтвердження його повідомлення як учасника товариства про спірні позачергові загальні збори, оскільки поштові відправлення містять недоліки оформлення, які не дають можливості встановити зміст та обсяг відправлення. Відповідно до п.8 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі Правила, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю. Згідно з п.17 Загальної частини Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей. Загальні вимоги щодо приймання, обробки, перевезення, доставки та вручення відправлень "Укрпошта Документи" визначає Порядок пересилання відправлень "Укрпошта Документи", затв. наказом АТ "Укрпошта"від 19.08.2021 №135 (далі Порядок). Пунктом 6.2. Порядку передбачено, що відправлення "Документи" з описом вкладення подаються для пересилання у ВПЗ у відкритому вигляді для перевірки їх вкладення. У відповідності до п. 6.8. Порядку, при прийманні відправлень "Документи" з описом вкладення відправник заповнює бланк опису у двох примірниках. Працівник ОПЗ перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного поштового штемпеля. Один примірник опису вкладається до відправлення Документи, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник ОПЗ повинен зазначити номер відправлення Документи. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до відправлення Документи, вартість вкладення (предметів) може не зазначатися. Згідно з п.6.9. Порядку, після приймання відправлення Документи працівник ОПЗ проводить розрахунок з відправником (у разі, коли платником послуг є відправник). Відправнику видається розрахунковий документ, якщо інше не передбачено договором (фіскальний касовий чек, розрахункова квитанція), який підтверджує надання послуги, а також накладна "Приймання" (якщо робоче місце оператора ОПЗ оснащене реєстратором розрахункових операцій широкоформатного друку). Таким чином, належними доказами відправлення є опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника пошти, відбитком календарного штемпеля, номером поштового відправлення та в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату, а також розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку та у якому вказується найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість що підтверджує надання послуг поштового зв`язку. При цьому, опис вкладення у цінний лист без розрахункового документу не може бути належним доказом надіслання відповідних документів. Схожа правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2018 у справі №921/311/17-г/7, від 29.01.2019 у справі №922/705/18. Апеляційним судом встановлено, що зазначене поштове відправлення було направлено позивачу за адресою: 11701, Житомирська обл., Звягельський р-н, м.Звягель, пл.Лесі України, буд.11, кв.58. При цьому, саме цю адресу позивач зазначав як адресу для листування та своє місцезнаходження як у позовній заяві, поданій до суду першої інстанції, так і в апеляційній скарзі в суді апеляційної інстанції. Із наданої відповідачем копії опису поштового вкладення у цінний лист (т.1, а.с.204) вбачається, що вказаний опис містить підпис працівника поштового зв`язку та відбиток календарного штемпеля із зазначенням поштового відділення, дата на якому відповідає даті, вказаній на фіскальному чеку (т.1, а.с.222), який підтверджує надання поштових послуг, а саме 05.03.2025 року. Водночас, апелянт зауважує, що вказаний опис не містить номер поштового відправлення, тобто не в повній мірі відповідає вимогам п.6.8. Порядку, та не дозволяє встановити безпосереднє відправлення саме повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства. Із врахуванням правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №752/24739/19, апеляційний суд зауважує, що відбиток календарного штемпеля із зазначенням відділення пошти та підпис працівника поштового зв`язку на описі вкладення є переконливим доказом відправлення поштової кореспонденції позивачу. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано. Оскільки добросовісність виконання службових обов`язків працівниками АТ "Укрпошта" презюмується, то відповідно обов`язок доказування покладається на заінтересовану особу. Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №910/6835/20. При цьому, доказів, які б давали підстави стверджувати, що відповідного поштового відправлення не існувало, воно не направлялося, або направлялося на іншу адресу, або мало інший вміст, позивачем суду не надано. Доводи апелянта щодо невідповідності кількості аркушів суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки кількість аркушів документа, долученого до матеріалів справи, не є тотожною кількості фізичних аркушів паперу, вкладених до поштового відправлення. Один і той самий документ залежно від способу друку може бути виготовлений як на одному аркуші (за умови двостороннього друку), так і на двох аркушах (за умови одностороннього друку), що саме по собі не впливає на його зміст, обсяг викладеної інформації чи юридичну силу. Щодо доводів апелянта про розбіжність в оголошеній цінності поштового відправлення, апеляційний суд погоджується з позицією відповідача про те, що оголошена цінність за своєю правовою природою не характеризує зміст вкладення поштового відправлення, а слугує виключно для визначення меж відповідальності оператора поштового зв`язку у разі втрати, нестачі, пошкодження чи іншого порушення цілісності відправлення. Відтак, розмір оголошеної цінності не відображає ані обсягу, ані змісту документів, що надсилалися адресату, а тому сам по собі не може свідчити про невідповідність вкладення опису чи про ненадсилання відповідних документів. Колегія суддів зауважує, що у разі направлення поштової кореспонденції рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яку повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про отримання відповідної поштової кореспонденції (подібна правова позиція викладене в постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі №910/1730/22). . Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19). Відповідно до роздруківки з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" (т.1, а.с.208), поштове відправлення за №1170103075641 18.03.2025 повернуте відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання та вручене останньому 25.03.2025. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги факт не отримання позивачем кореспонденції, якою ОСОБА_2 надсилала повідомлення про проведення позачергових зборів учасників за належною адресою, та яка повернулася відправнику у зв`язку з її неотриманням адресатом, колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення позивача про проведення позачергових загальних зборів та відповідно про виконання свого обов`язку ОСОБА_2 щодо забезпечення реального персонального повідомлення ОСОБА_1 як учасника товариства про спірні збори. Доводи скаржника щодо значного проміжку часу між датою направлення повідомлення про скликання загальних зборів та датою їх проведення колегія суддів не заслуговують на увагу, оскільки як встановлено судом, ОСОБА_2 дотримано вимоги п.9.7.2 статуту щодо строку повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів, а саме повідомлення було надіслано не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Водночас, положення статуту не містять заборони щодо направлення такого повідомлення за більш тривалий строк до дати проведення загальних зборів, а також не покладають на особу, яка скликає загальні збори, обов`язку повторно повідомляти учасника товариства у разі повернення поштового відправлення без вручення адресату. Відтак, суд першої інстанції вірно зауважив, що не прийняття участі позивача в загальних зборах зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Апеляційний суд також враховує, що відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. При цьому, вказана норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. За ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Реалізовуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову (постанови Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №927/699/17, 12.02.2020 у справі №916/1253/19). Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.01.2025 у справі 910/14503/23, вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого господарського товариства і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів господарського товариства і самого товариства. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена господарського товариства для його співставлення з інтересами інших учасників та господарського товариства, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення. Права учасника (акціонера, члена, власника) юридичної особи не можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він був повідомлений про час та місце загальних зборів, але не скористався своїм правом на участь через особисті причини, які не пов`язані з недотриманням вимог законодавства або статуту під час скликання загальних зборів (постанова Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 908/1767/20). Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Визнаватися недійсними мають лише ті рішення оспорюваних загальних зборів, якими порушено корпоративні права позивача. Визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства (постанова Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 902/45/20). Як вірно встановлено судом першої інстанції, спірні рішення загальних зборів учасників товариства, оформлені протоколом загальних зборів від 11.08.2025, були прийняті за наявності кворуму, передбаченого законом та статутом товариства. Під час розгляду справи судами не встановлено інших безумовних підстав для визнання зазначених рішень недійсними у зв`язку з порушенням прямих приписів закону, зокрема, прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного; прийняття рішень з питань, не включених до порядку денного, без згоди всіх присутніх учасників на їх розгляд; відсутності протоколу загальних зборів, підписаного головою та секретарем зборів. Звертаючись із цим позовом до суду, позивач обґрунтовував свої вимоги виключно неналежним повідомленням про проведення спірних загальних зборів, що, на його думку, призвело до неможливості взяти участь у них та проголосувати з питань порядку денного. Разом з тим, при розгляді даної справи такі доводи не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими судом обставинами і наведеними вище висновками. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що самі по собі спірні рішення загальних зборів учасників господарського товариства про: звільнення з посади директора ТОВ "Трейд Логіст Інвест" ОСОБА_4 з 11.08.2025; призначення на посаду директора ТОВ "Трейд Логіст Інвест" ОСОБА_2 , з наданням їй всіх повноважень на статутних засадах з 12.08.2025; проведення реєстраційних дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у відповідності до законодавства України; уповноваження директора Товариства - ОСОБА_2 на внесення змін від імені товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не стосуються та не порушують прав позивача на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством. Відтак, оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів спірними рішеннями загальних зборів учасників товариства, а також не довів, що їх визнання недійсними призведе до усунення невизначеності у його правах та забезпечить ефективне відновлення прав чи законних інтересів, на захист яких подано цей позов. У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування ухваленого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 без змін, з огляду на що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Зважаючи на викладене, апеляційний суд зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку. Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України. Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ: Рішення Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 у справі №906/1044/25 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена "01" червня 2026 р. Головуючий суддя Мельник О.В. Суддя Петухов М.Г. Суддя Гудак А.В.