Постанова 4824 № 757/10049/24-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 6 травня 2026 року місто Київ справа № 757/10049/24-ц провадження № 22-ц/824/3941/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В., сторони: позивач - ОСОБА_1 , позивач - ОСОБА_2 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Толока» відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерськ» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Лупейком Олександром Васильовичем, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2025 року, постановлену у складі судді Ільєва Т.Г.,- В С Т А Н О В И В: У березні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до відповідачів ТОВ «Видавничий дім «Толока», ОСББ «Печерськ» про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Видавничий дім «Толока», ОСББ «Печерськ» про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення залишено без розгляду. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лупейко О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов формального та помилкового висновку, повністю проігнорувавши надані позивачем письмові пояснення. Вказує, що представник позивачів дійсно не з`явився у судове засідання 14 жовтня 2025 року та його неявка була повторною після неявки 5 серпня 2025 року. Однак, у обох випадках він повідомив поважність причин неявки. По першій неявці ним повідомлялось, що буде зайнятий представництвом інтересів іншої клієнтки у кримінальному провадженні. По другій неявці доказово вказував на зайнятість 14 жовтня 2025 року з 10 годин у Вишгородському районному суді Київської області. Тому вважає, що за таких обставин немає як неявки без поважних причин, так і не обґрунтованою є кваліфікація дій сторони позивачів як зловживання процесуальними правами. Отже, і залишення позовної заяви без розгляду за такої ситуації є незаконним. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Видавничий дім «Толока» просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лупейко О.В. просив задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В судовому засіданні в режимі ВКЗ представник відповідача ТОВ «Видавничий дім «Толока» адвокат Сучков О.С. просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. В судове засідання ОСОБА_2. та представник ОСББ «Печерськ» не з`явилися, ОСОБА_2. була повідомлена про місце, день і час розгляду справи шляхом направлення судової повістки на поштову адресу, ОСББ «Печерськ» шляхом направлення судового повідомлення до електронного кабінету, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.89 т.5). Причини своєї неявки особи, які не з'явилися в судове засідання, не повідомили. Врахувавши зазначені обставини, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом установлено, що під час розгляду справи позивачі та їх представник в підготовчі судові засідання, призначені на 5 серпня 2025 року та 14 жовтня 2025 року не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Представником позивачів 5 серпня 2025 року було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю представника. 13 жовтня 2025 року представником позивачів було повторно подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю представника. Представник ТОВ «Видавничий дім «Толока» в судове засідання подав клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивачів у судові засідання. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Тож, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд може залишити такий позов без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише факт належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Будучи належним чином повідомленими та не з'явившись двічі поспіль у судові засідання, призначені на 5 серпня 2025 року та 14 жовтня 2025 року, позивачі та їх представник очевидно та поза всяким розумним сумнівом діяли на власний розсуд та за своєї розсудливості і обачливості мали передбачати наслідки таких процесуальних дій. Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку, що процесуальна поведінка позивачів та їх представника свідчить про затягування розгляду справи, оскільки останні подають безпідставні клопотання про відкладення розгляду справи, які не вказують на те, що дані причини є такими, які перешкоджають розгляду справи по суті. З огляду на те, що позивачі та їх представник повторно не з'явились в підготовче судове засідання, не подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов необхідно залишити без розгляду. Суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на наступне. Апелянт, оскаржуючи постановлену ухвалу, посилався на те, що представник позивача був відсутній у судових засіданнях з поважних причин, про які зазначав у клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст.ст.128-131 ЦПК України. За приписами ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка або звіт про отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи. Відповідно до ч.13 ст.228 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. За змістом ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: - повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; - повідомлення позивача про судове засідання належним чином; - відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; - нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; - від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності. За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Крім цього, складовою частиною визначеного ст. 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента. У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 3 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи. Установлено, що судове засідання, призначене на 5 серпня 2025 року, не відбулося з підстав перебування судді на лікарняному, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання. У зв`язку з цим справа була знята з розгляду та призначена на 14 жовтня 2025 року. Отже, 5 серпня 2025 року не може вважатися судовим засіданням, у якому суд здійснював розгляд справи по суті процесуальних питань та, в якому могла бути зафіксована процесуальна неявка сторони, як підстава для застосування наслідків . За таких обставин висновок суду першої інстанції про повторну неявку позивачів та їх представника є юридично неспроможним, оскільки після відкладення справи у зв`язку з лікарняним судді єдиною процесуально значимою неявкою могла бути лише неявка 14 жовтня 2025 року. Відповідно, оскільки відсутні підстави вважати, що сторона позивачів в судове засідання не з'явилась двічі поспіль, незалежно від причин неявки, відсутні підстави вважати поведінку позивачів та їх представника недобросовісною. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2025 року постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню. Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Лупейком Олександром Васильовичем, задовольнити. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 28 травня 2026 року. Суддя- доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус