Постанова Полтавський апеляційний суд № 545/4572/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/4572/25 Номер провадження 22-ц/814/1965/26Головуючий у 1-й інстанції Шарова-Айдаєва О. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Одринської Т.В., Панченка О.О., за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовної заяви 13 жовтня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначено, що між сторонами справи зареєстровано шлюб 25 червня 2020 року за актовим записом №271. Від вказаного шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає з позивачем. Сімейно-шлюбні відносини між сторонами справи припинилися у зв`язку з постійними сварками та непорозуміннями у побутових питаннях. На час подання позову, сторони проживають окремо, а, на думку позивача, примирення не є можливим. У зв`язку з вище вказаним, позивач прохала суд розірвати шлюб, зареєстрований між нею - ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 за актовим записом № 271; після розірвання шлюбу просила залишити прізвище - « ОСОБА_4 ». Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції Відповідно до ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2025 року справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу направлена за підсудністю до Новосанжарського районного суду Полтавської області на підставі пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб, укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 25 червня 2020 року у Шевченківському районному у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про що складено актовий запис № 271, розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_2 залишено без змін - « ОСОБА_4 ». Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1211,20 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги З рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2025 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохає суд скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та стягнути з позивача на його користь сплачений судовий збір. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване рішення місцевого суду ухвалено з порушенням норм процесуального права та є таким, що не відповідає нормам ЦПК України, оскільки позивач недобросовісно поставилася до своїх процесуальних обов`язків, а суд першої інстанції не перевірив та не встановив фактичних обставин справи. Так, відповідач по справі подав позовну заяву про розірвання шлюбу з позивачем в Подільський районний суд м. Полтави 13 жовтня 2025 року та рішенням вказаного місцевого суду позовні вимоги були задоволені при розгляді справи №553/4320/25 (рішення не оскаржувалося та набрало законної сили 01 січня 2026 року). Натомість, позивач будучи обізнана про розгляд вказаної вище справи, не повідомила суд першої інстанції про її наявність та результат розгляду. Разом з тим, суд першої інстанції при розгляді даної справи не перевірив факту наявності спору між тими самими сторонами з того ж самого предмету та з тих самих підстав, який розглядається іншим судом та в подальшому це призвело до ухвалення судового рішення з приводу вже неіснуючих правовідносин. Відтак, відповідач зауважує про існування двох судових рішень між тими ж сторонами з того ж самого предмету та з тих же підстав, що у подальшому спричинить правову невизначеність щодо того, яке з рішень слід вважати чинним. Щодо відзиву на апеляційну скаргу Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зокрема, прохав розгляд справи здійснювати за його відсутності. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Встановлені обставини справи З матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що 13 жовтня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, в якому прохала суд розірвати шлюб, зареєстрований між нею - ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 за актовим записом № 271; після розірвання шлюбу просила залишити прізвище - « ОСОБА_4 » (а.с. 05). Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2025 року по справі № 545/4572/25 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб, укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 25 червня 2020 року у Шевченківському районному у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про що складено актовий запис № 271, розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_2 залишено без змін - « ОСОБА_4 ». Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1211,20 грн (а.с. 32-33). 13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В позовній заяві вказує, що з 25 червня 2020 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Сімейне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні обов`язки та сімейні відносини. Просить розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25 червня 2020 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 271, свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 . Рішенням Подільського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2025 року по справі № 553/4320/25 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб, зареєстрований 25 червня 2020 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 271, свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 48-49). З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вказане вище рішення набрало законної сили 01 січня 2026 року та сторонами справи не оскаржувалося. Позиція суду апеляційної інстанції У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. У частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) керується тим, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»). Разом із тим, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Діяльність суду при здійсненні судочинства в цивільних справах відбувається у чіткій послідовності, визначеній нормами ЦПК України. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. За змістом наведеної норми процесуального закону, суд залишає позов без розгляду, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Необхідність застосування пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України зумовлена неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, і є заходом на шляху недопущення винесення судами суперечливих та взаємовиключних судових рішень. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 зазначила, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом із тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Подання нових доказів чи інше перефразування підстави позову не буде свідчити про пред`явлення іншого позову, у будь-якому випадку це буде тотожний позов (див.: постанову Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 204/7727/19). У справі, яка переглядається, вбачається, що 13 жовтня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, в якому прохала суд розірвати шлюб, зареєстрований між нею - ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 за актовим записом № 271; після розірвання шлюбу просила залишити прізвище - « ОСОБА_4 ». Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2025 року по справі № 545/4572/25 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено та розірвано шлюб між сторонами справи. Крім того, 13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому прохав суд розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25 червня 2020 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 271, свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 . Рішенням Подільського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2025 року по справі № 553/4320/25 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено та розірвано шлюб між сторонами справи. З вище вказаного вбачається, що в різних судах першої інстанції існували справи із спору між тими самими сторонами ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), про той самий предмет (розірвання шлюбу) і з тих самих підстав (припинення шлюбних відносин, наявність непорозумінь). Оскільки одночасний розгляд судами у різних справах тотожних спорів суперечить нормам процесуального законодавства, а також враховуючи час ухвалення судових рішень у вказаних вище справах (по справі №545/4572/25: відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду ухвала Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2025 року, рішення по суті спору рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2025 року; по справі №553/4320/25: відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду ухвала Подільського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2025 року, рішення по суті спору рішення Подільського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2025 року), то колегія суддів вважає, що Новосанжарський районний суд Полтавської області у справі № 545/4572/25 мав залишити поданий ОСОБА_2 позов до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно пункту четвертого частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Враховуючи вище вказане, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2025 року скасуванню з подальшим залишенням позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу без розгляду. Щодо судового збору Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). З огляду на висновок щодо суті апеляційної скарги судові витрати відповідача за подання апеляційної скарги у сумі 1816,80 грн слід покласти на позивача. Керуючись статтями 257, 367, 374, 377, 382 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2025 року скасувати. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1816,80 грн відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28 травня 2026 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська О.О. Панченко