Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/3562/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3562/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 28 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог. 1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому в повному обсязі додаткової винагороди у збільшеному розмірі (до 100 000 грн на місяць) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони на територіях Чернігівської та Сумської областей за періоди з 07 квітня 2022 року по 10 квітня 2022 року, з 19 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити відповідне нарахування та виплату додаткової винагороди пропорційно дням такої участі на загальну суму 165 643 грн з урахуванням раніше виплачених сум. Також позивач просив стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач посилається має право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Однак, командування військової частини НОМЕР_1 виплатили йому за квітень, травень та червень 2022 року додаткову винагороду не у повному обсязі.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. 2.1 ОСОБА_1 проходить військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні (в/ч НОМЕР_1 ). 2.2 Наказами начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №5-вв від 07.04.2022 та №37-вв від 27.06.2022 позивача на підставі бойових розпоряджень Адміністрації ДПСУ було направлено у службові відрядження в операційне підпорядкування оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (на ділянку відповідальності НОМЕР_3 прикордонного загону в/ч НОМЕР_4 ) з метою участі в бойових діях та заходах з оборони України. 2.3 Відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_4 від 05 серпня 2022 року вих. №1729, виданої на підставі бойового розпорядження Адміністрації ДПСУ від 02.04.2022 №56-гриф, майор ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у такі періоди: з 07.04.2022 по 10.04.2022; з 19.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 25.06.2022. 2.4 Протягом зазначених періодів відрядження позивач перебував на грошовому та фінансовому забезпеченні за місцем постійної служби у військовій частині НОМЕР_1 . 2.5 Військова частина НОМЕР_1 за квітень, травень та червень 2022 року виплатила позивачу лише базову додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн на місяць. Збільшена додаткова винагорода (до 100 000 грн) за спірні періоди йому не нараховувалася та не виплачувалася. 2.6 В/ч НОМЕР_1 мотивувала неотримання позивачем коштів тим, що в/ч НОМЕР_4 не надала офіційних щомісячних звітів (списків) про безпосередню участь позивача у бойових діях за формою, встановленою додатком 2 до Наказу Адміністрації ДПСУ від 31.03.2022 №164-АГ. 2.7 Позивач вважаючи, що його права є порушеними , звернувся з позовом до суду.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. 3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.10.2025 позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 07 квітня 2022 року по 10 квітня 2022 року, з 19 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 07 квітня 2022 року по 10 квітня 2022 року, з 19 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, в розрахунку до 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, врахувавши при цьому вже виплачені суми такої допомоги за ці періоди. - В іншій частині позовних вимог відмовлено. - Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень. 3.2 Суд першої інстанції виходив з того, що факт безпосередньої участі позивача в бойових діях та оборонних заходах у спірні періоди підтверджується належним первинним документом Довідкою в/ч НОМЕР_4 від 05.08.2022 №1729, яка була видана на підставі бойового розпорядження та повністю відповідає вимогам п. 3 Наказу №164-АГ. Неналежне виконання військовими частинами внутрішніх адміністративних процедур щодо обміну інформацією не може позбавляти військовослужбовця права на належне фінансове забезпечення. Водночас суд частково задовольнив вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу, зменшивши її розмір з 5000 грн до 3000 грн виходячи з критеріїв розумності та співмірності, а з огляду на часткове задоволення позову присудив до стягнення половину цієї суми - 1500 грн.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу. 4.1 Відповідач, посилаючись на те, що судом першої інстанції не з`ясовано обставин, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, включаючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу. 4.2 Апелянт зазначає, що за відсутності офіційного щомісячного інформування від в/ч НОМЕР_4 за формою списку згідно з Додатком 2 до Наказу №164-АГ у нього не виникло правових підстав для видання наказів про збільшену виплату. 4.3 Також вказує, що надана позивачем довідка №1729 є лише персональним документом для отримання статусу учасника бойових дій (УБД), не містить детальних відомостей про щоденне залучення та бойові накази на лінії зіткнення і не може бути самостійною підставою для виплати коштів. Крім того, апелянт зазначає, що витрати на правничу допомогу є завищеними, оскільки справа відноситься до категорій справ незначної складності, розглядалася в письмовому провадженні, а позовна заява є шаблонною. 4.4 Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву. ІІ.

Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав. 1.1 Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 1.2 На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова № 168), пунктом 1 якої (в первинній редакції) передбачено, установити на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). 1.3 На виконання вимог вищевказаної Постанови № 168 та з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту видано наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168», який підлягав обов`язковому виконанню всіма органами охорони державного кордону України. 1.4 Отже, порядок та умови виплати такої винагороди у спірний період (квітень червень 2022 року) регулювалися Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі Наказ №164-АГ). 1.5 Згідно з пунктом 3 Наказу №164-АГ, документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є: - бойовий наказ (бойове розпорядження); - журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки, або бойове донесення, або постова відомість; - рапорт (донесення) начальника підрозділу (тимчасово створеної групи, зведеного загону тощо) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях із зазначенням кількості днів. 1.6 Абзацом 4 пункту 3 Наказу №164-АГ імперативно встановлено, що про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1). 1.7 Здійснюючи системний правовий аналіз зазначених норм у контексті спірного періоду, колегія суддів наголошує на помилковості та надмірному формалізмі позиції апелянта (в/ч НОМЕР_1 ), який намагається протиставити процедурно-організаційний порядок взаємодії між військовими частинами (обов`язок щомісячного надсилання списків згідно з п. 4 Наказу №164-АГ) матеріальному праву військовослужбовця на отримання встановлених державою соціальних гарантій. 1.8 Матеріально-правовою підставою для виникнення у військовослужбовця права на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн є сам фактичний, задокументований юридичний факт його безпосереднього залучення до бойових дій або оборонних заходів у районах їх ведення. 1.9 У свою чергу, Довідка, передбачена абзацом 4 пункту 3 Наказу №164-АГ, за своєю правовою природою є офіційним документом первинного обліку, який складається уповноваженим органом військового управління (командиром військової частини, до якої відряджений військовослужбовець) та є легітимним і достатнім засобом доказування факту безпосередньої участі відрядженої особи у бойових діях за вказаний у ній період. 1.10 Як беззаперечно встановлено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 у спірні періоди перебував у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні в/ч НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) на території Чернігівської та Сумської областей, що безпосередньо межували із зоною ведення бойових дій. Факт його безпосередньої участі в бойових діях та виконанні завдань на лінії зіткнення у періоди з 07.04.2022 по 10.04.2022, з 19.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 зафіксований та підтверджений Довідкою в/ч НОМЕР_4 від 05.08.2022 вих. №1729. 1.11 Вказана довідка містить чітке посилання на матеріально-правову підставу залучення позивача - бойове розпорядження Адміністрації ДПСУ від 02.04.2022 №56-гриф, видана повноважною посадовою особою (начальником НОМЕР_3 прикордонного загону), завірена гербовою печаткою та за своєю формою повністю відповідає Додатку 1 до Наказу №164-АГ. 1.12 Аргументи апелянта про те, що ця довідка призначена виключно для оформлення статусу УБД і не може бути підставою для виплати додаткової винагороди, є безпідставними. Наказ №164-АГ безпосередньо визначає цю довідку як документ, що підтверджує безпосередню участь відряджених військовослужбовців для цілей реалізації Постанови КМУ №168. Твердження про те, що у довідці мали бути зазначені посилання на щоденні рапорти або конкретні сторінки журналів бойових дій, є виявом надмірного формалізму, оскільки довідка сама по собі є результуючим документом, що узагальнює відомості з первинних джерел, які велися штабом в/ч НОМЕР_4 . 1.13 Колегія суддів зазначає, що неотримання військовою частиною НОМЕР_1 від військової частини НОМЕР_4 щомісячних списків у формі Додатка 2 (п. 4 Наказу №164-АГ) не може бути підставою для обмеження прав позивача. Цей обов`язок покладено на органи військового управління та їх посадових осіб. Неналежне виконання державним органом своїх внутрішніх техніко-адміністративних обов`язків щодо інформаційної взаємодії та документообігу не може створювати негативних наслідків для військовослужбовця та нівелювати його право на належне матеріальне забезпечення. 1.14 Зазначена позиція суду повністю узгоджується із фундаментальним принципом «належного врядування», неодноразово сформульованим у практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «Рисовський проти України», «Лелас проти Хорватії»). Державні органи не можуть посилатися на власні помилки чи процедурні упущення для обмеження гарантованих прав громадян. 1.15 Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі №120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі №120/4967/23 та від 28 травня 2024 року у справі №120/5170/23, де суд вказав, що належним чином оформлена довідка про участь відрядженого військовослужбовця у бойових діях є достатнім підтвердженням його права на підвищену винагороду незалежно від виконання штабами внутрішніх процедур інформування. Поряд з цим, Верховний Суд у зазначених постановах зауважив про те, що у вимірі спірних правовідносин суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач. Суди першої й апеляційної інстанцій мотивовано зазначили про те, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України. 1.16 З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 07 квітня 2022 року по 10 квітня 2022 року, з 19 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному розмірі, в розрахунку до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період. 1.17 Стосовно аргументів апеляційної скарги в частині незгоди зі стягненням витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн, колегія суддів зазначає наступне. 1.18 Суд першої інстанції детально проаналізував надані позивачем докази (договір про представництво від 10.03.2025, квитанцію про сплату гонорару в розмірі 5000 грн) відповідно до вимог статті 134 КАС України. 1.19 З урахуванням критеріїв співмірності, розумності та складності справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн. Водночас, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд відповідно до приписів частини 3 статті 139 КАС України правильно поклав судові витрати на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог і стягнув на користь позивача половину від підтвердженої суми - 1500 грн. 1.20 Таким чином, визначений судом першої інстанції розмір витрат повністю відповідає критеріям дійсності, співмірності та розумності, а доводи апелянта не спростовують цих висновків та зводяться до суб`єктивної оцінки роботи адвоката. 1.21 Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги 2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. 2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.