Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/13782/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 травня 2026 року м. Рівне Справа № 569/13782/25 Провадження № 22-ц/4815/232/26 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Боймиструка С.В., суддів: Ковальчук Н.М., Гордійчук С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА" на додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : Заочним рішенням від 18 вересня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова фінанс" суд задовольнив частково, стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова фінанс" загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 17 920.00 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова фінанс" 1501,89 грн. у відшкодування судових витрат. 23.09.2025 представник позивача подав клопотання про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000.00 грн. Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2025 року у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова фінанс" про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Товариством з обмеженою відповідальністю "Іннова фінанс" подано апеляційну скаргу на додаткове рішення суду. Вказує на невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також суперечливими твердженнями, викладеними у мотивувальній частині, що призвели до ухвалення помилкового рішення, аргументуючи свою позицію наступним. Представником позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення по даній справі долучено документальне підтвердження понесених судових витрат (в строки визначені цивільно-процесуальним кодексом) в частині надання ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» професійної правничої допомоги, а саме договір № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року, заявка № 4850 про надання послуг від 25 травня 2025 року, акт № 4850 приймання-передачі наданих послуг від 22 вересня 2025 року. Апелянт вважає, що відмова у стягненні витрат на правову допомогу не відповідає обставинам справи, так як при поданні позову було вказано у відповідності до вимог п.п. 9 - 10 ст. 175 ЦПК України про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складає суму судового збору у розмірі 2 422.40 грн. (підтверджуються платіжною інструкцією про сплату судового збору), та витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 5000.00 грн. Крім того, у вищезазначеній позовній заяви зазначено, що документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» професійної правничої допомоги буде скеровано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Звертає увагу апеляційного суду, що сплата правничої допомоги здійснюється окремо по кожній справі, що підтверджується долученими доказами, у яких номери, дати підписання заявок про надання послуг, актів надання послуг та платіжних інструкцій про сплату професійної правничої допомоги відрізняються. Також, вказує, що жодним нормативно-правовим актом не визначено вичерпний (чи не вичерпний) перелік реквізитів, які мають бути зазначені у вищевказаних документах. Таким чином, апелянт просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким повністю задовольнити заяву про стягнення 5000.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Відзив на апеляційну скаргу у строк визначений ухвалою суду про відкриття апеляційного провадження не надходив. Відповідно до положень статті 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги №06-05/2025 від 06.05.2025, укладеного між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Іннова фінанс" та адвокатом Андрущенком М.В. сторони погодили, що клієнт оплачує вартість правничої допомоги шляхом безготівкової транзакції коштів, зазначених в актах та/або АНП на банківський рахунок виконавця, зазначений у цьому договорі або інший спосіб, погоджений сторонами. Валюта платежу гривня. Відповідно до п. 3.5 договору, сторони визначили, що ціна договору складає загальну вартість послуг наданих замовнику у відповідності до всіх підписаних сторонами актів приймання-передачі. 25 травня 2025 року між ТОВ "Іннова фінанс" та адвокатом Андрущенком М.В. укладено заявку № 4850 про надання послуг, відповідно до якої виконавець прийняв на себе зобов`язання надати послуги, а саме складання правової документації процесуального характеру: позовної заяви; за необхідності: заяв, відповіді на відзив, клопотань, заперечень, тощо; супровід процесу розгляду справ в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами замовника, в будь-якому форматі судочинства, в т.ч. але не виключно із використанням ресурсу "Електронний суд". Ціна послуг становить 5000.00 грн. 22 вересня 2025 року ТОВ "ІННОВА-НОВА" (попередня назва "Іннова фінанс") та адвокат Андрущенко М.В. уклали акт приймання-передачі № 4850 наданих послуг до договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року, які були надані за заявою №4850 від 26 травня 2025 року. Вартість послуг в сумі 5000.00 грн. згідно заяви № 4850 від 26 травня 2025 року оплачена ТОВ "Іннова-нова" 22 вересня 2025 року, по що свідчить платіжна інструкція № 10 від 22 вересня 2025 року. Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення». З матеріалів справи убачається, що позивач на виконання вимог п.п. 9 - 10 ст. 175 ЦПК України при поданні позову до суду першої інстанції вказував, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на надання професійної правничої допомоги у розмірі 5000.00 грн. та повідомляв суд про те, що документальне підтвердження судових витрат в частині надання ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» професійної правничої допомоги буде скеровано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в строк встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області ухвалено від 18 вересня 2025 року. Вказаний розрахунок було зроблено та подано разом із заявою (вх. №57617/25) про ухвалення додаткового рішення 23.09.2025 року. Таким чином, розрахунок витрат на правову допомогу подано стороною належним чином, з дотриманням процесуальних вимог та у строки, передбачені ЦПК України. Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції виходив з того, що ні договір № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року, ні заявка № 4850 про надання послуг від 25 травня 2025 року, ні акт № 4850 приймання-передачі наданих послуг від 22 вересня 2025 року не містять відомостей про справу (боржника), у якій надавалися послуги адвокатом, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України. Посилання суду на відсутність у поданих документах відомостей про конкретну справу боржника є безпідставним, оскільки норми ЦПК України не встановлюють обов`язку зазначення у документах, що підтверджують витрати на правничу допомогу вичерпного переліку реквізитів, у тому числі номер справи чи інших ідентифікуючих ознак. Натомість закон вимагає підтвердження факту надання правничої допомоги. Колегія суддів, приходить до переконання, що подані стороною докази у сукупності підтверджують зазначені обставини, що залишено судом першої інстанції поза увагою. Суд першої інстанції безпідставно ототожнив відсутність окремих реквізитів у документах із відсутністю доказів надання правничої допомоги, а їх оцінка має здійснюватися з урахуванням їх належності, допустимості та достатності. У той же час апеляційний суд враховує, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова фінанс" до ОСОБА_1 судом першої інстанції було задоволено частково та стягнуто 17 920.00 грн., що становить 61,5% від загальної суми позовних вимог (29 120 грн. 00 коп.), а тому на користь позивача підлягає стягненню 3075.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (61,5% від 5 000 грн.) - пропорційно до розміру позовних вимог у задоволенні яких було відмовлено. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відмовляючи у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування додаткового рішення суду й ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА", подане представником Андрущенком М.В., про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, у зв`язку з чим не може бути залишене в силі та підлягає скасуванню з наведених вище підстав. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА", задовольнити частково. Додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА" витрат на правничу допомогу у суді першої інстанцій в розмірі 3075.00 грн. В іншій частині заяви відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Судді: Боймиструк С.В. Гордійчук С.О. Ковальчук Н.М.