Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/2526/26

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/2526/26 Головуючий у 1-й інст. Сусловець М. Г. Номер провадження №33/4805/1050/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 14 травня 2026 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 14 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору. Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 в межах строку апеляційного оскарження 22.05.2026 засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити. Також вказує, що із постановою суду не ознайомлена та її не отримувала, тому позбавлена можливості викласти в скарзі мотиви незгоди із прийнятим рішенням суду першої інстанції. Дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала з наступних підстав. За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин. В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Окрім того, відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. Однією з підстав для прийняття апеляційної скарги безумовно є її обґрунтування. Проте, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить жодного аргументування та доводів в чому саме полягає незаконність оскарженої постанови та на які обставини слід звернути увагу апеляційному суду при розгляді справи, що унеможливлює прийняття апеляційної скарги до розгляду та є підставою для її повернення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що обґрунтована належним чином апеляційна скарга, може бути подана після закінчення строку на оскарження особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, якщо буде заявлено клопотання про поновлення цього строку з поважних причин, в т.ч. в межах строку на апеляційне оскарження після отримання копії оскаржуваної постанови. Твердження апелянта про неможливість наповнення апеляційної скарги конкретними доводами через неотримання і необізнаність із оскаржуваною постановою суд відхиляє, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була присутня в ході складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП та повідомлялася судом про дату та час розгляду справи, а отже крім того, що була зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, мала дійсну можливість прибути до суду, ознайомитися із матеріалами справи, взяти участь у розгляді справи, отримати постанову суду, а в разі незгоди із прийнятою постановою скласти мотивовану апеляційну скаргу чи звернутися за правовою допомогою для її складання. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не містить належного обґрунтування, у зв`язку з чим підлягає поверненню особі, яка її подала. Повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованою апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження. Керуючись ч.2 ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 14 травня 2026 року повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: