Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/17533/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/17533/25 пров. № А/857/52046/25 суддя в 1-й інстанції Крутько О.В. Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Кушнір В.О., суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року, ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м.Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА 1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати Рішення №134450016043 від 01.07.2025р. про результати розгляду заяви ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Відділу перерахунків пенсій №1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, надання житлових субсидій та пільг), яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні із пенсії по віку на загальних підставах на пенсію за віком відповідно до п.12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-УПІ та ст.37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723 XII у зв`язку з відсутністю законних підстав та необхідного стажу на посадах державної служби; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до її стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст.37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 р. №3723 XII, п.12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015р. №889-УПІ стаж роботи на посадах спеціалістів у органах податкової служби (інспекції, адміністрації) ДПС, ДФС, Міндоходів України за період з 08.07.1994р. по 18.04.2024р. (по день звільнення) а саме з: 08.07.1994р. на посаді державного податкового інспектора відділу зборів та стягнень з юридичних осіб в Державній податковій інспекції по Пустомитівському районі; 01.12.1995р. на посаді старшого державного податкового інспектора відділу зборів та стягнень з юридичних осіб ; 26.11.1996р. на посаді старшого державного податкового інспектора відділу зборів та стягнень з юридичних осіб Державної податкової адміністрації у Пустомитівському районі; 03.01.1997р. на посаді старшого державного податкового інспектора відділу справляння податків з юридичних осіб ; 16.02.1998р. на посаді старшого державного податкового інспектора відділу справляння податків з юридичних осіб в Державній податковій інспекції у Пустомитівському районі Львівської області; 01.04.1998р. на посаді старшого державного податкового інспектора відділу інформатизації та державного реєстру фізичних осіб; 01.09.2000р. на посаді старшого державного податкового інспектора відділу автоматизованого адміністрування податків; 01.07.2002р. на посаді старшого державного податкового інспектора відділу обліку платників, автоматизації, обробки та ведення податкових документів управління інформатизації та обліку; 24.08.2003р. на посаді старшого державного податкового інспектора у відділі автоматизації процесів оподаткування; 01.10.2003р. на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу стягнення податкового боргу; 28.01.2005р. на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу забезпечення податкових зобов`язань; 01.09.2005р. на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу контролю перевірочної роботи; 01.02.2007р. на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора сектору перевірок відшкодування ПДВ відділу аудиту юридичних осіб; 05.05.2008р. на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора сектору контролю за відшкодуванням ПДВ відділу податкового контролю юридичних осіб; 26.05.2008 р. на посаді завідувача сектору контролю за відшкодуванням ПДВ відділу податкового контролю юридичних осіб; 19.10.2009р. на посаді завідувача сектору перевірок ризикових операцій відділу податкового контролю юридичних осіб; 19.03.2012р. на посаді завідувача сектору контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби; 30.07.2013р. на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об`єктів та операцій ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області; 02.02.2015р. на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області; 18.05.2015р. на посаді начальника відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб; 16.02.2016р. на посаді начальника відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб. 01.06.2016р на посаді головного державного ревізора-інспектора сектору податків і зборів з юридичних осіб Пустомитівського відділення Галицької ОДПП ГУ ДФС у Львівській області; 09.06.2017р. на посаді старшого державного ревізора-інспектора відділу адміністрування та контролю за відшкодуванням ПДВ камеральних перевірок податкової звітності платників території обслуговування Галицької ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Львівській області; 18.09.2018р. на посаді старшого державного ревізора-інспектора відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Львівській області; 03.09.2019р. на посаді старшого державного ревізора-інспектора відділу контролю за відшкодуванням ПДВ та камеральних перевірок податкової звітності управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області; 30.10.2020р. на посаді старшого державного ревізора-інспектора відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового адміністрування ; області як відокремленому підрозділі Державної податкової служби ; 05.01.2021 р. на посаді старшого державного ревізора-інспектора відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Львівській області; 21.10.2021р. на посаді старшого державного інспектора відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків; 24.08.2022 р. на посаді старшого державного інспектора відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області по день звільнення з займаної посади та припинення державної служби 18.04.2024р.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по віку на загальних підставах на пенсію державного службовця за віком відповідно до п.12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-УПІ та ст.37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723 з 24.06.2025 р. - на підставі поданої заяви зареєстрованої за №2455 та доданими до неї документами в тому числі і довідками, виданими ГУ ДПС у Львівській області 24.06.2025 р.; №288-13- 01-10-00-11; №299-13-01-10-00-11; №101-13-01-10-21. 1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 01.07.2025 №134450016043 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця , відповідно до ст.37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 р. №3723 XII , Закону України Про державну службу від 10.12.2015р. №889-VІІІ період роботи на посадах спеціалістів у органах податкової служби (інспекції, адміністрації) ДПС, ДФС, Міндоходів України з 08.07.1994 по 18.04.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області перевести ОСОБА_1 з пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" згідно поданої заяви від 24.06.2025 та доданих до неї довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця № 288-13-01-10-00-11 від 24.06.2025, №101-13-01-10-21 від 24.06.2025, №289-13-01-10-00-11 від 24.06.2025, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області. 1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, заявник зазначає, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких було присвоєно персональні та спеціальні звання, не враховуються до стажу державної служби. Також вважає, що ключовим правовим питанням щодо якого виник спір є право позивача на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», тому питання врахування довідок та відсоткового визначення пенсії при цьому є похідним, відтак ця позовна вимога є передчасною. 1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. 1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню. ІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА 2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивачка 24.06.2025 року звернулася до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо переведення її на пенсію відповідно до Закону України Про державну службу з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця. За принципом екстериторіальності, заяву із доданими до неї документами розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 01.07.2025 року №134450016043 відмовлено у перерахунку пенсії позивачки. В оскаржуваному рішенні зазначено, що згідно трудової книжки ОСОБА_1 з 08.07.1994 присвоювались персональні та спеціальні звання, що не зараховуються до стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад держслужбовців. Позивач вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернулась до суду з цим позовом. 2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII та постанови Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII - на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Верховною Радою України 10 грудня 2015 року прийнято Закон України "Про державну службу" №889-VIII, який набрав чинності 01 травня 2016 року. Пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII від 16 грудня 1993 року, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Згідно пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про державну службу" №3723-XII було визначено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Згідно пункту 1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до статті 1 Закону України Закону України "Про державну службу" №3723-XII, який був діючим протягом тривалих періодів роботи позивачки на відповідних посадах в органах податкової служби, - державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апаратів щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року №509-XII. Частинами 5-8 статті 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року №509-XII передбачено, що правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу". Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу. Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року №509-XII службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності). Даною нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону України "Про державну службу" №3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням. Згідно статті 6 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року №509-XII видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету. Отже, посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями. Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Разом з тим, "Порядком обчислення стажу державної служби", затвердженим постановою KM України від 03.05.1994 №283, також було передбачено зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах суддів, слідчих, а також час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ. Абзацом 2 пункту 2 "Порядку обчислення стажу державної служби", затвердженого постановою KM України від 03.05.1994 року №283 (чинного до набрання законної сили Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року) передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів. Відтак, Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 року, так і нормами діючих до нього профільних Законів України "Про державну службу" №3723-XII та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року №509-XII, "Порядку обчислення стажу державної служби", затвердженого постановою KM України від 03.05.1994 року №283, - передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів. Верховний Суд у постанові від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а, зазначив наступне: "Після 01.05.2016 року, відповідно до ст. 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ. Так, відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які станом на 01.05.2016 року займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, ст.37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж. Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби". Як вбачається з копії трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 28.09.1979 встановлено, що позивачка у період з 08.07.1994 по 18.04.2024 працювала в органах державної податкової служби, а саме: - 08.07.1994 прийняла присягу державного службовця; - 01.08.1995 присвоєно звання інспектора податкової служби ІІІ рангу; - 05.03.2007 присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби ІІ рангу; - 26.05.2008 присвоєно звання «ІПС І рангу»; - 13.04.2011 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби ІІІ рангу»; - 30.07.2013 присвоєно 13 ранг державного службовця; - 30.12.2013 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи ІІІ рангу»; - 03.09.2019 присвоєно 6 ранг державного службовця; - 18.04.2024 припинено державну службу. Стаж роботи позивачки в органах державної податкової служби за вказаний період становить більше 20 років. Стосовно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що займані позивачкою посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом. Згідно пунктів 343.1 - 343.2 статті 343 Податкового кодексу України посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової та митної справи; державний радник податкової та митної справи I рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи I рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи. Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України. У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується. Відповідно до пункту 9 "Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 року №839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців. Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом. Згідно пункту 4 "Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 року №839, до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково. Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20 квітня 2016 року "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10. Наведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку податкового органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців. Спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених постановою Кабінету Міністрів України №306. Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII та Податковий кодекс України, які мають вищу юридичну силу, ніж розпорядження КМУ. Згідно частини другої статті 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII та "Порядку обчислення стажу державної служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, які діють з 01 травня 2016 року, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання. Відповідно до пункту 5 "Порядку обчислення стажу державної служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, стаж державної служби обчислюється у днях, місяцях і роках. Позивачка з 08.07.1994 по 18.04.2024 працювала в органах державної податкової служби, прийняла присягу державного службовця (08.07.1994), обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), що їй присвоювались відповідні ранги державних службовців та спеціальні звання за наслідками атестації у визначеному Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року №509-XII порядку та одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, і з отримуваної заробітної плати проводились відрахування підвищених розмірів відповідних (страхових, соціальних) внесків до спеціальних фондів державного бюджету, - то суд приходить до висновку, що всі періоди роботи (служби) позивача підлягають зарахуванню до стажу державної служби. Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачка, звертаючись з заявою від 24.06.2025 про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України Про державну службу, додала до неї довідки про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця, а саме: довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 288-13-01-10-00-11 від 24.06.2025; довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд)) № 101-13-01-10-21 від 24.06.2025; довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд)) № 289-13-01-10-00-11 від 24.06.2025. Постановою КМУ від 14.09.2016 Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб визначено, що з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (крім пенсій осіб з інвалідністю I і II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII Про державну службу, у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII Про державну службу, а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України Про прокуратуру, ;Про судоустрій і статус суддів, виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно з пунктом 1 Порядку №622 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до абзаців 1-3 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. Оскільки станом на час розгляду даної справи існує прогалина щодо нормативного врегулювання перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, суд, враховуючи, що пенсійне забезпечення державних службовців, після прийняття Закону №889-VIII, здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", вважає за можливе застосувати за аналогією положення вказаного закону до спірних правовідносин. Частиною 3, 5 статті 45 Закону України №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Отже, при переведенні з одного виду пенсії на інший Пенсійний фонд має враховувати не тільки документи, наявні в пенсійній справі, а й додатково подані документи. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №134450016043 від 01.07.2025 про відмову позивачці у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від Про державну службу, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до стажу державної служби період роботи з 08.07.1994 по 18.04.2024 в органах державної податкової служби та перевести її з пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" згідно поданої заяви від 24.06.2025 та доданих до неї довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця №288-13-01-10-00-11 від 24.06.2025, №101-13-01-10-21 від 24.06.2025, №289-13-01-10-00-11 від 24.06.2025, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області. 2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно із статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та правові висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі №380/17533/25 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя В. О. Кушнір судді О. М. Гінда О. Б. Заверуха