Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/11273/25

П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 травня 2026 року справа 280/11273/25 Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. судді Семененко Я.В., Добродняк І.Ю., розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2026 (суддя Сіпака А.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про перерахунок пенсії ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 19.12.2025 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом в якому просить: визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Запорізькій області та ГУ ПФУ в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 20.06.1986 по 25.08.1986, з 10.08.1994 по 14.08.1995; періодів навчання з 01.09.1987 по 01.07.1988 та з 15.08.1989 по 30.06.1993; періодів проходження військової служби з 17.11.2022 по 08.03.2023, з 16.05.2023 по з 30.09.2023 по 27.12.2023. з 09.01.2024 по 26.04.2024, з 12.05.2024 по з 01.11.2024 по 11.12.2024, з 24.12.2024 по 26.04.2025, з 17.05.2025 по 01.08.2025 в розрахунку один місяць військової служби за три місяці стажу; визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області про відмову в перерахунку пенсії; зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 20.06.1986 по 25.08.1986, з 10.08.1994 по 14.08.1995; періоди навчання з 01.09.1987 по 01.07.1988 та з 15.08.1989 по 30.06.1993; періоди проходження військової служби з 17.11.2022 по 08.03.2023, з 16.05.2023 по 16.09.2023, з 30.09.2023 по 27.12.2023, з 09.01.2024 по 26.04.2024, з 12.05.2024 по 04.10.2024, з 01.11.2024 по 11.12.2024, з 24.12.2024 по 26.04.2025, з 17.05.2025 по 01.08.2025 в розрахунку один місяць військової служби за три місяці стажу, та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вказаних періодів, починаючи з дня нарахування пенсії. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2026 позов задоволений частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Полтавській області №083950026205 від 30.09.2025 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії; зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 : періоди роботи з 20.06.1986 по 25.08.1986, з 10.08.1994 по 14.08.1995; періоди навчання з 01.09.1987 по 01.07.1988 та з 15.08.1989 по 30.06.1993; періоди проходження військової служби з 17.11.2022 по 08.03.2023, з 16.05.2023 по 16.09.2023, з 30.09.2023 по 27.12.2023, з 09.01.2024 по 26.04.2024, з 12.05.2024 по 04.10.2024, з 01.11.2024 по 11.12.2024, з 24.12.2024 по 26.04.2025, з 17.05.2025 по 01.08.2025 в розрахунку один місяць військової служби за три місяці стажу; зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 22.09.2025, з урахуванням рішення суду; у задоволенні іншої частини вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Полтавській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що записи у трудовій книжці позивача за спірні періоди містять порушення Інструкції №58: щодо першого періоду - відсутній наказ на звільнення, щодо другого - наявні виправлення, не оговорені належним чином. За даними електронної пенсійної справи, у період навчання з 02.07.1988 по 14.08.1998 проходив строкову службу, тобто період навчання на денній формі потребує підтвердження. Переглядаючи справу, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та 22.09.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до страхового стажу: періоду навчання з 01.09.1987 по 01.07.1988 та з 15.08.1989 по 30.06.1993; періоду роботи з 20.06.1986 по 25.08.1986 та з 10.08.1994 по 14.08.1995; зарахування періодів військової служби в період бойових дій у пільговому обчисленні. Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області №083950026205 від 30.09.2025, прийнятим за принципом екстериторіальності, відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів. У період навчання з 02.07.1988 по 14.08.1998 проходив строкову службу. Період навчання на денній формі потребує підтвердження. Згідно даних трудової книжки не підлягають зарахуванню до страхового стажу періоди роботи з 20.06.1986 по 25.08.1986, оскільки відсутній наказ на звільнення, та з 10.08.1994 по 14.08.1995, оскільки в записах про прийом та звільнення мають місце виправлення. Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно пункту 1.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 від 29.07.1993, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права. З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду. Посилання відповідача, як підставу відмови у задоволені позову, на порушення вимог законодавства в частині заповнення трудової книжки не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду. Верховний Суд неодноразово наголошував, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а. Також, слід врахувати правову позицію, викладену Верховний Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 19.12.2019 у справі №307/541/17, згідно якої підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи, а не правильність записів у трудовій книжці. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Колегія суддів наголошує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Відповідно до пункту 8 Порядку №637 від 12.08.1993 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. Відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно диплому серії НОМЕР_1 , виданого 28.06.1993 Мелітопольським державним педагогічним інститутом, реєстраційний №152, позивач закінчив інститут за спеціальністю «Географія та іноземна мова» з присвоєнням кваліфікації спеціаліста «вчитель географії та німецької мови». Архівною довідкою Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького №21/44-72 від 16.06.2025 підтверджується, що позивач дійсно навчався на денній формі навчання у Мелітопольському державному педагогічному інституті з 1987 року по 1993 рік. Підстава: наказ про зарахування на 1 курс від 01.09.1987, наказ №97-03 від 21.08.1987; наказ №127 від 02.07.1988 про призив на військову службу; наказ №225 від 14.08.1989 про звільнення з військової служби; наказ №176-03 від 28.06.1993 про відрахування зі складу студентів з 30.06.1993 у зв`язку з закінченням терміну навчання. Згідно військового квітка серії НОМЕР_2 позивач у період з 02.07.1988 по 14.08.1989 проходив строкову військову службу. Таким чином, вищевказаними документами належним чином підтверджується навчання на денному відділенні Мелітопольського державного педагогічного інституту в період з 01.09.1987 по 01.07.1988 та з 15.08.1989 по 30.06.1993, а доводи апелянта про те, що період навчання потребує додаткового підтвердження, спростовуються наявними у справі доказами. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем підтверджено здобуття ним освіти в період в період з 01.09.1987 по 01.07.1988 та з 15.08.1989 по 30.06.1993 та має бути зарахований до страхового стажу позивача. З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2026 без змін. Постанова набирає законної сили з 29.05.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя А.В. Суховаров судді Я.В. Семененко судді І.Ю. Добродняк