Постанова 4875 № 917/2350/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 року м. Харків Справа № 917/2350/25 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А., за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф., за участю представників сторін: від позивача адвокатка Осадча І.О., на підставі довіреності (поза межами приміщення суду), від відповідача адвокат Ганга Д.Г., на підставі ордеру (поза межами приміщення суду), розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УКРНАФТА" (вх.№1024Х) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС" (вх.№1054Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2026, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Добреля Н.С., повне судове рішення складено 16.04.2025, у справі №917/2350/25 за позовом Акціонерного товариства "УКРНАФТА", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС", м. Харків, про стягнення коштів ВСТАНОВИВ: У грудні 2025 року АТ "УКРНАФТА" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ТОВ "БК "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС" про стягнення з відповідача на свою користь штрафу у розмірі 143 522, 77грн та понесені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання будівельних робіт за договором підряду. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.01.2026 матеріали справи №917/2350/25 направлено до Господарського суду Харківської області за підсудністю. Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 у позові відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС" на користь Акціонерного товариства "УКРНАФТА" штраф у розмірі 71 761, 39грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422, 40грн. У решті позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що - відповідач у встановлений договором строк не виконав роботи, відтак, прострочив виконання зобов`язання; - встановлення судом факту порушення відповідачем строків виконання робіт свідчить про правомірність нарахування позивачем передбаченого договором штрафу в розмірі 10% від вартості виконаних робіт; - суд розглянув клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу і дійшов висновку, що штраф є лише санкцією за невиконання зобов`язання в строк, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, відтак, при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані; позивачем не надано доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання Робіт за Договором або погіршення матеріального стану Товариства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору; - суд надав оцінку обставинам справи і зменшив розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, на 50% до 71 761, 39грн, оскільки зменшення його розміру на 99%, як того просить відповідач, нівелюватиме значення штрафу як відповідальності за порушення зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) виконання робіт. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 16.04.2026, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС" на користь Акціонерного товариства "УКРНАФТА" штраф у розмірі 143 522, 77грн. Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним: - судом першої інстанції не враховано, що мало місце істотне порушення погоджених сторонами строків 32 робочих днів; - розмір неустойки (штрафу) було визначено договором, погоджено сторонами добровільно, що відповідає принципу свободи договору; - сам лише факт відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків через неналежне виконання відповідачем свого обов`язку не може бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій; - відповідачем не доведено наявності виключних обставин, які б обґрунтовували необхідність зменшення неустойки; - суд першої інстанції не встановив та не обґрунтував, у чому саме полягає неспівмірність заявлених штрафних санкцій наслідкам порушеного зобов`язання. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026, для розгляду справи №917/2350/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "УКРНАФТА" на рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 у справі №917/2350/25. Встановлено учасникам справи строк до 25.05.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження. Постановлено розпочати розгляд справи з 25.05.2026 без повідомлення учасників справи. Також, не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 16.04.2026, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним: - суд неправильно розтлумачив умови договору щодо строку виконання робіт, оскільки не врахував, що пункт 3.1 договору пов`язує закінчення виконання робіт із підписанням кінцевого акта приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в, який був підписаний позивачем без зауважень; - суд не врахував, що відповідач фактично виконав роботи у встановлений строк, оскільки ще 09.06.2025 сторони підписали акт приймання робіт та передачі об`єкта ремонту, яким підтвердили виконання робіт у необхідному обсязі, належну якість робіт та прийняття об`єкта для подальшої експлуатації; - суд безпідставно не застосував положення про прострочення кредитора, хоча саме позивач затягував документальне оформлення фактично виконаних робіт та не підписував акти у порядку і строки, визначені договором; - суд не надав належної оцінки недобросовісній і суперечливій поведінці позивача, який прийняв об`єкт без зауважень, допустив його до експлуатації, тривалий час не заявляв претензій щодо строків виконання робіт, не скористався банківською гарантією як способом забезпечення виконання зобов`язань, а згодом почав вимагати сплати штрафу; - суд безпідставно не врахував усі підстави для зменшення штрафу на 99%, необґрунтовано зменшив штраф лише на 50%. В апеляційній скарзі відповідач повідомив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 10 000, 00грн. Одночасно апелянт просить розглянути справу за участю представника апелянта у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.05.2026, для розгляду справи №917/2350/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС" на рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 у справі №917/2350/25. Постановлено здійснювати розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "УКРНАФТА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС" в одному спільному апеляційному провадженні. Призначено справу до розгляду на "26" травня 2026 р. о 15:00 годині. Постановлено судове засідання у справі №917/2350/25, призначене на "26" травня 2026 р. о 15:00 годині, та усі наступні судові засідання провести за участю представника відповідача - адвоката Ганги Д.Г. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 задоволено клопотання Акціонерного товариства "УКРНАФТА" про участь його представниці в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено судове засідання у справі №917/2350/25, призначене на "26" травня 2026 р. о 15:00 годині, провести за участю Акціонерного товариства "УКРНАФТА" в особі його представниці - адвокатки Осадчої Ірини Олександрівни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника. 22.05.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 в оскаржуваній частині без змін, з огляду на наступне: - судом першої інстанції було обґрунтовано встановлено, що момент завершення виконання робіт за договором безпосередньо пов`язаний із датою підписання кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в). Водночас строк виконання робіт, визначений пунктом 3.1. договору підряду, обмежений конкретним періодом часу 60 робочими днями, протягом яких підрядник був зобов`язаний виконати свої договірні зобов`язання; - відповідно до пункту 2.6. договору, кінцевий акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в підписується на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації, підписаного сторонами. У даному випадку таким актом є акт приймання робіт та передачі об`єкта ремонту від 09.06.2025, який лише підтверджує готовність об`єкта до подальшого оформлення результатів виконаних робіт, але не є документом, що засвідчує їх остаточне прийняття; - всупереч умовам договору саме підрядник не забезпечив своєчасного оформлення та подання зазначених документів. Натомість у період з червня по серпень 2025 року між сторонами тривало узгодження недоробок та усунення зауважень, виявлених АТ "Укрнафта", що свідчить про відсутність належного завершення робіт станом на 09.06.2025 та, відповідно, про відсутність підстав вважати роботи виконаними у межах встановленого договором строку; - АТ "Укрнафта" як замовник мало законне та договірне право вимагати від підрядника документи, що підтверджують якість виконаних робіт, використаних матеріалів та обладнання; - АТ "Укрнафта" мало дискреційне право самостійно вирішувати питання щодо використання банківської гарантії, однак, реалізація або не реалізація такого права жодним чином не спростовує факту порушення відповідачем строків виконання робіт, передбачених договором. У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.05.2026 представниця позивача оголосила доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Проти доводів і вимог апеляційної скарги відповідача заперечувала. Представник відповідача оголосив доводи і вимоги апеляційної скарги. Проти доводів і вимог апеляційної скарги позивача заперечував. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи сторін та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого. Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між АТ "УКРНАФТА" (замовник) та ТОВ "БК "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС" (підрядник) був укладений договір підряду від 03.03.2025 №13/966-Р/25 (надалі - Договір), умовами якого передбачено наступне: - у порядку та на умовах, визначених цим Договором, підрядник зобов`язується на свій ризик виконати вказані в пункті 1.2. Договору роботи за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах, визначених даним Договором (пункт 1.1); - найменування робіт: "Поточний ремонт операторної АЗС 16/044, Полтавська обл., Шишацький р-н, смт Шишаки, пров. Вершина, 16 (формат S+) (ДБН А.2.2.-3:2014), ДК 021:2015 - 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи (далі - Роботи) (пункт 1.2); - загальна вартість Робіт по цьому Договору становить 1 205 067, 11грн, крім того ПДВ 241 013, 42грн, всього з ПДВ 1 446 080, 53грн (пункт 2.1). - ціна Робіт визначається у відповідності до Договірної ціни - Додаток №3, що є невід`ємною частиною даного Договору. Договірна ціна на виконання даних Робіт є твердою (пункт 2.3); - у пункті 2.6. Договору сторони погодили умови оплати, а саме: авансовий платіж - 30% протягом 30 календарних днів з дати отримання від виконавця рахунку. Післяоплата здійснюється замовник по факту виконаних виконаних робіт, як різниця між вартістю виконаних робіт та загальною сумою фактично здійснених платежів із врахуванням авансового платежу за ці роботи, протягом 30 календарних днів з дати підписання проміжних актів та кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт. Кінцевий Акт приймання будівельних робіт підписується на основі Акту готовності об`єкту до експлуатації, підписаного сторонами; - вартість матеріалів, виробів і конструкцій, використаних підрядником у процесі виконання робіт по Договору, витрати на відрядження робітників, інші витрати на вимоги замовника повинна бути підтверджена первинними документами (пункт 2.11); - пунктом 3.1. Договору встановлений строк виконання робіт, а саме 60 робочих днів з дати отримання авансового платежу, передбаченого пунктом 2.6. цього Договору, та закінчується датою підписання кінцевого Акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2в). Початок робіт оформлюється двостороннім Актом про початок виконання робіт, складений між замовником та підрядником; - замовник має право, зокрема, якщо при прийманні-передачі виконаних Робіт виявляються недоліки (дефекти), не приймати такі Роботи до усунення недоліків (підпункт 4.1.3); - обов`язком замовника є, зокрема, приймати виконані Роботи відповідно до умов цього Договору та в разі виявлення допущених відхилень від умов Договору або інших недоліків виконаних Робіт негайно заявити про них підряднику (пункт 4.2. Договору); - підрядник має право, зокрема, вимагати від замовника підписання в установленому порядку документів/актів про виконання цього Договору у випадку, коли Роботи надані відповідно до умов, визначених цим Договором (пункт 4.3.2). Розділом 5 Договору сторони погодили порядок приймання виконаних робіт. - згідно з пунктом 5.1. Договору, виконання робіт оформлюється шляхом підписання сторонами проміжних та кінцевого Акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2в), який датується останнім днем виконання робіт, і Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (№КБ-3). В Акті та Довідці відображаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені замовником і підрядником, які є первинними обліковими документами; - замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати одержання від підрядника відповідного Акту, підписати його або направити підряднику письмову відмову від прийняття виконаних Робіт та підписання Акту, із зазначенням переліку зауважень та виявлених недоліків у виконаних Роботах та/або викладенням обставин, які унеможливлюють підписання Акту. У своїй мотивованій відмові замовник має право визначити строк для усунення зазначених ним недоліків. При цьому, визначений замовником строк є обов`язковим для підрядника (пункт 5.2. Договору); - при порушенні строків виконання Робіт, строків по усуненню виявлених недоліків (дефектів) підрядник на вимогу замовника сплачує йому штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт (пункт 9.2); Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2025 (пункт 14.1). Додатком №3 до Договору сторони погодили договірну ціну на будівництво в розмірі 1 446 080, 53грн. 21.03.2025 між сторонами був підписаний Акт про початок виконання робіт, згідно з яким відповідачем був прийнятий будівельний майданчик, який відповідав умовам Договору, проекту та технічним регламентам. На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу авансовий платіж у розмірі 433 824, 15грн, про що свідчить платіжна інструкція від 01.04.2025 №28153УГ25. Листом від 27.05.2025 №36/25 відповідач повідомив позивача про те, що всі роботи за Договором ним були виконані. До вказаного листа відповідачем були додані, зокрема, Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 за травень 2025 (форми №КБ-2) та Довідка про вартість виконаних робіт за травень 2025 (форми №КБ-3). У відповідь на вказаний лист позивач повідомив відповідача про необхідність повідомлення відповідальних працівників АТ "УКРНАФТА" про готовність об`єкта для прийняття. Також зазначив, що надані відповідачем акти не можуть бути прийняті, оскільки обсяги виконаних робіт відрізняються від фактичних. 09.06.2025 між сторонами був підписаний Акт приймання робіт та передачі об`єкту ремонту, згідно з яким представники замовника та підрядника провели огляд виконання на об`єкті робіт. Роботи виконані в необхідному обсязі, якість яких відповідає вимогам замовника. Операторна прийнята для подальшої експлуатації. У подальшому між сторонами були підписані Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2025 від 07.08.2025 №1 та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2025 від 07.08.2025. Позивач надіслав відповідачу претензію від 03.12.2025 №01/01/24/10/02-02/02/20194, в якій, посилаючись на порушення останнім строків виконання Робіт за Договором, вимагав перерахувати на розрахунковий рахунок АТ "УКРНАФТА" штраф за несвоєчасне виконання робіт у розмірі 143 522, 77грн. У відповідь на претензію відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності, оскільки всі роботи за Договором були виконані до 24.06.2025. У зв`язку з несплатою відповідачем штрафу в розмірі 143 522,77грн, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом статей 525, 526 цього Кодексу, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Укладений сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду. А спірні правовідносини виникли між АТ "УКРНАФТА" та ТОВ "БК "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС", у зв`язку із стягненням позивачем з відповідача штрафу в розмірі 143 522, 77грн за порушення останнім строків виконання робіт. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Окремим видом договору підряду є договір будівельного підряду. Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем є обов`язковою передумовою для виконання замовником своїх грошових зобов`язань перед підрядником. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів, які підтверджують обсяги виконаних робіт та їх вартість. Такі документи складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику. Після підписання таких документів у замовника виникає обов`язок сплатити виконані роботи в передбачені договором терміни. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що за умовами пункту 3.1. Договору, строк виконання робіт становить 60 робочих днів з дати отримання авансового платежу, передбаченого пунктом 2.6. цього Договору, та закінчується датою підписання кінцевого Акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2в). Згідно матеріалів справи, 01.04.2025 позивач перерахував відповідачу авансовий платіж. Отже, позивачем вірно визначено строк закінчення робіт за Договором 24.06.2025. Щодо доводів відповідача, що суд першої інстанції неправильно розтлумачив умови договору щодо строку виконання робіт, оскільки не врахував, що пункт 3.1 договору пов`язує закінчення виконання робіт із підписанням кінцевого акта приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в, який був підписаний позивачем без зауважень, судова колегія зазначає наступне. Виходячи з умов пункту 3.1. Договору, в ньому передбачені: 1) період, протягом якого мають бути виконані роботи - 60 робочих днів (період) з дати отримання авансового платежу; 2) момент (строк) завершення виконання робіт - дата підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2в). При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, строк виконання робіт може як збігатися з періодом, тобто бути в межах 60 робочих днів, так і виходити за його межі. Проте, строк завершення виконання робіт за Договором прямо пов`язаний із датою підписання кінцевого Акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2в). Відповідач помилково ототожнює "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання". Не підписання сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2в) у встановлений Договором строк не має наслідком пролонгації терміну виконання робіт. У даному випадку умовами Договору (пункт 9.2.) передбачена відповідальність саме за порушення строку виконання Робіт. За інших обставин відповідальність за Договором для підрядника не наставала би. Отже, суд першої інстанції правильно визначив умови пункту 3.1 Договору та встановив, що строк закінчення відповідачем робіт сплив 24.06.2025. Судова колегія відхиляє доводи відповідача про виконання ним Робіт за Договором 09.06.2025, оскільки в цей день між сторонами був підписаний лише Акт приймання робіт та передачі об`єкту ремонту, котрий не засвідчує остаточне прийняття Робіт, а лише підтверджує готовність об`єкта до подальшого оформлення результатів виконаних робіт у відповідності до положень пункту 2.6. Договору. Акт приймання робіт та передачі об`єкту від 09.06.2025 за своїм змістом не відповідає формі первинних облікових документів "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (№КБ-2в) як це передбачено в пункті 6.4.2 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва". Як зазначено в пункті 6.4.2 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293, при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (примірна форма №КБ-2в) і "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та виграти" (примірна форма № КБ-3), які наведено у додатку Т та у додатку У. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Таким чином, саме акти виконаних робіт форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 є первинними звітними документами бухгалтерського обліку, які відображають вартість, види та обсяги виконаних будівельних робіт. Згідно з пунктом 5.1. Договору, виконання робіт оформлюється шляхом підписання сторонами проміжних та кінцевого Акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2в), який датується останнім днем виконання робіт, і Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (№КБ-3). Між сторонами були підписані Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2025 від 07.08.2025 №1 (№КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2025 від 07.08.2025 (№КБ-3). Щодо доводів відповідача, що суд безпідставно не застосував положення про прострочення кредитора, хоча саме позивач затягував документальне оформлення фактично виконаних робіт та не підписував акти у порядку і строки, визначені договором, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне. Як вбачається із матеріалів справи, листом від 27.05.2025 №36/25 відповідач повідомив позивача про те, що роботи за Договором ним були виконані. У відповідь на вказаний лист позивач повідомив відповідача про необхідність повідомлення відповідальних працівників АТ "УКРНАФТА" про готовність об`єкта для прийняття. Також зазначив, що надані відповідачем акти не можуть бути прийняті, оскільки обсяги виконаних робіт відрізняються від фактичних та запропонував останньому, зокрема, надати додаткові документи та відкориговані Акт виконаних робіт (форма КБ-2в), Довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), Підсумкову відомість ресурсів тощо. Умовами пункту 4.4. Договору передбачені обов`язки підрядника, зокрема: забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку документів про виконання цього Договору; оформляти належним чином та своєчасно надавати замовнику всі документи, передбачені цим Договором та/або чинним законодавством України. З огляду на це, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач був вправі вимагати від відповідача як підрядника надати документи, передбачені цим Договором та/або чинним законодавством України. Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів ухилення позивача від належного прийняття виконаних Робіт за Договором, а саме, підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми №КБ-3). Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з вимогою підписати такі документи після отримання листа АТ "УКРНАФТА" від 27.05.2025. Твердження про те, що 05.06.2026 підрядником був відкоригований та наданий замовнику для повторної перевірки Акт приймання виконаних будівельних робіт не підтверджені належними та допустимими доказами, як і твердження про його повторне надання 18.06.2025. З наданих відповідачем скріншотів на підтвердження зазначеного не можливо встановити, які саме документи надсилалися позивачу, зміст цих документів та чи дійсно ці документи безпосередньо стосуються Договору. Щодо доводів відповідача, що позивач не скористався банківською гарантією як способом забезпечення виконання зобов`язань, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що не звернення позивача до банку-гаранту з вимогою оплатити забезпечення виконання Договору, автоматично не свідчить про те, що підрядником не було допущено порушення своїх зобов`язань перед замовником за Договором. Замовник має дискреційне право самостійно вирішувати питання щодо використання банківської гарантії, однак реалізація або не реалізація такого права жодним чином не спростовує факту порушення відповідачем строків виконання робіт Враховуючи, що відповідачем у встановлений Договором строк, до 24.06.2025, не було виконано зобов`язань щодо виконання Робіт шляхом оформлення кінцевого Акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2в) і Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (№КБ-3), суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що відповідач прострочив виконання зобов`язання, встановлене Договором. Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (стаття 549 ЦК України). У пункті 9.2. Договору сторони погодили, що при порушенні строків виконання Робіт, строків по усуненню виявлених недоліків (дефектів) підрядник на вимогу замовника сплачує йому штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт. Встановлення судом факту порушення відповідачем строків виконання Робіт за Договором свідчить про правомірність нарахування позивачем штрафу в розмірі 10% від вартості виконаних Робіт. Позивачем згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору заявлено до стягнення з відповідача штрафу в розмірі 143 522, 77грн. Разом із тим, відповідачем у відзиві заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки (штрафу) на 99%. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Судова практика щодо застосування вказаної норми Цивільного кодексу України наразі є усталеною, і відповідно до неї при визначення розміру неустойки судам належить керуватися наступними загальними підходами (правилами): - норми Цивільного кодексу України дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій з огляду на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора; підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення; - зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки; - довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання; - неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора; - господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення; - закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення; - чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно статті 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; - підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій з урахуванням всіх обставин справи. Тобто, при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій належить брати до уваги як обставини, визначені у статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. При цьому, суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить до предмету доказування у справах про стягнення штрафних санкцій. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 ГПК). У спірних правовідносинах суд першої інстанції, зменшуючи штраф на 50%, врахував, що штраф є лише санкцією за невиконання зобов`язання в строк, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, відтак, при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані. Тим паче, що об`єктивно перевищення строку підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в не є суттєвим, як про це зазначає позивач. Позивачем не надано доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання Робіт за Договором або погіршення матеріального стану замовника у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору. І хоча сам по собі факт відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків через неналежне виконання відповідачем свого обов`язку не є безумовною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, цивільне законодавство надає суду дискреційні повноваження зменшити розмір неустойки, з огляду на встановлені обставини справи. Судова колегія також враховує, що Роботи за Договором були виконані відповідачем і прийняті відповідачем без зауважень. Фактично Роботи були виконані раніше за дату підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а збільшення строку його підписання відбулось через перемовини сторін. Крім того, до матеріалів справи відповідачем надано копію ухвали Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 у справі №910/680/26, якою відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС" до Акціонерного товариства "УКРНАФТА" про стягнення заборгованості, з урахуванням фінансових санкцій, в розмірі 154 308, 26грн, у зв`язку з невиконанням АТ "УКРНАФТА" умов Договору підряду №13/966-Р/25 від 03.03.2025 в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт. Судова колегія зазначає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції скористався своїм правом зменшення штрафних санкцій за результатами здійсненої оцінки наданих сторонами доказів та обставин справи у їх сукупності, та обгрунтовано вирішив питання про наявність підстав, за яких можливе зменшення штрафу на 50%. З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянтів не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги Акціонерного товариства "УКРНАФТА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 у справі №917/2350/25 без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, судові витрати апелянтів, пов`язані із розглядом апеляційних скарг, покладаються на апелянтів. Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УКРНАФТА" залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 у справі №917/2350/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 29.05.2026. Головуючий суддя Н.В. Гребенюк Суддя М.М. Слободін Суддя І.А. Шутенко