Постанова 4809 № 402/1298/24

ПОСТАНОВА Іменем України 29 травня 2026 року м. Кропивницький справа № 402/1298/24 провадження № 22-ц/4809/345/26 Кропивницький апеляційний суд у складі: головуючого судді - Письменного О.А., суддів - Дуковського О.Л., Чельник О.І., при секретарі Зайченко В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Магратій Яніна Василівна, на заочне рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2025 року (суддя Ясінський Л.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- встановив: У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 04 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 03572-12/2023 . 29.04.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 29042024-1 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32900 грн., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу: 25900 грн. - сума заборгованості за відсотками. Також позивач зазначив, що 04 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 76918229. 14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників Відповідно до реєстру боржників №22 від 11.04.2024 до договору факторингу 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 45000 грн., з яких: 12000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу: 33000 грн. - сума заборгованості за відсотками. Крім того, 06 січня 2024р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2546688. Відповідно до реєстру боржників №23 від 11.04.2024 до договору факторингу 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18125 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу: 13125 грн. - сума заборгованості за відсотками. Позивач вказав, що відповідно до умов вказаних кредитних договорів відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором. Проте, відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами не виконав та припинив повертати наданий йому кредит, у зв`язку чим виникла вищевказана заборгованість за кредитними договорами. Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 03572-12/2023 від 04.12.2023 в сумі 32900 грн; за кредитним договором № 76918229 від 04.12.2023 в сумі 45000 грн; за кредитним договором № 2546688 від 06.01.2024 в сумі 18125 грн. Заочним рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 96025 грн.., що утворилась за кредитними договорами (договорами позики): 1) кредитним договором № 03572-12/2023 від 04.12.2023 року в розмірі 32900 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25900,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 2) договором позики №76918229 від 04.12.2023 року в розмірі 45000,00 грн., з яких: 12000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 33000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. 3) договором позики №2546688 від 06.01.2024 року в розмірі 18125,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13125,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 3028,00 грн. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково вважав, що позивач відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024 набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 32900,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25900,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Суд першої інстанції не досліджував доказів та не врахував, що ТОВ "Стар файненс груп" та позивач не повідомляли відповідача, щодо позивача перейшло право вимоги, також позивач не надавав відповідачу копію договору факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 03572-12/2023 від 04.12.2023. Будь-яких листів чи повідомлень від позивача чи від ТОВ "Стар файненс груп", відповідач не отримував, тим більше з заборгованістю перед позивачем, відповідач не погоджується. Суд першої інстанції також не надав юридичної оцінки тому, що не має доказів на підтвердження факту переходу права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 03572-12/2023 від 04.12.2023 від ТОВ "Стар файненс груп" до нового кредитора ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", а саме здійсненняповної оплати за договором факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024. Тож, суд першої інстанції не досліджував докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договорами факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024 на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання позивачем своїх зобов`язань за договором факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024. Те, що існує договір факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024 ще не означало, що до позивача перейшло право грошової вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 03572-12/2023 від 04.12.2023. Крім того, суд першої інстанції не перевірив та не вказав станом з якої на яку дату нарахована заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, напрямки та підстави їх нарахування у Реєстрі боржників до договору факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024. Отже, не доведений був факт відступлення права грошової вимоги, чого судом першої інстанції не враховано та не перевірено, і яка зазначена ціна у договорі факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024, за яку відбулося відступлення права вимоги. Крім того, суд першої інстанції не перевірив та не зазначив у своєму рішенні, чи вказано у договорі факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024, або у додатковій угоді до договору розмір вимоги до боржника відповідача, яка відступалась. Вказав, що матеріали справи не містять доказів (ні в електронному вигляді, ні в вигляді смс повідомлень) про направлення позивачем досудових вимог про необхідність сплати простроченої заборгованості, бо такі повідомлення на адресу відповідача не надходили. Відповідач не отримував повідомлення про наявність заборгованості перед позивачем з зазначенням суми заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 03572-12/2023 від 04.12.2023. Зазначені обставини не підтверджені доказами у справі. Також, як слідує з рішення суду від 24.10.2025 позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість станом на дату звернення до суду за кредитом в розмірі 32900,00 грн., яка складається з: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25900,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Проте, судом першої інстанції не надано чіткого пояснення щодо суми заборгованості у розмірі 25900,00 грн. (за який період часу відсотки нараховані). Надані позивачем Реєстр боржників № 22 від 11.04.2024 є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача, що лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту. Відповідач під час укладення вище вказаних правочинів не надавав своєї згоди під час формування кредитної історії. В договорі про надання фінансового кредиту № 03572-12/2023 від 04.12.2023 р. містяться умови передачі персональних даних, що є не достатньо для того, щоб вказана інформація була використана позивачем. Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно нормам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Проте, позивачем не надано первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, не можна вважати правильними. Відповідно, відсутні відомості, що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором у розмірі 32900,00 грн. Також, у договорі про надання фінансового кредиту № 03572-12/2023 від 04.12.2023 р. зазначено суму в розмірі 7000,00 грн. Строк надання кредиту строк дії договору - 360 днів, дата надання кредиту 04.12.2023 року, процентна ставка - 2,50%, дата повернення кредиту 27.11.2024р. Доказів того, що відповідач ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту у порядку, передбаченому у договорі про надання фінансового кредиту № 03572-12/2023 від 04.12.2023 р. не має. Не надано й доказів того, що первісний кредитор ТОВ "Стар файненс груп" погодив зміну строку кредитування. Договором про надання фінансового кредиту № 03572-12/2023 від 04.12.2023 р. визначений строк його дії, який становить 360 днів з 04.12.2023 року, саме протягом даного строку виникло право нараховувати передбачені цим договором відсотки, які, з урахуванням невиконання зобов`язань за кредитним договором у встановлений ним строк та положень п.1.4.1 цього Договору, становлять 2,50%. Суд першої інстанції належним чином не перевірив розрахунок заборгованості по відсотках, та помилково вважав, що такий розрахунок зроблений позивачем є вірним. За розрахунком відповідача сума відсотків складає 6300,00 грн. (7000,00 грн. (сума кредиту) /100% х 2,5% х 360 днів = 6300,00 грн.). Таким чином, в період розгляду справи відповідач надав суду свої аргументи та заперечення, власний контррозрахунок який спростовував розрахунок заборгованості, наданий позивачем, які суд першої інстанції взагалі проігнорував при прийнятті оскаржуваного рішення, тому стягнення суми у розмірі 25900,00 грн. відсотків за користування кредитом є незаконною. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 04 грудня 2023 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 03572-12/2023, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 7000 грн, який зобов`язався повернути до 27.11.2024 та сплатити проценти. 29.04.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29042024-1 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32900 грн., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу: 25900 грн. - сума заборгованості за відсотками. 04 грудня 2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76918229, відповідно до якого відповідач отримав 12 000 грн на умовах повернення та сплати процентів. 14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №22 від 11.04.2024 до договору факторингу 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 45000 грн., з яких: 12000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу: 33000 грн. - сума заборгованості за відсотками. 06 січня 2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2546688, відповідно до якого відповідач отримав 5 000 грн на умовах повернення та сплати процентів. 14.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників Відповідно до реєстру боржників №23 від 11.04.2024 до договору факторингу 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18125 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу: 13125 грн. - сума заборгованості за відсотками. Встановивши, що відповідач прострочив погашення поточних платежів за кредитними договорами та не повернув отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договорами зобов`язань, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апеляційний суд не може повністю погодитися з таким висновком суду з огляду на таке. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі N 906/1174/18 (провадження N 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні. Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. З цього слідує, що майбутня вимога може бути предметом договору факторингу лише в тому разі, коли існує зобов`язання, визначене певним договором, але строк платежу за яким ще не настав. В справі, що розглядається, на момент укладення договору факторингу від 14.06.2021, на який посилається позивач, і який на його думку дає йому право вимоги, зобов`язань ОСОБА_1 за договорами позики від №76918229 від 04.12.2023 року та №2546688 від 06.01.2024 року не існувало. Отже, право вимоги за зобов`язаннями, що виникли в 2023 році та 2024 році, не можуть бути предметом договору факторингу від 14.01.2021 року. Враховуючи, що передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, у задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості за договорами позики від №76918229 від 04.12.2023 року та №2546688 від 06.01.2024 року слід відмовити. За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за договорами позики №76918229 від 04.12.2023 та №2546688 від 06.01.2024 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. Що стосується вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 03572-12/2023 від 04.12.2023 в розмірі 32900 грн. На підтвердження вимог позивачем надано докази перерахування відповідачу від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» кредиту в розмірі 7000 грн (т. 1 а.с.106), розрахунок заборгованості за вказаним договором, відповідно до якого заборгованість станом на 29.04.2024 становить 39 200 грн ( т. 1 а.с.107-109). Апеляційний суд вважає, що вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 03572-12/2023 від 04.12.2023 в розмірі 32900 грн є обґрунтованими та доведеними. Посилання представника скаржника на те, що відсотки нараховані поза межами строку кредитування є безпідставними, оскільки відповідно до умов кредитного договору № 03572-12/2023 від 04.12.2023, кредит надавався строком на 360 днів, тобто до 04.12.2024, згідно розрахунку заборгованості кредитодавець припинив нараховувати відсотки 29.04.2024, тобто до закінчення строку кредитування визначеного в п. 1.2. цього Договору. Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 03572-12/2023 від 04.12.2023 підлягає залишенню без змін. Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 180,92 грн та з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2216, 49 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, - ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Магратій Яніна Василівна, задовольнити частково. Заочне рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2025 року скасувати в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за договорами позики №76918229 від 04.12.2023 року та №2546688 від 06.01.2024 року та ухвалити в цій частині нове рішення. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості договором позики №76918229 від 04.12.2023 року в розмірі 45000,00 грн та договором позики №2546688 від 06.01.2024 року в розмірі 18125,00 грн. відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 180,92 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2216, 49 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Судді: О.А.Письменний О.Л. Дуковський О.І. Чельник